Виконати надлобкову пункцію сечового міхура.

Показання: затримка сечі, при якій за допомогою катетера спорожнити сечовий міхур не вдається. Техніка операції. Шкіру в ділянці лобка поголити та продезінфікувати. Хірург вказівним пальцем лівої руки зміщує шкіру вбік і по серединній лінії безпосередньо над лобковим симфізом, вколює довгу(8-10см) і тонку голку на глибину 6-8 см до відчуття «провалювання»в порожнину сечового міхура. Напрямок голки має бути перпендикулярним до поверхні тіла, що запобігає пораненню сусідніх органів. Виконують пункцій ну пробу й отримують сечу. Після чого максимально спорожнюють сечовий міхур. У разі, якщо сеча не витікає, її потрібно відсмоктати за допомогою шприца.

Виконати діагностичну поперекову пункцію

Показання: з діагностичною метою проводять для вимірювання тиску спинномозкової рідини, перевірки. Перевірки прохідності під павутинного простору, проведення цитологічного, хімічного і бактеріологічного дослідження спинномозкової рідини.

Положення хворого: лежачи на боці із зігнутими в колінних в колінних і кульшових суглобах нижніми кінцівками. Знеболювання: місцева пошарова інфільтраційна анестезія – 5мл 0.5% р-ну новокаїну. Техніка.Точкою проколювання є перехрещення поперечної лінії, що з*єднає найвищі точки клубових гребенів і проходить через остистий відросток L5 і (Лінія Якобі) і остисті відростки хребта. У дорослих люмбальну пункцію виконують нижче L 3-L4. Довгою голкою з ман дреном –голка Біра,посередині відстані між двома відростками поперекових хребців проколюють шкіру, підшкірну клітковину, зв*язки над і між зазначеними відростками, жовту зв*язку, тверду та павутинну оболони спинного мозку. Під час проколювання жовтої зв*язки та твердої оболони виникає відчуття пружного опору. У разі подолання перешкоди відчувається хрускіт, після чого потрібно припинити просування голки. Тиск спинномозк.рідини 200мм.вод.ст.(сидячи) 150 мм.вод.ст.(лежачи).Після проведення пункції голку витягують, місце пункції оброб. Спиртом і накладають асептичну пов*язку.

Виконати оперативні доступи до переднього судинного нервового пучка гомілки на різних рівнях.

Проекційна лінія судинно-нервового пучка йде від середини відстані між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової кістки до середини відстані між двома кісточками. Техніка.Для розсічення шкіри, підшкірної жирової клітковини,поверхневої та власної фасції уздовж проекційної лінії проводять розріз завдовжки 6-8см. Знаходять між м*язами проміжок між переднім великогомілковим м*язом і довгим м*язом розгиначем пальців. Передня великогомілкова артерія розташована глибоко на міжкістковій перетинці, глибокий малогомілковий нерв- латеральніше артерії. Після оголення судинно- нервового пучка в нижній третині гомілки артерію знаходять між переднім великогомілковим м*язом- розгиначем великого пальця стопи, нерв- медіальніше артерії. Обхідний кровообіг після перев*язування передньої великогомілкової артерії відновлюється завдяки задній великогомілковій артерії та її гілкам.

Варіант №10

1. 1) розріз Федорова.

2. 1) близькість сечоводу до статево-стегнового нерва (n.genitofemoralis), пояснює особливості болю при камені в сечоводі.

3. 1)3-4см; 2) ні

4. 1)портокавальний анастамоз(ворітна вена)

5. 1)v.rectalis superior; 2)v.rectalis media; 3)v.rectalis inferior.

6. 1)зверху – пахвинна зв*язка; 2)зсередини – довгим привідним м*язом;3) зовні – кравецьким м*язом.

7. судинно-нервовий пучок – 1)a.tibialis posterior; 2)vv.tibiales posteriores;3)n.tibialis.

8. 1)musculus abductor hallus;2)короткий згинач великого пальця стопи.

9. 1) зверху – малий грудний і підлопатковий;2) знизу - великий грудний;3)зовні – довга головка трьохголового м*яза;4) arteria, що огинає лопатка.

