Досвід вивчення здорового способу життя молоді

 

Викладене трактування ЗСЖ дозволяє більш широко висвітлили досвід соціологічних досліджень у близьких сферах. Як зазначалось, один з багатьох дослідницьких підходів розглядає здоров’я і добробут у контексті якості життя.

 

Побудовано модель якості життя, що складається з дев’яти сфер, об’єднаних у три більш загальні категорії:

 

1) "стан особи" (фізичний, психологічний та психічний стани),

2) "оточуюче середовище" (соціальне оточення, екологічне оточення, локальна громада),

3) "наявна інфраструктура" (можливості власного розвитку, проведення вільного часу, наявність роботи та можливість працевлаштування).

 

Кожна з цих складових розглядається як пропозиція певних “можливостей” для індивідів. А індивід може максимально скористатися такими можливостями заради досягнення добробуту.

Таким чином, якість життя визначається як "ступень задоволеності індивідом важливими можливостями його життя".

 

По кожній з трьох зазначених вище категорій моделі якості життя є досить розроблені індикатори здорового способу життя:

 

1) Задоволеність своїми даними: зовнішність; тіло; успішність або виконання службових обов'язків порівняно з іншими; своїм статусом у колективі (виробничий, друзів, однодумців тощо); своїм статусом у сім’ї; своїм сприйняттям світу.

2) Задоволеність соціальним оточенням: сприйняття соціальних проблем; сім’я; сусіди; родичі; колеги; товариші у закладі освіти; рівень соціальної напруженості; політична ситуація; довіра до керівних органів; рівень безпеки.

3) Задоволеність можливостями: рівень зарплатні; житло; предмети довготривалого користування; престижні речі; одяг; харчування; транспорт; освіта; робота; медичне обслуговування; культурні запити; заняття спортом; проведення вільного часу (наявність закладів, їх доступність за цінами); спілкування; отримання інформації; сексуальні стосунки; громадська активність.

 

Такий підхід дозволяє розглядати індивідів у контексті оточення та умов життя, узагальнювати на рівні однорідних утворень, конкретних населених пунктів чи мікрорайонів.

Певний досвід вивчення соціального самопочуття населення накопичений і українською соціологічною наукою (Український інститут соціальних досліджень, попередня назва – Український науково-дослідний інститут з проблем молоді).

Починаючи з 1991 р. моніторингові дослідження становища молоді постійно включали такі складові, як соціально-економічне становище, соціально-політичні орієнтації, рівень соціальної напруженості, ціннісні орієнтації, духовність, громадянська самосвідомість, моделі поведінки, соціальні безпека та захист, професійно-трудова діяльність, культурні потреби та рівень їх задоволення, стан здоров`я, структура харчування, рівень задоволеності різними аспектами свого життя, життєві плани, сімейно-шлюбні стосунки тощо.

 

 

Показники здорового способу життя, можливостей його реалізації та засобів впливу на його формування:

 

Рухова активність – фізичні навантаження.

Харчування - структура (якісний склад) продуктів харчування, що вживаються в повсякденному режимі.

Шкідливі звички - паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин.

Безпечна сексуальна поведінка, чинник розповсюдження ВІЛ/СНІД - потрібна інформацію про початок статевого життя, характеристики статевих контактів молоді, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання статевим захворюванням і засобів контрацепції, сексуальну орієнтацію, ступінь задоволення статевим життям, обізнаність з проблеми ВІЛ/СНІДу, ставлення до груп ризику і хворих.

 

Можливості реалізації здорового способу житт переважно залежать від самої молодої людини - заняття фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля.

Можливі засоби впливу на формування здорового способу життя - необхідність впровадження політики здоров’я у молодіжному середовищі.

Важлива і багато в чому вирішальна роль сім’ї та батьків в процесі соціалізації дитини.