ІІ. Профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри.

 

Алгоритм № 6

 

Приготування перев’язувального матеріалу.

 

Перев’язувальний матеріал готують з марлі, яка повинна бути білою, м'якою, гігроскопічною і знежиреною. Ширина фабричних кусків марлі складає 60-70 см. Перев'я­зувальний матеріал готують на чистому столі ретельно вимитими руками. Ос­новне правило складання перев'язувального матеріалу – обов'язкове підвертан­ня країв марлі всередину для запобігання попаданню дрібних ниточок у рану.

Для хірургічної роботи готують серветки трьох розмірів: великі (60×40 см), середні (37,5×30 см) і малі (20×15 см).

Готують їх таким чином: від загального шматка беруть 10-12 шарів марлі довжиною 1 м і розрізають її ножицями по лініях, що вка­зані на схемах. З цих шматків готують серветки, кульки, тампони, турунди.

 

Розкрій марлі для виготовлення серветок, кульок, турунд

 

Для виготовлення великих і малих серветок

 

 

Для виготовлення середніх і малих серветок, кульок, турунд

 

 

Довгі краї шматочків складають у середину так, щоб вони дещо перекривали один одного, потім короткі краї складають кожний до половини, а потім серветку складають навпіл.

Для виготовлення турунд (смужок) використовують смужки шириною 5 см. Їхні довгі краї складають до середини, потім короткі на 1-2 см, потім всю смужку поздовжньо навпіл і скручують у смужки довжиною 30 см.

Кульки виготовляють із шматочків марлі шириною 5 см. Її ріжуть на шматочки по 10 см. Підгортають довгі краї на 1 см, потім короткі на 1 см, потім поздовжньо навпіл. Отриману смужку обгортають навколо вказівного пальця, а вільний край заправляють у середину.

Тампони готують таким чином: довгі краї марлі закладають всередину на глибину 5-6 см і в тому ж напрямку двічі згинають навпіл. Смуж­ку, що утворилась, довжиною 60 і шириною до 10 см складають удвоє: нижня половина повинна бути на 5-6 см довша за верхню. Потім тампон згинають ще раз навпіл. Вільний край нижнього шару марлі загортають на тампон.

 

 

Алгоритм № 7

 

Заготовка білизни

 

До операційної білизни відносяться медичні халати, які застібаються ззаду, простирадла, рушники, полотняні серветки, шапочки і маски. Перед стерилізацією операційна сестра перевіряє стан білизни (цілість) і відповідним чином вкладає її в бікси. Простирадла складають таким чином: вузький край загинають на ширину 50 см, складають простирадло чотири рази вздовж і не туго скатують, починаючи з не загнутого кінця. Складене таким чином простирадло зручно розгортати.

Халати складають рукавами всередину. Після цього халат не туго скатують.

Рушники та серветки складають учетверо. Маски і шапочки стерилізу­ють, як правило, окремо або разом з матеріалом.

Алгоритм № 8

 

Укладка білизни у бікси

 

Перед укладкою бікси витирають зсередини і ззовні серветкою, змоченою 0,5% розчином нашатирного спирту. Потім відсувають на стінці бікса кругову пластинку, яка закриває бічні отвори, відкидають криш­ку та вистеляють дно і стінки бікса пелюшкою, серветкою або простирадлом. При укладці білизни та перев'язувального матеріалу в бікси слід дотримува­тись установленого порядку, що дозволяє швидко і легко знайти необхідний предмет. Білизну вкладають у вертикальному положенні, щоб можна було витягнути з бікса будь-яку річ, не зачіпаючи решти. Перев'язувальний матер­іал також складають із тим розрахунком, щоб кожну пачку або пакет можна було витягнути окремо. У центральну частину бікса поміщають пробірку з сіркою або іншою речовиною для контролю стерильності.

 

Залежно від потужності операційного блоку і призначення операційної білизни її укладають комплектами.

Закладаючи матеріал і білизну цим способом, потрібно виходити з такого приблизного розрахунку на одну операцію.

халати, ковпачки, маски - 4 шт.;

простирадла - 4 шт.;

рушники або полотняні серветки - 6 шт.;

кульки - 50 шт.;

серветки марлеві трьох розмірів - 10 шт.;

тампони трьох розмірів -10шт.;

турунди -1 моток;

бинти марлеві шириною 14 см -2 шт.

