Шкала тривожності (Автор А. М. Прихожан, 1989)

 

Можливе проведення дослідження з групою випробуваних.

Методика включає ситуації трьох типів: 1) ситуації, пов'язані зі школою, спілкуванням із учителем; 2) ситуації, що актуалізують уявлення про себе; 3) ситуації спілкування. Відповідно види тривожності, що виявляються за допомогою даної шкали, такі: шкільна, самооцінкова, міжособистісна.

Інструкція: «На наступних сторінках перераховані ситуації, з якими Ви часто зустрічаєтеся в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, тому що вони викликають тривогу, занепокоєння, хвилювання або страх. Уважно прочитайте кожне речення й обведіть колом одну з цифр праворуч — 0, 1, 2, 3 або 4 у залежності від того, наскільки ця ситуація для Вас неприємна, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх.

Якщо ситуація зовсім не здається Вам неприємною, обведіть цифру 0. Якщо вона несильно хвилює, турбує Вас, обведіть цифру 1. Якщо ситуація досить неприємна і викликає таке занепокоєння, що Ви бажали б уникнути її, обведіть цифру 2. Якщо вона для Вас дуже неприємна і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3. Якщо ситуація для Вас украй неприємна, якщо Ви не можете перенести її та вона викликає дуже сильне занепокоєння, дуже сильний страх, обведіть цифру «4».

На другій сторінці бланка інструкція продовжується: «Що означає кожна цифра, написано вгорі і внизу сторінки. Отже, Ваша задача — уявити собі як можна ясніше кожну ситуацію й обведенням кружком однієї з цифр визначити: наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх».

Дані про розподіл пунктів шкали представлені в табл. 1.

У таблиці 2 представлені стандартні дані, що дозволяють охарактеризувати показники рівня тривожності в різних статево-вікових групах. Стандартизація відбувалась в міських школах.

Уваги з боку психолога вимагають насамперед учні з високою і дуже високою тривожністю. Подібна тривожність може породжуватися або реальним неблагополуччям школяра в найбільш значимих галузях діяльності і спілкування, або існувати як би всупереч об'єктивно благополучному положенню, будучи наслідком певних особистісних конфліктів, порушень у розвитку самооцінки і т.п. Подібну тривожність часто мають школярі, що добре і навіть відмінно учаться, відповідально ставляться до навчання, громадського життя, шкільної дисципліни. Але це видиме благополуччя дістається їм невиправдано великою ціною і чревате зривами, особливо при різкому ускладненні умов діяльності. У таких школярів відзначаються виражені негативні реакції, неврозоподібні та психосоматичні порушення (О.Н.Новикова, 1985). Тривожність у цих випадках часто породжується конфліктністю самооцінки, наявністю в ній протиріччя між високими домаганнями і досить сильною непевністю в собі. Подібний конфлікт, змушуючи цих школярів постійно домагатися успіху, одночасно заважає їм правильно оцінити його, породжуючи почуття постійної незадоволеності, напруженості. Це призводить до гіпертрофії потреби в досягненні, до того, що вона здобуває невгамовного характеру, наслідком чого є перевантаження, перенапруга, що виражається в порушеннях уваги, зниженні працездатності, підвищеної стомлюваності.

У залежності від реального положення школяра серед однолітків, його успішності в навчанні і т.п. виявлена висока (або дуже висока) тривожність обумовлює необхідність застосування різних способів корекції. Якщо у випадку реальної неуспішності робота багато в чому повинна бути спрямована на формування необхідних навичок спілкування, що дозволять перебороти цю неуспішність, то в другому випадку — на корекцію самооцінки, подолання внутрішніх конфліктів.

Учні з «надмірним спокоєм», якщо в них відзначається також явне неблагополуччя в навчанні та спілкуванні, становлять безсумнівний інтерес для психолога. «Нечутливість до неблагополуччя» носить, як правило, компенсаторний характер і перешкоджає повноцінному розвиткові особистості. Школьник як би не допускає неприємний досвід у свідомість. Емоційне благополуччя в цьому випадку зберігається ціною неадекватного ставлення до дійсності, негативно позначається на продуктивності діяльності.

Текст методики

№	Ситуация	Нет	Не­много	Доста­точно	Значи­тельно	Очень
1.	Перейти в новую школу
2.	Ответить у доски
3.	Пойти в дом к незнакомым людям
4.	Участвовать в соревнованиях, конкурсах, олимпиадах
5.	Разговаривать с директором школы
6.	Думать о своем будущем
7.	Учитель смотрит по журналу, кого спросить
8.	Тебя критикуют, в чем-то упрекают
9.	Пишешь контрольную работу
10.	После контрольной учитель называет отметки
11.	На тебя не обращают внимания
12.	У тебя что-то не получается
13.	Ждешь родителей с родительского собрания
14.	Тебе грозит неуспех, провал
15.	Слышать за своей спиной смех
16.	Сдавать экзамены в школе
17.	На тебя сердятся (непонятно, почему)
18.	Выступать перед большой аудиторией
19.	Предстоит важное, решающее дело
20.	Не понимаешь объяснений учителя
21.	С тобой не согласны, противоречат тебе
22.	Сравниваешь себя с другими
23.	Проверяются твои способности
24.	На тебя смотрят как на маленького
25.	На уроке учитель неожиданно задает тебе вопрос
26.	Замолчали, когда ты подошел (подошла)
27.	Оценивается твоя работа
28.	Думаешь о своих делах
29.	Тебе надо принять важное решение
30.	Не можешь справиться с домашним заданием

 

Таблица 1

Вид тривожності	Номер пункту шкали
Шкільна
Самооцінкова
Міжособистісна

 

Таблица 2

Рівень тривожності	Група учнів	Рівень різних видів тривожності, бал
Клас	Стать	Загальна	Шкільна	Самооцінкова	Міжособистісна
Нормальний
Дещо підвищений
Високий
Дуже високий
«Надмірний спокій»

Додаток В

Стимульний матеріал до методики “Порівняння понять”

Утро — вечер

Яблоко — вишня

Корова — лошадь

Лев — собака

Летчик — танкист

Ворона — воробей

Лыжи — коньки

Молоко — вода

Трамвай — автобус

Золото — серебро

Река — озеро

Сани — телега

Велосипед — мотоцикл

Воробей — курица

Собака — кошка

Дуб — береза

Ворона — рыба

Сказка — песня

Лев — тигр

Картина — портрет

Поезд—самолет

Лошадь—всадник

Обман — ошибка

Кошка — яблоко

Ботинок — карандаш

Голод — жажда

Додаток Г