10. 1)n.axillaris

Ситуаційні задачі

1.N.N splanchici pelvini (тазові нутрощеві нерви)

2.При гнійному запаленні 1пальця кисті можливе розповсюдження гнійного ексудату в глибокий клітковинний простір передпліччя(Пирогова-Парона). Необхідно зробити розтин довжиною 8-10см на долонній поверхні передпліччя, на 2см вище шилоподібного відростка променевої кістки.Для кращого відтоку ексудату після витягнення корнцанга, введеного в простір Пирогова-Парона, виконують розтин із ліктьової сторони і створюють контрапертуру.

Практично направлені питання

1. Гемороїдектомія. Операція за Міллігеном-Морганом Показання — внутріш­ні гемороїдальні вузли третьої і четвер­тої стадії розвитку; вузли самостійно не вправляються).Положення хворого — на спині з розведеними в сторони і зігну­тими в кульшових і колінних суглобах нижніми кінцівками.Знеболювання — ендотрахе- альний наркоз, рідше — місцева анесте­зія 0,25 % розчином новокаїну, введе­ним у тканини навколо зовнішнього сфінктера відхідника і в товщу м'яза.Техніка операції. Після настання знеболювання обережно розтягують зовнішній сфінктер відхід­ника в сторони, намагаючись не на­дірвати слизової оболонки. При цьому гемороїдальні вузли легко виходять на­зовні, далі на шкірну частину ос­нови всіх гемороїдальних вузлів на­кладають шкірні затискачі, за допомо­гою яких вузли витягують назовні. Шкірні затискачі замінюють затиска­чами для слизової оболонки і ними обе­режно витягують вузли доти, доки не з'явиться рожева слизова оболонка. Од­ночасно з витяганням вузлів пальцями віддавлюють їх верхні кінці. Потім ножицями роблять У-подібний розріз по відхідниково-шкірній лінії. Марлевим тампоном тупо відділяють гемороїдаль­ний вузол, біля його основи від зов­нішнього сфінктера відхідника. З двох сторін підрізають стебло слизової обо­лонки вузла_: відтягуючи за нього вузол, і прошивають та перев'язують основу вузла разом з судинами, які до нього підходять. Затискачі знімають з слизової оболонки вузла і захоплюють ними кінці ниток. Після перев'язки стебел вузли зрізають і кукси вправляють пальцями в просвіт відхідника.

2. Резекція нирки. По­казаннями є туберкульозне ура­ження нирки, карбункул та інші ло­кальні ураження верхнього або нижньо­го кінця її.

Нирку оголюють розрізом Федорова і виділяють з навколишніх тканин. На судини нирки накладають м'який затискач. Над ділянкою, яка підлягає резекції, розтинають фіброзну капсулу і відшаровують в сторону. Уражену ді­лянку клиноподібно відсікають. За­тискач, накладений на судини нирки', послаблюють, знаходячи таким чином кровоточиві судини на поверхні зрізу нирки, які прошивають тонкими кет-гутовими лігатурами. Після цього за­тискач знімають остаточно. Коли крово­течу з паренхіми нирки зупинено, пере­ходять до ушивання рани. Якщо ниркові чашки були розтяті на невеликому про­тязі, краї їх захоплюють затискачами і перев'язують. Більші розрізи ушива­ють вузловим частим швом. Паренхіму нирки зшивають матрацними вузлої швами, в які захоплюють фіброзну капсулу так, щоб голка не прони в паренхіму глибше як на 1 см. Шви накладають товстим кетом. До них підводять дренаж.