 

Коли бікс заповнений, краї простирадла, що його вистеляє, загортають один на другий поверх вмісту. В один із біксів поверх простирадла заклада­ють халат, а на нього - декілька марлевих серветок і рушник. Це необхідно для того, щоб операційна сестра могла, помивши руки, витерти їх і одягти стерильний халат, не відкриваючи решти білизни та матеріалу.

 

 

Алгоритм № 9

 

Укладка за видом білизни та матеріалу.

 

Цей спосіб більш зручний для ве­ликих операційних блоків при великому використанні білизни і матеріалу. Типи приблизних укладок наводяться нижче.

До кришки кожного бікса прив'язують клейончасту етикетку, на якій пе­рераховано вміст бікса, вказано дату стерилізації і прізвище сестри, що готу­вала бікс. Надписи роблять простим олівцем. Кришку бікса закривають, ук­ріплюють гачком, на ланцюжку і міцно прив'язують тасьмою, щоб вона ви­падково не відкрилась. У кінці перевіряють, чи відкриті бічні отвори біксів.

Укладання бікса з білизною і серветками

 

 

Кришка бікса

Марлеві кульки (2 мішечки по 30 шт.)
Марлеві кульки (5 пачок по 10 шт.)	Індикатор стерильності.	Великі тампони (2 пачки по10 шт.)
Середні тампони (5 пачок по 10 шт.)
Дно бікса   Укладання бікса з кульками і тампонами   Кришка бікса
4 халати, 4рушники
1 простирадло клейонка 8 простирадл	Індикатор стерильності.	великі серветки (5 пачок по 10 шт.)
середні серветки (5 пачок по 10 шт.)
малі серветки (10 пачок по 10 шт.)

Дно бікса

 

 

Алгоритм № 10

 

Підготовка рук до операції за методом Спасокукоцького-Кочергіна

 

Підготуйте: два тази, 0,5% розчин нашатирного спирту, стерильні рушники, 96% етиловий спирт, мило, проточну воду, йодонат, стерильні серветки.

 

Помийте руки до ліктів під проточною водою.

Висушіть руки стерильною серветкою.

Помийте руки до верхньої третини передпліч із допомогою стерильної серветки в першому тазу протягом 3 хв 0,5% розчином нашатирного спирту (потрібно дотримуватись послідовності миття рук: спочатку миють долоні, потім тильні поверхні кистей, обробляючи кожен палець, особливо добре нігтьові ложа і міжпальцеві складки, після чого обробляють ділянку передпліч).

Помийте руки до нижньої третини передпліч в другому тазу протягом 3 хв 0,5% розчином нашатирного спирту, використавши ще одну стерильну серветку.

Висушіть руки стерильним рушником.

Обробіть руки 96% етиловим спиртом протягом 5 хв.

Обробіть нігтьові ложа йодонатом.

 

 

Алгоритм № 11

 

Підготовка рук до операції препаратом С-4

 

Для приготування 2,4% розчину препарату С-4 (первомур) візьміть 171 мл 30-33% розчину перекису водню, 69 мл 100% або 81 мл 85% розчину мурашиної кислоти, скляну пляшку, бутель з притертим корком, 10 л дистильованої або кип'яченої води, таз з холодною водою.

 

Обережно налийте у пляшку 171 мл 30-33% розчину перекису водню.

Обережно долийте 69 мл 100% або 81 мл 85% розчину мурашиної кислоти.

Закрийте пляшку корком і перемішайте суміш, енергійно струшуючи її.

Поставте пляшку на 1 годину у таз з холодною водою (або в холодильник), періодично струшуючи її.

У бутель з 10 л дистильованої або кип'яченої води обережно до­лийте розчин з пляшки і перемішайте суміш, струшуючи бутель.

Налийте 5 л приготовленого 2,4% розчину первомуру у стерильний таз для обробки рук.

 

Підготуйте: мило, стерильні серветки, проточну воду.

 

Помийте руки під проточною водою з милом протягом 2 хв.

Висушіть стерильним рушником.

Обробіть руки препаратом С-4 протягом 2 хв в тазі.

Висушіть руки стерильним рушником.

