Хімічна характеристика підземних вод

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

Вивчення якості підземних вод проводилося по пробам води, які були відібрані в процесі пластовипробування, відкачок, а також на водо пунктах, розташованих поблизу кар’єру.

Підземні води порід гданцевської свити відносяться до сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієвому та хлоридно-сульфатно-кальцієво-натрієвому типам з мінералізацією 0,7- 4,6 г/л. змінення вмісту основних компонентів у підземних водах гданцівської свити приведено в таблиці 2.2.7.

Змінення вмісту основних компонентів у підземних водах гданцівської свити

Таблиця 2.2.7

Зміна вмісту усіх компонентів у підземних водах саксаганської свити наведені в таблиці 2.2.8.

Зміна вмісту усіх компонентів у підземних водах саксаганської свити

Таблиця 2.2.8

Із таблиці 2.2.8. видно, що води саксаганської свити відносяться, переважно, до сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієвому типу, характеризуються помірною жорсткістю, практично не агресивні (SO₄< 250 мг/л, Mg< 75 мг/л, CO₂ < 3 мг/л).

Крім того, у пробах води виконувались спеціальні дослідження по виявленню в них мікрокомпонентів. Із присутніх 24 елементів у водах ділянки немає концентрацій, перевищуючих середнє значення для морів та океанів (по Виноградову В.І.). Токсичних елементів As, Hg, Se не знайдено.

У таблиці 2.2.9 приведено хімічний склад підземних вод за 2006 – 2009 рр.

Хімічний склад підземних вод за 2006 – 2009 рр.

Таблиця 2.2.9

Родовище Велика Глеюватка розташоване у зоні проведення гірничих робіт шахтами рудників ім. Фрунзе, ім. Комінтерну, ім. К.Лібкнехта на багаті залізні руди, для безпечного видобутку яких використовується дренувальні комплекси.

У південній частині кар’єру (ось 276-426) проходять гірничі виробки ш. Більшовик, яка відпрацьовує поклад «Північна Червона ш.№ 5» на горизонтах 543 – 815 м. Відпрацьовування її почалося у 1969 р. При початковому проходженні по вміщуючи породам (Sx^5f) та рудним покладам спостерігалась значне обводнення гірничих виробок. Дебети самовилива по окремим свердловинам склали 10-15 м³/год і більше. При розкритті рудних покладів дебіти дренувальних свердловин значно збільшились (до 60 м³/год.). Загальний середньорічний водоприплив на горизонті 543 м у 1969 р. склала 249,6 м³/год, у 1970 р. 306,6 м³/год (максимальний – 380 м³/год.). У подальшому, по мірі дренування води рудного поклада та вміщуючи порід, спостерігалося поступове зменшення водоприпливів на горизонт, які до 1975 р. склали 2,2 м³/год. (грудень місяць).

Дякуючи діям дренувальних комплексів шахти «Більшовик» рівень підземних вод знизився на сьогодні до глибини 693-815 м від поверхні. Про це свідчать також дані по свердловинам №№ 21620, 21623, які просвердлені на дільниці № 7 (поблизу родовища в м.о.), де відмічені рівні підземних вод, приурочених до насувної частини структуру на глибинах, відповідно 815 м, 800 м.

Дренувальні комплекси ш.»Комсомольська-Дніпропетровська2» та «Батьківщина» РУ ім.. К.Лібкнехта також сприяє висушенню південної частини родовища.

У північної та центральної частинах родовища шахтами рудника до глибини 500 м підземним способом відпрацьовані поклади «Основна ш.№ біс.» (осі 266-212), «Південна ш. № 5» (осі 200-136-88-42), «Північна ш.№ 5» (осі 26-43-71-95-121-131-145), «Основна ш. № 4» (осі 29-95-121-131-155). Для безпечного проведення видобутку також використовувались дренувальні комплекси, які дозволили знизити рівень підземних вод до глибини 500 м і нижче.

Із усього приведеного виходить, що породи родовища, в основному висушені дренувальними комплексами вище вказаних рудників. Багаті залізні руди передбачається відпрацьовувати до глибини 1500 м і більше, при цьому залучати у дренаж породи Велика Глеюватка та висушити їх.

Але слід відзначити, що збереглися окремі обводненні дільниці, які не залучені до дренажу, так як вони розташовані на слабо водопроникних породах, які зустрічаються на родовищі. Ці зони містять певні запаси воді і сприяють обводненню кар’єру. Крім того, підірвана маса порід є хорошим акумулятором атмосферних опадів, котрі поповнюють статистичні запаси.

Із вище викладеного виходить, що водоприпливи у кар’єр будуть відбуватися за рахунок:

- атмосферних опадів;

- ввезення технічної води для полива;

- статичних запасів окремих обводнених зон;

Результати розрахунку припливу води за рахунок атмосферних опадів приведені в таблиці № 2.2.10.

Результати розрахунку припливу води за рахунок атмосферних опадів

Таблиця 2.2.10

Клімат

Клімат району, у якому розташований кар'єр, помірно-континентальний із сухою, жаркою влітку і малосніжною зимою. Максимальні температури досягають: влітку, в липні +35º С і взимку, в лютому -30º С. Глибина промерзання ґрунту 0,8-1,0 м. Зима короткочасна. Сніжний настил з'являється в грудні і лежить з перервами до березня. Середньорічна сума опадів змінюється від 258-812 мм і в середньому складає 522 мм. Переважний напрямок вітру північно-східний, рідше дують східні й північні вітри. Швидкість вітру до 5-10 м за секунду, рідко до 20 м у секунду.

За даними гідрологічної розвідки і метеостанції встановлені наступні припливи води: годинний приплив ґрунтових вод – 250 м³; годинний приплив весняних вод – 320 м³; тривалість весняного припливу – 60 доби; кількість злив у рік – 4; середня тривалість зливи – 20 хв.

Польові виміри здійснювалися GPS-приймачами «Legacy-H» фірми «Торсоn» (США). Час вимірів і точність визначення координат пунктів відповідало вимогам Інструкції [1]. Для визначення планово-висотного положення пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування застосовувався метод статичної GPS-зйомки.

Пункти, що вставляють, опорного маркшейдерського обґрунтування розташовувалися на робочих площадках кар'єру №1 і інших об'єктах технологічного комплексу.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов