Зміст основних функцій менеджменту

Основна фун-ція менеджменту - планування. Передбачає рішення, які цілі і що потрібно зробити, щоб їх досягти, місія, стратегія, політика, завдання. Планування - це вид управлінської діяльності, пов’язаний із складанням планів орг-ї в цілому і на підрозділі функціональних підсистем відділів і служб. 1 питання: де ми знаходимося (сильні і слабкі сторони під-ва) 2 - куди ми хочемо рухатися (загрози зовнішнього середовища, можливості зовн.сер.) 3 - як ми збираємося це робити. Планування як процес включає: Встановлення цілей і задач, розробку стратегій, програм, планів для досягнення цілей. Визначення необхідних ресурсів та їх роз-л по цілям та задачам. Доведення планів до всіх тих, хто їх повинен виконувати, хто несе відповідальність за їх реал-цію. Організація - об’єднання людей, матеріальних, фін-х та інших рес-в, формування управ-ї сис-ми, визначення видів діяльності, необхідних для реал-ї цілей, розстановка і погодження взаємодії пра-в для заб-ня досягнення накреслених цілей. Задачами організації є:) Формування стр-ри організації, а також забезпечення роботи всім необ-м.2)Розподіл на частини і делегування виконання загальної управлінської задачі шляхом розподілу відповідальності і повноважень, а також встановлення взаємозв’язку між різними видами робіт. 3)Створення умов для фор-ня такої культури всередині орг-ї, яка характеризується високою чуттєвістю до змін, НТП, єдиних для всіх працівників цінностей. Мотивація - процес сполнукання працівників до високопродуктивної діяльності, шляхом використання наявних або створення нових мотивів (матеріальна,моральна, зміна та збагачення змісту праці). Контроль - управлінська діяльність, задачою якої є кількісна та якісна хар-ка (оцінка) і облік результатів роботи організації.Це сис-ма спостереження іперевірки відповідності функ-ня під-ва встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планам, програмам і оперативним управ-м рішенням, встановленням відхилень від прийнятих принципів організації і ведення госп-ня. Контроль - ел-н зворотнього зв’язку повинен бути: ефект-м, об’єктивним, дійовим, систематичним, глас-ним. Координація - функція, яка заб-є безперебійність та безперервність процесу упр-ня. Головна задача: досяг-ня погодженості в роботі всіх ланок орг-ї, шляхом встановлення раціональних зв’язків між ними. Бувають документальні дж-ла (накази, розп-ня) і рез-ти обговорень (засідання, наради) - тому вона носить вертикальний і гориз-й хар-р. Верт- коор-я -підпорядкування ф-цій одних компонентів іншим. Завд-ня: орг-я ефек-го зв’язку і збалансування роботи різних ієрархічних рівнів. Гориз.коор-я - полягає у забезпеченні спів-ва різних працівників, між якими немає відносин підпорядкування - погодженість поглядів на якісь спільні завдання. Напрямки: в просторі і в часі. Коор-я буває: превентивна - завчасне прогнозування проблем, можливих збоїв у роботі, розробці і здійсненні запобіжних заходів. регулююча -підтримання певних пропозицій у діяльності суб’єктів господарювання і встановленні схеми взаємозв’язків кер-в і спеціалістів, а також для своєчасного виявлення і ліквідації труднощів і небажаних відхилень від встановленої програми діяльності. стимулююча - постійне ф-ня сис-ми оцінок, встановлення винагород за дотримання строків виконання робіт і відсутність істотних відх-нь від календарних графіків одержання пролд-ї чи надання послуг. З коор-єю пов’язане рег-ня процесу вир-ва, яке пов’язане із змінами в існуючій орг-ї вир-ва в результаті впливу об’єктивних факторів. Завдання рег-ня: постійне врахування цих змін, підтримання і вдосконалення стану впорядкованості управлінського об’єкту

Характеристика специфічних функцій менеджменту.

