Гідрогеологічні умови родовища Велика Глеюватка

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Гідрогеологічні умови родовища Велика Глеюватка

Перші гідрогеологічні | дослідження відносяться до кінця минулого століття і тривають до теперішнього часу. У останні десятиліття виконаний великий об'єм|обсяг| знімальних, розвідувальних і наукових робіт.

За період з 1933 по 1968 роки проведені гідрогеологічні| зйомки, за результатами |за результатами| яких складені карти різних масштабів, охарактеризована водозбагаченість кварц-карбонатних| порід, що залягають у висячому боці рудних покладів, визначені умови їх висушення.

У 1964-74 роках Центральною геологорозвідувальною партією криворізької експедиції здійснювалися роботи по вивченню водозбагачення товщі сланцевого пісковику|,результати яких приведені у звіті «Результати гідрогеологічних| досліджень глибокого висячого боку залізорудних покладів в межах Криворізького басейну» (автори Міроненко І.А., Аверічев Н.Д.).

Починаючи|розпочинати,зачинати| з|із| 1950 р. по теперішній час проводиться вивчення воднофільтраційних| властивостей порід глеюватської|, гданцевської|, саксаганської| свит|сповивати|. Результати цих досліджень приводилися в проміжних звітах з|із| підрахунком запасів ГКЗ СРСР.

У 1978-1982 р. проводилися роботи по вивченню водоносності порід гданцевської| і глеюватської | свит до глибини 1500 м. результати висвітлені у звітах. Починаючи|розпочинати,зачинати| з|із| 1956 року гідрогеологічним | загоном експедиції здійснюються стаціонарні спостереження за рівнем |режиму підземних вод по мережі|сіті| гідроспостережувальних свердловин|щілин|. Гідрогеологічною службою всіх копалень|рудень| Кривбаса ведуться спостереження за водо припливами |припливами| в гірничі |гірничі| виробки шахт і кар'єрів.

У 1969-1972 р.р. інститутом ВСЕГІНГЕО за договором з|із| колишнім трестом «Кривбасгеологія» виконані роботи по розробці і апробації|випробуванню| методики визначення фільтраційних властивостей глибоких горизонтів Кривбасу. За прогнозом водоприпливів|припливів|, оцінки гідрогеологічних | обставин і прогнозу інженерно-геологічних умов басейну.

Інститутом НІГРІ проводилися роботи, що полягають у вивченні фізико-механічних і водофільтраційних | властивостей порід зони обвалення, в спостереженнях за режимом поверхневих|поверхових,зверхніх| та підземних вод, а також дослідженнях процесів інфільтрації, випаровування у зонах обвалення. Результати проведених досліджень представлені|уявляти| у звіті по науково-дослідній роботі «Вдосконалення засобів|коштів| і методів рудничної|рудня| геології на гірничорудних підприємствах Криворізького і Нікополь-марганцевського басейнів» (автори Бетін Л.І., Коваленко А.А., 1970 р.)

У період з 1976 по 1986 р. на родовищі та прилеглих до нього ділянках здійснювалося вивчення гідрогеологічних| умов шляхом випробування порід пластовипробувач|ем та глибинним штанговим насосом, змонтованим в комплекті з|із| пластовипробувач|ем |, а також вивчення зміни гідрогеологічної | обстановки під впливом шахтного водовідливу. Був простежений |прослідив| гідравлічний взаємозв'язок водоносних горизонтів, встановлено|установлений| живлення|харчування| підземних вод, вивчені фільтраційні властивості порід гданцевської та саксаганської свит|сповивати|.

Одним із важливих видів робіт у загальному комплексі гідрогеологічних досліджень, виконаних при розвідці родовища є вивчення режиму підземних вод. Для цієї мети проводились спостереження за рівнями підземних вод по 10 свердловинах, просвердлених на родовищах ім. Фрунзе, Велика Глеюватка та прилеглих до них ім. Фрунзе, ім. Комінтерну, ім. К.Лібкнехта. Після виконання польових та лабораторних робіт виконувалась камеральна обробка матеріалів: складені таблиці, побудовані графіки, охарактеризовані гідрогеологічні умови родовища.

