Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 11. Управління силами та засобами ОГ під час НС.

Поиск

Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ, ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Робоча навчальна програма складається з двох навчальних модулів, основою яких є 4 змістовних модулі, а саме:

Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах

ЗМ.1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,

таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

ЗМ.2 Небезпеки життєвого середовища.

 

Модуль 11.БЖД за умов надзвичайних ситуацій

ЗМ.3.Людина, як суб‘єкт системи управління безпекою

життєдіяльності.

ЗМ.4. Розробка заходів зниження рівня загрози та небезпеки.

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма Заочна форма
Усьо го   у тому числі Усьо го у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.
                         
Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності  
  Тема1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяль-ності,таксономія не-безпек.               2,5 0,5        
Те Те Тема 2. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.               2,5 0,5        
  Тема 3. Ризик як фактор оцінки небез пеки середовища життєдія-льності людини.                 2,5   0,25      
Разом за змістовим модулем 1             7,25   0,25      
Змістовий модуль 2. Небезпеки життєвого середовища.  
Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, об’єкти еко - номіки.     Тема 5. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія ава рій на потенцій - но небезпечних об’єктах.               2,75 3,5 0,5 0,5 0,25      
Тема 6.Небезпеки техногенного характеру (опікі, ура ження електричним струмом) та їхні прояви і дії на людей.                          
Тема 7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.               3,5 0,5        
Тема 8. Дорожньо-транспортні пригоди, їх наслідки для люди-ни. Дорожньо-транспорт-ний травматизм, пер-ша медична допомога потерпілим.                          
Тема 9. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характе-ристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини.               2,5 0,5        
Тема 10. Небезпеки побутового (гострі отруєння, утоплення) характеру, їхні проя-ви і дії на людей.                            
Разом за змістовим модулем 2             18,25   0,25      
Модуль 11.БЖД за умов надзвичайних ситуацій
Змістовий модуль 3. Людина, як суб‘єкт системи управління безпекою життєдіяльності.
Тема 11. Менеджмент безпеки, правове забе-зпечення;організацій- но-функцональна структура захисту населення та АТО у НС.                        
Тема 12. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структу-рно-логічних моде-елей виникнення та розвитку НС.             3,5   0,5      
Разом за змістовим модулем 3             7,5     0,5      
Змістовий модуль 4. Розробка заходів зниження рівня загрози та небезпеки.  
Тема 13. Пожежна без- пека.             3,5 0,5        
Тема 14. Радіаційна безпека, принципи оцін ки радіаційної обстано- вки.                        
  Тема 15.Заходи та засоби захисту насе- лення у надзвичайних ситуаціях.               3,75 0,5 0,25      
    Тема 16. Засоби і способи знезаражуван- ня. Обробка автомо- більного транспортута засобів технічного обслуговування.             3,5   0,5      
Тема 17.Управління силами та засобами ОГ під час НС.                        
Тема18. Хімічна безпе-ка, принципи оцінки хімічної обстановки             3,25   0,25      
Разом за змістовим- модулем 4                        
Усього годин                        
                                                                   

 

 