Існує велика кількість специфічних функцій. 1.Загальне лінійне керівництво – передбачення, лідерство, організація праці і в-ва, мотивація до праці, виховна робота, контроль за виконанням рішень. З цією метою здійснюються операції: 1)організаційно-адміністративні включають: службові комунікації з підлеглими, колегами по роботі, вищим керівництвом, партнерами, представниками громадських організацій; видачу розпоряджень, вказівок, доручень і т.п.; контрольно-оцінювальна діяльність, яка пов’язана із перевіркою, оцінкою і стимулюванням роботи працівників; координацію – узгодження діяльності окремих структурних підрозділів і виконавців; 2)аналітико-конструктивні: аналітичні операції, пов’язані з вивченням і аналізом ситуації; конструктивні – творча розробка пропозицій, планів і завдань; упр-ння соціальним розвитком колективу, створення соціальної інфраструктури; упр-ння маркетингом; упр-ння фінансовими ресурсами; упр-ння модернізацією під-ва; 3)Інформаційно-технічні операції: участь у підготовці і обробці документованої інформації; здійснення облікових, обчислювальних та формально-логічних операцій. 4)Техніко-економічне і соціальне планування. Організація і здійснення стратегічного довгострокового, короткострокового і поточного планування виробничо-фінансової діяльності, соціального розвитку трудових колективів. 5)Управління технологічною і технічною підготовкою виробництва, трудовими ресурсами; 6) Організація праці; 7) оперативне управління виробництвом; 8) Бух.облік і фін-ва діяльність; 9)Охорона праці; 10)Контроль за якістю продукції; 11)Управління маркетингом; 12)Управ-ня зовнішньо-економічними зв’язками.

Розвиток функцій менеджменту із зміною зовнішнього та внутрішнього середовища.

У зв’язку зі зміною зовнішнього та внутрішнього середовища сьогодні менеджнримають покладатися в основному на людські та концептуальні навики. Головні зміни зараз включають зміну поглядів, парадигм, аналіз випадковостей, глобалізацію. Сьогодні всі організації спрямовані на підвищення якості товарів та послуг, а також задоволення споживачів. Сучасному світу притаманні відмова від орг-х стр-р ієрархічного типу, акценти ставляться на самоуправляємі організації, а отже зменшується значення ієрархічного контролю із зовні. Робітники самі контролюють якісне виконання робіт, бухгалтери працюють пліч о пліч з виробничими працівниками, що дозволяє швидко приймати рішення. Традиційна модель, коли менеджери контролюютьробітників, неефективна у світі швидко змінюючихся технологій та демографічних характеристик., глобальної конкуренції. Вони мають пізнати потенціал своїх співробітників та довіритися йому. Важливого значення набуває культура організації, а також бачення її у майбутньому, створення місії, цілей, базових культурних цінностей. Не стоїть гостро проблема просування по службових сходинках, менеджери, працівники частіше просуваються по горизонталі. Організація як функція менеджменту набула нового значення. Вона реалізується у діяльності кожного працівника автоматично, незалежно від інших факторів. Мотивація і координація вже наперед закладені у мисленні, процесі сприйняття працівником виконання своїх обов’язків.

Поняття системи в менеджменті. Відкриті та закриті системи.

Система - це деяка цілісність, що складається з взаємопов’язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад в розвиток системи.Всі організація-ї є сис-мами.Оскільки люди також є компонентами організації наряду з технікою, то вони називаються соціотехнічними системами.

Існує два типи основнихсистем - закриті та відкриті. Закрита сис-ма має чітко виокремлені, жорсткі межі,її дії не залежать від зовнішнього середовища, Приклад закритої системи - годинник, поки він заведений чи є батарейка він не залежить від зовнішнього середовища. Відкрита сис-ма характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Енергія, інформація, матеріали - це об’єкти обміну її із зовнішнім середовищем. Відкрита сис-ма має здатність пристосовуватися до змін у зовн-му сер-щі, має робити це, щоб вижити. Сьогодні всі організації є відкритими системами (закрити існували в СРСР).