Від чого залежить фінансування оборони?

а) від типу економічної системи держави;

б) від територіального розташування держави;

в) від прийнятої воєнної доктрини.

2. Переважна частина видатків на оборону фінансується за рахунок:

а) місцевих бюджетів;

б) державного бюджету;

в) міжнародних інвестиційних фондів.

 

3. Оборонні видатки – це видатки на:

а) на воєнні дослідження;

б) утримання збройних сил;

в) усі відповіді вірні.

Видатки на правоохоронну діяльність – це

а) видатки, зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її внутрішніх і зовнішніх інтересів;

б) видатки на утримання органів внутрішніх справ;

в) видатки на внутрішні війська;

г) усі відповіді вірні.

5. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави фінансується за рахунок:

а) видатків на оборону;

б) видатків на державне управління;

в)вірно відповіді а, б.

6. Фінансування органів управління здійснюється за:

а) кошторисом;

б) планом;

в) програмою.

 

7. У складі видатків на державне управління найбільшу частку становлять кошти:

а) на виробництво бланків цінних паперів і документів суворого обліку;

б) на оплату праці;

в) на виготовлення і перевезення національної валюти;

г) на паспортизацію населення України.

Як визначається розмір оплати праці державному службовцю?

а) посадовий оклад +навантаження+доплата за вислугу років +премія +персональні надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, за інтенсивність праці, за особливий характер роботи+ матеріальна допомога;

б) посадовий оклад +доплата за ранг +доплата за вислугу років +премія +персональні надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, за інтенсивність праці, за особливий характер роботи+ матеріальна допомога;

в) посадовий оклад +доплата за ранг +доплата за вислугу років +премія.

Як визначається державному службовцю розмiр доплати за ранг?

а) в абсолютнiй сумi;

б) в процентах вiд окладу;

в) в процентах вiд мiнiмальної заробiтної плати.

Як визначається державному службовцю розмiр доплати за вислугу рокiв?

а) в процентах від мiнiмальної зарплати;

б) в процентах від окладу;

в) в процентах від окладу з урахуванням доплати за ранг.

 

Бібліографічний список

[1,2,10,13,25,36,50,61,69,81,82,83,84,89,90]

Тема 11	Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
Мета заняття	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про державний борг, його структуру, державний кредит та його форми.

План вивчення теми

1.Сутність державного боргу, його класифікація

2.Методи управління державним боргом

3.Обслуговування державного боргу.

4.Державний борг і економічна безпека держави.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Державний борг – це сукупність усіх боргових зобов’язань держави перед своїми кредиторами.

Державний борг складається з двох частин залежно від сфери розміщення: внутрішнього і зовнішнього.

Внутрішній борг – це заборгованість кредиторам всередині даної держави.

Зовнішній борг – кредиторам за межами даної країни.

Економіна суть державного боргу виявляється через фіскальну та регулюючу функції.

Державний борг має властивість до накопичення.

Головними причинами створення і збільшення державного боргу є:

- трансформаційний спад виробництва і звуження на цій основі податкової бази;

- циклічні спади в економіці;

- несприятливий інвестиційний клімат;

- збільшення державних видатків без відповідного зростання доходів;

- зменшення податків з метою стимулювання економіки без відповідного зменшення державних витрат;

- вплив політичних циклів.

Залежно від ступеня охоплення державних боргових зобов’язань державний борг поділяється на поточний і капітальний.

Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борги.

Поточний борг – це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році разом з належними до сплати в цей період процентами з усіх випущених на даний момент позик.

Капітальний борг – це загальна сума заборгованості і процентів, що мають бути виплачені за позиками.

Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу борг може бути активним і пасивним.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований).

Залежно від типу боргового зобов’язання державний борг розрізняється: заборгованість за довгостроковими облігаціями, заборгованість за середньостроковими облігаціями, заборгованість за короткостроковими облігаціями та векселями, заборгованість за кредитами, отриманими для фінансування дефіциту бюджету та ін.

Управління державним боргом полягає у забезпеченні платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів.

Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Щодо поточного боргу, то необхідно забезпечити реальні джерела його погашення. Стосовно капітального боргу важливо встановити такі терміни його погашення, які збігатимуться з наявністю відповідних джерел.

В управлінні внутрішнім і зовнішнім боргами існують певні особливості. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність за зовнішнім боргом залежить насамперед від валютних надходжень.

За недостатньої платоспроможності держави можуть застосовуватись такі способи коригування позикової політики:

– конверсія;

– консолідація;

– уніфікація;

– обмін за регресивним співвідношенням;

– відстрочка погашення;

– анулювання.

Конверсія державного боргу – це зміна дохідності позик. Вона відбувається внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фінансового стану держави, коли остання не в змозі виплачувати передбачений дохід.

