Заняття №7. «Ми та наші звички» (Правила раціонального харчування).

ЦІЛІ: розвиток уявлень про значення їжі у житті людини, формування переконань у необхідності повноцінного раціонального харчування, режиму харчування.

Завдання. Актуалізувати уявлення про основні поживні речовини; розвивати переконання про переваги раціонального харчування, прагнення дотримуватись його принципів; закріплювати звичку у дотриманні режиму харчування.

Обладнання. М’яка іграшка або м’яч, аркуші паперу, фломастери, плакат «Людина є тим, що вона їсть», таблиця «Раціональне харчування».

 

 

Хід заняття

Вступна частина. Вправа «Колективний рахунок» та «Колір мого настрою».

Далі тренер пропонує учасникам пригадати, де проявляються наші смаки і звички. При цьому підкреслюються висловлювання про їжу. Посередині кола або на дошці закріплюється невеликий плакат «Людина є тим, що вона їсть».

Учасники, передаючи один одному м’яч, відповідають на запитання: навіщо люди їдять? Робиться висновок про те, що в їжі містяться основні поживні речовини: білки, жири вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, рідина. Ці речовини є будівельним матеріалом для організму людини, джерелом енергії, а також укріплюють імунітет. Пропонується пригадати, в яких продуктах які поживні речовини містяться, для чого вони потрібні. При цьому використовується таблиця «Раціональне харчування».

 

 

Раціональне харчування

Основні поживні речовини (ОПР)	Роль ОПР	Продукти, які містять ОПР	Кількість страв на день
БІЛКИ	Допомагають росту організму	М’ясо, риба, молоко, продукти з них	Не менше 2-х
ЖИРИ та ВУГЛЕВОДИ	Джерело енергії	М’ясо, риба, молоко, продукти з них	Не менше 2-х
Хліб, крупи	Не менше 4-х
ВІТАМІНИ та МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ	Укріплюють імунітет	Фрукти та овочі	Не менше 4-х
РІДИНА	Входять у склад клітин організму та крові	Рідкі продукти	Не менше 4-х

Учасники обговорюють, чим небезпечно голодувати (без їжі людина гине через місяць, без рідини – через тиждень) або відсутність основних поживних речовин и(уповільнюється ріст, розвиваються різні хвороби тощо), а також чим небезпечне переїдання (якщо енергії витрачається менше, ніж надходить з їжею, виникає ожиріння).

Учасникам пропонується назвати відомі їм страви різних національних кухонь (при необхідності описати їх). Обговорити, чому національні кухні відрізняються одна від одної (географічні та кліматичні умови, культурні традиції), що у них спільного (у стравах різних кухонь обов’язково присутні основні поживні речовини).

Основна частина. Тренер запитує учасників, що вони звикли їсти на сніданок, обід, підвечірок, вечерю. Група ділиться (будь-яким способом) на 4 команди. Кожна команда (отримуючи аркуш паперу та фломастери) придумує по днях тижня (по 7 варіантів): перша – сніданків, друга – обідів, третя – підвечірків, четверта – вечерь. При цьому необхідно, щоби страви були різними і містили основні поживні речовини. Можна використовувати і свої улюблені страви.

Ділі учасники по черзі зачитують свої варіанти, з яких складається «Меню на тиждень». Воно розміщується всередині кола або на дошці. Оцінюється різноманіття та наявність основних поживних речовин у запропонованих стравах, за необхідності вносяться зміни, обговорюються чи є отримане меню раціональним.

Заключна частина. Тренер пропонує подумати, в яких випадках і чому їжа може завдати шкоди. Учасники виконують завдання в групах, на які вони розділені раніше: перша група думає над тим, у чому небезпека переїдання; друга – непомірного вживання солодощів, третя – використання неякісних або забруднених продуктів; четверта – недостатнього або одноманітного харчування.

Учасники завершують фразу: «Мій режим харчування такий: сніданок – в… годин, обід в … годин, підвечірок в … годин, вечеря в … годин»

Домашнє завдання. Обговорити з домашніми режим харчування в сім’ї. вирішити також, яка страва є найулюбленішою у вашій сім’ї і чому.

Ведучому на замітку. Плакат «Людина є…» за необхідності може бути виконаний крейдою на дошці.