Для характеристики гідрологічних та гідрогеологічних умов родовища поряд з матеріалами експедиції «Кривбасгеологія» використовувались дані досліджень ЦГЗКа, науково-дослідницьких інститутів ВСЕГІНГЕО, ВІОГЕМ, Саксаганської гідрогеологічної партії, інституту «Кривбаспроект».

Використані матеріали достовірні і є достатніми для характеристики гідрогеологічних умов родовища та визначення величин очікуваних водоприпливів у кар’єр.

Клімат

Клімат району, у якому розташований кар'єр, помірно-континентальний із сухою, жаркою влітку і малосніжною зимою. Максимальні температури досягають: влітку, в липні +35º С і взимку, в лютому -30º С. Глибина промерзання ґрунту 0,8-1,0 м. Зима короткочасна. Сніжний настил з'являється в грудні і лежить з перервами до березня. Середньорічна сума опадів змінюється від 258-812 мм і в середньому складає 522 мм. Переважний напрямок вітру північно-східний, рідше дують східні й північні вітри. Швидкість вітру до 5-10 м за секунду, рідко до 20 м у секунду.

За даними гідрологічної розвідки і метеостанції встановлені наступні припливи води: годинний приплив ґрунтових вод – 250 м³; годинний приплив весняних вод – 320 м³; тривалість весняного припливу – 60 доби; кількість злив у рік – 4; середня тривалість зливи – 20 хв.

Польові виміри здійснювалися GPS-приймачами «Legacy-H» фірми «Торсоn» (США). Час вимірів і точність визначення координат пунктів відповідало вимогам Інструкції [1]. Для визначення планово-висотного положення пунктів опорного маркшейдерського обґрунтування застосовувався метод статичної GPS-зйомки.

Пункти, що вставляють, опорного маркшейдерського обґрунтування розташовувалися на робочих площадках кар'єру №1 і інших об'єктах технологічного комплексу.

Польові спостереження

При виконанні робіт по визначенню планово-висотного положення пунктів маркшейдерського опорного обґрунтування на кар'єрах №1, 2 застосовувалася GPS-зйомка. Для її виконання використовувався комплект із трьох приймачів фірми «Торсоп» (США) -Legacy. Це високоточні одно частотні приймачі, що дозволяють (визначати планово-висотне положення точок щодо твердого вихідного) пункту з похибкою: у плані - 5+1,5 L lO^{-6, мм; по висоті} 6+1,5 L lO^{-6 мм. Під час проведення спостережень кількість спостережуваних супутників повинне бути не менш 5-6, а коефіцієнт роботи (PDOP) не повинен перевищувати 6.} Для прийому сигналу із супутника встановлюється часовий діапазон, тобто періодичність зйомки координат точки стояння, що під час спостереження дорівнює 3 секундам.

Всі спостереження в кар'єрі виконані при установці базисного приймача на пункті полігонометрії № 9103. Мобільні приймачі при (цьому встановлювалися послідовно на обумовлених пунктах. Центрування антен приладів над маркшейдерськими точками здійснювалося за допомогою оптичного виска, що забезпечувало їхню установку з похибкою не більше 0,5-0,8 мм. Вимірювання висоти антени (здійснювалося за допомогою спеціальної рулетки з точністю до 1 мм. При цьому вимірялася похила відстань від центра маркшейдерського знака до нижнього краю шва антени. Орієнтування антени на північ виконувалося за допомогою орієнтир-бусолі. Після приєднання приймача до джерела живлення й антени здійснювалося його включення, а по завершенню позиціювання - збір і накопичення даних у пам'яті приладу.

