Сутність та класифікація фін. послуг.

У зак-ві деяких країн ЄС щодо СНР вжив-ся термін «фін. операція», а стосовно фін. ринку, на якому діють банки та небанк.фін. установи, - «фін. послуга». Відп. до ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я РФП» від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ, фін.послуги – операції з фін. активами, що зд-ся в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених зак-вом, - і за рахунок залучених від ін.. осіб фін. активів з метою отримання прибутку або збереження реальної в-сті фін. активів. Отже, визначають 3 гол. ознаки будь-якої фін. послуги, а саме: 1) операції зд-ся на користь третіх осіб, тобто мають посередницький х-р; 2) предметом операції є фін. активи; 3) мета операції – одержання прибутку або збереження реальної в-сті фін. активу.

Отже, послуга – рез-т виконання відпов. операцій з фін. активами, спрямованих на задоволення індивід. фін.потреб клієнтів. Переважна б-сть операцій, що зд-ся в процесі надання фін. послуг належать до фін. операцій. Фін. операція – це будь-яка операція, пов’язана зі зд-ням або забезп-ням зд-ня платежу суб’єктом фін. моніторингу. Фін. активи – кошти, ЦП, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до ЦП. Фін. послуги мають певні особливості, а саме: -фін. послуга сприймається як д-сть особи (фіз..чи юр.), яка надає послугу; -фін. послуга не має матеріально-речової форми вираження; -абстрактна форма фін. послуги набуває конкр. вираження на основі договірних відносин, або в процесі купівлі - продажу ЦП; -корисний ефект фін. послуг виявл-ся в процесі їх надання. Відп. ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я РФП» до фін. послуг належать: 1. Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, ін.. форми забезп-я розрахунків; 2. Довірче упр-я фін. активами; 3. Д-сть з обміну валют; 4. Фін. лізинг; 5. Надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фін. кредиту; 6. Переказ грошей; 7. Послуги у сфері страх-я та накопичувального пенс. забезп-я; 8. Торгівля ЦП. 9. Факторинг.

Портфель фін. послуг – це сукупність фін. послуг, що надаються клієнтам у сфері фін. обслуговування. Фін. послуги класифікують з огляду на особливості їх надання клієнтам. Так, за спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють: 1) прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відпов. інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові); 2) непрямі або супутні послуги без отримання клієнтом додатк. доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг, клірингові послуги, видача пластикових карток на основі депозитного рахунку та ін..); 3) непрямі послуги, що дають клієнту додатк. дохід, або знижують витрати при отриманні прямих послуг (інв-я залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо). Фін. послуги,що надаються клієнтам можна класифікувати за рівнем складності. До І-го рівня складності віднесено послуги,які орієнтовані на задоволення потреб великої к-сті клієнтів і не потребують від них спец. навичок, або проф.. знань(відкриття рахунків, переказ грошей, обслуговування дорожніх чеків, обмін валюти, страхові послуги тощо).

До ІІ-го рівня складності належать послуги, в процесі одержання яких клієнти повинні мати спец. рівень підготовки. Це стос-ся послуг у с-мі електр. комерції, насамперед інтернет – страх-я, а також отримання послуг з упр-я майном, торгівлі ЦП та інше.

До ІІІ – го рівня складності відносять послуги орієнтовні на задоволення спец. фін. потреб клієнтів, які мають відпов. рівень проф.. підготовки в галузі фінансів. До цієї групи послуг за рівнем складності належать фін. послуги з форм-ям портфеля ЦП певного рівня дохідності та ризикованості.

Споживачами фін. послуг VI рівня складності є обмежене коло клієнтів, які розраховують на отримання специф. фін. послуг у вузькоспеціаліз. сферах, таких як послуги в с-мі бірж. торгівлі та ін..

1.3. РФП та його структура.

