Тема: «Симптоми та синдроми психічних захворювань».

 

П Л А Н

1. Поняття про психічні захворювання.

2. Пізнавальна діяльність і її розлади.

3. Розлад емоційної сфери.

4. Розлади вольової діяльності.

 

Психічними захворюваннями є порушення життєдіяльності організму людини, в першу чергу, що супроводжуються розладом психічної діяльності.

 

Класифікація психічних захворювань:

 

1. Психічні хвороби в результаті загальних інфекцій (тиф, грип, малярія і ін.)

2. Психічні хвороби в результаті запалення головного мозку (енцефаліт, менінгіти, сифіліс мозку і ін.)

3. Психічні хвороби в результаті неінфекційних захворювань (захворювання внутрішніх органів, обміну речовин і ін.).

4. Психози інтоксикацій (отруєння алкоголем, наркотиками і іншими отрутами).

5. Психічні хвороби в результаті черепномозкових травм.

6. Психічні хвороби в результаті поразки судин головного мозку (атеросклероз).

7. Психічні хвороби в результаті виникнення пухлин головного мозку.

8. Старече недоумство.

9. Психічні розлади в наслідок психічних травм.

10. Психічні захворювання не встановленої природи, що передаються по спадку (шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз).

 

Особливості перебігу психічних захворювань.

 

У перебігу психічних хвороб розрізняють декілька стадій:

 

· Стадію передвісників – характерні загальні симптоми: нездужання, головні болі, дратівливість, тривожність, зниження працездатності;

· Початкову стадію – вже виявляються основні симптоми захворювання, характерний початок (раптово або поступово);

· Період розгорненої картини захворювання – повний прояв захворювання або з безперервним прогресуючим погіршенням стану (шизофренія, сифіліс мозку, психічні розлади на грунті атеросклерозу судин головного мозку – у людей похилого віку) або з переривистою течією з періодами його поліпшення (від декількох тижнів до декількох років) - алкогольні психози.

 

У психіатрії розрізняють декілька основних видів порушень психічних процесів:

 

1. Порушення сприйняття.

2. Порушення мислення.

3. Порушення пам'яті.

4. Порушення емоцій.

5. Порушення вольових процесів.

 

РОЗЛАДИ СПРИЙНЯТТЯ.

 

Сприйняття – це психічний процес, що відображає початковий етап пізнавальної діяльності, за допомогою якого відбиваються як окремі властивості явищ і предметів, так і їх цілісні образи.

Сприйняття складається з відчуття і уявлення (уявного образу).

1. Посилення або ослаблення, подразників (звичайний звук може здаватися дуже гучним, світло – дуже яскравим, запах – різким), що поступають ззовні, – гіперестезія або гипостезия.

Такі порушення можуть спостерігатися і у здорових людей, наприклад, після перевтоми, під час вагітності і так далі

2. Збочене сприйняття відчуттів, витікаючих від власного тіла (відчуття колення, паління, тиску, перевертання усередині живота, грудей і ін.), – сенестопатия.

 

3. Спотворене сприйняття реально існуючих предметів (ілюзії). Ілюзії можуть бути також у здорових людей (наприклад, оптичний феномен – ложка в стакані води здається зламаною, пальто, що висить, в темному коридорі можна прийняти за людину, що стоїть).

4. Галюцинації – сприйняття, що виникають без реального об'єкту. Галюцинації, як і ілюзії, підрозділяються по органах чуття (зрительные, слухові, нюхові і ін.). У здорових людей також можуть бути ілюзії, але вони короткочасні і швидко проходять.

 

РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

Мислення – це психічний процес, за допомогою якого людина має можливість зіставляти уявлення про предмети, виробляти поняття, думки і висновки.

Мислення – є основною частиною інтелекту (розуму) і представляє вищу форму психічної діяльності людини.

Порушення темпу мислення:

· Прискорення мислення – швидка мова, втрачається зв'язок між окремими фразами і словами (при маніакальному синдромі);

· Уповільнення мислення – одноманітна, тягуча мова з великими паузами (депресивний синдром);

· В'язкість мислення – втрачається здатність виділити головне і другорядне, загострення уваги на дрібницях деталях (епілепсія);

· Резонерствування – схильність до непотрібних, порожніх міркувань, безплідного мудрування (шизофренія);

· Розірвана мислення - порушення логічної послідовності міркувань. Мова стає безглуздою і складається з окремих слів, вигуків, мимрення (шизофренія);

· Персеверация мислення – таке порушення мислення, коли тривало переважає якась одна думка або одне уявлення. При правильній відповіді на перше питання на все подальші питання хворого дає одна і та ж відповідь.

1. Порушення змісту мислення.

Такі порушення діляться на три групи:

· Нав'язливі стани;

· Надцінні ідеї;

· Марення

 

Нав'язливі стани – це такі думки і дії, непотрібність яких хворий розуміє, але позбавиться від них не може (шизофренія, невроз нав'язливих станів).

 

Нав'язливість не завжди є ознакою психічного захворювання (наприклад, мотив популярної пісні, що прив'язався).

Однією з форм нав'язливих станів є нав'язливі страхи (фобії). Існує велике число фобій, наприклад, страх висоти, страх відкритих (або закритих) просторів, страх захворіти якою-небудь хворобою і так далі

Крім того, до нав'язливих станів відносять нав'язливі контрастні бажання коли у хворої людини з'являється бажання зробити щось, що не відповідає обстановці (тобто зробити недозволене): засміятися на похоронах, непристойно висловитися в пристойній компанії і так далі

 

Надцінні ідеї – переконання, які виникають під впливом реальної ситуації і набувають надмірно важливого значення – в першу чергу це ідеї ревнощів, подружній невірності і так далі Такі стани виникають в складних життєвих ситуаціях при розладах особи, при захворюваннях головного мозку, шизофренією і так далі

Марення – це висновок, який не відповідає дійсності і що не піддається переконанню.

Марення – це абсолютна ознака психічного захворювання.

 

Форми марення:

1. Марення відношення – хворі затверджують що різні предмети мають до них якесь відоме тільки ним відношення.

2. Марення переслідування – хворі відзначають, що «підозрілі люди» стежать за ними.

3. Марення отруєння – хворі вважають, що їх хочуть отруїти, підсипати в їжу отруту.

4. Марення фізичної дії – хворі стверджують, що на них впливають спеціальними променями, за допомогою радіо, телебачення і інших приладів.

5. Марення величі і багатства – хворі вважають себе великими полководцями, ученими, багачами.

6. Депресивне марення – хворі вважають себе дурним, бездарним, аморальним. Супроводжується зниженим настроєм.

7. Марення самозвинувачення – хворі стверджують, що винні в різних протиправних діях (вбивствах). У такому стані хворі можуть зробити самогубство.

РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ (ВІДЧУТТІВ)

 

Під емоціями розуміють психічний процес, який виражає відношення суб'єкта до самого собі і різним явищам життю.

 

При психічних захворюваннях спостерігається підвищення або пониження емоційності.

 

Симптоми підвищеної емоційності:

 

1. Ейфорія – невиправдано піднесений, радісний настрій (прогресуючий параліч, маніакально-депресивний психоз).

2. Депресія – стан протилежне ейфорії. Хворі переживають почуття пригніченості, пригноблення і туги (маніакально-депресивний психоз, реактивні психози).

3. Тривога – внутрішній неспокій, нез'ясовне тривожне передчуття, неспокійний стан (при психозах і депресіях).

4. Страх – коли тривога стосується власного благополуччя і здоров'я.

5. Дисфорія – похмурий, тужливо-злобний, незадоволений настрій, іноді із спалахами люті, гніву.

Симптоми зниженої емоційності:

 

Емоційна тупість – хворі байдужі до всього, байдужі до страждання близьких людей (шизофренія).

Може бути також емоційна неадекватність, коли хворий з посмішкою повідомляє про важкі переживання.

 

РОЗЛАДИ ВОЛІ

Воля – є психологічним процесом направленим на свідоме досягнення поставлених цілей.

 

При психічних захворюваннях може спостерігатися як підвищення так і пониження вольової діяльності.

Підвищення вольової діяльності найчастіше спостерігається при маніакально-депресивному психозі. А пониження вольової діяльності – при прогресивному паралічі, атеросклерозі судин головного мозку.

Види порушень волі:

 

1. Імпульсні стани – характеризуються виникненням непереборного бажання до здійснення певних дій, без попереднього усвідомлення їх.

Імпульсні (або як їх називають кататонічні) дії носять характер безглуздої, невмотивованої агресивної поведінки. Хворі як будь то підпорядковані чиїйсь силі, чужій волі.