3. Оголення передньої великогомілкової артерії та глибокого малогомілкового нерва. Проекційну лінію судинно-нервового пучка проводять від середини від­стані між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової до се­редини відстані між кісточками. Розріз по проекційній лінії завдовжки 6—8 см (рис. 249). Розсікають шкіру, під­шкірну клітковину, поверхневу фасцію і фасцію гомілки. Знаходять міжм'язовий проміжок між переднім великого­мілковим м'язом і довгим розгиначем пальців. Передній великогомілковий м'яз розміщується глибоко на тетbrапа іпterossеа, глибокий малогомілковий нерв — латеральніше артерії. Під час оголення судинно-нервового пучка в нижній третині гомілки слід пам'ятати, що він знаходиться між переднім ве­ликогомілковим м'язом і довгим розги­начем великого пальця стопи. Нерв зна­ходиться медіальніше артерії. Колате­ральний кровообіг відновлюється за рахунок задньої великогомілкової арте­рії та її гілок.

Оголення задньої великогомілкової артерії та великогомілкового нерва в середній третині гомілки. Проекційну лінію судинно-нервового пучка прово­дять зверху від точки, яка віддаленняна 1 см всередину від медіального краю великогомілкової кістки, до середи­ни відстані між медіальною кісточ­кою і п'ятковим сухожилком (внизу). Кінцівка зігнута в колінному суглобі і ротована назовні. Розріз — по проекційній лінії завдовжки 6—8 см. Розсікають шкіру,підшкірну клітковину і поверхневу фасцію, По зонду росікають фасцію гомілки і зсувають на литковий м'яз. На дні рани відкривається камбалоподібний м'яз, який розрізають направляючи лезо скальпеля на кістку. Розсувають тупими гачками волокна м'яза, розтинають глибоку пластинку фасції гомілки і оголюють судинно-нервовий пучок. Великогомілковий нерв розміщується латеральніше артерії.

Оголення задньої артерії та великогомілкової артерії та великогомілкового нерва позаду медіальної кісточки Проекційна лінія судинно-нервового пучка та сама. Розріз дугоподібний завдовжки 5-6см огинає медіальну кісточку ззаду. Розсікають шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію.На зонді розсікають удержувач сухожилків-згиначів). Розширюють рану, відшукують між сухожилками довгого згинача пальців і довгого згинача великого пальця стопи судинно-нервовий Великогомілковий нерв розміщується ззаду від a.tibialis posterior. Колатеральний кровообіг відновлюється за рахунок гілок передньої великогомілкової та малогомілкової артерій.

 

Варіант 11

1. 1)Від лобкового симфіза до пупка;2)на стегно.

2. 1)повздовжній;2) по середній лінії;3) ні

3. 1)ректороманоскопія

4. 1)a.uterina;2)нижня надчеревна артерія.

5. 1)медіальна частина пахвинної зв*язки.

6. 1)лінія Кена, проводять від середини пахвинної зв*язки до tuberculum adductorium медіального виростка стегнової кістки

7. 1)латеральна, та що огинає стегнову;2)медіальна

8. 1)пахова зв*язка; 2)лакунарна зв*язка;3)стегнова зв*язка;4)гребінчаста зв*язка

9. 1) зверху – малий грудний і підлопаткові м*язи; 2) знизу -великий грудний м*яз;3)зовні- хірургічна шийка плечової кістки;4) довга головка трьохголового м*яза; 5) a.circumflexa humeri posterior;6) n.axilaris.

10. 1)cерединний

Ситуаційні

1.Ні. В такому варіанті дренування є велика можливість пошкодження соромітного судинно-нервового пучка.Доцільніше проводити розтин на середній відстані між анальним отвором та сідничним горбом.

2.У хворого флегмона клітковинного простору тенора. Необхідно провести дренування вогнища запалення широким розтином по зовнішньому краю підвищення м*язів великого пальця.Розтин по шкірній складці біля основи тенора не можна провести до останнього широко в зв*язку з небезпекою пошкодження м*зових гілок серединного нерва в ділянці «забороненої зони»

Практичні

1.Паранефральна блокада Показання. Ниркова або печінкова коліка, перитоніт, панкреатит, динаміч­на кишкова непрохідність, облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок.Положення хворого —на здо­ровому боці. Нога на стороні блокади витягнута, на протилежній — зігнута в колінному і кульшовому суглобах. Під здоровий бік підкладають валик (10—12 см).Довгу пункційну голку вколюють в кут між т. erector sріпае і ХІІ ребром суворо перпендикулярно до поверхні тіла. Попередньо в місці вколу тонкою голкою знеболюють шкіру.Голку для пункції пункції просувають, безпеперервно вводячи новокаїн, до відчуття провалювання і вільного витікання новокаїну про слабкому надавлюванні на поршень. Щоб перевірити правильність положення голки, шприц з неї знімають.Якщо голка пройшла через листок ниркової фасції, який розміщений за ниркою,головка її коливається в такт дихальним рухам діафрагми. Вводять 60- 80 мл 0,25 % розчину новокаїну, нагрітого до 36—37 °С.

