Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Годування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні

Поиск

 

7.1. Вибір методу годування (таблиця. 5)

7.1.1. Новонароджені з терміном гестації 36 тижнів і більше:

1) у цих новонароджених смоктання, ковтання та дихання координовані, тому ці діти можуть смоктати груди без догодовування.

 

7.1.2. Новонароджені з терміном гестації 34-35 тижнів:

1) смоктальний рефлекс та активне смоктання з’являються на цей термін гестації, тому більшості новонароджених з цим терміном гестації не потрібно догодовування з чашечки;

2) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.

 

7.1.3. Новонароджені з терміном гестації 30 – 33 тижні:

1) більшість дітей з цим терміном гестації може вигодовуватись з чашечки, деякі діти можуть вже починати смоктати груди;

2) якщо дитина розпочинає смоктати груди, треба догодовувати її з чашечки, щоби бути впевненим в тому, що дитина отримала повний добовий об’єм годування;

3) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.

 

7.1.4. Новонароджені з терміном гестації до 30 тижнів:

1) для більшості цих дітей годування через зонд є основним методом вигодовування, хоча деякі з них можуть їсти з чашечки або ложки;

2) раціональним є комбінація годування з чашечки та через зонд;

3) у разі якщо дитина добре годується з чашки, годування через зонд потрібно припинити або обмежити;

4) такі новонароджені потребують ретельного спостереження та регулярного зважування.

 

Таблиця 5. Вибір засобу годування новонароджених

 

Внутрішньоутробний термін гестації Засіб ентерального годування
До 30 тижнів Через зонд
30-33 тижнів Через зонд або з чашечки
34-35 тижнів Годування грудьми або з чашечки
> 36 тижнів Годування грудьми

 

Умовні періоди розвитку недоношеного новонародженого після народження

7.2.1. І -й період: перехідний - триває від народження дитини до 7 доби життя.

 

У цей період дитина може втрачати від 10% (якщо маса при народженні 1500 -2500 грамів) до 15% (якщо вага при народженні < 1500 грамів) маси тіла в ранньому неонатальному періоді, тому завданням цього періоду є забезпечення дитини харчовими речовинами в тому об’ємі, який запобігатиме катаболізму.

Необхідно враховувати шляхи втрат калорій при розрахунку необхідної добової кількості харчування:

1) 50 ккал/кг/добу для забезпечення обміну речовин та забезпечення роботи серця, мозку, печінки;

2) 5-10 ккал/кг/добу для забезпечення рухової активності дитини;

3) 15-20 ккал/кг/добу для забезпечення екскреторної діяльності та стабілізації маси тіла дитини;

4) загальні витрати калорій на добу для забезпечення життєдіяльності дитини становлять, щонайменше, 75 ккал/кг/добу.

 

7.2.2. ІІ-й період: стабілізації - триває з 7 доби життя до моменту виписки дитини з пологового стаціонару.

 

Внутрішньоутробно плід з терміном гестації 24-36 тижнів в середньому щодобово набирає 15/г/кг/добу, тому завданням цього періоду є забезпечення такої ж прибавки маси тіла у дитини.

Таким чином в середньому дитина:

1) з терміном гестації < 32 тижнів повинна за тиждень набирати від 150 до 200 грамів (15-20 г на добу);

2) з терміном гестації 33-36 тижнів повинна набирати від 200 до 250 г за тиждень (25 г на добу);

3) з терміном гестації 37-40 тижнів повинна набирати від 250 до 300 г за тиждень (30 г на добу).

Така динаміка маси тіла забезпечується при вживанні дитиною не менше, ніж 120-140 ккал/кг/добу за рахунок грудного молока (Додаток 4).

 

7.2.3. ІІІ-й період: нормалізації -триває з моменту виписки з пологового будинку/ лікарні до 1 року життя або більше.

 

Завданням цього періоду є досягнення показників росту та розвитку доношеної дитини.

 

Забезпечення необхідною кількістю калорій

7.3.1. Розмір шлунку новонародженої дитини становить приблизно 20 мл/кг маси тіла, тому кількість молока, яку може утримати новонароджений з малою масою тіла при народженні на одне годування, значно менша в порівнянні з доношеним новонародженим (таблиця 6).

 

7.3.2. Для того, щоб забезпечити дитину з малою масою тіла при народженні необхідною кількістю калорій потрібно:

1) розрахований об’єм молока дати дитині, щонайменше, за 8-12 (кожні 2 або 3 години) годувань;

2) годувати дитину і вдень і вночі;

3) якщо дитина не проявляє активності щодо годування кожні 2-3 години, мати має обов’язково розбудити її і нагодувати.

Таблиця 6. Приблизний об’єм шлунку в залежності від маси тіла дитини

 

Маса тіла, грами Об’єм шлунку, мл
   
   
   
   
   
   
   

 

Грудне вигодовування

 

7.4.1. Основні принципи грудного вигодовування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні не відрізняються від принципів грудного вигодовування здорової доношеної новонародженої дитини і відповідають положенням пунктів 7.1-7.3 Протоколу „Медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.

 

7.4.2. Грудне вигодовування новонародженого з малою масою тіла при народженні слід розпочинати як можна раніше залежно від стану дитини [А].

 

7.4.3. Не рекомендується використовувати розчини глюкози, фізіологічний розчин для першого годування новонародженого з малою масою тіла при народженні [А].

 

7.4.4. При проведенні грудного годування також необхідно оцінити ознаки правильного прикладання дитини до грудей:

1) підборіддя дитини торкається грудей;

2) рот дитини широко відкритий;

3) нижня губа дитини вивернута назовні;

4) дитина більше захоплює нижню частину ареоли.

