Та правила наведення прикладів

При написанні наукової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали, ідеї, висновки або окремі результати за темою дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо його змісту, мови, обсягу, підтверджують наукову аргументацію автора наукового дослідження. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, та також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора вважається плагіатом та суперечить Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права” (№ 2627-ІІІ від 11.07.2001 р.)”, який базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про власність”, “Про кінематографію”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про видавничу справу”, “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” та інших законів України, що охороняють особисті немайнові та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Посилання згідно із діючими правилами ВАК України слід робити за системою, де у квадратних дужках після цитати, ідеї, назви матеріалу або документу вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел. Якщо наводиться декілька джерел, то між їх номерами ставляться крапки з комами. Якщо наводяться сторінки конкретного джерела, на які робиться посилання, то між номерами сторінок ставиться кома або тире (якщо, наприклад, посилання робиться на сторінки з 220 по 224), а між номерами сторінок та порядковим номером джерела ставиться кома.

Наприклад: “Жодна із доступних нам загальнополітичних газет не має постійної оглядової рубрики,” – зазначає В. Здоровега [2, с.201]. 2 – порядковий номер наукової праці у вашому списку літератури, с. 201 – номер сторінки, на якій стоїть цитата. Цитати з періодичних видань можна подавати у тексті без квадратних дужок, позначивши лише назву видання і день виходу у круглих дужках („Факты” – 2005. – 15 февр. – С. 4).

Посилання на використані джерела у виносках внизу сторінки, як правило, не допускаються. Внизу сторінки (під номерами) можуть бути наведені виноски, які містять коментарі до головного тексту або інші зауваження щодо його змісту, які у свою чергу можуть мати оформлені за вказаними вище правилами посилання на наукові або ілюстративні джерела, що зазначаються у загальному списку літератури.

Всі посилання у тексті наукової роботи повинні бути підтверджені коректним описом наукових джерел у списку використаних наукових джерел, так само як і джерела ілюстративного матеріалу повинні мати відповідні “реквізити” (назва, номер, том чи випуск публікації, місце та дата публікації, відповідні сторінки).

Оскільки, як зазначалося вище, не існує жорстких вимог до оформлення посилань на джерела ілюстративного матеріалу та їх бібліографічного опису, слід вважати доцільним вживання існуючої в практиці написання дисертацій системи, яка передбачає використання умовних позначень. Так, у прикладах, наведених вище, умовним скороченням у списку джерел ілюстративного матеріалу будуть відповідати такі записи:

Financial Times. – November 22, 1999 (у посиланні в дужках вказане умовне позначення “FT”, та дата публікації, її сторінки);

Time. – November 30, 1998 (у посиланні в дужках вказане умовне позначення “T”, дата публікації, її сторінки).

ВИМОГИ ДО розробки та оформлення СТУДЕНТАМИ творчих кваліфікаційних РОБІТ

Оскільки журналістика є творчою спеціальністю, у якості кваліфікаційних приймаються не лише наукові, а й творчі роботи студентів.Творчою кваліфікаційною роботою є проект інформаційного продукту (бакалаврський або дипломний проект) або сам інформаційний продукт, що виносяться здобувачем ступеня бакалавра або спеціаліста на захист перед державною екзаменаційною комісією.

Інформаційними продуктами є газета, журнал, книга, газетно-журнальні матеріали певного жанру, фільм, телевізійна або радіопередача, теле- або радіосюжет, сайт, бази даних, електронне видання, електронні журналістські матеріали, серія фотопублікацій, фотовиставка тощо.

Бакалаврським або дипломним проектом є проект інформаційного продукту (макет продукції, сценарій тощо). На попередній та державний захист виноситься або бакалаврський чи дипломний проект, або виготовлений інформаційний продукт.

Якщо на захист виносяться проекти, державна екзаменаційна комісія має право рекомендувати їх до впровадження.

Якщо на захист виносяться виготовлені продукти, державна екзаменаційна комісія має право не рекомендувати їх використання за умови, що ці продукти не відповідають журналістським стандартам (без права друку, показу, оприлюднення).

