І. Обстеження пацієнта медичною сестрою

Алгоритми з хірургії

 

 

І. Обстеження пацієнта медичною сестрою

 

Алгоритм № 1

 

Визначення еластичності шкіри та глибини підшкірного жирового шару

 

Еластичність шкіри визначається в різних ділянках тіла. Шкіру беруть в невелику складку, стискають між великим та вказі­вним пальцями і відпускають. Якщо еластичність (тургор) шкіри нор­мальна, то складка, що утворюється, розправляється зразу ж, якщо повільно і не повністю, то це свідчить про зниження еластичності.

 

Підшкірна основа. Для з'ясування глибини жирового шару шкіра разом із клітковиною береться в складку. Особливо легко це зробити на животі. Але справжню уяву дає цей прийом, якщо його виконати нижче кута лопатки. Величина склад­ки більша 1,5-2 см свідчить про ожиріння.

 

Алгоритм № 2

 

Визначення набряку підшкірної клітковини

 

На передній поверхні великогомілкової кістки притискаємо шкіру та підшкірну основу пальцями. Якщо утворене поглиблення не зникає зра­зу, то це свідчить про значний набряк.

 

 

Алгоритм № 3

 

Пальпація підщелепних і підборідних лімфовузлів

 

Пальці або кисть долонною поверхнею кладуть на шкіру ділянки, що обстежується і повздовжніми рухами з незначним тиском пальпу­ють лімфатичні вузли. Визначають щільність, розміри, форму, конси­стенцію, рухомість лімфатичних вузлів, наявність болючості, зрощен­ня між собою та з оточуючими тканинами. Візуально констатують наявність змін шкіри над вузлами: гіперемію, виразки, нориці.

 

При пальпації підборідних та підщелепних лімфатичних вузлів пацієнта просять дещо нахилити голову вперед і фіксують її лівою рукою. Злегка зігнуті пальці правої руки пальпують вказану ділянку, намагаючись вивести лімфовузли на край нижньої щелепи.

 

 

 

Алгоритм № 4

 

Огляд очей

 

Оглядають кон'юктиву і склеру.

Для цього великими пальцями відтягують донизу нижні повіки і про­сять хворого дивитись вгору.

Виз­начають колір слизової оболонки, ступінь її вологості (блиск), стан судинного малюнка, наявність висипу і патологічних виділень.

 

 

При огляді очей звертають увагу на форму, розмір, реакцію на світло і акомодацію зіниць.

 

Алгоритм № 5

 

Пальпація щитоподібної залози

 

Стати перед хворим і лівою рукою зафіксувати шию.

Долоню правої руки покласти повздовж, пальцями вверх, на пере­дню частину шиї. Пальпують щитоподібний хрящ, просять хворого не­значно підняти голову догори. Після цього ковзають пальцями вниз по поверхні щитовидного і далі по дужці перстнеподібного хрящів. Безпосередньо під ним знаходиться горизонтально розташова­ний валик перешийка щитовидної залози. Пальпуючи перешийок, визначають його ширину, консистенцію, рухомість при ковтанні. Після цього між внутрішнім краєм кивального м'яза і трахеєю безпосередньо над верхнім краєм перешийка пальпують бокові частки щитоподібної залози.

При пальпації слід визначити межі припухлості, консистен­цію (м'яка, щільна, вузлувата), розташування трахеї стосовно се­редньої лінії, зміщення утвору в вертикальному і горизонтально­му напрямках.

 

ІІІ. Гемостаз

 

Алгоритм № 16

 

Накладання джгута при артеріальній кровотечі

 

Приготувати: гумовий джгут Есмарха, велику серветку або рушник, перев’язувальний матеріал, шину Крамера, папір, олівець.

 

1. Надати кінцівці підвищеного положення для відтоку крові.

2. Обгорнути кінцівку серветкою або рушником в місці накладання джгута проксимальніше місця кровотечі.

3. Розтягнути сильно джгут і обгорнути кінцівку туго 2 рази для зупинки кровотечі. Кожний наступний тур повинен перекривати попередній на половину або 1/3.

4. Вільні кінці джгута закріпити на гудзики.

5. Перевірити правильність накладання джгута (зупинка кровотечі, відсутність пульсу дистальніше джгута).

6. На папері зазначити дату і час накладання джгута, підкласти його під джгут.

7. Госпіталізувати хворого.

 

Примітка. Джгут накладається на 1 годину взимку та на 2 години влітку. Кожні 30 хв. джгут послабляють на 5 хвилин, притискаючи артерію пальцем.

 

 

 

Алгоритм № 17

 

Притискання артерій

 

Здійснюється при кровотечах із великих судин:

а) сонну артерію можна здавити, притискаю­чи її пальцем до поперечного відростка VI шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м'яза, з його внутрішньої сторони;

б) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташована над ключицею ззовні місця прикріплення кивального м'яза до рукоятки груднини;

в) пахвову - в пахвовій ямці до головки плечової кістки;

г) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середи­ни пупартової зв'язки.

д) притискання підколінної артерії виконують шляхом стиснення тканин у підколінній ямці при зігнутому колінному суглобі.

 

Притискання судин: а - плечової артерії; б - підключичної артерії;

в - сонної артерії; г - стегнової артерії; д - підколінної артерії.

 

 

Та пошкодженнями шиї.

 

Алгоритм № 96

 

Перша допомога при забої хрящів гортані

 

1. Провести знеболювання 50% розчином анальгіну 2 мл.

2. На місце забою накласти міхур з льодом.

3. У разі вираженої задишки провести трахеостомічну пункцію.

4. Госпіталізувати потерпілого в ЛОР відділення напівсидячі.