 

7.4.5. Перед початком грудного годування необхідно оцінити:

1) здатність дитини до ссання;

2) якість ссання (чи кашляє і захлинається дитина під час годування);

3) наявність зригувань або блювання під час годування або після нього: дитина може кашляти і захлинатися із-за зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлексу і схильність до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.

 

7.4.6. У разі, коли дитина кашляє або зригує під час годування, пропонують матері годувати деякий час у вертикальній позиції (рис. 3 А і В): матір підтримує грудну залозу і підборіддя дитини рукою, задня стінка шиї і горло дитини повинні знаходитись вище соска.

 

7.4.7. Годування дитини з малою масою тіла при народженні може продовжуватись довше, ніж доношеної і мати наступний вигляд: швидке смоктання→ уповільнення темпу → ковтання → відпочинок → повторення циклу.

 

7.4.8. Для впровадження ефективного грудного вигодовування новонароджених з малою масою тіла необхідно як можна раніше розпочати виходжування дитини за методом „мами-кенгуру” (додаток 2).

       
   


 

 

А В

 

Рис. 3. Годування дитини в вертикальній позиції

 

Годування дитини з чашки

7.5.1. Якщо дитина не може вигодовуватись грудьми за станом свого здоров’я або станом здоров’я матері, або вона отримує мало молока під час грудного годування, необхідно забезпечити годування дитини з чашки (рис.4).

 

7.5.2. Практичні аспекти годування дитини з чашки:

1) налийте в чашку необхідну розраховану кількість молока (додаток 3);

2) покладіть дитину на коліна в напіввертикальне положення;

3) піднесіть чашку до губ дитини і наклоніть її так, щоби молоко торкнулось губ дитини. В цей час дитина спробує всмоктати молоко і почне його „хлебтати” язиком;

4) не вливайте молоко в рот дитині: підносить чашку так, щоби молоко тільки торкалось губ дитини;

5) не припиняйте годування самі: дочекайтесь, коли дитина закриє очі і перестане „хлебтати” молоко самостійно;

6) оцініть кількість з’їденої дитиною їжі та сплануйте/розрахуйте кількість молока на наступне годування.

 

 

Рис. 4. Годування дитини з чашки

 

Годування дитини через зонд

7.6.1. Уразі неможливості грудного вигодовування або годування з чашки, необхідно розпочати годування дитини через зонд.

 

7.6.2. Використовують наступні способи введення зонду:

1) орогастральний (рис.5 А);

2) назогастральний у разі, якщо у дитини адекватне самостійне дихання регулярне
(рис. 5).

 

Рис. 5. Введення орогастрального (А) і назогастрального (В) зондів для вигодовування дитини з малою масою тіла при народженні

 

7.6.3. Практичні аспекти годування через зонд:

1) введення зонду– це стерильна процедура, яка вимагає дотримання належних вимог;

2) слід підготувати необхідне обладнання та матеріали для введення зонду:

а) зонд для дитини: з вагою < 2000,0 грамів № 5-F, з вагою > 2000,0 грамів - №8-F;

б) стерильні шприци 2 мл і 5 мл для аспірації вмісту шлунку;

в) сантиметрову стрічку;

г) лейкопластир;

д) ножиці;

ж) для ін’єкцій або стерильний розчин NaCl 0,9%;

е) чашку з грудним молоком.

3) обробіть руки та надягніть стерильні рукавички;

4) заміряйте довжину зонда:

– орогастрального: від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис. 6 А);

– назогастрального: від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис.6 В).

5) змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або стерильним розчином NaCl 0,9%;

6) помірно зігніть шию дитини і повільно введіть зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю;

7) в разі, якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і спробуйте ввести в іншу ніздрю;

8) в разі невдачі введіть зонд через рот. Ніколи не прикладайте зусиль для проштовхування зонда для запобігання травми;

9) зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиря (рис. 5 А і В);

10) перевірте місце знаходження зонду. Для цього шприцом введіть у зонд 1-2 мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду. Якщо шум вислуховується – кінчик зонда знаходиться в шлунку. В разі відсутності шуму повітря – негайно витягніть зонд і повторіть процедуру;

11) недоцільно встановлювати нового зонду на кожне годування, тому що це підвищує ризик травми, інфікування та апное; при дотриманні всіх положень зонд може функціонувати до 3 діб.

 

       
 
   
 


 

Рис. 6. Замірювання довжини зонда: орогастрального (А) і назогастрального (В)

 

7.6.4. Методика годування через зонд:

1) візьміть стерильний шприц і витягніть з нього поршень;

2) приєднайте шприц до зонду і налийте в нього розраховану кількість зцідженого грудного молока;

3) допоможіть матері правильно покласти дитину: рот дитини повинний бути на рівні соска і відкритий;

4) шприц з молоком тримайте на відстані 5-10 сантиметрів над дитиною;

5) продовжуйте годування протягом не менше 10-15 хвилин;

6) під час годування молоко повинно повільно стікати з шприца;

7) регулюйте швидкість стікання молока під час годування, поступово змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи і опускаючи його);

8) не використовуйте введення молока під тиском!;

9) при годуванні через зонд ретельно спостерігайте за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання;

10) під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей в залежності від її клінічного стану (рис.7);

11) як тільки дитина почне „підсмоктувати” зонд, необхідно якомога скоріше перейти на годування дитини з чашки або грудьми.

 

 

 

 


Рис. 7. Прикладання дитини до грудей під час годування через зонд

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 306; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.243.211 (0.023 с.)