Хімічна характеристика підземних вод 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Хімічна характеристика підземних вод



Вивчення якості підземних вод проводилося по пробам води, які були відібрані в процесі пластовипробування, відкачок, а також на водо пунктах, розташованих поблизу кар’єру.

Підземні води порід гданцевської свити відносяться до сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієвому та хлоридно-сульфатно-кальцієво-натрієвому типам з мінералізацією 0,7- 4,6 г/л. змінення вмісту основних компонентів у підземних водах гданцівської свити приведено в таблиці 2.2.7.

 

 

Змінення вмісту основних компонентів у підземних водах гданцівської свити

Таблиця 2.2.7

Компоненти, г/л від - до Жорсткість, від - до рН від - до Мінералізація г/л від - до
Cl SO4   Ca Mg Na загаль-на усуваємо постійна
0,113-1,116 0,110-0,630 0,031-0,296 0,051-0,260 0,070-1,060 3,8-30,5 1,60-8,50 2,2-22,0 6,8-7,1 0,7-4,6

 

Зміна вмісту усіх компонентів у підземних водах саксаганської свити наведені в таблиці 2.2.8.

 

Зміна вмісту усіх компонентів у підземних водах саксаганської свити

Таблиця 2.2.8

Компоненти, г/л Жорсткість, від - до   рН від -до Мінералізація, г/л від - до
  HCО3   Cl   SO4     Ca   Mg   Na загальна усуваєма постійна
0,25-1,006 0,291-0,489 0,561-2,730 0,080-0,290 0,102-0,297 0,321-0,779 12,5-40 2,4-12,5 0-35,7 6,7-7,4 2,0-5,2

 

Із таблиці 2.2.8. видно, що води саксаганської свити відносяться, переважно, до сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієвому типу, характеризуються помірною жорсткістю, практично не агресивні (SO4< 250 мг/л, Mg< 75 мг/л, CO2 < 3 мг/л).

Крім того, у пробах води виконувались спеціальні дослідження по виявленню в них мікрокомпонентів. Із присутніх 24 елементів у водах ділянки немає концентрацій, перевищуючих середнє значення для морів та океанів (по Виноградову В.І.). Токсичних елементів As, Hg, Se не знайдено.

У таблиці 2.2.9 приведено хімічний склад підземних вод за 2006 – 2009 рр.

 

Хімічний склад підземних вод за 2006 – 2009 рр.

Таблиця 2.2.9

Рік спостережень рН Сухий залишок г/дм3 Хлориди, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Загальна жорсткість, мг-экв/дм3 Кальцій, мг/дм3 Магній, мг/дм3 Натрій та калій, (розрахункові)мг/дм3
  7,5 – 7,8 3,7 – 6,4 250,2 – 310,2 1810,6 – 2938,1 25,5 – 42,7 112,7 – 198,4 241,7 – 413,1 669,3 – 1136,2
  6,6 – 8,0 3,6 – 6,6 220,7 – 694,9 1096,7 – 3561,7 19,8 – 51,5 170,3 – 273,0 113,1 – 532,2 604,9 – 986,7
  7,7 – 8,1 4,1 – 6,1 221,2 – 315,5 2277,6 – 3103,9 28,8 – 47,5 110,8 – 166,3 268,2 – 470,4 753,99 – 876,5
  7,1 – 8,2 5,4 – 6,6 312,5 – 401,3 2882,8 – 3705,6 38,4 – 48,6 93,0 – 198,1 390,5 – 464,16 879,27 – 1206,54

 

Родовище Велика Глеюватка розташоване у зоні проведення гірничих робіт шахтами рудників ім. Фрунзе, ім. Комінтерну, ім. К.Лібкнехта на багаті залізні руди, для безпечного видобутку яких використовується дренувальні комплекси.

У південній частині кар’єру (ось 276-426) проходять гірничі виробки ш. Більшовик, яка відпрацьовує поклад «Північна Червона ш.№ 5» на горизонтах 543 – 815 м. Відпрацьовування її почалося у 1969 р. При початковому проходженні по вміщуючи породам (Sx5f) та рудним покладам спостерігалась значне обводнення гірничих виробок. Дебети самовилива по окремим свердловинам склали 10-15 м3/год і більше. При розкритті рудних покладів дебіти дренувальних свердловин значно збільшились (до 60 м3/год.). Загальний середньорічний водоприплив на горизонті 543 м у 1969 р. склала 249,6 м3/год, у 1970 р. 306,6 м3/год (максимальний – 380 м3/год.). У подальшому, по мірі дренування води рудного поклада та вміщуючи порід, спостерігалося поступове зменшення водоприпливів на горизонт, які до 1975 р. склали 2,2 м3/год. (грудень місяць).

