Тематика семінарських занять та методичні рекомендації до них

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів.

Підготовку до семінарського заняття необхідно розпочати із уважного вивчення його плану. Далі потрібно знайти необхідні для вивчення джерела і наукову літературу. Під час самопідготовки найважливіші теоретичні підходи та аргументи, що наводяться на їх користь, необхідно законспектовувати. Якщо зустрічаються невідомі поняття, їх доцільно виписувати, розкриваючи їх суть, на поля конспекту. Сюди ж можна виносити прізвища, додаткову інформацію тощо.

Інформацію у конспект потрібно записувати чітко і розбірливо. Найважливіші положення доцільно виділити. Якщо у процесі написання відповіді на те чи інше питання виникають якість запитання чи власні думки, їх потрібно або виділити, або ж винести на поля конспекту. Корисно скласти розгорнутий план або зробити тези майбутнього виступу.

Пам’ятка щодо підготовки написання конспекту*.

1. Уважно прочитайте текст. Відзначте незрозумілі місця, незнайомі примітки й поняття, нові для вас імена.

2. Випишіть на полях зошита значення відмічених слів.

3. При першому читанні тексту необхідно скласти простий план – послідовний перелік основних думок автора. При повторному читанні – відмічати, яким чином автор аргументує основні теоретико-методологічні положення своєї роботи.

4. Заключний етап конспектування складається з перечитування відмічених місць та їх короткого послідовного запису.

5. Під час конспектування необхідно прагнути виразити думку автора своїми словами – це допомагає більш усвідомленому засвоєнню тесту.

6. При конспектуванні важливо вчитися підбирати цитати. Необхідно враховувати наскільки яскраво, оригінально, стисло викладена думка. Цитувати слід ті положення роботи, на які можливе посилання як на авторитетний виклад погляду, судження з того чи іншого питання.

Даючи відповідь на те чи інше запитання семінарського заняття, потрібно виявляти не лише знання конкретного питання, але й показати загальну ерудицію, обізнаність у теоретико-методологічних підходах, що опирається на знання джерельної бази.

Структура виступу.

1. Вступ.

2. Розкриття основного змісту запитання.

3. Висновки та узагальнення.

Відповідь повинна бути чіткою, логічною, аргументованою.

Після висвітлення питання студентом вислуховуються доповнення. Можливе рецензування виступу студента своїми колегами.

При вивченні курсу політології студенти можуть виконувати реферати.

Реферат – короткий виклад змісту одного або кількох документів. Він є одним із видів самостійної роботи студента, що допомагає опрацювавти відповідні джерела, наукову та методичну літературу, поглиблено вивчити проблеми курсу. Підготовка реферату виробляє навички самостійного аналізу джерел та наукової літератури, систематизації матеріалу та його стислого викладу. Студент самостійно обирає одну із запропонованих тем.

Розпочинати роботу над рефератом необхідно із складання бібліографії, яка має нараховувати не менше п’яти найменувань літератури, та її опрацювання. На цьому етапі важливими є два взаємопов’язаних моменти: вміння “читати” і вести запис прочитаного. Під вивчення літератури необхідно застосовувати раціонально-критичний підхід до книг, статей та інших інформаційних повідомлень. Щоб глибоко зрозуміти зміст книги, потрібно вміти раціонально її читати.

Читання книги необхідно розпочати із знайомлення з її змістом. При цьому потрібно виділити глави, розділи параграфи, що становлять для Вас інтерес. Далі доцільно познайомитися із вступом (передмовою) до книги. Це дасть змогу зрозуміти та зорієнтуватися в проблемах, що висвітлюються в ній. Після ознайомлення із вступною частиною книги, потрібно переглянути ті розділи і параграфи, що Вас цікавлять. В процесі швидкого читання необхідно позначати ті місця в тексті (абзаци, сторінки, параграфи), що безпосередньо відносяться до теми дослідження.

Рекомендації до методики швидкого читання *.

1. Ясно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: з якого саме питання потрібна інформація, для чого вона необхідна, її характер тощо.

2. Оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи його на інформації, що прямо стосується теми, і збільшуючи на читанні інших частин. Описовий текст читається швидше, ніж текст складних умовиводів, доказів.

3. Зосереджено, без відволікань працювати над текстом. Це забезпечить глибоке розуміння тексту.

4. Уміти визначити структуру тексту – співпідпорядкованість його частин (глав, параграфів, рубрик), взаємозв’язок тексту з малюнками, картами, схемами, таблицями, графіками, діаграмами, виносками, примітками і додатками.

5. Розуміти зміст прочитаного при швидкому ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення).

Окремим структурним елементом роботи із книгою слід виділити запис прочитаного. Це можна робити у формах виписки, тез, анотації, конспекту. Найдоцільніше виписки роботи на окремих аркушах, зазначивши всі складові наукового апарату (автор, назва, місце і рік видання, сторінка).

Працюючи з книгою, потрібно звертати увагу на примітки. Адже в них досить часто, поряд із адресою, звідки взята та чи інша інформація, можна зустріти й пояснення певного аргументу автора, на якого зроблене посилання. Також потрібно переглядати список літератури, що дасть можливість розширити бібліографічний спектр.

Після опрацювання всієї доступної джерельної бази, необхідно скласти план реферату, в якому має бути вступ, основна частина, висновки, список літератури та (при наявності) додатки.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість щодо соціальних потреб суспільства та розвитку досліджуваної проблеми, з’ясовується стан її висвітлення в літературі, формулюється мета і завдання роботи, виокремлюються методи дослідження.

В основній частині реферату наводяться головні теоретичні ідеї, що висвітлюють дану проблему, визначається сутність (головний зміст) проблеми, чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядаються вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується на слабку розробленість окремих проблем. Розкривається зміст кожного запитання в логічній послідовності з елементами самостійного аналізу сучасного стану процесу або явища.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції.

Наприкінці реферату подається список літератури та додатки (при наявності). У додатках наводяться таблиці, схеми, які суттєво полегшують розуміння праці.

Реферат повинен мати обсяг 12-15 сторінок комп’ютерного набору, 14 шрифту (Times New Roman), через 1,5 інтервала з полями 2,5 см. ліворуч, 1,5 см. праворуч, 2,5 см зверху, не менше 2 см. знизу. На сторінці має бути 30 рядків. На титульній сторінці реферату зазначається: назва навчального закладу, кафедра, тема, прізвище ім’я, група, курс студента що виконав реферат, прізвище ім’я, вчене звання викладача що перевірив реферат, місце і рік написання.

Оцінювання реферату здійснюється за такими критеріями:

- вміння ставити проблему;

- вміння обґрунтовувати її соціальне значення;

- розуміння автором співвідношення між реальною проблемою та рівнем її концептуальності;

- повнота висвітлення літературних джерел, глибина їх аналізу;

- володіння методами збирання, аналізу та інтерпретації емпіричної інформації;

- самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу;

- обґрунтування висновків та рекомендацій.

Семінарське заняття №1