Види самостійних наукових робіт

Курсова робота – самостійна письмова робота реферативно-дослідницького характеру, яка передбачає глибше, порівняно з рефератом, вивчення конкретної наукової проблеми.

Дипломна робота – самостійна письмова наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального або теоретико-прикладного характеру, яка виконується студентами 5 курсу університету (інституту). У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична проблема, узагальнюються та критично осмислюються теоретичні основи дослідження, обґрунтовується його мета і конкретні теоретичні й практичні завдання, визначається методика дослідження, його новизна, теоретичне й практичне значення, акцентується увага на авторських версіях розв’язання нових наукових проблем. Написання дипломної роботи передбачає поглиблене наукове дослідження, збір, систематизацію та самостійний аналіз мовних явищ студентом та висновки науково-практичного характеру.

Магістерська робота – самостійна письмова наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального або теоретико-прикладного характеру,спрямована на самостійне вирішення складних дослідницьких завдань, пов’язаних з певною науковою або науково-практичною проблематикою.Написання магістерської роботи передбачає науковий пошук та творчий підхід магістранта до наукового дослідження, збору, систематизації та самостійного аналізу мовних явищ та висновки науково-практичного характеру. Матеріали, представлені у магістерській роботі, обов’язково апробовуються на науково-практичних конференціях, семінарах кафедр тощо.

До дипломної та магістерської роботи додається відгук наукового керівника та рецензія провідних вчених навчальних та наукових закладів. Відгуки та рецензії пишуться тією ж мовою, що і наукова робота студента.

Самостійні наукові роботи повинні відповідати встановленим вимогам щодо їх змісту та оформлення. Написання зазначених робіт передбачає опрацювання певної кількості наукових першоджерел (мінімум 20-25 джерел для курсової, 50 джерел для дипломної та 60 джерел для магістерської роботи), збір оригінального ілюстративного матеріалу з газет, журналів, художньої літератури або інших джерел (наприклад, з мережі Інтернет або інших електронних засобів масової інформації), систематизацію та аналіз цього матеріалу.

 

Загальні правила оформлення наукових робіт студентів

Обсяг курсової роботи складає 20-25 сторінок формату А-4, дипломної 60-70, а магістерської – 80-90 сторінок у такому електронному форматі: комп’ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5. Текст друкується так, щоб залишалися береги такого розміру: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.

Відступ абзацу – 5 знаків.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини наукової роботи, як “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка великими літерами друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім в тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (рисунки, фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у Додатках.

Ілюстрації починають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у Додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у Додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на іншу сторінку пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Виклад тексту наукової роботи слід вести від третьої особи та писати “сучасна теорія і практика перекладу надає перевагу...”, “більшість дослідників цієї проблеми вважають, що...”, “в ході проведення дослідження було встановлено, що...”, “розроблений підхід дозволяє...”, “цей висновок було зроблено на підставі того, що...”, “автор даної роботи вважає, що...” тощо.

Мова написання