Консолідація – це перенесення зобов’язань по раніше випущеній позиці на нову позику з метою продовження її терміну. Проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення термінів позики.

Уніфікація являє собою об’єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управління державним боргом і може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки є не що інше, як часткова відмова держави від своїх боргів.

Відстрочка погашення означає перенесення термінів виплати заборгованості. При цьому у даний період виплата доходів не проводиться.

Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як припустимий варіант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів. І забезпечення їх повного погашення у встановлені терміни.

Слід звернути увагу на відмінності у трактуванні понять обслуговування боргу та погашення боргу.

Згідно з міжнародною статистикою погашення боргу – це операції з повернення основної суми боргу кредитору. Обслуговування боргу включає операції з повернення основного боргу та сплати відсотків і компенсаційних виплат за борговими зобов’язаннями.

Згідно з українською практикою обслуговування боргу – це сплата відсотків і компенсаційних виплат за борговими зобов’язаннями (без погашення основного боргу).

Для усунення наявних проблем і негативних аспектів існування державного боргу необхідно здійснювати не тільки зважену боргову політику, а й багатосторонню загальну економічну політику, що має здійснюватися у напрямах зменшення або повного усунення бюджетного дефіциту. Але повна відмова від державних запозичень на сьогоднішній день неможлива, так як вже взяті зобов’язання державою необхідно забезпечувати обслуговуванням.

Підвищення ефективності управління державним боргом передбачає визначення стратегічної обгрунтованої зваженої боргової політики, яка повинна бути направлена на управління фінансової та боргової безпеки держави як основи національної безпеки. Усі кроки у цьому напрямі сприятимуть зменшенню державного боргу, ступеня його навантаження на бюджет і на економіку.

Питання для самоконтролю

 

1.Охарактеризуйте державний борг і економічну безпеку державаи.

2.У чому полягає обслуговування державного боргу?

3.Які є форми управління державним боргом?

4.Назвіть суб’єкти системи управління Державним боргом в Україні.

5.Які існують завдання та особливості боргового планування?

6.Проаналізуйте досвід зарубіжних країн з управління Державним боргом.

7.Вивчіть правову базу з організації державного запозичення

8.Яким чином відбувається організація процесу запозичення коштів?

9.Які особливості накопичення та обслуговування внутрішнього Державного боргу України?

10.Проаналізуйте динаміку накопичення та особливості обслуговування зовнішнього Державного боргу України.

11.Покажіть, в чому проявляється взаємозв’язок платіжного балансу і Державного боргу.

12.Перелічить форми державного кредиту.

13.Які основні риси державного кредиту?

14.Чим зумовлена необхідність державного кредиту?

15.Скласти словник термінів, понять:

· державний кредит;

· державний борг;

· поточний борг;

· капітальний борг;

· мінімізація вартості позики;

· анулювання боргу;

· обмін за регресивним співвідношенням;

· відстрочка погашення.

· внутрішній борг;

· зовнішній борг;

· процент;

· облігація;

· сертифікат;

· білет державної скарбниці;

· конверсія позики;

· консолідація позики;

· уніфікація позики.

Тестові завдання

 

1. Державний кредит може виступати у формі:

а) ощадної справи;

б) державної позики;

в) вірні відповіді а, б.

 

2. Боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу – це:

а) акція

б) облігація

в) казначейське зобов’язання;

г) усі відповіді не вірні.

 

3. Залежно від місця розміщення позик їх поділяють на:

а) процентні, виграшні, дисконтні;

б) внутрішні і зовнішні;

в)короткострокові, середньострокові, довгострокові.

 

Державний борг – це

а) сума заборгованості держави своїм кредиторам;

б) заборгованість кредиторам всередині даної держави;

в) об’єднання кількох позик в одну.

 

5. Методи управління державним боргом є:

а) конверсія, консолідація, уніфікація;

б) відстрочення погашення і анулювання позики;

в) усі відповіді правильні.

 

6. Конверсія це:

а) зміна доходності позики;

б) збільшення строків дії випущеної позики;

в) об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

 

7. Консолідація це:

а) зміна доходності позики;

б) збільшення строків дії випущеної позики;

в) об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

 

8. Уніфікація позики це:

збільшення строків дії випущеної позики;

об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики;

зміна доходності позики.

 

9. Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові – це:

а) зміна доходності позики;

б) збільшення строків дії випущеної позики;

в) вкрай небажаний спосіб, оскільки він є не що інше, як часткова відмова держави від своїх боргів.

 

10. Анулювання боргів – це:

а) перенесення термінів виплати заборгованості;

б) часткова відмова держави від своїх боргів;

в) повна відмова держави від своєї заборгованості.

 

Бібліографічний список

[1,2,13,16,17,40,41,42,67,80,81,82,83,84,89]