Тема: текст як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту (тема, підтеми, головна думка тексту).

Урок № 54

Тема: Текст як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту (тема, підтеми, головна думка тексту).

Мета: поінформувати про предмет вивчення лінгвістики тексту, поглибити знання про таку важливу ознаку тексту, як його змістова цілісність, забезпечувана передаваною в ньому фактуальною (фактичним матеріалом) і концептуальною (виявом авторської установки, задумом) інформацією; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

 

Лінгвістика тексту – галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним поняттям лінгвістики тексту є текст, а предметом вивчення – зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту – виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Єдиного визначення поняття тексту в сучасній науковій літературі не існує. Найпоширенішим є визначення тексту як групи речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою та граматично. Отже, на думку більшості мовознавців, текст має складатися хоча б із двох речень. Іншими науковцями висловлюється така думка: текст цілком може утворюватися з одного речення. Прикладом текстів, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Слава Україні!), заклики (Люби, оберігай казковий рідний край!), прислів’я (Свій гнів запирай у хлів), загадки (Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак (Жаба), коломийки (Ой дивіться, добрі люди, як Андрій хворіє: на роботі – замерзає, коло миски – пріє), крилаті вислови, афоризми (Прийшов, побачив, переміг), вірші-мініатюри2 (Ховрах-мислитель думав у норі: нащо те сонце крутиться вгорі? (В.Симоненко).

Текст обов’язково висвітлює певну тему. Для того, щоб зміст тексту було викладено зв’язно, послідовно, повно, автор тексту виділяє складові частини загальної теми – підтеми й мікротеми. Таким чином, зміст загальної теми тексту вичерпується сукупністю змісту мікротем.

До визначення теми тексту дев’ятикласники вдаються досить часто, наприклад, у процесі підготовки до роботи над переказом. Підтеми тексту визначають у процесі складання простого плану тексту (чітко сформульовані підтеми відповідають пунктам простого плану), підтеми й мікротеми – у процесі роботи над побудовою складного плану тексту (мікротеми є підпунктами складного плану).

Проте суть тексту не вичерпується лише його темою. Важливим є не лише те, ЩО висвітлює текст, а те, ЯК це в ньому висвітлено, адже автор обов’язково виявляє власне ставлення до передаваної в тексті інформації. Комунікативну мету тексту (навіщо створено текст: схвалити, засудити, ствердити, заперечити, закликати, спонукати, застерегти тощо) у навчальній практиці прийнято називати головною думкою тексту.

Якщо висловлювання не є тематично цілісним (підтеми й мікротеми не є частинами загальної теми), не об’єднане головною думкою, воно не є текстом.

Крім тематичної (змістової) цілісності, визначають такі ознаки тексту: зв’язність, певна послідовність речень, використання мовних засобів зв’язку між реченнями, завершеність.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.215 – Текст і його основні ознаки).

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

*Прочитати (прослухати) текст, визначити його тему й головну думку. З чим співвідносний заголовок – з темою чи з головною думкою тексту? Пояснити, що забезпечує змістову цілісність тексту та яким чином виявляється авторська установка (задум, намір). Сформулювати визначення тексту.

 

“Енеїда” Миколи Лисенка

 

В основу опери Миколи Лисенка “Енеїда” покладено епізоди з поеми Івана Котляревського. Звісно, античний сюжет узято не для того, щоб відійти від проблем сучасності. Якби це було так, Лисенко, певно, звернувся б до “Енеїди” Вергілія. Травестійна ж поема Котляревського давала змогу висловити ставлення до самодержавства.

За задумом автора лібрето Михайла Старицького сюжетним стрижнем мав стати роман Енея з царицею Дідоною. Та композитор переніс центр уваги на Олімп, що давало можливість відтворити картину життя суспільства. Сцени життя богів-олімпійців – талановита карикатура на представників влади: увесь свій час боги проводять у самовихвалянні, дріб’язкових сварках і гультяйстві.

У образах Енея і троянців втілені живі люди з їхніми переживаннями, у образах олімпійців показано ватагу п’яниць, ледарів і підлабузників. У зв’язку з цим музична мова опери має два плани. Там, де йдеться про троянців, вона наповнена українською пісенністю. Там, де діють олімпійці, музика набуває опереткового забарвлення.

В історії розвитку української опери Лисенкова “Енеїда” залишається рідкісним зразком політичної сатири.