 

 

Алгоритм № 12

 

Обробка рук хлоргексидином (гібітан)

 

Гібітан випускають у вигляді 20% водного розчину по 500 мл. Для миття рук використовується 0,5% спиртовий розчин. Для цього препарат розводиться у 70° етиловому спирті у співвідно­шенні 1:40.

 

Після звичайного гігієнічного миття рук теплою водою з милом руки витирають стерильною серветкою, а потім два рази обробляють протя­гом 3 хв серветками, змоченими в розчині. Додаткова обробка спиртом чи іншим засобом не потрібна.

 

 

Алгоритм № 13

 

Обробка рук медичного персоналу згідно з наказом МОЗ України від 04.04.2008 р. № 181 «Про затвердження методичних рекомендацій «Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика»

 

1. Для миття рук використовують рідке мило в дозаторах.

2. При застосуванні рідкого мила, дозатори багаторазового використання ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило в частково заповнений дозатор.

 

3. Показання для гігієнічного миття рук:

перед і після фізичного контакту з пацієнтом;

після відвідування туалету;

перед приготуванням і роздачею їжі;

у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

 

4. Техніка миття рук (малюнок):

4.1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети;

4.2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки;

4.3. Нанести порцію рідкого мила;

4.4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 секунд за такою технікою:

терти долоня об долоню;

зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;

схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;

далі однією рукою накривають іншу руку „замком” і необхідно терти в п’ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;

енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук;

кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

 

4.5. Ретельно змити мило під проточною водою.

4.6. Насухо витерти руки рушником (серветкою).

4.7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.

4.8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.

5. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.

6. Показання для гігієнічної антисептики рук:

перед та після проведення маніпуляцій, пов’язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповинної рани, ін’єкції, установлення катетерів та зондів тощо);

перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;

при контакті з стерильним матеріалом та інструментарієм;

після контактів з біосубстратами хворого (кров, ліквор, сеча та ін.);

після контакту з абіогенними об’єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання);

при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;

перед і після надягання медичних рукавичок;

перед виходом з палати.

 

7. Для антисептики шкіри рук використовують антисептики, зареєстровані в Україні. Можливе застосування суміші 70° етилового спирту з 1-2% вмістом гліцерину.

 

8. Техніка гігієнічної антисептики рук:

на долоню нанести 3-5 мл антисептика або ту кількість, що зазначена в інструкції щодо застосування антисептика;

енергійно втирати до повного висихання антисептик за технікою, представленою в пункті 4 цього додатка, але не менше 15 секунд;

витирання або висушування рук не допускається.

 

9. Показаннями для хірургічної антисептики рук є всі хірургічні операції.

 

10. Техніка хірургічної антисептики рук:

 

вимити руки з використанням рідкого мила. Спочатку миють від зап’ястя до ліктя, потім кисті рук з дотриманням техніки (пункт 4 цього додатка);

витерти руки насухо паперовим рушником (серветкою);

нанести на долоню кількість антисептика, відповідно до інструкції щодо застосування при хірургічній антисептиці, що затверджується МОЗ України, але не менше 3 мл і енергійно втирати його в шкіру передпліччя включно з ліктьовими суглобами до повного висихання. Другою порцією антисептика обробляють руки до середини передпліччя. Третьою – тільки кисті рук за технікою, указаною в пункті 4 цього додатка;

витирання рук або їх висушування після обробки антисептиком забороняється;

на сухі руки надягають лише стерильні гумові рукавички;

при хірургічній обробці рук щітки використовувати не обов’язково. Щітки можна використовувати для обробки навколонігтьових ділянок і тільки 1 раз протягом робочої зміни.

 

 

Техніка миття рук:

 

 

 

Алгоритм № 14

 

Одягання стерильного халата і рукавичок на себе і на хірурга

 

Візьміть стерильний бікс із стерильною білизною, стерильні рукавички, фартух, корнцанг, щітки, мило, 70% та 96% розчини етилового спирту.

 

Одягання стерильного халата і рукавичок на себе.

 

1. Одягніть маску, шапочку, бахіли, фартух.

2. Обробіть руки одним із методів.

3. Відкрийте стерильний бікс за допомогою педалі підставки для біксів, оцініть якість стерилізації білизни по індикатору і вийміть халат.

4. Візьміть халат за верхні частини комірця і розгорніть його, не торкаючись ним оточуючих предметів, і одягніть на себе.

