Яке з наведених тверджень вірне?

а) фірма за умов монополістичної конкуренції має нульовий прибуток і в довгостроковому, і в короткостроковому періодах;

б) фірми при монополістичній конкуренції мають нульовий прибуток в короткому періоді, але добиваються економічного прибутку в довгостроковому;

в) фірми при монополістичній конкуренції добиваються монопольного прибутку в короткому і в довгостроковому періодах;

г) економічний прибуток фірми, що діє за умов монополістичної конкуренції, в короткому періоді завжди вищий, ніж у фірми при досконалій конкуренції.

 

4. Для монополістичної конкуренції характерні наступні ознаки:

а) виробництво диференційованого продукту, наявність в галузі великих фірм, які реагують на дії конкурентів;

б) наявність в галузі великої кількості фірм і значних бар’єрів для входження нових фірм в галузь;

в) абсолютна еластичність кривої попиту внаслідок виробництва диференційованого продукту;

г) виробництво диференційованого продукту і низькі бар’єри для входження нових фірм у галузь.

 

5. На ринку монополістичної конкуренції:

а) відсутня нецінова конкуренція, оскільки на такому ринку дуже багато виробників, а тому окремому виробнику недоцільно проводити нецінову конкуренцію;

б) нецінова конкуренція присутня, але вона має особливий характер (наприклад, реклама зв’язків фірми з громадськістю);

в) неціновій конкуренції приділяється найбільша увага, в порівнянні з іншими ринковими структурами.

г) вірні відповіді а) і в).

 

6. В умовах монополістичної конкуренції значення індексу Лернера:

а) більше 0, але менше від 1;

б) дорівнює 1;

в) дорівнює 0;

г) перевищує 1.

 

7. Які з перерахованих характеристик кривої попиту притаманні монополістичній конкуренції:

а) абсолютна еластичність;

б) висока еластичність;

в) низька еластичність;

г) абсолютна нееластичність.

 

8. Використовуючи малюнок, дайте відповідь на питання, якою буде поведінка фірм в довгостроковому періоді:

а) залишатимуть галузь, що призведе до зміщення кривої попиту вліво-вниз;

б) входитимуть у галузь, внаслідок чого крива попиту зміститься вліво-вниз;

в) входитимуть у галузь, викликаючи зміщення кривої попиту вправо-вгору;

г) немає правильних відповідей.

 

9. Вплив на ціну монополістичноконкурентної фірми:

а) значний;

б) відсутній;

в) незначний, лише в певних межах;

г) немає жодної вірної відповіді.

 

10. Диференціація товару при монополістичній конкуренції викликається:

а) різною якістю випущеного продукту через відмінності в технології, у видах використовуваної сировини, дизайну;

б) умовами реалізації товару: швидке обслуговування, доставка товару додому, продаж в кредит і т.п, що спонукає покупців купувати товар саме даної фірми, а не іншої;

в) рекламою, застосуванням торгових знаків, використанням різноманітної упаковки;

г) вірні всі відповіді.

 

11. В умовах монополістичної конкуренції надлишкова виробнича потужність:

а) пояснюється тим, що підприємства виготовляють продукцію при мінімальних граничних витратах;

б) є тим вищою, чим еластичнішою є крива попиту;

в) зменшується із зменшенням кількості підприємств у галузі;

г) є тим вищою, чим більш диференційованим є продукт.

 

12. Попит на продукцію фірми, яка функціонує на ринку монополістичної конкуренції, буде мати вигляд:

а) горизонтальної лінії;

б) класичної «падаючої» лінії;

в) ламаної лінії;

г) правильного варіанту відповіді не вказано.

 

13. Рисунок ілюструє положення фірми на монополістичноконкурентному ринку. Фірма допустить помилку, якщо встановить ціну на рівні ОР, оскільки:

а) при цій ціні граничний дохід перевищує граничні витрати;

б) ця ціна перевищує ціну, при якій фірма може отримати максимум прибутку;

в) обсяг випуску, що відповідає цій ціні, менший від того обсягу, за якого прибуток максимальний.