 

Процедура затвердження творчих кваліфікаційних робіт:

1. Подається заява на ім'я завідувача кафедри з проханням затвердити назву проекту або власне інформаційного продукту і призначити керівника. Якщо проект виконується на замовлення, до заяви додається лист-прохання, в якому формулюється завдання, або інший документ. Назви творчих кваліфікаційних робіт формулюються так, наприклад: (для проектів) “Проект телефільму “Таврійський університет крізь десятиліття” або “ Проект циклу радіопрограм “Право на слово” на екологічну тематику ” і т. п.; (для інформаційних продуктів) “Назва телефільму. Телефільм”, “Назва циклу програм. Цикл радіопрограм” і т. п.

2. До заяви додається:

(для проектів) обґрунтування та опис проекту, в якому вказуються:

а) доцільність проекту на основі аналізу інформаційного ринку або завдання замовника (визначення комунікаційної мети, смислу);

б) відмінність пропонованого проекту від існуючих проектів;

в) організаційні, фінансові, матеріально-технічні, теоретичні, творчі (фахові) можливості для втілення проекту;

(для інформаційних продуктів) стислий опис продукту, в якому вказується:

а) переваги продукту серед подібних продуктів чи акцій, вимоги замовника на цей продукт;

б) внесок автора кваліфікаційної роботи у створення продукту;

в) шлях доступу до інформаційного продукту (адреса сайту, час виходу в ефір тощо).

3) Назва творчої кваліфікаційної роботи затверджується на засіданні випускової кафедри.

Структура творчої кваліфікаційної роботи:

Титульна сторінка.

Зміст (квалікаційної роботи з указанням сторінок).

Матеріали для затвердження кваліфікаційної роботи:

Лист-замовлення (за наявності, розпорядження, наказ керівника організації тощо).

Обґрунтування та опис проекту або стислий опис інформаційного продукту (що подавалися на етапі затвердження).

 

Специфікація кваліфікаційної роботи:

Специфікація презентації (стислий опис технічного носія проекту, продукту, та сам проект, продукт).

[Проект] або [інформаційний продукт] (продукти), а також [матеріали], що його супроводжували (форма подачі визначється керівником та кафедрою. Для інформаційних продуктів може бути вказівка на електронну адресу, за якою зберігається електронний інформаційний продукт, електронна копія продукту, його презентація, власне продукт у тій формі, в якій він є легко доступним для членів державної комісії. У випадку циклу теле- чи радіопрограм формою подачі можуть бути відео- або аудіокопії на різних носіях, купюри відео- чи радіопрограм, змонтовані в єдиний ролик за певним принципом, який вказується автором квалікаційної роботи. При цьому робиться повний перелік (бібліографічний опис) усіх програм чи газетно-журнальних матеріалів, книг та інших друкованих видань, що належать авторові кваліфікаційної роботи і виносяться на захист.

Цей повний перелік подається обов’язково, навіть якщо є всі копії продуктів).

Перелік інформаційних продуктів (акцій ) у вигляді бібліографічного опису, якщо на захист виносяться цикл програм, акцій, матеріали певної рубрики тощо.

Пояснювальна записка.

Відгуки (включаючи відгук наукового керівника).

 

Структура пояснювальної записки:

вступ (в якому вказуються особливості запропонованого проекту чи продукту або акції, їх відмінність від подібних проектів, продуктів, акцій; новизна проекту, продукту, акції; сфера застосування; обґрунтовується назва; визначаються авторський задум, ідея, смисл, мета, підтексти тощо);

технічні характеристики (з обґрунтуванням формату, обсягу, хронометражу у хвилинах, байтах, обліково-видавничих, умовних та авторських аркушах — залежно від виду продукту);

список використаних джерел (можлива їх рубрикація: література, газети, фільми, сайти тощо. Мова йде про ті джерела, які були використані для розробки проекту чи продукту);

технічні і програмні засоби (необхідні для втілення проекту, за наявності);

стандарти (насамперед видавничі, за необхідністю);

опис [з обґрунтуванням структури (кількість частин, розділів, блоків), музичного та звукового супроводу (перелік музичних творів з указанням авторства), відеоряду (перелік візуальних ситуацій, осіб, явищ, процесів тощо з указанням авторства), зображень (перелік фотоматеріалів з указанням авторства) тощо; розкриваються способи і засоби втілення авторського задуму, авторської ідеї, смислу, мети, підтекстів тощо];

специфікація аудиторії (перелік вікових, соціальних та інших груп, що можуть споживати або споживають інформаційний продукт, можуть спостерігати або спостерігають за акцією)];

ефективність розробки (спрогнозувати реакцію аудиторії і наслідки реакції на інформаційний продукт; навести докази, які підтверджують ефективність реального продукту, його дієвість, впливовість, здатність викликати прогнозовані ефекти тощо);

умови впровадження (для проектів: вказати бажані умови проведення, поширення, показу, озвучення тощо).