Теми практичних занять

  Назва теми   Кількість годин
Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльно- сті людини   Системний аналіз та системний підхід в БЖД. Правило емерджентності. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Види ризику за ступенем припустимості. Індивідуальний та груповий ризик. Ідентифікація ризику. Концепція прийнятного ризику. Методичні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи). Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.    
Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки   Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини. Природні небезпеки, їх класифікація. Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ. Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ. Небезпечні гідрологічні процеси і явища. Пожежі у природних екосистемах. Погодно - метеорологічні фактори. Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів.    
Небезпеки техногенного характеру (опіки, ураження електричним струмом) та їхні прояви і дії на людей.   Визначення основних понять і термінів: опік, опікова хвороба, електротравма. Термічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги. Хімічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги. Характеристика місцевої і загальної дії електричного струму на організм людини, алгоритм першої медичної допомоги.    
Безпека руху. Дорожньо-транспортні пригоди, їх наслідки для людини. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.   Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація. ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами. Автомобільні травми, механізм їх розвитку при ДТП. Організаційні заходи допомоги у ДТП. Правила евакуації потерпілого з автомобіля. Алгоритм надання першої медичної допомоги при ДТП: проведення реанімаційних заходів, штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця; проведення тимчасового зупинення зовнішньої кровотечі: накладання джгута, ″закрутки″, кровозпинюючої пов'язки; накладання пов'язок при пошкодженнях голови, верхніх і нижніх кінцівок, тулуба; проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта.      
Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння, антидот, утоплення, асфіксія, ″синє″ утоплення, ″біле″ утоплення, утоплення. Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості. Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєнях. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні рослинними отрутами. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні отруйними грибами. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні зміїною отрутою. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні алкоголем, ліками. Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.    
Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.   Способи кількісної оцінки небезпек. Розрахунок динаміки небезпечних факторів та оцінка ризику загибелі від небезпек невиробничого характеру у Києві та Київській обл.. Розрахунок загального ризику. Розрахунок індивідуального ризику. Аналіз результатів.    
Радіаційна безпека, принципи оцінки радіаційної обстановки.   Методи оцінки радіаційної обстановки; Алгоритм визначення параметрів зон радіоактивного зараження місцевості; Відображення зон радіоактивного зараження схематично на папері (карті) у масштабі; Визначення основних способів та засобів захисту співробітників і населення.    
Засоби і способи знезаражування. Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування.   Засоби та методи проведення санітарної обробки людей, знезаражування техніки, майна, споруд та ін. поверхонь. Способи знезаражування автомобілів і іншої техніки та порядок застосування засобів знезаражування, а також особливості використання спеціальної техніки об’єктів господарювання для досягнення мети.      
Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки. Хімічно- небезпечні об‘єкти, їх характеристика. Класифікація небезпечних хімічних речовин (СДОР) за ступенем токсичності, впливом на організм людини. Принципи оцінки хімічної обстановки. Загальні засади моніторингу хімічної обстановки та порядок його здійснення. Зони хімічного зараження, їх характеристика. Методика визначення розмірів зон хімічного зараження. Правила поведінки на хімічній зараженій місцевості.      
РАЗОМ  

 

Самостійна робота

№ з/п     Назва теми К- ть год.
    Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини   1.Визначте індивідуальний ризик нещасного випадку без загибелі, індивідуальний ризик загинути, загальний індивідуальний ризик для працівника підприємства, якщо відома статистика нещасних випадків за період спостереження в N років. Оцініть рівень безпеки на підприємстві, прийнявши максимально-допустимий рівень ризику рівним 0,0001 1/рік. Визначте середньорічний очікуваний збиток від існуючих на підприємстві небезпек, якщо збиток при травмуванні в середньому складає 400 грн, а у разі загибелі – 2000000 грн. 2. Загальна характеристика окремих елементів життєвого середовища людини. 3. Якісний аналіз небезпек, його різновиди. 4. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження.        
    Небезпеки техногенного характеру (опіки, ураження електричним струмом) та їхні прояви і дії на людей.   1.Питання для опрацювання: Скласти алгоритм поведінки людини під час грози. Скласти принципові схеми першої медичної допомоги при: опіках (термічних, хімічних, радіаційних), ураженні електричним струмом утопленні. 2.Розв’зати тестові завдання        
      Безпека руху. Дорожньо-транспортні пригоди, іх наслідки для людини. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.   1.Питання для опрацювання: АналізДТП та їх наслідків та визначити причину травмування Алгоритм евакуації водія з автомобіля під час ДТП Основні принципим організазації надання першої медичної допомоги потерпілим 2 Розв’зати тестові завдання      
        Соціально - політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини. 1.Питання для опрацювання: Поняття “конфлікт”власне визначення Соціальний аспект алкоголізму. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори. Що мають на увазі під соціальними небезпеками? Правила поведінки при потенційному поштовому тероризмі. Назвіть основні фактори ризику суїциду. Основні напрямки профілактики ВІЛ/СНІДу. Які заходи забезпечують особисту безпеку? Основні небезпеки пов'язані з використанням мобільних телефонів. Основні екологічні наслідки військових дій. У чому полягає феномен психологічної залежності людини від комп'ютерних ігор? Яку небезпеку несуть в собі генетично змінені продукти? 2.Проблемні питання:
Зміст (опис) задач, завдань та кейсів  
Обов’язкові завдання для денної форми навчання:
Причини вживання наркотиків. Наслідки наркоманії. Наркотична залежність.  
Поширення терроризму в Україні.  
Психофизіологічний вплив оточення на людину.  

 

3. Розв’зати тестові завдання

 

   
  Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей. 1.Скласти принципову схему першої медичної допомоги прои гострих отруєннях 2.Зробити аналіз ситуаційним задачам, визначити отруту, скласти план долікарської допомоги (для складання плану використовуйте завдання, запропонувати дії для його використання: Дитина різко збуджена, рухи невпорядковані, некоординовані, кричить. Шкіра червона, суха, очі блискучі, зіниці розширені, реакція зіниць на світло відсутня, голос охриплий. Пульс дуже частий 150-200 ударів за хвилину, температура тіла 37-38°С, періодично виникає блювота. Зі слів інших дітей, вона їла якісь ягоди (?), які нагадували дику вишню. Після вживання грибів (?), через 24 години у людини раптово виникли стійке блювання, біль у животі, пронос "рисовим відваром". Також потерпілий відчуває спрагу, різку слабкість, втрату свідомості, біль у м'язах ніг, судому. Через 3 дні з'явилися жовтуха, біль у правому підребер'ї, зелена сеча, білий кал. Людина, яка звикла до (?), після прийняття великої дози (?) має: пригнічення функцій ЦНС, різко звужені зіниці ("головка булавки"), ейфорія, збудженість, сухість у роті, головний біль, відчуття жару, позиви на сечовипускання, сонливість з переходом у кому, поверхневе, рідке (3-5 подих. рухів за 1 хв.) дихання, смерть настає від зупинки дихання. 2.Скласти алгоритм поведінки рятувальника під час застосування прийомів рятування на воді та звільнення утопаючого під водою.          
    Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС. 1.Питання для самостійного опрацювання Пояснити різницю понять «імовірність події» і «імовірність ризику». Пояснити поняття «дерево подій», «дерево відмов», «логічне дерево подій». Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію (НС), одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Чому не можна ототожнювати ризик з імовірністю небажаної події? Пояснити поняття «випадкова подія». Чи може малоймовірна подія привести до неприпустимого ризику? 2.Виконати аналіз статистичних даних про невиробничий травматизм зі смертельними наслідками. Провести розрахунки шляхом: а) оцінки динаміки зростання чи спаду кількості нещасних випадків за 2010-2011 роки у регіоні Х у відсотках. б) розрахувати індивідуальний ризик загибелі по кожному з факторів за 2011 рік, враховуючи що населення регіону у цьому році складало 1652900 чол. (або 1,653х106).

 

 

 

 

Фактор Кількість випадків Різни ця +/- Динаміка зростання /спаду/, % Ризик загибелі R  
Регіон Х Україна США  
     
                 
Дії транспорту           146 106 322 10-6  
Отруєння алкоголем           195 106 20 10-6  
Інші випадкові отруєння           94 106 18 106  
Випадкові падіння           51 106 90 106  
Випадкові утоплення           88 106 30 10-6  
Дія вогню           37 10-6 40 106  
Випадкові удушення           57 10-6 Н/д  
Дія електроструму           31 106 6 106  
Самогубства           303 10-6 Н/д  
Вбивства           134 106 10 106  
Інші нещасні випадки           371 10-6 82 10-6  
всього           1509 106 600 106  

Порівняйте отримані значення індивідуального ризику загибелі у регіоні Х (всього) з відповідними значеннями для України в цілому та з США. Вкажіть за якими факторами ризик загибелі у регіоні перевищує загальноукраїнські, за якими перевищує показники США.

3.Завантажити сайт Міністерства з надзвичайних ситуацій http://www.mns.gov.ua/

Наведіть приклади техногенних надзвичайних ситуацій, що сталися в Україні за останні дні.

Ознайомтеся з Довідкою про основні надзвичайні ситуації техногенного характеру на території України за добу. Наведіть кількість різних типів НС (техногенних, природних та ін..) з початку року.

Ознайомтеся з Довідкою про основні надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру на території України за місяць. На основі аналізу Інформаційно-аналітичної довідки про виникнення НС в Україні охарактеризуйте техногенні, природні та соціальні НС в Україні за місяць.