2. Пункція сечового міхура П о к а з а н ня: Затримка сечі, при якій не вдається за допомогою катетера спорожнити сечовий міхур. Положення хворого—на спині з дещо піднятим тазом. Знеболювання — місцеве. Техніка операції. Шкіру в ділянці лобка потрібно позбавити волосся і дезинфікувати. Далі хірург вка­зівним пальцем лівої руки зміщує шкіру вбік і по серединній лінії, щільно торкаючись лобкового симфізу, робить вкол довгою (8—10 см) і тонкою голкою на глибину 6—8 см. Напрямок має бути перпендикулярний до поверхні тіла, що запобігає пораненню сусідніх органів. Момент проникнення голки в порожнину сечового міхура хі­рург відчуває за зменшенням опору тка­нин і появою сечі на кінці голки. В тому випадку, коли сеча не витікає, слід відсмоктати шприцем.

3. Оголення стегнової артерії і нерва

Проекційну лінію стегнової артерії (лі нія Кена) проводять від середини-пах винної зв'язки домедіального виростка стегнової кі стки. Нижню кінцівку при цьому зги нають в колінному та кульшовомч суглобах і ротують назовні. Опера тивний доступ до стегнової ар терії може бути здійснений зразу ж пс пахвинною зв'язкою, в стегновому три кутнику або в привідному каналі. Оголення стегнової артерії і нерва під пахвинною зв'язкою. Розріз проводять по проекційній лінії судинно-нервового пучка завдовжки 8—10 см. Його почи­нають на пахвинній зв'язці або на 1 — 2 см вище неї і ведуть вниз. Б. В. Пет ровський запропонував Т-подібний роз­різ. Розрізають шкіру, підшкірну кліт­ковину, поверхневу фасцію. Знаходять нижній край пахвинної зв'язки і hiatus saphenus— місце впадання великої під­шкірної вени (v. Saphena magna)в v.femoralisПо жолобуватому зонду роз­сікають поверхневий листок широкої фасції стегна і підходять до судинно- нервового пучка. Найбільш медіально розміщується вена, латеральніше арте­рія і найбільш латерально — стегновий нерв При перев'язуванні стег­нової артерії лігатуру накладають ниж­че місця відходження глибокої артерії стегна.

Оголення стегнової артерії і п. saphenus в стегновому (скарпівському) три­кутнику. Проекційна лінія артерії та сама. Розріз по проекційній лінії зав­довжки 8—10 см Нижній кінець розрізу знаходиться біля верхівки стегнового трикутника (на 13—15 см від пахвинної зв'язки). Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фас­цію. На зонді розрізають широку фас­цію, яка утворює піхву для кравецького м'яза. Цей м'яз відтягують назовні. Роз­різають задню стінку піхви і підходять до судинно-нервового пучка. Найбільш поверхнево знаходиться п. saphenus, далі — стегнові артерія та вена.

 

 

Білет 12

1. 1)Заочеревинний простір

2. 1)ампутація 2) екстирпація

3. 1)дещо ззаду від лінії між склепінням і шийкою матки;2) 2-3см

4. 1)v.rectalis superior;2) v.rect.media;3) v.rect.inferior

5. 1) a.uterina;2)нижня надчеревна артерія

6. 1) задня великогомілкова артерія 2) задня великогомілкова вена 3) великогомілковий нерв

7. 1)верхній медіальний; 2) верх. латеральний; 3)непарний верхній передній;4)передній нижній медіальний;5)пер.нижн.латеральний

8. 1)n.radialis2)n.ulnaris

9. 1) по серединній лінії росту волосся пахвової ділянки.