Дякуючи діям дренувальних комплексів шахти «Більшовик» рівень підземних вод знизився на сьогодні до глибини 693-815 м від поверхні. Про це свідчать також дані по свердловинам №№ 21620, 21623, які просвердлені на дільниці № 7 (поблизу родовища в м.о.), де відмічені рівні підземних вод, приурочених до насувної частини структуру на глибинах, відповідно 815 м, 800 м.

Дренувальні комплекси ш.»Комсомольська-Дніпропетровська2» та «Батьківщина» РУ ім.. К.Лібкнехта також сприяє висушенню південної частини родовища.

У північної та центральної частинах родовища шахтами рудника до глибини 500 м підземним способом відпрацьовані поклади «Основна ш.№ біс.» (осі 266-212), «Південна ш. № 5» (осі 200-136-88-42), «Північна ш.№ 5» (осі 26-43-71-95-121-131-145), «Основна ш. № 4» (осі 29-95-121-131-155). Для безпечного проведення видобутку також використовувались дренувальні комплекси, які дозволили знизити рівень підземних вод до глибини 500 м і нижче.

Із усього приведеного виходить, що породи родовища, в основному висушені дренувальними комплексами вище вказаних рудників. Багаті залізні руди передбачається відпрацьовувати до глибини 1500 м і більше, при цьому залучати у дренаж породи Велика Глеюватка та висушити їх.

Але слід відзначити, що збереглися окремі обводненні дільниці, які не залучені до дренажу, так як вони розташовані на слабо водопроникних породах, які зустрічаються на родовищі. Ці зони містять певні запаси воді і сприяють обводненню кар’єру. Крім того, підірвана маса порід є хорошим акумулятором атмосферних опадів, котрі поповнюють статистичні запаси.

Із вище викладеного виходить, що водоприпливи у кар’єр будуть відбуватися за рахунок:

- атмосферних опадів;

- ввезення технічної води для полива;

- статичних запасів окремих обводнених зон;

 

Результати розрахунку припливу води за рахунок атмосферних опадів приведені в таблиці № 2.2.10.

 

 

Результати розрахунку припливу води за рахунок атмосферних опадів

Таблиця 2.2.10

Абсолютна відмітка горизонту, м Площа кар’єра по поверхні, тис. м2 Розрахунковий водоприплив за рахунок атмосферних опадів, м3/год при максимальних опадах
-224    
-320    
-425    

Клімат

Клімат району, у якому розташований кар'єр, помірно-континентальний із сухою, жаркою влітку і малосніжною зимою. Максимальні температури досягають: влітку, в липні +35º С і взимку, в лютому -30º С. Глибина промерзання ґрунту 0,8-1,0 м. Зима короткочасна. Сніжний настил з'являється в грудні і лежить з перервами до березня. Середньорічна сума опадів змінюється від 258-812 мм і в середньому складає 522 мм. Переважний напрямок вітру північно-східний, рідше дують східні й північні вітри. Швидкість вітру до 5-10 м за секунду, рідко до 20 м у секунду.

За даними гідрологічної розвідки і метеостанції встановлені наступні припливи води: годинний приплив ґрунтових вод – 250 м3; годинний приплив весняних вод – 320 м3; тривалість весняного припливу – 60 доби; кількість злив у рік – 4; середня тривалість зливи – 20 хв.