За Л.Архімович, М.Гордійчуком.

* Пояснювальний диктант. Визначити тему і головну думку записаного тексту. Дібрати два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Визначивши й сформулювавши підтеми тексту, колективно скласти й записати його простий план. Пояснити, в чому полягає різниця між підтемою й мікротемою тексту.

За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високими званнями. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами.

Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорозької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.

Працюючи над автопортретом, Шевченко не дбав про збереження подібності, і якби він не вніс твір до каталога виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу – втілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації.

Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Шевченка з’явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання “Букваря” для недільних шкіл (За Я.Гояном; 142 сл.).

Орієнтовний план (підтеми тексту)

 

1. На виставці академік Тарас Шевченко показав олійний автопортрет.

2. Було створено образ духовного провідника народу – гетьмана чи кошового Запорозької Січі.

3. Мета художника – втілити в образі українця нескорений дух народу.

4. Гроші за автопортрет пішли на видання “Букваря”.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Розповідати про текст і його ознаки.

Урок № 55

Тема: Зв’язність тексту. Актуальне членування речення: “дане” і “нове”. Типи мовлення.

Мета: поглибити знання учнів про таку важливу ознаку тексту, як зв’язність, дати поняття про предмет вивчення актуального синтаксису й темо-рематичний зв’язок між реченнями тексту як засіб забезпечення його зв’язності, поглибити знання про типологічне значення текстів, пояснивши суть темо-рематичних зв’язків між реченнями розповіді та реченнями опису; формувати вміння визначати “дане” й “нове” у реченнях різних типологічних значень, удосконалювати вміння на основі здобутих текстологічних знань визначати в тексті основний і допоміжний типи мовлення; розвивати логічне мислення, пам’ять, удосконалювати вміння й навички порівнювати, робити припущення і добирати аргументи на їх підтвердження, оперувати поняттями лінгвістичного плану; збагачувати, уточнювати й активізувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

Пояснення вчителя.

Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення. У працях сучасних мовознавців зазначається, що розповідь, опис та міркування (роздум) сформувалися в мові для передачі різних типів смислового значення. Розповідь відбиває дійсність у динаміці, русі, передає те, що розвивається в просторі та в часі. Опис фіксує сприйняту мовцем дійсність у статиці, непорушності, одномоментності сприйняття. Якщо розповідь і опис передають те, що реально існує, існувало або може існувати в майбутньому, то міркування фіксує те, що відбиває людська свідомість, тобто передає сприйняття мовцем довкілля в причиново-наслідкових зв’язках.

Учні повинні усвідомити, що у розповіді йдеться про послідовні дії або події, в описі – про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища; у міркуванні (роздумі) зазначаються причини подій, ознак або явищ.

 

Наприклад:

І. Розповідь. Збоку від скелі, під кущ присадкуватої шипшини, понуривши голову, вискочив і побіг ховарашок, побіг-побіг, добіг до нірки, став на задні лапки. У зубах ховрашок тримав висхлий колосочок пирію. Він раз у раз поглядав на небо, де яструб, і на приржавілі кущі, де лисиця, і посмикував вусиками, наче сердився.

За М.Вінграновським.

ІІ. Опис. За будовою ховрах дещо схожий на білку. Його міцне тіло не більше 20 см завдовжки. Тулуб валькуватий, лапки короткі, хвіст на чверть коротший від довжини тіла. Спина тварини вкрита добре помітними на загальному фоні сірувато-бурого забарвлення тіла білими плямами. Вуха майже непомітні, вони більше нагадують згортки шкіри. У ротовій порожнині ховрахів є защічні мішки, у які вони збирають кормові продукти.

За О.Корнєєвим.

ІІІ. Роздум. Щоб залягти у зимову сплячку, ховрахи виривають нору. Хід до кубла вони із середини забивають землею, отже, взимку перебувають в ізольованому кублі, тому легко переносять морози. Під час зимової сплячки усі життєві процеси в організмі ховарахів припиняються, тому що вони зовсім не їдять. Температура тіла тварин узимку падає до 3 градусів. Ось чому під час сплячки ховрахи майже не втрачають накопичених восени і навесні в організмі запасів речовин.

З підручника.