У випадку, коли творчу кваліфікаційну роботу виконують кілька авторів, у пояснювальній записці (вступі) зазначається внесок кожного автора у творчу кваліфікаційну роботу.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

САМОСТІЙНИХ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ

Курсова робота

Курсова робота оцінюються на “відмінно” (“5”), якщо вона:

· виконана на актуальну тему,

· має логічну структуру, що відповідає змісту теми,

· розкриває зміст теми обґрунтовано з наукової точки зору,

· витримана в науковому стилі, відрізняється грамотністю і правильністю викладу,

· містить обґрунтовані висновки, що відповідають поставленим у роботі меті й завданням,

· оформлена відповідно до вимог державного стандарту, наведених у даному посібнику,

· відмінно захищена автором.

Курсова робота оцінюється на “добре” (“4”), якщо вона в цілому відповідає вищенаведеним вимогам, але має незначні погрішності з наукової, логічної, стилістичної точок зору або з боку оформлення.

Курсова робота оцінюється на “задовільно” (“3”), якщо вона має серйозні недоліки як з боку змісту (непослідовність у розкритті мети, невідповідності в назвах теми і розділів роботи, повтори, несамостійність або необґрунтованість окремих висновків), так з боку форми (порушення існуючого стандарту оформлення роботи, наявність граматичних і стилістичних помилок тощо).

Курсова робота оцінюється на “незадовільно” (“2”), якщо тема не була розкрита, ілюстративний матеріал не був проаналізований належним чином, роботу було оформлено із значними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт або якщо робота має ознаки плагіату.

 

Дипломна та магістерська роботи

Кваліфікаційна робота студента має бути самостійним дослідженням, що засвідчує володіння ним теоретичними та практичними знаннями, вміння самостійно й творчо викладати свої думки, пропозиції та висновки. Виконана робота має також довести вміння добирати й використовувати літературу, аналізувати й узагальнювати досвід, набутий засобами масової інформації, провідними журналістами. Важливим критерієм оцінки виконаної роботи є стиль і мова викладу, використання образного, публіцистичного слова в поєднанні з науковою логічністю. Неодмінним аспектом оцінки кваліфікаційної роботи є мистецтво автора переконливо викладати рекомендації на тлі критичного осмислення набутого засобами масової інформації світового та місцевого досвіду. Всіляко заохочуються положення дискусійного характеру, з визначенням позиції автора у порушуваних питаннях і проблемах, вести полеміку і аргументувати свої думки.

Дипломна (магістерська) робота оцінюється на “відмінно” (“5”), якщо вона виконана на актуальну тему; має логічну структуру, що відповідає змісту теми; повністю розкриває зміст теми обґрунтовано з наукової точки зору; витримана в науковому стилі; відрізняється грамотністю і правильністю викладу; містить обґрунтовані висновки, що відповідають поставленим у роботі меті й завданням; оформлена відповідно до вимог державного стандарту; відмінно захищена автором.

Дипломна та магістерська робота оцінюється на “добре” (“4”), якщо є незначні прогалини у висвітленні теоретичної частин чи в аналізі ілюстративного матеріалу та якщо роботу було оформлено з незначними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт.

Дипломна, магістерська робота оцінюється на “задовільно” (“3”), якщо вона має серйозні недоліки як з боку змісту (непослідовність у розкритті мети, невідповідності в назвах теми і розділів роботи, повтори, несамостійність або необґрунтованість окремих висновків), так з боку форми (порушення існуючого стандарту оформлення роботи, наявність граматичних і стилістичних помилок тощо).

Дипломна, магістерська робота оцінюється на “незадовільно” (“2”), якщо тема не була розкрита, ілюстративний матеріал не був проаналізований належним чином, роботу було оформлено із значними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт або якщо робота має ознаки плагіату.

Загалом підсумкова оцінка складається з:

- оцінки проміжного звіту,

- оцінки наукового керівника,

- оцінки публічного захисту.

ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІАЛЬНОГО