І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.

Проте щодо свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію - вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст автосемантичного речення.

Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки1.

ССЦ може виступати компонентом, частиною тексту, але може існувати й самостійно як мініатюрний художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де закінчується розвиток мікротеми.

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати текст, визначити межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення (їх підкреслено).

Кобзар

 

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував до Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.

Підтеми ССЦ

Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.

Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.

Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.

Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.

У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

* Пояснювальний диктант. Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ.

Амвросій Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав грати, всі завмерли: перед ними був справжній Тарас Григорович. Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

* Навчальний диктант. Визначити в тексті ССЦ.

 

Люди, знайомі з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання народної хореографії: пам’ять митця зберігала сотні танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором, Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора Василь здобув фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. У тексті вправи 399 визначити ССЦ та автосемантичні речення (усно).

Урок № 60

Тема: Способи зв’язку речень у системі ССЦ. Побудова ССЦ.

Мета: пояснити способи зв’язку речень у ССЦ та особливості побудови ССЦ, формувати вміння розрізняти послідовний та паралельний способи зв’язку між реченнями, а також визначати в ССЦ зачин (автосемантичне речення), середню частину й кінцівку; удосконалювати вміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз і синтез, конкретизація, висунення припущень і їх обrрунтовування на основі здобутих текстологічних знань; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Речення ССЦ поєднуються в основному двома типами зв’язку: послідовним (ланцюговим) або паралельним. Темо-рематичний ланцюжок при послідовному зв’язку такий: “даним” наступного речення стає “нове” попереднього. При паралельному зв’язку “дане” залишається одним і тим же1.

Наприклад:

Послідовний зв’язок.

 

Кенгуру двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з

Н Д Н

волоський горіх, дитятко. Таке немовлятко навіть мамине молоко

Д Н

одержує в примусовому порядку. Пожива впорскується йому в рот без

 

його на те згоди.

З довідника.

 

Паралельний зв’язок.

Д Н

Цей чудернацький ссавець має вкриті роговим чохлом щелепи.

Н Д Н Н

Розмножується він також незвичайно: відкладає яйця, насиджує їх, а

Н Д Н

малят вигодовує молоком. У тихих річках Австралії ця тварина ловить

Д Н

безхребетних, вибираючи їх із мулу. Качкодзьоби стали дуже рідкісними

Д Н

тваринами. Вони перебувають під охороною закону.

З довідника.

При послідовному зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо. При паралельному зв’язку кожне наступне речення не поєднується з паралельним – речення рівноправні між собою й однаково відносяться до зачину.

* Опрацювання таблиці.