 

Оволодіння відомостями про особливості побудови різних типів мовлення, безперечно, полегшує створення текстів певного типологічного значення. Опора на вироблені лінгвістикою тексту текстологічні поняття (тема тексту, підтема й мікротема, головна думка тексту, тема і рема (“дане” і “нове”) тощо), по-перше, забезпечує можливість формування текстотворчих умінь на свідомому рівні, по-друге, робить можливим самоконтроль.

Працюючи над створенням опису предмета, учні повинні знати, що “даним” у реченнях опису предмета є назва цього предмета або його частин, а “новим” - ознака.

 

Наприклад:

Д Н Н Н Д

Сливи жовті, золотисті, як липовим бджолиним медом налиті. Зверху вони

Н

ще й пудрою сизою ледь-ледь притрушені.

За Б.Комаром.

Крім опису власне предмета, поширеними є такі описи: портрет (опис зовнішності людини), пейзаж (опис картини природи, що складається з сукупності описів предметів).

У реченнях опису місця “даним” є вказівка на місце, а “новим” – назви предметів, на цьому місці розташованих. З поєднання опису місця з описами предметів, на цьому місці розташованих, складається інтер’єр (опис внутрішнього вигляду приміщення) та опис місцевості. У реченнях опису приміщення “даним” є вказівка на місце (посередині, праворуч, збоку, на стіні, у кутку, на підлозі), а “новим” – назви предметів (стіл, диван, вікно). Кожен предмет у свою чергу також має бути описаний.

 

Наприклад:

Д Н Д Н Н

Перед образами горіла лампада. Тут коливались голуби та писанки на

Д

нитках, приліплених воском до стелі. Посеред світлиці стояв застелений

Н Д Н

скатертю стіл. Біля стола стояли широкі лавки.

За І.Нечуєм-Левицьким.

У описі місцевості “даним” так само є вказівка на місце розташування (неподалік, посеред галявини, біля лісу, ближче до обрію), а “новим” – назви преметів (дерево, чагарник, скеля, річка). Кожен з предметів здебільшого описано.

 

Наприклад:

 

Д Н Д Н Д Н

Ген через річку видніє гатка, а далі гребля, а біля греблі бовваніє млин. А

Д Д

як прямо подивитися, то за річкою на спадистому березі височіють

Н Д Н

віковічні дерева, а поміж дерев стримлять корпуси цукрового заводу.

За Є.Гуцалом.

 

Розвиток думки в тексті-описі відбувається за рахунок того, що кожне наступне речення додає до вже сказаного нові ознаки описуваного предмета.

Досить часто трапляються такі різновиди опису, як опис стану людини (напр.: Я стривожився. Йому стало страшно), опис середовища (напр. У лісі тихо. Навколо було тепло й сонячно), оцінка предмета або явища (напр.: Моя мама найкраща в світі. Весна – моя улюблена пора).

Наприклад:

Навколо стихло. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо (опис середовища). У надрах хмари, чорної й низької (елементи опису предмета), зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху – так по ньому вдарило згори (опис середовища).

За Григором Тютюнником.

У реченнях тексту-розповіді “даним” є вказівка на особу, що здійснює дії, “новим” - назва дії (або події). Повідомлення про дії, які виконуються послідовно, одна за одною (нове) – це та інформація, заради якої створюється висловлювання. Послідовність виконуваних дій (подій) підкреслюється такими словами, як спочатку, пізніше, потім, тоді, після цього, нарешті (хоч такі слова й не є обов’язковими).

Наприклад:

Д Н

Пташка сиворакша, побачивши нас, випурхнула на вершечок дерева.

Д Н Н

Спочатку вона вигулькнула з плетива гілок, далі вчепилася ніжками за тонку

Н

верхівку берізки й загойдалася пустотливо, зиркаючи на нас кокетливими

Н

очицями. Після цього в гіллі різко залопотіло: ображена нашою неувагою

Д Н Н

пташина зірвалася з дерева й полетіла кудись далеко-далеко.

За В.Кавою.

У “чистому” вигляді типи мовлення трапляються дуже рідко: фрагменти різних типових значень зазвичай поєднуються, переплітаються, доповнюючи одне одного.

 

Наприклад:

І. Вода у річці чиста та прозора; сонцем вона пронизана її аж до самого дна. Дно чисте, лише подекуди вкрите зеленим жабуринням (опис картини природи). Вам стало важко пливти під водою (опис стану людини), і ви мерщій виринаєте з-під хвилі, струшуєте воду, розплющуєте очі і обдивляєтесь кругом себе (розповідь). Вам стає гарно, несказанно гарно серед річкової прохолоди (опис стану людини).