 

 

Заняття № 8. «Ми, наші недоліки та наші переваги».

ЦІЛІ. Розвиток вміння враховувати свої сильні та слабкі сторони, долати слабкість та використовувати переваги.

Завдання. Актуалізація уявлень про людські слабкості та переваги як невід’ємні сторони свого характеру; формування прагнення долати свої слабкості, розвивати та використовувати переваги; розвиток об’єктивно оцінювати сильні та слабкі сторони свого характеру; прийняття себе та усвідомлення можливості самовдосконалюватись.

Обладнання. М’яч або м’яка іграшка, папір, фломастери або кольорові олівці, піктограми «Мій дракон», ручки по кількості учасників.

Хід заняття

Вступна частина. Учасники грають в гру «Будь-яке число», а потім виконують вправу «Вгору веселкою». Тренер пропонує учасникам розповісти про свої улюблені страви (бажаючі). Підсумовуються три останні заняття, присвячені звичкам. Обговорюється, які звички роблять людину привабливою для інших (підкреслити, що мова іде не тільки про зовнішню привабливість), які звички надають нам певних переваг, які звички ми цінуємо в собі та в інших людях, чому.

Учасникам пропонується подумати над тим, як одним словом можна назвати всі перераховані звички (переваги). Потім потрібно обговорити, чи бувають люди, які складаються з самих переваг. Потрібно підвести учасників до того, що неповторність кожного з нас проявляється не тільки у наших перевагах, але й у наших слабостях.

Далі відбувається обговорення, що таке слабкості, при цьому підкреслюється відмінність слабкостей від недоліків (якщо виникає необхідність), а також чому слабкості можуть нам заважати. Наводяться приклади.

Тренер цитує прислів’я: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Учасники діляться на три групи. Кожна група отримує по одній частині цього прислів’я і протягом декількох хвилин придумують маленьку історію або казку, яка її ілюструє. Можна запропонувати учасникам намалювати ілюстрації до своїх історій. Кожна група розповідає історію і демонструє ілюстрації.

Основна частина. Розповіді груп узагальнюються, при цьому підкреслюється, що наші вчинки здатні багато в чому визначати нашу долю. Учасникам пропонується обговорити, чому за однакових обставин різні люди чинять по-різному. Після декількох висловлювань тренер спонукає учасників зробити висновок про те, що вчинки кожного з нас обумовлені нашими перевагами і нашими слабостями (недоліками).

Учасникам пропонується робота над піктограмою «Мій дракон». За основу взято вправу, яка описана Дубровіною [6]. Учасники отримують листи з контурами «дракона». Тренер пропонує уявити, що слабкості (недоліки), які заважають нам жити, - це голова дракона. Учасники повинні написати або намалювати свої недоліки всередині контуру голови дракона. Далі листи перевертаються, складаються навпіл. На них необхідно написати, які людські переваги (якості характеру) можуть допомогти учасникам подолати наявні у них недоліки (наприклад, лінощі долаються працелюбністю, неуважність – посидючістю тощо).

Заключна частина. Тренер ще раз підкреслює, що немає людей, які б складались з самих недоліків або самих переваг. Найкраща людина має свої слабкості, а найгірша – свої переваги. Всі люди прагнуть бути щасливими, тобто прожити щасливе життя. Щоб досягти цього, потрібно долати свої недоліки та збільшувати переваги.

Учасникам пропонується на листах з піктограмою однією рискою підкреслити ті переваги (сильні сторони характеру), які у них вже є і які допомагають їм долати наявні у них недоліки, а двома рисками – ті переваги, які ще необхідно у собі розвинути.

Сидячи в колі і передаючи один одному м’яч, учасники називають 1-2 риси характеру, які вони хочуть у собі розвинути.

Домашнє завдання. Обговорити з домашніми, як можна в собі розвинути ті переваги, які підкреслені на листочку двома рисками.

Ведучому на замітку. У вступній частині (вправа з прислів’ям) потрібно особливо підкреслити, що в історіях неможна згадувати реальні події і реальних людей; учасникам може знадобитися допомога тренера. Потрібно попередити учасників про необхідність вкластися в 3 хвилини. При роботі з піктограмою «Мій дракон» необхідно попередити учасників, що малюнки залишаться у них. При обговоренні не потрібно примушувати говорити того, хто цього не бажає.