Методи пропорційного ділення та часткової участі

У детермінованому аналізі факторний аналіз може також здійснюватися за допомогою методу пропорційного ділення. Він застосовується в адитивних моделях типу та комбінованих адитивних моделях: .

Щоб визначити вплив факторів у змішаній моделі типу слід зробити розрахунки за формулами

ПРИКЛАД. Продуктивність праці у поточному періоді порівняно з минулим знизилася на 15% через збільшення витрат робочого часу на 270 люд.-год.

При цьому затрати праці на ремонтних роботах збільшилися на 630люд.-год, і знизилися на перевезенні вантажів на 250 люд.-год, на технічному обслуговуванні – на 110 люд.-год. Визначити вплив факторів на зміну продуктивності праці методом пропорційного ділення.

1. Розрахунок зміни продуктивності праці () під впливом зміни затрат праці на ремонтних роботах ():

2. Зміна рівня продуктивності праці () через зміну витрат на перевезення вантажів ():

3. Динаміка продуктивності праці () в результаті зміни затрат праці на технічне обслуговування ():

Баланс відхилень:

Отже, продуктивність праці у звітному періоді знизилася проти попереднього періоду на 15%. Збільшення затрат робочого часу на ремонтних роботах спричинило зниження рівня продуктивності праці на 22,5%, а скорочення затрат часу на технічне обслуговування сприяло зростанню продуктивності праці на 7,5%.

Метод часткової участі на паях застосовується в детермінованому факторному аналізі для визначення впливу зміни факторів на динаміку результативного показника здебільшого у комбінованих моделях, зокрема типу ..

Розрахунки здійснюються за такою схемою:

Розв'яжемо попередній приклад методом часткової участі. 1. Вплив зміни затрат праці на ремонтних роботах на продуктивність праці:

2. Зміна рівня продуктивності праці під впливом зміни витрат на перевезення вантажів:

3. Динаміка продуктивності праці в результаті зміни затрат праці на технічне обслуговування:

Баланс відхилень:

Як бачимо, під час застосування методу часткової участі отримали аналогічні результати, як і при методі пропорційного ділення.

Метод логарифмування застосовується у детермінованому факторному аналізі мультиплікативних моделей типу: Т = abc. Сутність його полягає у пропорційному розподілі між окремими факторами їх сукупного впливу на результативний показник.

Перевагою цього методу є простота в розрахунках, незалежність результатів щодо впливу факторів від порядку їх розміщення в аналітичній моделі, а також більша точність порівняно з розглянутими вище методами детермінованого факторного аналізу.

На відміну від інтегрального методу, пропорційного ділення, часткової участі та інших, при логарифмуванні в розрахунках використовуються не абсолютні, а відносні показники (індекси), що характеризують зміни факторних і результативних ознак. При цьому методі прийнятне застосування як натуральних, так і десяткових логарифмів, оскільки це немає значення.

Алгоритм визначення впливу факторів на зміну результативного показника має такий вигляд:

Баланс відхилень:

Покажемо застосування методу логарифмування для розрахунку впливу факторів на зміну випуску продукції на прикладі трифакторної мультиплікативної моделі за даними табл. 11.6.

1. Зміна випуску продукції під впливом зміни чисельності працівників:

2. Вплив зміни кількості відпрацьованих днів на випуск продукції:

3. Вплив продуктивності праці на випуск продукції:

Баланс відхилень:

Помітно, що за методом логарифмування значення впливу двох перших факторів на випуск продукції трохи відрізняється від тих, що отримані при інтегральному методі. Це пояснюється тим, що логарифмування дає змогу точніше зробити факторний аналіз завдяки можливості розподілу загального відхилення випущеної продукції (що є результатом одночасної дії всіх чинників) пропорційно внеску (частці) ізольованого впливу кожного фактора на цей показник. Водночас при інтегральному методі має місце рівний розподіл приросту (зниження) результативного показника між факторами.

Таким чином, є безліч методів для аналізу детермінованих факторних систем. Вибір того чи іншого методу залежить від поставленого завдання дослідження, інформаційної бази, аналітичних можливостей методів і прийомів аналізу.