За Панасом Мирним.

ІІ. У своєму дуплі прокинувся сич. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла і пішов по гілці сухого береста вгору та вгору, сонно поводячи сюди-туди головою (розповідь). Дощ мив йому маленькі гострі вушка, руду спинку та крила, лоскотав загострений клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобу і скапували вниз (розповідь з елементами опису предмета).

Блискавиці пролітали йому над самісінькою головою, громи котилися по його спині й розбивалися об неї громенята (опис стану природи). Вітер спробував похитнути птаха, але не похитнув і подався далі.

Сич дійшов по гілці до дупла, струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато побрався на постіль з пір’я та сухого листя (розповідь).

За Григором Тютюнником.

*Опрацювання таблиці.

 

ТИП МОВЛЕННЯ	“дане”	“нове”
Опис предмета1	предмет (або його частини)	ознаки предмета (або його частин)
Опис місця2	місце розташування	предмети
Опис стану людини	особа	ознаки стану
Опис стану середовища	елементи середовища	ознаки стану
Оцінка предмета або явища	предмет, явище	оцінка
Розповідь	особа	виконувані нею дії (події, що відбуваються)

ІV. Виконання вправ на закріплення.

 

* Прочитати (прослухати). Які типи мовлення поєднано в тексті? Свою думку обrрунтувати. До яких типів мовлення слід віднести виділені речення? Що є “даним” і “новим” у реченнях розповіді і в реченнях опису предмета? у оцінці предмета та в описі стану людини? Свою відповідь проілюструвати прикладами з тексту. Прочитати два-три речення, що відповідають визначенню “розповідь з елементами опису предмета”.

Золоте море хлібів колишеться на вітрі. Небо чисте й блакитне. Важке колосся перекочується, гойдається хвилями. Колосся має бронзовий колір.

Я простягаю руку, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє наливається земною силою.

З трави на мене дивляться синіми очима степові волошки. Вони похитують малими голівками, ніби манять до себе.

Я нахиляюся над ними, без жалю зриваю одну квітку. Вона гарна, навіть дуже гарна, але якась мертва. Мені стає холодно від її дотику.

Кидаю квітку геть. Знову нахиляю до себе колоски, притуляю їх до щоки. Він них віє невимірною, здоровою, трудовою силою.

За Д.Ткачем.

* Навчальний диктант. З’ясувати тип мовлення, покладений в основу тексту (основний). Що є “даним” і “новим” у реченнях тексту-розповіді? З’ясувати допоміжний тип мовлення. Що є “даним” і “новим” у реченнях опису предмета та опису місця? Вказати фрагмент, що є описом місцевості. Вказати речення, що є описом стану людини. Довести, що виділене речення за типологічним значенням є роздумом.

Коли Славко виїхав за село, землю запинали сутінки. На хвилину спинився під вербою, що скрипіла в безвітрі, озирнувся. Сонно мукали корови, дзенькотіли біля криниць відра, вікна кликали: “Вертайся, Славку, чого проти ночі їхати?”

Славко подивився вперед. До обрію вилася дорога, навколо слався безмежний степ, злегка поштрихований кущиком. Було незатишно й самотньо.

Руки самі повернули кермо: у лікарні лежить тяжко хворий брат. Велосипед рвонув у степ, аж задзижчали шини.

Несподіванка очікувала його за півгодини. На шляху сидів здоровенний вовк. Був він сірий, гостровухий, із зловісними червоними очима. І об’їхати вовцюгана боком ніяк не можна...

Хлопець гірко заплакав. Вовк, мабуть, здивувався, схилив голову, тоді звівся на задні ноги й лизнув Славка гарячим язиком по щоці.

Собака був великий, але марний. І не зловісно, а швидше благально дивилися його очі. Мабуть, вигнали пса безжалісні господарі.

Славко поволі рушив. Ззаду, не відстаючи, біг, проводжав його лагідний пес (За В.Кавою; 143 сл.).

* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо текст без їх вилучення). З’ясувати тему й головну думку тексту, визначити його типологічне значення (основний та допоміжні типи мовлення) та стильову належність.

