Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Годування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженніСодержание книги
Поиск на нашем сайте
7.1. Вибір методу годування (таблиця. 5) 7.1.1. Новонароджені з терміном гестації 36 тижнів і більше: 1) у цих новонароджених смоктання, ковтання та дихання координовані, тому ці діти можуть смоктати груди без догодовування.
7.1.2. Новонароджені з терміном гестації 34-35 тижнів: 1) смоктальний рефлекс та активне смоктання з’являються на цей термін гестації, тому більшості новонароджених з цим терміном гестації не потрібно догодовування з чашечки; 2) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.
7.1.3. Новонароджені з терміном гестації 30 – 33 тижні: 1) більшість дітей з цим терміном гестації може вигодовуватись з чашечки, деякі діти можуть вже починати смоктати груди; 2) якщо дитина розпочинає смоктати груди, треба догодовувати її з чашечки, щоби бути впевненим в тому, що дитина отримала повний добовий об’єм годування; 3) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.
7.1.4. Новонароджені з терміном гестації до 30 тижнів: 1) для більшості цих дітей годування через зонд є основним методом вигодовування, хоча деякі з них можуть їсти з чашечки або ложки; 2) раціональним є комбінація годування з чашечки та через зонд; 3) у разі якщо дитина добре годується з чашки, годування через зонд потрібно припинити або обмежити; 4) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.
Таблиця 5. Вибір засобу годування новонароджених
Умовні періоди розвитку недоношеного новонародженого після народження 7.2.1. І -й період: перехідний - триває від народження дитини до 7 доби життя.
У цей період дитина може втрачати від 10% (якщо маса при народженні 1500 -2500 грамів) до 15% (якщо вага при народженні < 1500 грамів) маси тіла в ранньому неонатальному періоді, тому завданням цього періоду є забезпечення дитини харчовими речовинами в тому об’ємі, який запобігатиме катаболізму. Необхідно враховувати шляхи втрат калорій при розрахунку необхідної добової кількості харчування: 1) 50 ккал/кг/добу для забезпечення обміну речовин та забезпечення роботи серця, мозку, печінки; 2) 5-10 ккал/кг/добу для забезпечення рухової активності дитини; 3) 15-20 ккал/кг/добу для забезпечення екскреторної діяльності та стабілізації маси тіла дитини; 4) загальні витрати калорій на добу для забезпечення життєдіяльності дитини становлять, щонайменше, 75 ккал/кг/добу.
7.2.2. ІІ-й період: стабілізації - триває з 7 доби життя до моменту виписки дитини з пологового стаціонару.
Внутрішньоутробно плід з терміном гестації 24-36 тижнів в середньому щодобово набирає 15/г/кг/добу, тому завданням цього періоду є забезпечення такої ж прибавки маси тіла у дитини. Таким чином в середньому дитина: 1) з терміном гестації < 32 тижнів повинна за тиждень набирати від 150 до 200 грамів (15-20 г на добу); 2) з терміном гестації 33-36 тижнів повинна набирати від 200 до 250 г за тиждень (25 г на добу); 3) з терміном гестації 37-40 тижнів повинна набирати від 250 до 300 г за тиждень (30 г на добу). Така динаміка маси тіла забезпечується при вживанні дитиною не менше, ніж 120-140 ккал/кг/добу за рахунок грудного молока (Додаток 4).
7.2.3. ІІІ-й період: нормалізації -триває з моменту виписки з пологового будинку/ лікарні до 1 року життя або більше.
Завданням цього періоду є досягнення показників росту та розвитку доношеної дитини.
Забезпечення необхідною кількістю калорій 7.3.1. Розмір шлунку новонародженої дитини становить приблизно 20 мл/кг маси тіла, тому кількість молока, яку може утримати новонароджений з малою масою тіла при народженні на одне годування, значно менша в порівнянні з доношеним новонародженим (таблиця 6).
7.3.2. Для того, щоб забезпечити дитину з малою масою тіла при народженні необхідною кількістю калорій потрібно: 1) розрахований об’єм молока дати дитині, щонайменше, за 8-12 (кожні 2 або 3 години) годувань; 2) годувати дитину і вдень і вночі; 3) якщо дитина не проявляє активності щодо годування кожні 2-3 години, мати має обов’язково розбудити її і нагодувати. Таблиця 6. Приблизний об’єм шлунку в залежності від маси тіла дитини
Грудне вигодовування
7.4.1. Основні принципи грудного вигодовування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні не відрізняються від принципів грудного вигодовування здорової доношеної новонародженої дитини і відповідають положенням пунктів 7.1-7.3 Протоколу „Медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.
7.4.2. Грудне вигодовування новонародженого з малою масою тіла при народженні слід розпочинати як можна раніше залежно від стану дитини [А].
7.4.3. Не рекомендується використовувати розчини глюкози, фізіологічний розчин для першого годування новонародженого з малою масою тіла при народженні [А].
7.4.4. При проведенні грудного годування також необхідно оцінити ознаки правильного прикладання дитини до грудей: 1) підборіддя дитини торкається грудей; 2) рот дитини широко відкритий; 3) нижня губа дитини вивернута назовні; 4) дитина більше захоплює нижню частину ареоли.