 

 

     
      Радіаційна безпека, принципи оцінки радіаційної обстановки. 1.Питання для опрацювання: Джерела радіаційного випромінювання. Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ. Загальні відомості про гостру променеву хворобу. Методи реєстрації іонізуючого випромінювання. Прилади радіаційного контролю і розвідки, будова та принципи роботи.    
    Засоби і способи знезаражування. Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування.   1.Питання для опрацювання: Що являє собою комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів? Як забезпечується стійка робота об’єктів в надзвичайній ситуації? Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб. 2. Розробити схему управління аварійно - рятувальними роботами на об’єкті при виникненні НС.Розглянути шляхи та способи евакуації при винекненні пожежі. Скласти план аварійно - рятувальних дій в навчальному закладі при виникненні НС  
    Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки.   1.Питання для опрацювання: Джерела хімічного зараження, сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) Ознаки отуєння СДОР,принципи медичної допомоги. Прилади хімічного контролю і розвідки, будова та принципи роботи. 2. Розв’язати ситуаційні задачи: Властивості хімічної речовини: зелено-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря, температура кипіння 36,4ºС. При випаровуванні з´єднується з водяними парами і утворює білий туман. Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сухий кашель, задишка, біль у грудях, набряк легенів. Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься. Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.   Властивості хімічної речовини: безбарвний газ із запахом нашатирного спирту, легший за повітря, суха суміш з повітрям має здатність вибухати. Ознаки отруєння: викликає нежить, кашель, утруднене дихання, задуху, подразнюються слизові оболонки та шкіра, різь в очах, сльозотеча. При зіткненні зі шкірою у рідкому стані викликає обмороження, можливий хімічний опік з пухирями, у високих концентраціях збуджує центральну нервову систему, чим викликає судоми. Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься. Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.   Властивості хімічної речовини: безбарвний газ без запаху і смаку, легший за повітря, продукт неповного згорання вуглеводів. Ознаки отруєння: отруєння настає непомітно, супроводжується різкою слабкістю, запамороченням, відчуттям тепла, приємної втоми. При високих концентраціях – запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, судоми, шкіра рожевого або червоного кольору. Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься. Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.   Властивості хімічної речовини: метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухомий, при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 раз важчий за воду. Ознаки отруєння: отруєння розвивається протягом 8-24 годин і супроводжується загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури, болем ясен і у животі. Також відмічається підвищена втома, сонливість, емоційна нестійкість, зниження працездатності. Характерною ознакою є поява по краях ясен синьо-чорної смуги. Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься. Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.  
         

Методи навчання

 

У педагогічної діяльності метод - це головний інструмент, за допомогою якого виробляється продукт навчання, здійснюється взаємодія викладача й студента.

У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Сукупність методів викладання того чи іншого предмета є методикою викладання.

Методика навчального предмета - це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета. До змісту методики як часткової дидактики входять:

¨ установлення пізнавального й виховного значення даного навчального предмета та його місця в системі шкільної освіти;

¨ визначення завдань вивчення даного предмета та його змісту;

¨ вироблення відповідно до завдань і змісту навчання методів, методичних засобів та організаційних форм навчання.

На сьогодня, найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

¨ за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант);

¨ за характером пізнавальної діяльності -

пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін);

¨ залежно від основної дидактичної мети і завдань

методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов);

методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи студентів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);

¨ класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання

методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).

У навчальний процес кафедра інтегрувала такі методи як:

1.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

¨ за джерелом передачі навчальної інформації:

словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію.

наочні методи– ілюстрація (таблиці, моделі, муляжі),

демонстрація (навчальна телепередача або кіно-відео-

фільм).

практичні методи: досліди, лабораторні та практичні роботи, реферати

¨ за ступенем самостійного мислення у процесі оволодіння знаннями, формуванням умінь і навичок.:

репродуктивні, творчі, проблемно-пошукові

¨ за логікою передачі та сприймання навчальної інформації:

індуктивні, дедуктивні.

¨ за ступенем керівництва навчальною роботою:

навчальна робота під керівництвом викладача - самостійна робота у аудиторії;

самостійна робота поза контролем викладача - самостійна робота

2. Методи стимулювання й мотивації навчально – пізнавальної діяльності.

3. Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

4. Бінарні, інтегровані (універсальні) методи.

 

Методи контролю

 

Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» включає поточний контроль успішності, модульний контроль, складання підсумкового екзамену.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням наявних засобів діагностики.

Навчальні результати студентів у межах курсу оцінюються на основі:

· участі у практичних заняттях та лекціях

· поточного контролю (тестування);

· оцінки виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуальних завдань;

· виконання модульних контрольних робіт;

· підсумкового контролю у вигляді заключного диферeнційованого заліку

плани лекцій ТА практичних занять.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах

ЗМ.1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.191.60 (0.01 с.)