Зайшовши в правління, я побачив Ліду: вона мила підлогу. Дівчина засоромилась і, взявши відро, вийшла. Я відчував: це не тільки звичайна сором’язливість. Дівчинка не хотіла, щоб я розпитував її, чому вона тут прибирає. Не кажучи вже про те, що це нелегка праця, вона ж має щодня вставати удосвіта. Крім того, ще й уроки треба робити!

Одягнена Лідочка була в пране-перепране платтячко. Таких не по-дитячому серйозних, задумливих очей, як у неї, я ніколи в дівчаток її віку не бачив.

Виявляється, Ліда жила удвох із бабусею. До весни старенька працювала, тепер злягла. Дівчинка працює, щоб показати бабусі: “Я вірю, що ти одужаєш, і місце твоє бережу”. Щоб полегшити бабусині муки, вона готова на все. Тепер мене сповнювала не жалість, як це було у день знайомства, а почуття радості, що є на світі такі віддані люди (За В.Канівцем; 135 сл.).

 

Урок № 56

Хід уроку

І. Повідомлення мети уроку.

Уроки № 57-58

Зв’язне мовлення

Хід уроку

 

Текст для переказу

 

На річці

 

Я глянув на розбуджену весною річку. Чого тільки не несла вона на своїй кризі!

Над кригою кружляли ворони й сороки. Зголоднілі за зиму, вони усе роздзьобували усе на очах. Де яка викинута водою на крижинку рибина, де вмерзла у лід блискуча бляшанка – ворони й сороки хапали все. Крик, гам стояв несусвітній.

Я побачив: неподалік від берега на крижині пливло лисенятко. Було воно ребристе, змучене, синє від холоду. Як могло, відбивалося від сорок і ворон, та сил у нього залишалася жменька. Якась ворона ухитрилася вхопити його за вухо, підняла і понесла, та лисенятко вивернуло мордочку догори і вкусило ворону за лапу. Від болю ворона крикнула, і лисеня, теліпаючись у повітрі, як ганчірка, упало на крижину знову...

Черевики з ковзанами розв’язалися на моїх ногах самі, і я кинувся рятувати лисеня. Перескакуючи з крижини на крижину, поплигав до нього. Крига під ногами навіть не притоплювалась, і коли я добрався до лисеняти, воно, піввухе, жалібно дзявкнуло і почало плакати. Я вже знав, що плачуть коні й корови, але щоб плакали лисиці – такого я ще не знав. Слізки у лисенятка були дрібненькі, ну то й що з того? Сльози, які б вони не були, великі чи малі, - сльози – є сльози... Я підхопив його на руки і заховав під сорочку. За пазухою лисеня принишкло, наче в себе в норі, лише гаряче дихало, наче у його пискові хто розіклав вогонь.

Я вже заніс було ногу на ближню від мене крижину, як ріка наперла, і ця наша з лисенятком крижина стала бити й кришити на кашу крижини навколо себе. Я кинувся на той бік крижини, щоб звідти перебратися на берег, але й там у воді кипіло крижане кришиво. На нас налетіла ще більша від нашої чорно-бура крижина, врізалася з розгону, тоді підпірнула під нашу і вже знизу, з води, розколола її навпіл. І хоч би який кущ чи деревина, щоб ухопитися руками! Кущі й дерева стояли далеко по берегах і сподіватися на них не доводилося.

Нас невблаганно тягнуло вниз, а внизу була гребля. Налітаючи на греблю, крига ставала сторчма і зривалася у вируюче водяне провалля. З драбинами й вірьовками берегами вже бігли люди й щось кричали. Слів я не чув, бо навколо все ревіло й тріщало.

Гребля наближалася, а з нею наближався несамовитий гуркіт падаючих у провалля крижин. Лисенятко в пазусі почало мене покусувати, а тоді й добряче кусати. Коли ревище греблі залізло лисеняті у вушка, воно гризонуло мене за горло. Від несподіванки я ойкнув і випустив його на крижину. Лисенятко, не роздумуючи, кинулося в річкове коричневе місиво, і більше я його не бачив...

До греблі вже можна було докинути грудкою, як з річкою щось зробилося: наче якісь невидимі якорі загуркотіли на її дні. Крижини, штовхаючись боками, стали йти повільніше і смирніше, а далі зупинилися й стали. Моя зупинилася біля самої греблі. Я глянув на свої порізані об кригу босі ноги, перейшов на крижину сусідню, а з тієї ще на сусідню, а там від однієї до другої і так до берега... (За М.Вінграновським; 485 сл.).