Відп.до ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я ринків фін. послуг» від 12.07. 2001 р. №2664-ІІІ. РФП постає як сфера д-сті учасників РФП з метою надання та споживання певних фін. послуг. За ек. сутністю РФП – сукупність ек. відносин, які виникають між його учасниками при форм-ні попиту і пропозиції на послуги, пов’язані зі зд-ням операцій із фін. активами. РФП об’єднує різном. форми мобілізації, акумулювання та переміщення грош. коштів із вільного обігу в сферу інвестиц. викор-я за участю фін. посередників.

Осн. ознаками РФП є такі: 1. РФП постає як сфера взаємодії фін. посередників із клієнтами; 2. Обслуговування клієнтів відбув-ся в процесі зд-ня операцій із фін. активами; 3. РФП має хар-р організац. ринку на основі укладення відпов. угод або продажу ЦП. Сегментація РФП, на якому діють фін. посередники, котрі суттєво відрізняються за хар-ром д-сті, може зд-ся за різними ознаками.

Залежно від спрямованості д-сті фін. посередників РФП може бути представлений як РФП банків і небанк. установ. Відп. до класифікацій інституційних секторів ек-ки Укр., розробленої на базі принципів міжнар.стандарту СНР, прийнятих Комісією Європ. співтов-в, МВФ, Організацією ек. співробітництва і розвитку, ООН та Св. банком, кожна інституційна одиниця належить до одного з п’яти секторів ек-ки: 1) заг. держ. упр-я; 2) нефін. корпорацій; 3) фін. корпорацій; 4) приватних госп-в; 5) некомерц. організацій. Інституційна одиниця – це юр. особа, яка правочинна контролювати власні фін. ресурси: володіти активами та пасивами, брати на себе зобов’язання, займатися господ. д-стю і укладати угоди з ін.. юр. особами. Сектор фін. корпорацій зг. з ост. корективами СНР, поділ. на такі субсектори: 1. Центр. банк; 2. Ін. депозитні корпорації; 3. фонди грош. ринку; 4. Інвестиц. фонди (крім фондів грош. ринку); 5. страхові корпорації та пенс. фонди; 6. Допоміжні фін. організації.

До фін. корпорацій в Укр. зг. з міжнар. стандартом СНР належать інститут. одиниці, що спеціаліз-ся на фін. послугах та мають 2 рівні поділу. На 1-му рівні вони групуються так: - НБУ; - ін..депозитні корпорації: банки, філії іноз. банків, клірингові установи, фонди підтримки житлового буд-ва; - страхові компанії та недерж. пенсійні фонди; - Ін. фін. посередники (крім страхових корпорацій та недерж. пенс. фондів); іпотечні (земельні) банки, кредитні спілки, довірчі тов-ва, лізингові компанії, пайові інвестиц. фонди та ломбарди; - допоміжні фін. організації (валютні, товарні та фондові біржі). На 2-му рівні фін. корпорацій (крім НБУ) поділ-ся відпов. до того, чи є вони об’єктом державного, приватного або іноз. контролю, на: - держ. фін. корпорації; - приватні фін. корпорації; - фін. корпорації під іноз.контролем. Сегментація РФП може зд-ся за видами фін. активів, які є об’єктом купівлі - продажу.

З огляду на це можна виокремити послуги, які надають фін. посередники на кредитному, страховому, вал. ринках, на ринку грошей і ЦП: 1)Послуги на кредитному ринку: - кредитні – лізинг – факторинг - іпотечне кредитування -кредитно-гарантійні послуги -ломбардні. 2) Послуги на ринку грошей: - послуги за операціями з векселем - послуги із залучення грош. коштів - платіжні послуги - послуги з факторингових розрахунків 3) Послуги на валютному ринку:- обмін валют – страх-я вал. ризиків – вал. розрахунки - послуги з банк. металами. 4) послуги на страховому ринку: - послуги зі страх-я життя - послуги зі страх-я відпов-сті - послуги зі страх-я майна.

На ринку грошей зд-ся операції з купівлі-продажу фін. активів зі строком обертання до 1 року, платіжні послуги, послуги з обслуговування руху обігових коштів під-в та організацій, держави та населення. Об’єктом купівлі-продажу на грош. ринку є тимчасово вільні грош. кошти юр. та фіз.. осіб. Суб’єктами грош. ринку НБУ, банк. установи, під-ва та населення.

