Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Правовий режим майна державного (комунального) унітарного сільськогосподарського підприємства визначають встановлені правовими нормами структура цього майна, порядок його придбання, використання й вибуття, а також звернення на нього стягнень кредиторів. Залежно від тієї економічної форми, якої набуває майно в процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Головну й визначальну частину державного (комунального) сільськогосподарського підприємства становлять виробничі фонди – майно, призначене для безпосереднього використання у виробничому процесі. Залежно від ролі в цьому процесі й способу перенесення своєї вартості на продукцію виробничі фонди поділяють на основні та оборотні. До основних фондів сільськогосподарських підприємств виробничого і невиробничого призначення належать будинки, споруди машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого застосування, віднесене законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, знаряддя лову, незалежно від вартості й терміну служби, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від вартості, спеціальний одяг, спеціальне взуття, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птахи, кролики, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини, багаторічні насадження, вирощувані в розсадниках як посадковий матеріал та інші малоцінні предмети, й ті, що швидко зношуються. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами в складі майна суб'єктів аграрного підприємництва визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна цих суб'єктів, у тому числі державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, є цінні папери. Ще одну велику частку майна державного (комунального) сільсько-господарського підприємства становлять спеціальні фонди. Це – грошові кошти, які прямо і безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва, а слугують іншим спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом підприємства. До спеціальних фондів належать: статутний фонд; резервний фонд; фонд охорони праці та ін. Майно державних та комунальних сільськогосподарських підприємств формується з таких джерел: грошових та матеріальних внесків засновників; доходів від реалізації продукції (робіт, послуг); доходів від цінних паперів; капітальних вкладень і дотацій з бюджетів; надходжень від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредитів банків та інших кредиторів; безоплатних і благодійних внесків, пожертвувань організацій і громадян; інших джерел, не заборонених законом. Майно державного (комунального) комерційного сільськогосподарського підприємства закріплене за ним на праві господарського відання. Це – речове право, за яким суб'єкт аграрного підприємництва, котрий володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), має обмежені правомочності розпорядження щодо окремих видів цього майна. Так, державне (комунальне) комерційне сільськогосподарське підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Для управління державним (комунальним) сільськогосподарським підприємством і його майном наймається керівник (директор), з яким укладається контракт. Казенне (комунальне некомерційне) сільськогосподарське підприємство володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ними майном на праві оперативного управління. Під цим правом визнається речове право суб'єкта аграрного підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для некомерційної господарської діяльності, в межах, встановлених власником майна, а також чинним законодавством. Особливості здійснення господарської діяльності на основі права оперативного управління полягають у тому, що казенне (комунальне некомерційне) сільськогосподарське підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, яке належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.
3. Правове становище аграрного фонду.
Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки. Діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2005 р. № 543. Фонд належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним йому. Основними завданнями Фонду є: • проведення цінової політики в агропромисловому секторі економіки у межах, визначених законом; • виконання від імені держави функції кредитора на період дії режиму заставних закупівель окремих об'єктів державного цінового регулювання; • виконання бюджетних програм, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; • формування державного продовольчого резерву об'єктів державного цінового регулювання виключно для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку. Фонд відповідно до покладених на нього завдань: • виступає в установленому законодавством порядку замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету; • продає або купує на аграрній біржі об'єкти державного цінового регулювання з або до державного продовольчого резерву і має право на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об'єктів державного цінового регулювання, які були конфісковані або підлягають продажу відповідно до закону; • здійснює на організованому аграрному ринку товарні інтервенції шляхом продажу (поставки) окремих об'єктів державного цінового регулювання з метою встановлення ціни рівноваги (фіксингу); • готує пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, і подає їх на розгляд Мінагрополітики; • забезпечує поширення інформації про кон'юнктуру аграрного ринку; • подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження та скасування тимчасового режиму адміністративного регулювання цін для окремих об'єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку; • подає пропозиції щодо переліку об'єктів та періодів державного цінового регулювання; Органом управління Фонду є дирекція Фонду. До складу дирекції Фонду входять генеральний директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України, та три заступники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром аграрної політики.
4. Регулювання діяльності аграрних бірж. Аграрна біржа створюється і провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", Закону України "Про товарну біржу" і статей 278 - 282 Господарського кодексу України. Статут Аграрної біржі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2005 р. № 1285. Особливості правового становища аграрної біржі: 1. аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством і не розподіляє свої доходи на користь свого засновника або своїх членів; 2. статут аграрної біржі затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства аграрної політики; 3. засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду. При цьому Кабінет Міністрів України здійснює засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) такої аграрної біржі; 4. членами аграрної біржі можуть бути виключно резиденти; 5. біржа не може бути засновником юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, або її учасником, членом чи акціонером, крім тих, що створюються для надання послуг, пов'язаних з біржовими; 6. інші, ніж Аграрний фонд, члени аграрної біржі не мають права приймати рішення щодо: - призначення або зміни керівництва аграрної біржі; - введення плати за здійснення Аграрним фондом будь-яких операцій, пов'язаних з державним ціновим регулюванням; - будь-яких обмежень щодо торгівлі об'єктами державного цінового регулювання на аграрній біржі; - введення будь-яких застережень щодо обмеження права Аграрного фонду призупиняти або зупиняти торги об'єктами державного цінового регулювання; - зміни положень статутних документів аграрної біржі, які звужують або обмежують компетенцію Аграрного фонду або Наглядової ради аграрної біржі; - ліквідації або реорганізації аграрної біржі; Предметом діяльності Біржі є: 1) належна організація біржових торгів (аукціонів) товарами, товарними деривативами, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними, створення розрахунково-клірингових систем для обслуговування укладених біржових договорів (контрактів); 2) формування ринкової ціни на сільськогосподарську продукцію (пов'язані з нею послуги) та інші біржові товари; 3) дослідження кон'юнктури організованого аграрного ринку та вивчення суспільної думки щодо такого ринку, надання консультацій з питань комерційної діяльності; 4) надання біржових послуг, необхідних для проведення Аграрним фондом товарних або фінансових інтервенцій з метою підтримання рівня мінімальних або недопущення перевищення рівня максимальних закупівельних цін об'єктів державного цінового регулювання; 5) виконання рішень Аграрного фонду про запровадження режиму адміністративного регулювання ціни окремого об'єкта державного цінового регулювання у випадках, передбачених законом; 6) організація біржових торгів з придбання та продажу об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного продовольчого резерву, а також з продажу об'єктів державного цінового регулювання, що були конфісковані або підлягають продажу відповідно до Закону. Порядок продажу та придбання таких товарів підлягає узгодженню з Аграрним фондом. Членами Біржі є Аграрний фонд, а також прийняті до її складу згідно з Статутом юридичні особи - резиденти. Органами управління Біржі є: 1) загальні збори членів. 2) наглядова рада. 3) дирекція. 4) ревізійна комісія. Тема 14.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-18; просмотров: 344; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.148.105.127 (0.008 с.) |