 

· Дібрати синоніми до слів ребристий, писок, принишкнути, пірнути, розколоти.

· Скласти план докладного переказу (орієнтовний: І. Розбуджена весною річка. 1. Зголоднілі ворони й сороки. 2. Лисеня на крижині. 3. Напад ворони. ІІ. Хлопчик побіг рятувати тварину. ІІІ. На кризі. 1. Піввухе лисеня почало плакати. 2. За пазухою тваринка принишкла. 3. Навколо кипіло крижане кришиво. 4. Чорно-бура крижина розколола кригу. ІV. Хлопчика з лисеням невблаганно тягнуло до греблі. V. Берегами бігли й щось кричали люди. VІ. Втеча лисеняти. VІІ. З річкою щось зробилося. 1. Крижини почали йти повільніше. 2. Крижина з хлопцем зупинилося. 3. Босоніж до берега).

· План докладного переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. На розбудженій річці. ІІ. Хлопчик побіг рятувати лисеня. ІІІ. На кризі. 1. Лисячі сльози. 2. Лисеня під сорочкою. 3. Навкруги крижане місиво. 4. Крижину несе до греблі. ІV. До берега).

· Стисло переказати текст, замінивши першу особу на третю (усно).

Урок № 59

Тема: Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.

Мета: пояснити особливості будови тексту, дати поняття про ССЦ як синтаксичну одиницю текстового рівня і проміжну ланку між реченням і текстом; формувати вміння на основі з’ясування мікротеми ССЦ визначати його межі, визначати автосемантичне речення; розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння й навички виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, конкретизація, висловлювання припущень та добір аргументів на їх підтвердження з опорою на поняття лінгвістики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

Кобзар

 

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував до Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.

Підтеми ССЦ

Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.

Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.

Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.

Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.

У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

* Пояснювальний диктант. Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ.

Амвросій Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав грати, всі завмерли: перед ними був справжній Тарас Григорович. Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

* Навчальний диктант. Визначити в тексті ССЦ.

 

Люди, знайомі з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання народної хореографії: пам’ять митця зберігала сотні танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором, Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора Василь здобув фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).

Урок № 60

Хід уроку

 

Послідовний зв’язок.

 

Кенгуру двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з

Н Д Н

волоський горіх, дитятко. Таке немовлятко навіть мамине молоко

Д Н

одержує в примусовому порядку. Пожива впорскується йому в рот без

 

його на те згоди.

З довідника.

 

Паралельний зв’язок.

Д Н

Цей чудернацький ссавець має вкриті роговим чохлом щелепи.

Н Д Н Н

Розмножується він також незвичайно: відкладає яйця, насиджує їх, а

Н Д Н

малят вигодовує молоком. У тихих річках Австралії ця тварина ловить

Д Н

безхребетних, вибираючи їх із мулу. Качкодзьоби стали дуже рідкісними

Д Н

тваринами. Вони перебувають під охороною закону.

З довідника.

При послідовному зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо. При паралельному зв’язку кожне наступне речення не поєднується з паралельним – речення рівноправні між собою й однаково відносяться до зачину.

* Опрацювання таблиці.

Способи поєднання речень

послідовний:

паралельний:

Д1 Н1

Д1 Н1

Д2(=Н1) Н2

Д2(=Д1) Н2

Д3(=Н2) Н3

Д3(=Д1,2) Н3

Д Н

Миша маленька завдовжки 5 см (без хвоста)...

Зразок.

... Цей звірок живе на луках і полях. Він чіпляє гніздо на стеблах високих трав або хлібних злаків. Миша знищує зерно і в полі, і в скирдах, куди перебирається жити на зиму.

Урок № 61

Хід уроку

 

Володимир Боровиковський

 

Він народився в Миргороді, що на Полтавщині, де й жив до тридцяти років. Мистецтво живопису було в його сім’ї спадковим, тому першим вчителем Володимира став батько – Лука Боровик – талановитий іконописець, який розмалював на Лівобережжі десятки церков. Отож рання творчість художника пов’язана з опануванням традицій українського іконопису.