 

 

Алгоритм № 97

 

Перша допомога при пораненні судин шиї

 

1. Укласти постраждалого горизонтально на спину.

2. Зупинити кровотечу пальцевим притисканням судини на відстані.

3. Провести знеболювання 50% розчином анальгіну 2 мл або 2% розчином промедолу 1 мл.

4. Обробити шкіру навколо рани антисептиком.

5. Затампонувати рану.

6. Накласти на рану давлячу пов’язку через шину Крамера або руку постраждалого.

7. На пов’язку накласти міхур з льодом.

8. Госпіталізувати постраждалого лежачі на спині з припіднятими ногами в хірургічне відділення або у відділення судинної хірургії.

 

 

 

 

Алгоритм № 98

 

Перша допомога при сторонньому тілі гортані

 

При стенозі І-ІІ ступеня:

І спосіб.

1. Посадити постраждалого на стілець.

2. Охопити його ззаду і періодично різко натискати на грудну клітку в ділянці груднини.

 

ІІ спосіб.

1. Оцінити стан постраждалого.

2. При стенозі І ступеня повернути постраждалого головою донизу через власне стегно так, щоб груднина постраждалого знаходилась на стегні.

3. Постраждалий повинен відкашлюватись.

4. Різкими рухами періодично натискати на спину постраждалого для виникнення рефлекторного видиху.

При стенозі III-IVступеня:

 

Укласти постраждалого на спину.

Підкласти валик під лопатки.

Провести трахеостомічну пункцію голками Дюфо.

Госпіталізувати хворого в ЛОР або хірургічне відділення на ношах з припіднятим головним кінцем (напівсидячі).

 

 

 

Та пошкодженнями кінцівок.

 

Алгоритм № 116

 

Надання першої допомоги при синдромі тривалого стискання

 

1. Вище місця стиснення накласти джгут.

2. Марлевим бинтом туго забинтувати кінцівку спіральною пов’язкою від периферії до центру.

3. Звільнити кінцівку від стиснення.

4. Зняти джгут.

5. Ввести внутрішньом’язово 2 мл 2% розчину промедолу.

6. Іммобілізувати кінцівку шиною Крамера.

7. Обкласти постраждалу кінцівку міхурами з льодом.

8. Укласти постраждалого на ноші горизонтально на спину.

9. Госпіталізувати в реанімаційне відділення.

Алгоритми з хірургії

 

 

І. Обстеження пацієнта медичною сестрою

 

Алгоритм № 1

 

Визначення еластичності шкіри та глибини підшкірного жирового шару

 

Еластичність шкіри визначається в різних ділянках тіла. Шкіру беруть в невелику складку, стискають між великим та вказі­вним пальцями і відпускають. Якщо еластичність (тургор) шкіри нор­мальна, то складка, що утворюється, розправляється зразу ж, якщо повільно і не повністю, то це свідчить про зниження еластичності.

 

Підшкірна основа. Для з'ясування глибини жирового шару шкіра разом із клітковиною береться в складку. Особливо легко це зробити на животі. Але справжню уяву дає цей прийом, якщо його виконати нижче кута лопатки. Величина склад­ки більша 1,5-2 см свідчить про ожиріння.

 

Алгоритм № 2

 

Визначення набряку підшкірної клітковини

 

На передній поверхні великогомілкової кістки притискаємо шкіру та підшкірну основу пальцями. Якщо утворене поглиблення не зникає зра­зу, то це свідчить про значний набряк.

 

 

Алгоритм № 3

 

Пальпація підщелепних і підборідних лімфовузлів

 

Пальці або кисть долонною поверхнею кладуть на шкіру ділянки, що обстежується і повздовжніми рухами з незначним тиском пальпу­ють лімфатичні вузли. Визначають щільність, розміри, форму, конси­стенцію, рухомість лімфатичних вузлів, наявність болючості, зрощен­ня між собою та з оточуючими тканинами. Візуально констатують наявність змін шкіри над вузлами: гіперемію, виразки, нориці.

 

При пальпації підборідних та підщелепних лімфатичних вузлів пацієнта просять дещо нахилити голову вперед і фіксують її лівою рукою. Злегка зігнуті пальці правої руки пальпують вказану ділянку, намагаючись вивести лімфовузли на край нижньої щелепи.

 

 

 

Алгоритм № 4

 

Огляд очей

 

Оглядають кон'юктиву і склеру.

Для цього великими пальцями відтягують донизу нижні повіки і про­сять хворого дивитись вгору.

Виз­начають колір слизової оболонки, ступінь її вологості (блиск), стан судинного малюнка, наявність висипу і патологічних виділень.

 

 

При огляді очей звертають увагу на форму, розмір, реакцію на світло і акомодацію зіниць.

 

Алгоритм № 5

 

Пальпація щитоподібної залози

 

Стати перед хворим і лівою рукою зафіксувати шию.

Долоню правої руки покласти повздовж, пальцями вверх, на пере­дню частину шиї. Пальпують щитоподібний хрящ, просять хворого не­значно підняти голову догори. Після цього ковзають пальцями вниз по поверхні щитовидного і далі по дужці перстнеподібного хрящів. Безпосередньо під ним знаходиться горизонтально розташова­ний валик перешийка щитовидної залози. Пальпуючи перешийок, визначають його ширину, консистенцію, рухомість при ковтанні. Після цього між внутрішнім краєм кивального м'яза і трахеєю безпосередньо над верхнім краєм перешийка пальпують бокові частки щитоподібної залози.

При пальпації слід визначити межі припухлості, консистен­цію (м'яка, щільна, вузлувата), розташування трахеї стосовно се­редньої лінії, зміщення утвору в вертикальному і горизонтально­му напрямках.