На кредитному ринку зд-ся послуги з кред-я, у т. ч. під заставу майна або майнових прав, фін.-кред. підтримки суб’єктів господ-я та населення; обслуговування кредитних ліній та кредитних програм, послуги з іпотечного кред-я, ломбардні послуги, факторингові та лізингові послуги. Осн. посередниками на ринку кред. послуг є банки, кредитні спілки, ломбарди, факторингові та лізингові компанії.

Фін. послуги на валютному ринку насамперед пов’язані з купівлею-продажем іноз. валюти, зд-ям міжнар. розрахунків і платежів та наданням ін.. фін. послуг, які потребують викор-я різних іноз. валют. Суб’єктами вал. ринку є НБУ, банк. установи, під-ва та населення. Осн. види валют, що викор-ся в таких розрахунках, - це долар США, Євро, англ. фунт стерлінгів, японська єна та швейцарський франк. До гол. інструментів вал. ринку належать строкові контракти (спот, форвард, опціон, ф’ючерс, своп) і форми міжнар. розрахунків (акредитив, інкасо, відкритий рахунок та ін.).

Фін. послуги на ринку ЦП спрямовані на подання фін. послуг з емісії та купівлі-продажу ЦП, їх зберігання, обіг, котирування, зміни прав власності тощо. Осн. позичальниками на РЦП є держава та корпоративний сектор, а кредиторами - домашні госп-ва та окремі під-ва, які мають вільні кошти. РЦП поділ. на первинний і вторинний. На перв. розміщуються вперше випущені ЦП та відбув-ся мобілізація капіталів і запозичення коштів; на втор. зд-ся обіг раніше випущених ЦП, зміна власника, визначення ціни та дохідності, обмін, надання в заставу, тощо. Суб’єктами РЦП є ДКЦПФР, НБУ, емітенти, депозитарій, реєстратори власників іменних ЦП, зберігачі ЦП, банки, організатори торгівлі ЦП та торговці ЦП.

На страховому ринку об’єктом купівлі-продажу є страхові послуги, що забезпечують страховий захист юр. та фіз.. осіб за окремими напрямами їх д-сті та бізнесу. Суб’єктами страхового ринку є страхувальники та страховики. Відп. до укр.. зак-ва страхувальники можуть бути юр. та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страх-я. Осн. напрямами страх-я є особисте страх-я, майнове страх-я та страх-я відпов-сті. Страховиками можуть бути фін. установи, створені у формі акціонерних, повних, командних тов-в або тов-в із додатк. відпов-стю та у встановл. порядку одержали ліцензію Держ. комісії з регул-я ринків фін. послуг (Держфінпослуг) на зд-я страхової д-сті. Фін. активи, що обертаються на ринках капіталу, менш ліквідні порівняно з інструментами грош. ринку, тому для них хар-ний вищий рівень ризику та, відповідно, більш високий рівень дохідності. Важл. Хар-кою РФП є доступність ек. агентів до фін. послуг.

Важл. завданням подальшого розвитку РФП є розширення доступу суб’єктів господ-я та населення до фін. послуг, а також залучення нових клієнтів, які раніше відмовлялися від їх викор-я внаслідок невиправдано високої в-сті будь-яких дискримінаційних обмежень або невідповідності вимогам.

Учасники РФП Відповідно до ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я РФП» учасниками РФП є СПД, які мають право здійснювати д-сть із надання фін. послуг на території Укр., та споживчі таких послуг. Осн. учасниками РФП є фін. посередники, які мають різний правовий статус. Фін. послуги, як правило, надають фін. установи. Фін. установа – це юр. особа, яка подає одну чи декілька фін. послуг та яка внесена до відпов. реєстру в порядку, визнач. зак-вом Укр.. До фін.установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі тов.-ва, страхові компанії, установи накопичувального пенс. забезп-я, інвестиц. фонди та ін.. юр.особи, винятковим видом д-сті яких є надання фін. послуг.