 

10. 1)бічний;2)присередній;3)середній

 

Ситуаційні

 

1.Поранено епідуральну вену.Голку необхідно терміново вийняти повторити спробу пункції в новому місці

2. При гнійному запаленні 1пальця кисті можливе розповсюдження гнійного ексудату в глибокий клітковинний простір передпліччя(Пирогова-Парона). Необхідно зробити розтин довжиною 8-10см на долонній поверхні передпліччя, на 2см вище шилоподібного відростка променевої кістки.Для кращого відтоку ексудату після витягнення корнцанга, введеного в простір Пирогова-Парона, виконують розтин із ліктьової сторони і створюють контрапертуру.

Практичні

1. Видалення нирки .По казаннями є водянка, тяжка травма, гнійне запалення, злоякісні ново утворення. Перед операцією належить переконатись в наявності другої нирки і її фу ціональних можливостях.Нирку ретельно виділяють з жир капсули. Якщо є зрощення, їх розділяють гострим шляхом між затискачами. Виділення елементів ниркової ніжки починають з сечоводу, пересікаючи і перев'язуючи його на межі верхньої середньої третини. Куксу сечоводу припікають спиртовим рюзчином йоду вкривають навколишніми тканина Потім виділяють судинну ніжку нирки, на яку накладають дві лігатури. Дистальніше лігатур, ближче до воріт нирки, на судини накладають затискач, вище якого відсікають нирку. Затискач знімають, проводять ретельну перевірку гемостазу.Потрібно відзначити, що досить часто зустрічаються додаткові ниркові артерії, які відходять від основного стовбуї ниркової артерії або від аорти і йду до кінців нирки. Якщо таку артерію своєчасно не виявити, вона може дати значну кровотечу.Дренажі відводять до ниркового ложа і кукси сечоводу, після чого рану зишивають.

2. Гемороїдектомія. Операція за Міллігеном-Морганом Показання — внутріш­ні гемороїдальні вузли третьої і четвер­тої стадії розвитку; вузли самостійно не вправляються).Положення хворого — на спині з розведеними в сторони і зігну­тими в кульшових і колінних суглобах нижніми кінцівками.Знеболювання — ендотрахе- альний наркоз, рідше — місцева анесте­зія 0,25 % розчином новокаїну, введе­ним у тканини навколо зовнішнього сфінктера відхідника і в товщу м'яза.Техніка операції. Після настання знеболювання обережно розтягують зовнішній сфінктер відхід­ника в сторони, намагаючись не на­дірвати слизової оболонки. При цьому гемороїдальні вузли легко виходять на­зовні, далі на шкірну частину ос­нови всіх гемороїдальних вузлів на­кладають шкірні затискачі, за допомо­гою яких вузли витягують назовні. Шкірні затискачі замінюють затиска­чами для слизової оболонки і ними обе­режно витягують вузли доти, доки не з'явиться рожева слизова оболонка. Од­ночасно з витяганням вузлів пальцями віддавлюють їх верхні кінці. Потім ножицями роблять У-подібний розріз по відхідниково-шкірній лінії. Марлевим тампоном тупо відділяють гемороїдаль­ний вузол, біля його основи від зов­нішнього сфінктера відхідника. З двох сторін підрізають стебло слизової обо­лонки вузла_: відтягуючи за нього вузол, і прошивають та перев'язують основу вузла разом з судинами, які до нього підходять. Затискачі знімають з слизової оболонки вузла і захоплюють ними кінці ниток. Після перев'язки стебел вузли зрізають і кукси вправляють пальцями в просвіт відхідника.