г) всі попередні відповіді вірні;

д) вірні лише відповіді а) і б).

14. За умов монополістичної конкуренції окрема фірма галузі:

а) не може підвищувати ціну товару, оскільки ризикує втратити при цьому ринок збуту;

б) може підвищувати ціну товару, навіть якщо окремі фірми галузі не роблять цього, без ризику втратити ринок збуту;

в) не підвищує ціни вище, ніж ціни конкурентів;

г) вірні відповіді а) і в).

 

15. Вхід нових фірм на ринок монополістичної конкуренції:

а) блокований:

б) відносно вільний, немає значних обмежень;

в) є значні обмеження, що викликані потребою у великих капіталах для входження на такий ринок, відсутністю доступу до необхідних ресурсів;

г) немає правильної відповіді.

 

16. Олігополія – це ринкова структура при якій:

а) велика кількість конкуруючих фірм виготовляють однорідний товар;

б) велика кількість конкуруючих фірм виготовляють диференційований товар;

в) невелика кількість конкуруючих фірм;

г) тільки одна велика фірма.

 

17. Олігополістичний ринок схожий з монополістичноконкурентним в тому, що:

а) діє незначна кількість продавців;

б) господарська стратегія фірм враховує поведінку конкурентів;

в) продукт, який виробляє фірма, може бути як стандартизованими, так і диференційованим;

г) кожен виробник може проводити самостійну цінову політику.

 

18. Олігополія швидше всього виникне на ринку:

а) пшениці;

б) літаків;

в) шоколаду;

г) шампуню.

 

19. Існування олігополії зумовлено:

а) бар’єрами для входження у галузь;

б) наслідками злиття фірм;

в) високим рівнем залежності фірм від дій конкурентів;

г) вірні відповіді а) і б).

 

20. Яка характеристика в найбільшій мірі відрізняє олігополію від монополістичної конкуренції:

а) крива попиту олігополії є більш еластичною;

б) кількість підприємств в галузі за умов монополістичної конкуренції є більшою, ніж за умов олігополії;

в) вплив нецінової конкуренції на попит є вищим при монополістичній конкуренції, ніж за умов олігополії;

г) в галузі функціонує хоча б одне підприємство, яке вважає, що його дії можуть викликати відповідну реакцію конкурентів.

 

21. Підприємства-олігополісти можуть створити штучні бар’єри для входження нових підприємств в галузь:

а) виготовляючи тільки однорідні продукти;

б) зменшуючи диференційованість товару;

в) якщо не будуть здійснювати заходи нецінової конкуренції;

г) купуючи патент на винахід.

 

22. Порушення якої з наступних умов не призводить до підриву картельної угоди:

а) однорідність продукції;

б) позитивний економічний прибуток в галузі;

в) відсутність технологічних удосконалень в галузі, що різко скорочуватимуть витрати виробництва;

г) однаковий розподіл ринкової влади між учасниками.

 

23. Ринкова рівновага за моделлю Курно забезпечує:

а) обсяги виробництва більші, ніж при таємній змові;

б) обсяги виробництва тотожні обсягам при конкурентній рівновазі;

в) обсяги виробництва менші за обсяги при конкурентній рівновазі;

г) обсяги виробництва тотожні обсягам при таємній змові.

 

24. Якщо виробники продають однакову продукцію, то умова ринкової рівноваги у моделі Бертрана забезпечить:

а) перевищення ринкової ціни над граничними витратами;

б) рівність ринкової ціни і граничних витрат;

в) перевищення граничних витрат над ціною;

г) зниження ринкової ціни на продукцію олігополіста.

 

25. Модель ламаної кривої попиту припускає, що:

а) конкуренти ігнорують цінову політику олігополіста;

б) конкуренти ігноруватимуть підвищення цін олігополістом і наслідуватимуть її зниження;

в) конкуренти ігноруватимуть зниження ціни олігополіста і наслідуватимуть її підвищення;

г) будь-яка зміна фірмою ціни не зашкодить ефективності її функціонування.