7.4.5. Перед початком грудного годування необхідно оцінити: 1) здатність дитини до ссання; 2) якість ссання (чи кашляє і захлинається дитина під час годування); 3) наявність зригувань або блювання під час годування або після нього: дитина може кашляти і захлинатися із-за зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлексу і схильність до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.
7.4.6. У разі, коли дитина кашляє або зригує під час годування, пропонують матері годувати деякий час у вертикальній позиції (рис. 3 А і В): матір підтримує грудну залозу і підборіддя дитини рукою, задня стінка шиї і горло дитини повинні знаходитись вище соска.
7.4.7. Годування дитини з малою масою тіла при народженні може продовжуватись довше, ніж доношеної і мати наступний вигляд: швидке смоктання→ уповільнення темпу → ковтання → відпочинок → повторення циклу.
7.4.8. Для впровадження ефективного грудного вигодовування новонароджених з малою масою тіла необхідно як можна раніше розпочати виходжування дитини за методом „мами-кенгуру” (додаток 2).
А В
Рис. 3. Годування дитини в вертикальній позиції
Годування дитини з чашки 7.5.1. Якщо дитина не може вигодовуватись грудьми за станом свого здоров’я або станом здоров’я матері, або вона отримує мало молока під час грудного годування, необхідно забезпечити годування дитини з чашки (рис.4).
7.5.2. Практичні аспекти годування дитини з чашки: 1) налийте в чашку необхідну розраховану кількість молока (додаток 3); 2) покладіть дитину на коліна в напіввертикальне положення; 3) піднесіть чашку до губ дитини і наклоніть її так, щоби молоко торкнулось губ дитини. В цей час дитина спробує всмоктати молоко і почне його „хлебтати” язиком; 4) не вливайте молоко в рот дитині: підносить чашку так, щоби молоко тільки торкалось губ дитини; 5) не припиняйте годування самі: дочекайтесь, коли дитина закриє очі і перестане „хлебтати” молоко самостійно; 6) оцініть кількість з’їденої дитиною їжі та сплануйте/розрахуйте кількість молока на наступне годування.
Рис. 4. Годування дитини з чашки
Годування дитини через зонд 7.6.1. Уразі неможливості грудного вигодовування або годування з чашки, необхідно розпочати годування дитини через зонд.
7.6.2. Використовують наступні способи введення зонду: 1) орогастральний (рис.5 А); 2) назогастральний у разі, якщо у дитини адекватне самостійне дихання регулярне
Рис. 5. Введення орогастрального (А) і назогастрального (В) зондів для вигодовування дитини з малою масою тіла при народженні
7.6.3. Практичні аспекти годування через зонд: 1) введення зонду– це стерильна процедура, яка вимагає дотримання належних вимог; 2) слід підготувати необхідне обладнання та матеріали для введення зонду: а) зонд для дитини: з вагою < 2000,0 грамів № 5-F, з вагою > 2000,0 грамів - №8-F; б) стерильні шприци 2 мл і 5 мл для аспірації вмісту шлунку; в) сантиметрову стрічку; г) лейкопластир; д) ножиці; ж) для ін’єкцій або стерильний розчин NaCl 0,9%; е) чашку з грудним молоком. 3) обробіть руки та надягніть стерильні рукавички; 4) заміряйте довжину зонда: – орогастрального: від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис. 6 А); – назогастрального: від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис.6 В). 5) змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або стерильним розчином NaCl 0,9%; 6) помірно зігніть шию дитини і повільно введіть зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю; 7) в разі, якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і спробуйте ввести в іншу ніздрю; 8) в разі невдачі введіть зонд через рот. Ніколи не прикладайте зусиль для проштовхування зонда для запобігання травми; 9) зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиря (рис. 5 А і В); 10) перевірте місце знаходження зонду. Для цього шприцом введіть у зонд 1-2 мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду. Якщо шум вислуховується – кінчик зонда знаходиться в шлунку. В разі відсутності шуму повітря – негайно витягніть зонд і повторіть процедуру; 11) недоцільно встановлювати нового зонду на кожне годування, тому що це підвищує ризик травми, інфікування та апное; при дотриманні всіх положень зонд може функціонувати до 3 діб.
Рис. 6. Замірювання довжини зонда: орогастрального (А) і назогастрального (В)
7.6.4. Методика годування через зонд: 1) візьміть стерильний шприц і витягніть з нього поршень; 2) приєднайте шприц до зонду і налийте в нього розраховану кількість зцідженого грудного молока; 3) допоможіть матері правильно покласти дитину: рот дитини повинний бути на рівні соска і відкритий; 4) шприц з молоком тримайте на відстані 5-10 сантиметрів над дитиною; 5) продовжуйте годування протягом не менше 10-15 хвилин; 6) під час годування молоко повинно повільно стікати з шприца; 7) регулюйте швидкість стікання молока під час годування, поступово змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи і опускаючи його); 8) не використовуйте введення молока під тиском!; 9) при годуванні через зонд ретельно спостерігайте за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання; 10) під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей в залежності від її клінічного стану (рис.7); 11) як тільки дитина почне „підсмоктувати” зонд, необхідно якомога скоріше перейти на годування дитини з чашки або грудьми.
Рис. 7. Прикладання дитини до грудей під час годування через зонд
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 306; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.243.211 (0.023 с.) |