3. Флегмона гомілки. Оперативні доступи для розтину флег­мон гомілки мало чим відрізняються від розрізів, які застосовують для оголен­ня великогомілкових судин. Головна від­знака полягає в тому, що при розтину флегмон роблять більш широке розсі­чення тканин.У ділянці гомілки розміщені три фасціальних ложа: переднє, заднє і зовніш­нє. Переднє і зовнішнє фасціальні ложа обмежені щільними фасціями і кістка­ми, тому при скупченні в них гною і розвитку набряку може виникнути здавлення судин із наступним порушенням кровообігу і змертвінням окремих м'язів.Передню кістково-фіброзну піхву го­мілки розтинають двома-трьома розрі­зами, відступивши на 2 см назовні від передньолатерального краю великого­мілкової кістки. М'язи розша­ровують тупим шляхом. Зовнішнє ложе розтинають розрізом через передньо-зовнішню поверхню гомілки.

Вторинні флегмони гомілки найчасті­ше розвиваються в задньому глибокому міжм'язовому шарі і спускаються за ходом великогомілкового судинно-нер­вового пучка до стопи. Доступ до задньо­го ложа гомілки рекомендують робити з боків т.sоїеиs і п'яткового сухожилка. Розріз проводять на 2—3 см назад від внутрішнього краю великогомілкової кістки. Велику підшкірну вену відводять в сторони. Після розсічення фасції гомілки. M.gastrocnemius відтягують назад, частково відсікають від великогомілкової кістки камбало подібний м*яз,відтягують його назад і проникають у глибоке ложе згиначів.. На зовнішній поверхні гомілки утворюють контрапертуру В разі необхідності накладають контрапертуру в нижній частині гомілки з боків пяткового сухожилка.Рани дренують гумовими випусками.

Варіант 13

1. 1)m. erector spinae 2)XII ребро 3) блокада нервових сплетень
2. 1) близькість сечоводу до n. genitofemoralis (перехрещує спереду)
3. 1)черезміхуровий 2) черезсечівиковий 3) задньолобковий
4. ворітна вена (портокавальний анастомоз)
5. 1)a. uterine
6. 1)серповидний край широкої фасції(верхній ріг) 2)гребінчаста фасція 3)стегнова вена.
7. 1) анастомоз між затульною артерією та нижньою надчеревною артерією.
8. 1)m. abductor digiti minimi breves 2) m. flexor digiti minimi breves
9. 1)латеральний 2) медіальний 3) задній
10. 1) при пошкодженнях артерій.

 

Ситуаційні задачі:

1.Під час блокади хірург пройшов голкою через фіброзну капсулу в паренхіму нирки. Необхідно терміново вивести голку.

2.Запалення потових залоз пахвової ділянки – гіграденіт, вторинно може розвинутись лімфаденіт. Розплавлення лімфовузлів пахвової ділянки викликає розвиток аденофлегмон. Гній може проникнути в лопаткову і дельтовидну ділянку, а по судинно-нервовому пучку – в латеральний трикутник шиї і субпекторальний клітковинний простір.

 

Практично направлені питання

1. Шов сечоводу повинен відповідати таким вимогам: 1)забезпечувати достатній просвіт сечоводу в місці шва. 2) не проникати в просвіт сечоводу 3) накладати кетгутом і бажано атравматичною голкою. Для ушивання лінії рани сечоводу використ. Вузлові шви, для накладання співустя – П-подібні. Щоб запобігти звуженню, лінійні рани сечоводу ушивають в поперечному напрямку. Анастомози між відрізками сечоводу накладають бік у бік або за типом водостічної труби залежно від конкретних умов.
2. Епіцистостомія. При злоякісних пухлинах, гіпертрофії передміхурової залози, пораненнях. Положення- на спині. Знеболення- місцеве інфільтраційне, ендотрахеальний, спинномозкова анестезія. Техніка: Постійну фістулу накладають за типом губовидної, тобто стінку сечового міхура підшивають до передньобокової стінки живота, а слизову обол. До шкіри.

Якщо створюють тимчасову фістулу, в утвореному отворі на сечовому міхурі укріплюють гумову дренажну трубку діаметром 1,5 см. Трубка має косо зрізаний кінець і два-три отвори на бічній поверхні, ближче до її кінця. Вшивати трубку слід в стінку сечового міхура ближче до її верхівки. Краї розрізу міхура вище і нижче трубки зшивають вузловими кетгутовими швами, не захоплюючи слизової оболонки. Рану стінки живота зашивають пошарово. Навколо трубки утворюється канал із грануляційної тканини, який закривається самостійно, коли виникає необхідність видалення трубки.