Перебуваючи в Україні на шляху з Криму, цариця Катерина ІІ звернула увагу на Володимирові картини. Це різко змінило долю художника: його запросили до Петербурга, де він отримав звання академіка живопису. Боровиковський став видатним майстром як релігійного, так і портретного жанру. Жіночі портрети його пензля – найкращі зразки олійних картин вісімнадцятого століття.

Володимир завжди сумував за Україною, повторюючи в листах палке бажання повернутися на вітчизну. На жаль, мрія не здійснилася.

Він створив силу-силенну картин, більшість з яких – перлини тонкого психологізму й натхненної лірики. Національна особливість його таланту – виняткова м’якість і якась по-особливому лагідна проникливість.

За В.Рожанівським.

* Переписати текст, самостійно членуючи його на абзаци (подаємо текст в авторському членуванні) та вставляючи пропущені букви. Визначивши межі ССЦ, підкреслити в кожному автосемантичне речення. Зробити висновок про співвіднесеність ССЦ та абзаців. Прочитати текст, правильно інтонуючи ССЦ.

І. Микола Терещенко – український з..млевласник з-під Лохвиці, що на Полтавщині, відомий у світі цукровий магнат. Нащадок давнього козацького роду, що брав початок від старшини Терешка, котрий зміг ро..б..гатіти з шаблі та участі в походах, Микола Іванович володів б..гатьма цукроварнями на сході України і торгував цукром не л..ше в Росії, а й за кордоном. Каву з цукром Терещенка залюбки п..ли в англійських кав’ярнях, у францу..ьких кафе та в німецьких бістро.

У Києві підпр..ємець мав палац-контору – діловий палац, як він сам його наз..вав. Тут він працював, пр..ймав замовників, партнерів, укладав угоди. Звідси тяглися нитки управління в далекі цукроварні, сюди стікалася інформація з усієї цукрової імперії. Цей свій будинок лохви..ький поміщик любив найбільше, хоч, крім нього, мав у місті пр..красні палаци. В одному з маєтків ро..міщувався родинний музей: Терещенко був завзятим колекціонером.

Тож коли 1917 року Терещенко був обраний міністром фінансів, ніхто особливо не зд..вувався: він мав зв’язки за кордоном, знав кілька іноземних мов, а, головне, мав в..ликий вплив на пром..словцівЄвропи (За Ю.Дмитренком; 160 сл.).

 

ІІ. Перші відомості про сім’ю Симиренків пов’язані з ім’ям запорожця Степана, який понад двадцять років козакував на Запоро..ькій Січі. Його сина Федора зап..сали в кріпаки. Федір узявся будувати млини, а невдовзі, ро..багатівши на торгівлі хлібом та худобою, він викупився з кріпа..тва. Пізніше Федір спорудив механічний пісково-рафінадний та машинобудівний заводи. До речі, найперший збудований Симиренком м..талевий пароплав носив назву “Українець”.

Обох своїх синів пром..словець Федір Симиренко послав навчатися до Парижа. Старший син Платон, отримавши диплом інж..нера, заснував знам..ните на весь світ садівни..тво.

Згадаймо: навкруги панувала кріпаччина, і заклади Симиренків на її тлі були не тільки т..хнічним дивом, а й ос..редками культурного життя. При цукрозаводі було збудовано церкву, лікарню, школу для робітників, а також гуртожитки для одинаків і будинки для сімейних.

Якось у гості до Симиренків завітав Тарас Шевченко. Глибоко вражений побаченим, поет ро..чулився до сліз, а вже наступного року коштом Платона Симиренка вийшов Шевченків “Кобзар”.

Любов до України, піклування про її культуру стали невід’ємною частиною ж..ття родини Симиренків (З календ.; 158 сл.).

ІV. Перевірка самостійної роботи.

Урок № 62

Хід уроку

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО ТЕСТУВАННЯ (зразки)

І варіант

1. Основним поняттям лінгвістики тексту є

а) слово;

б) речення;

в) ССЦ;

г) текст.

2. Текст - це

а) висловлювання, яке складається з кількох речень (іноді з одного) і має змістову й структурну завершеність;

б) сукупність мовних засобів, що використовується мовцем за певних умов спілкування;

в) сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці;

г) розмова двох або більше осіб.

3. Комунікативна мета тексту (те, заради чого його створено) - це

а) тема тексту;

б) головна думка тексту;

в) підтема тексту;

г) мікротема тексту.

4. Тема тексту - це

а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;

б) к