Виникають імпульсні дії під впливом АФЕКТУ, який провокується, як правило, іншими симптомами, наприклад, маренням або галюцинаціями.

У таких станах хворі можуть раптово здійснювати напади, вбивства, робити замах на своє життя.

 

Варіанти імпульсних дій:

а) імпульсна крадіжка – клептоманія;

б) імпульсний підпал – піроманія;

в) імпульсне бродяження – дромоманія.

2. Порушення інстинктів і бажань.

А) збочення статевого інстинкту:

· Гомосексуалізм – статевий потяг до осіб своєї підлоги;

· Садизм – статева насолода в результаті катування свого партнера;

· Мазохізм – статеве задоволення від принижень і побоїв з боку партнера;

· Ексгібіціонізм – статева насолода від оголення своїх статевих органів у присутності осіб протилежної підлоги;

· Фетишизм – статеве задоволення від дотику і розгляду одягу (особливо нижнего) осіб протилежної підлоги;

· Педофілія – сексуальний потяг до дітей;

· Геронтофілія – статевий потяг до людей похилого віку;

· Зоофілія – статевий потяг до твариною;

· Некрофілія – статевий потяг до трупів.

Б) Збочення статевого інстинкту:

· Булімія - посилення харчового інстинкту (обжерливість);

· Гипобулія – ослаблення харчового інстинкту;

· Анорексія – повна відмова від їжі;

· Копрофагия – поїдання власних экскрементов (шизофренія, недоумство).

В) Порушення уваги:

Підвищена отвлекаемость уваги (маніакально-депресивний психоз).

РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ

Пам'яттю називається здатність людини зберігати і відтворювати різні події і явища.

 

Всі порушення пам'яті можна розділити на три групи:

1. порушення запам'ятовування;

2. порушення спогаду;

3. помилкові спогади.

 

Порушення запам'ятовування зустрічаються при черепномозкових травмах, атеросклерозі судин головного мозку (у людей похилого віку).

 

Порушення спогаду:

· гіпермнезія – патологічне посилення пам'яті;

· гипомнезия - ослаблення пам'яті, швидше зникають з пам'яті відносно події, що недавно відбулися;

· амнезія – повна втрата пам'яті на події якогось певного відрізання часу (життя).

Види амнезій:

)(Ретроградна амнезія – випадання з пам'яті подій що безпосередньо передували черепномозковій травмі або захворюванню.

)(Антероградна амнезія – втрачаються спогади про період після настання розладу свідомості.

)(Антероретроградная амнезія - хворий забуває події періоду до, в час і після розладу (втрати) свідомості.

 

Помилкові спогади – хворий, страждаючий випаданням пам'яті, «згадує» події, які ніколи з ним не відбувалися.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Бобров А.С. Эндогенная депрессия.- Иркутск, 2001.

2. Глазырин В.Н. Судебно-психиатрическая экспертиза.- Волгоград, 1983.

3. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. (в 2-х томах, пер. с англ.).- М.: Медицина, 1994.

4. Кудрявцев И.А. Судебно-психиатрическая экспертиза. – М.: Юр. лит., 1988.

5. Мальцева М.М., Котов В.П. Опасные действия психически больных. Психопатологические механизмы и профилактика.- М.: Медицина, 1995.- 256 с.

6. Международная классификация болезней (10-й пересмотр) - МКБ – 10: Классификация психических и поведенческих расстройств.- СПб, 1994.

7. Психопатологические критерии диагностики депрессии: Метод. рекомендации / Вертоградова О.П., Войцех В.Ф., Волошин В.М.- М., 1981.

8. Сервецький І.В., Кандиба С.В., Яковлєв С.В. Судово-психіатрична експертиза.- Київ, 2002.

9. Скворцов И.А., Ермоленко Н.А. Развитие нервной системы у детей в норме и патологии.- М.: МЕДпресс-информ, 2003.- 368 с.

10. Судебная психиатрия (под ред. проф. Б.В. Шостаковича). – М.: Зерцало, 1997.

11. Судебная психиатрия (под ред. проф. Г.В. Морозова). – М.: Юрид. лит., 1986.

12. Хэзлем М.Т. Психиатрия: Вводний курс. Пер.. с англ. – М.: 2003.

13. Ясперс К. Общая психопатология: Пер. с нем.- М., 1997.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.