5. Зав'яжіть зав'язки на рукавах, попросіть санітарку підтягнути, поправити і зав'язати халат на спині.

6. Подайте обережно пояс халата санітарці, тримаючи їх за 30-50 см від кінців.

7. Обробіть руки 70% етиловим спиртом.

8. Якщо стерильні рукавички не посипані тальком, тоді обробіть руки стерильними тальком.

9. Вийміть стерильні рукавички і перевірте їх цілісність.

10. Одягніть рукавички і обробіть 96% етиловим спиртом.

 

 

Одягання стерильного халата і рукавичок на хірурга.

 

1. Одягніть стерильний халат та рукавички на себе.

2. Вийміть халат з бікса і, тримаючи його за комір, розгорніть по довжині, не торкаючись до оточуючих предметів.

3. Візьміть халат за комірець так, щоб прикрити боковими частинами халата свої стерильні рукавички.

4. Одягніть халат на хірурга.

5. Подайте хірургу кульку із 70% етиловим спиртом.

6. Візьміть рукавички і перевірте їх цілісність.

7. Відверніть зверху край лівої рукавички і пальцями обох рук розтягніть, тримаючи долонним боком до хірурга, поки він не введе в неї ліву руку.

8. Коли хірург, одягнувши рукавичку, підніме кисть вверх, вийміть пальці із загорнутого краю рукавички.

9. Аналогічну маніпуляцію зробіть при одяганні рукавички на праву руку.

10. Подайте хірургу ватні кульки, змочені 96% етиловим спиртом.

 

 

Алгоритм № 15

 

Cтерилізація в сухожаровій шафі

 

Підготуйте сухожарову шафу, хірургічний металевий інструментарій, стерильний корнцанг, індикатор.

1. Складіть металевий інструментарій в стерилізаційні коробки.

2. Помістіть їх в сухожарову шафу, не закриваючи кришки.

3. Помістіть індикатор стерилізації в стерилізаційну коробку.

4. Ввімкніть електронагрівальний блок і поставте на відповідний режим роботи.

5. Проведіть підігрів камери до температури 80-90°С і просушіть матеріал при відкритих дверцятах до повного зникнення вологи.

6. Закрийте дверцята і стерилізуйте протягом 60 хв. при температурі 180°С.

7. Вимкніть апарат.

8. Почекайте зниження температури до 80-90°С.

9. Відкрийте двері стерилізатора.

10. Оцініть результати якості стерилізації.

11. Закрийте кришки стерилізаційних коробок стерильним корнцангом.

 

 

ІІІ. Гемостаз

 

Алгоритм № 16

 

Накладання джгута при артеріальній кровотечі

 

Приготувати: гумовий джгут Есмарха, велику серветку або рушник, перев’язувальний матеріал, шину Крамера, папір, олівець.

 

1. Надати кінцівці підвищеного положення для відтоку крові.

2. Обгорнути кінцівку серветкою або рушником в місці накладання джгута проксимальніше місця кровотечі.

3. Розтягнути сильно джгут і обгорнути кінцівку туго 2 рази для зупинки кровотечі. Кожний наступний тур повинен перекривати попередній на половину або 1/3.

4. Вільні кінці джгута закріпити на гудзики.

5. Перевірити правильність накладання джгута (зупинка кровотечі, відсутність пульсу дистальніше джгута).

6. На папері зазначити дату і час накладання джгута, підкласти його під джгут.

7. Госпіталізувати хворого.

 

Примітка. Джгут накладається на 1 годину взимку та на 2 години влітку. Кожні 30 хв. джгут послабляють на 5 хвилин, притискаючи артерію пальцем.

 

 

 

Алгоритм № 17

 

Притискання артерій

 

Здійснюється при кровотечах із великих судин:

а) сонну артерію можна здавити, притискаю­чи її пальцем до поперечного відростка VI шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м'яза, з його внутрішньої сторони;

б) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташована над ключицею ззовні місця прикріплення кивального м'яза до рукоятки груднини;

в) пахвову - в пахвовій ямці до головки плечової кістки;

г) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середи­ни пупартової зв'язки.

д) притискання підколінної артерії виконують шляхом стиснення тканин у підколінній ямці при зігнутому колінному суглобі.

 

Притискання судин: а - плечової артерії; б - підключичної артерії;

в - сонної артерії; г - стегнової артерії; д - підколінної артерії.