 

26. Крива реакції фірми в моделі Курно показує:

а) залежність рівня ціни товару від обсягу виробництва;

б) ціну товару однієї фірми за кожної заданої ціни товару іншої фірми;

в) обсяги виробництва однієї фірми за кожного заданого обсягу виробництва іншої фірми;

г) ситуацію коли дві фірми, що виробляють однаковий товар, визначають його спільну ціну.

 

27. «Ламана» крива попиту для олігополістичної фірми передбачає:

а) однакову еластичність попиту вздовж всієї кривої;

б) зміну ціни на продукцію при зміні витрат на її виробництво;

в) розрив кривої граничного доходу;

г) розрив кривої граничних витрат.

 

28. Змовницька олігополія – це відкрита або прихована угода про:

а) фіксування цін;

б) поділ ринку;

в) обмеження конкуренції між фірмами;

г) всі відповіді вірні.

 

29. Під «ціновою» війною розуміють:

а) поетапне зниження існуючого рівня цін до рівня середніх витрат з метою витіснення конкурентів з ринку;

б) поступове зниження ціни до рівня, який забезпечить максимальний прибуток;

в) розділення ринків, де встановлюються свої ціни реалізації;

г) господарську стратегію виробників, що забезпечує їм максимальний виграш, при цьому споживачі ніякого виграшу не одержують.

 

30. Крива реакції фірми в моделі Бертрана показує:

а) обсяги виробництва однієї фірми за кожного заданого обсягу виробництва іншої фірми;

б) ціну товару однієї фірми за кожної заданої ціни товару іншої фірми;

в) ситуацію, коли дві фірми, що виробляють однорідний товар, визначають обсяг виробництва;

г) залежність обсягу виробництва від ринкової ціни товару.

31. Найвірогідніше, що учасник картелю збільшить прибутки у короткостроковому періоді, якщо:

а) він буде продавати свої товари за більш низькими цінами, ніж учасники картелю;

б) встановить більш високу ціну, ніж інші учасники картелю;

в) здійснюватиме нецінову конкуренцію;

г) буде повністю дотримуватись умов картельної угоди.

 

32. Модель цінового лідера на олігополістичному ринку передбачає:

а) нечасті зміни ціни, лише за істотних змін витрат або попиту на продукцію галузі;

б) попереднє повідомлення про зміну цін у засобах масової інформації;

в) можливість обмежувального ціноутворення – встановлення ціни, нижчої від тієї, яка максимізує прибуток у короткому періоді;

г) всі відповіді вірні.

 

33. Ціноутворення за принципом «витрати плюс» передбачає встановлення фірмою:

а) ціни, яка перевищує середні постійні витрати на величину прибутку на одиницю продукції;

б) ціни через додавання до середніх загальних витрат певного відсотка надбавки;

в) ціни, яка більша, ніж граничні витрати на величину граничного прибутку;

г) ціни через додавання до середніх змінних витрат величини середніх постійних витрат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Веріан X. Р. Мікроекономіка. Сучасний підхід: Підручник. 6-те вид.: Пер. з англ. С. Слухая. – К.: Лібра, 2006. – С. 409–465.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микро­экономика: Учебник: в 2 т. – СПб.: Эконом, школа, 1998. – Т. 2. – С. 164–298.

3. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. екон спец. заг. освіти: 2-е вид. У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; за заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2001. – С. 109–121.

4. Мікроекономіка: Підручник за ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – С. 365–447.

5. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учеб. для вузов. – 2-е изд., изм. – М.: НОРМА, 2004. – С. 232–259.

6. Пилипенко В. В. Мікроекономіка. Курс лекцій: Навч. посібник. – Суми: ВВП «Мрія», 2007. – С. 129–168.

7. Рудий М. М., Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2008. – С. 195–238.

8. Самуэльсон Пол, Нордхаус Вильям. Экономика: Пер с англ. 16-е изд. Учеб. пособие. – М: Издат. дом «Вильямс», 2000. – С. 254–301.

9. Базілінська О.Я. Мікроекономіка: Навч.посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2009. – С. 161–186.