 

 
            Лист  
  Лист № документа Підпис Дата    
   
            Лист  
  Лист № документа Підпис Дата    
   
            Лист  
  Лист № документа Підпис Дата    
  2.3. Гірнича частина    
            Лист  
  Лист № документа Підпис Дата    
2.4. Геодезичне забезпечення підприємства  
            Лист  
  Лист № документа Підпис Дата    
2.5. Маркшейдерська частина Одним із найважливіших ланок комплексу керування гірничодобувним підприємством протягом усього терміну його експлуатації є маркшейдерська служба. Відповідно до організаційної структури гірничого підприємства маркшейдерська служба повинна забезпечувати технічно правильне та безпечне ведення гірничих робіт. Зйомку кар'єрів виконують у масштабі 1:1000 або 1:2000, зовнішніх відвалів - 1:2000 або 1:5000. Якщо потрібно більше зображення, то плани складають у крупнішому масштабі, указуючи, масштаби плану й зйомки. У знімальних мережах похибка визначення пунктів щодо найближчих пунктів маркшейдерської опорної геодезичної мережі не повинні перевищувати - 0,4 мм на плані в прийнятому масштабі зйомки й 0,2 м,по висоті, При ширині екскаваторної заходки менш 20м пункти знімального обґрунтування визначають відповідно до вимог, встановленими для зйомки в масштабі 1: 1000. Знімальну мережу на кар'єрі закріплюють центрами довгострокового й тимчасового користування. При тахеометричному методі зйомки пункти знімальної мережі розташовують із урахуванням вимог, що регламентують відстані від інструмента до пікетів.   2.5.1.Створення опорного обґрунтування на Глееватском кар'єрі Для маркшейдерського забезпечення відкритої розробки родовища на території гірничого відводу підприємства створюється розгалужена мережа пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування(рис.1), що з розвитком гірничих робіт періодично поповнюється. Тому з огляду на пониження гірничих робіт і той факт, що частина маркшейдерських пунктів на кар'єрі №1-2 розташовується в зоні впливу підземних гірничих робіт, виникла необхідність у поповненні мережі й визначенні положення пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування. У зв'язку із цим відділом спеціальних маркшейдерсько-геодезичних досліджень (ОСМГИ) ДАК «Укррудпром» виконуються роботи з реконструкції опорного маркшейдерського обґрунтування на кар'єрі №1-2 ВАТ «Центральний ГЗК» (рис 2.5.1).   Схема опорного обґрунтування кар’єру №1 рис 2.5.1 Метою дійсної роботи є реконструкція існуючого опорного обґрунтування кар'єру №1-2 ВАТ "Центральний ГЗК". Необхідність виконання даної роботи обумовлена вимогами Інструкцій[1] до щільності пунктів опорного маркшейдерсько-геодезичного обґрунтування при відкритій розробці родовищ. Створенням і реконструкцією мережі пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування на кар'єрі №1-2 ЦГЗКа в різні роки займалися спеціалізовані організації: ЦПИМЛ, ГНПП «МЭГГИ» і інших. У червні 2005 р. спостереження по реконструкції опорного маркшейдерського обґрунтування були виконані відділом СМГИ ДАК «Укррудпром». Визначення координат пунктів опорного обґрунтування, що вставляють, здійснювалося за допомогою супутникової навігаційної системи GPS, що забезпечує визначення планово-висотного положення точок щодо твердого (вихідного) пункту з похибкою: у плані 5+1,5 L lO-6, мм; по висоті - 6+1,5 L lO-6 мм. Вибір місця й закладка пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування здійснювалися маркшейдерською службою кар'єру №1-2 «Центрального ГЗКа» з урахуванням вимог Інструкцій[1] до щільності пунктів опорної мережі й перспектив розвитку гірничих робіт на кар'єрі. Центри пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування закріплені металевими штирями діаметром 25-30 мм. У якості вихідного при реконструкції опорного маркшейдерського обґрунтування кар'єрів №1-2 ЦГЗКа був прийнятий пункт № 9103, координати якого наведені в табл. 2.5.1.(система координат умовна) Таблиця 2.5.1 Координати вихідного пункту на кар'єрі №1
Координати точки, м
пункту X Y Z
  3447,706 1555,589 62,114

Польові виміри здійснювалися GPS-приймачами «Legacy-H» фірми «Торсоn» (США). Час вимірів і точність визначення координат пунктів відповідало вимогам Інструкції [1]. Для визначення планово-висотного положення пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування застосовувався метод статичної GPS-зйомки.

Пункти, що вставляють, опорного маркшейдерського обґрунтування розташовувалися на робочих площадках кар'єру №1 і інших об'єктах технологічного комплексу.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-18; просмотров: 413; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.94.166 (0.029 с.)