Форма підсумкового контролю успішності навчання

 

Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожної окремої теми модуля навчальної дисципліни. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.

Модульний контроль – визначає якість виконаної курсантом студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.

 

5. Засоби діагностики успішності навчання:

Студентам пропонується виконання контрольної роботи у вигляді предметного тесту та модульної контрольної роботи.

Шкала оцінювання завдань контрольних робіт – бальна, побудована за принципом урахування типу завдання й особистих досягнень виконавця.

Складання тематичного тесту за однією з тем курсу (для комп’ютерного тестування) або для бланкового тестування (різних форм). Кожен складений тест чи творче завдання оцінюється однією одиницею.

Критерієм визначення досягнень студентів є правильність, повнота складання тестових завдань, творчих вправ, моделювання особливостей перевірки й оцінювання знань учнів.

Оцінка “1” бал: тест (творче завдання тощо) складений правильно і має якісну функцію контролю.

Завдання на розв’язування тестів за вибором з будь-якого предмета оцінюються 5-ма одиницями, мають достатній ступінь складності, носять, творчий характер і дають змогу виявити вміння студентів самостійно мислити, оцінювати явища і факти.

Під час визначення досягнень студентів об’єктом аналізу є такі орієнтири:

– характеристика відповіді – елементарна, фрагментарна, логічна, доказова, обґрунтована;

– якість знань – правильність, повнота, глибина, гнучкість, системність, узагальненість;

– рівень оволодіння розумовими операціями – уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки;

– самостійність оціночних суджень.

Оцінка “5” балів виставляється, якщо відповідь правильна, повна, з достатнім теоретичним обґрунтуванням, позначена елементами творчості; має місце аргументація конкретних прикладів, узгодженої із загальними цінностями.

Оцінка “4” бали: відповідь правильна, повна логічна, обґрунтована, але без елементів власних суджень, вміння поєднувати теоретичний матеріал з конкретними пикладами.

Оцінка “3” бали: завдання виконано в цілому правильно, повністю, проте з окремими неточностями або містить розв'язання без належних теоретичних обґрунтувань.

Оцінка “2” бали: відповідь неповна, поверхова, недостатньо осмислена, характеризується відсутністю самостійного аналізу й узагальненості висновків.

 

4. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ ”

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів 2	Галузь знань “Право” (0304)	Нормативна (за вибором)
Напрям підготовки - правознавство (6.030401)
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): правознавство	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	2013-й	2014-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання не передбачено	Семестр
Загальна кількість годин - 72	1-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 36 самостійної роботи студента - 36	Освітньо-кваліфікаційний рівень: «магістр»	16 год.	.
Семінарські, практичні
16 год.
Самостійна робота
36 год.
Вид контролю: іспит

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 50/50

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “ Конституційна реформа в Україні ” є надання знань, умінь, здатностей:

а) науково-юридична: закласти та сформувати у студентів знання з провідної галузі національного права України, її норм та інститутів, реформування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні, а також дати чітке уявлення щодо їх органічних зв’язків з окремими галузями права;

б)з агальноосвітня: вивчення історичних передумов конституційного процесу в Україні та впливу конституційного права України на всі галузі права та міжгалузеві зв’язки, вплив на державотворчі процеси в Україні;

в) виховна: сприяти формуванню патріотизму, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання вивчення дисципліни, що полягає, що полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно реалізовувати набуті теоретичні знання на практиці. Завданням вивчення дисципліни є також досконале вивчення Конституції України, конституційних законів та інших нормативно-правових актів, що являються джерелами галузі конституційного права України.

Вивчення дисципліни “Конституційна реформа в Україні” передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, при якому він повинен:

Основні загальнокультурні та професійні компетенції

В результаті вивчення дисципліни «Конституційна реформа в Україні» студенти повинні бути здатними до вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних з ефективністю забезпеченням прав і свобод людини і громадянина під час роботи та мати такі основні загальнокультурні та професійні компетенції з конституційної реформи в Україні:

Загальнокультурні компетенції.

- здатність до ефективного використання положень нормативно-правових документів в своїй діяльності;

- володіння основними конституційно-правовими поняттями і категоріями;

Професійні компетенції.

в практичній юридичній діяльності:

- використовувати знання з конституційного права України в юридичній практиці;

- відслідковувати зв’язки норм конституційного права з нормами інших галузей права;

- в межах допустимого давати аналіз і тлумачення норм конституційного права;

в організаційно-управлінській діяльності:

- обґрунтовувати конституційність і доцільність правових рішень.

- використовувати конституційно-правові процедури захисту прав і свобод людини;

 

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент повинен знати:

- поняття, предмет і методи конституції України;

- систему функцій Конституції України;

- проблеми основ конституційного ладу України;

- проблеми конституційних прав, свобод і обов‘язків людини і громадянина в Україні;

- проблеми органів виконавчої влади в Україні;

- проблеми органів судової влади в Україні;

- проблеми основних форм безпосереднього народовладдя в Україні;

- проблеми парламентаризму в Україні;

- проблеми конституційно-правового статусу Президента України;

- проблеми територіального устрою України;

- проблеми місцевого самоврядування в Україні.

вміти: здійснювати аналіз Конституції України та конституційного законодавства;

- характеризувати конституційно-правові інститути;

- застосовувати одержані знання на практиці.

- відслідковувати зв’язки норм конституційного права з нормами інших галузей права;

- в межах допустимого давати аналіз і тлумачення норм конституційного права;

- використовувати конституційно-правові процедури захисту прав і свобод людини;

- обґрунтовувати конституційність і доцільність правових рішень.