1. У проксимальній третини складки thenar проектується рухова гілка серединного нерва, що йде до коротких м'язів I пальця. Тут не можна робити розрізів, тому цю зону називають забороненою (заборонена зона Канавела).

 

 

Варіант 14

1. 1)Затискач
2. 1)Для зменшення тиску в середині органа 2) гострий пієлонефрит, перинефрит 3) токсичний набряк 4) 4-6 доба з початку захворювання (терміново)
3. 1)утворена в результаті зрощення очеревини брижі визхідної(чи низхідної) ободової кишки з парієнтальною очеревиною задньої черевної стінки.
4. 1) зкладка сесової протоки.
5. 1)ампутація 2) екстирпація
6. 1)нижня сіднична артерія 2)внутрішня статева артерія
7. 1)Передня стінка 2) Лакунарна зв’язка- внутрішня 3) ззовні- arcus ileopectineus 4)Ззаду- гребінчаста зв’язка
8. 1) анастомоз між затульною артерією і нижньою надчеревною арт.
9. 1)м’язово-шкірний 2)латеральний корінець серединного
10. 1)по серединній лінії росту волосся пахвової ділянки.

Ситуаційні задачі:

1.грижа трикутника Пті. Трикутник утворений вільними краями найширшого м’яза спини і зовнішньго косого м’яза живота. Основою трикутника є клубовий гребінь, дно утворене внутрішнім косим мязом.

2. При нагноєнні мозоля, ексудат через комісуральні отвори може проникнути в серединний (гададонел еротичний) клітковинний простір із розвитком флегмони кисті. Необхідно провести 2 розтини на долоні по шкірних складках на межі підвищень мязів великого пальця і мізинця з урахуванням «забороненої зони», з’єднавши їх тупо під апоневрозом, а потім дренувати простір Пирогова-Парона, якщо є припухлість і болючість у дистальній третині передпліччя.

 

Практично направлені питання

 

1.Декапсуляцію нирки роблять при гострому запальному або токсичному набряку нирки для зниження тиску в середині органа і покращити її кровопостачання. Доступ здійснюють через поперековий розріз, нирку видаляють з навколо ниркової клітковини. Через опуклий край нирки розсікають фіброзну капсулу, відшаровують від паренхіми в напрямку воріт і відсікають. Проводять дренаж.

2. Видалення маткової труби при позаматковій трубній вагітносту. Опер. Доступ. –нижня серединна лапаротомія або розріз за Пфанненштілем. Під час планової операції видаляють запліднену яйцеклітину, на матку накладають кетгутові лігатури тримачі або щипці Мюзо і за їх допомогою матку разом із матковою трубою та яєчником відводять у рану. Маткову трубу над плодовим яйцем розсікають поздовжньо. Виконують термокоагуляцію. Рану труби зашивають вузловими швами атравматичним швом.

3.Проекційна лінія (Кена) судинно-нервового пучка проходить від середини пахвової зв’язки до при середнього виростка стегнової кістки за зігнутої в колінному суглобі і кульшовому і оберненої назовні нижньої кінцівки.

Оперативний дост. Під пахвовою зв. Розріз по проекційній лінії від пахвової зв’язки ведуть униз на 8-10 см., розтинаюти шкіру, підшкірну жирову клітковину та поверхневу фасцію. По жолобкуватому зонду розтинають поверхневий листок широкої фісції стегна і підходять до судинно-нерв. Пучка. Найбільш мед. – Вена, лат.- артерія, найбільш лат. Нерв.

Оперативний доступ у стегновому (Скарпівському) трикутн. Розрізом 8-10 см уздовж проекційної лінії розтин. Шкіру,підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію до верхівки стегнового трикутника. По зонду розрізають власну фасц., що створює піхву для кравецького м’яза, який відводять назовні. Розрізають задню стінку піхви і підходять до судинно-нервового пучка. Найбільш поверхнево підшкірнй нерв, нижче стегнова артерія та вена.