Знімальні роботи

Зйомку кар'єрів виконують методами аеро- або наземної фотограмметричної зйомки, тахеометричної зйомки.

Об'єктами зйомки кар'єрів є: гірничі виробки (уступи, з'їзди, траншеї, лінії відколу при вибуху блоків, дренажні виробки, водовідвідні канави й т.п.); відвали порід внутрішні; розвідницькі виробки й елементи геологічної будови родовища, видимі в натурі; межі небезпечних зон (зони пожеж, затоплених гірничих виробок, зсувів, обвалів і т.п.); транспортні шляхи в кар'єрі й на внутрішніх відвалах, стрічкові конвеєри й переходи через них, сходи між уступами; спорудження (естакади, підйомники, підвісні канатні дороги, електропідстанції, постійні лінії електропередачі, установки гідромеханізації, греблі, водоспуски, трубопроводи, приміщення насосних і землесосних установок)

Пікети при зйомці набирають на всіх характерних точках контурів і поверхонь. Відстань, між пікетами на бровках уступів при зйомці в масштабі -

1: 1000 не повинна перевищувати 20 м, якщо бровки уступів складні, і 30 м, якщо бровки витягнуті, близькі до прямолінійного; при зйомці в масштабі 1:2000 ці відстані не повинні перевищувати відповідно 30 і 40 м, а якщо бровки прямолінійні на великому протязі -50 м.

Розбіжності контурів на межах ділянок зйомки з різних пунктів зйомочного обґрунтування не повинні перевищувати 1 мм на плані для чітких контурів і 1,5 мм- для нечітких контурів.

Розбіжності висот пікетів не повинні перевищувати 0,4 м при наземних способах зйомки й 0,8 м –при аэрофотограмметричній зйомці.

Тахеометрична зйомка

Тахеометричну зйомку виконують теодолітами типу Theo 080, Theo 020, електронним тахеометром Topcon GPT-3005. Відліки по горизонтальному кругу дозволяється округляти до десятків хвилин. Відстань від інструмента до пікету, як правило, не повинна перевищувати 150, 200 і 300 м при зйомці бровок уступів і інших нечітких контурів відповідно в масштабах 1: 1000, 1: 2000 і 1: 5000; при зйомці теодолітом зі збільшенням зорової труби 25^х і більше відстань від інструмента до пікету не повинна перевищувати при зйомці нечітких контурів відповідно 200, 250 і 350 м. Якщо висота уступу (шару що виймають) менше 3 м, то відстань до пікету не повинна перевищувати 150 м. При зйомці чітких контурів (будинків, споруд) відстані від інструмента до пікетів не повинні перевищувати 80, 100 і 150 м при зйомці відповідно в масштабах 1:1000, 1:2000 і 1:5000. З кожного пункту зйомочної мережі для контролю набирають додаткові пікети, розташовані на ділянках, знятих із сусідніх пунктів.

На кожній станції складають абрис, на якому показують положення бровок уступів і інших об'єктів зйомки. Обчислення горизонтальних прокладень і висот пікетів виконують у журналі тахеометричної зйомки. Висоти пікетів і горизонтальні прокладення після обчислення округляють до дециметрів. Похибка нанесення пікету на план не повинна перевищувати 0,5 мм.

Електронні тахеометри

Технологія, щопостійно розвивається, по виробництву маркшейдерського обладнання дозволяє в значній мірі автоматизувати працю маркшейдера, як при польових роботах, так і при камеральній обробці результатів вимірів.

Сучасні електронні тахеометри дозволяють вирішувати завдання, які були недоступні при використанні оптичних тахеометрів. З'явилася можливість виконувати зйомку в місцях раніше недоступних або пов'язаних з небезпекою для життя виконавця. Тахеометри оснащені потужним набором вбудованих програм, що дозволяють виконавцеві вирішувати в полі найширший спектр інженерно-геодезичних завдань: зйомка, винос у натуру, зворотна засічка, вимір висоти недоступної точки, вимір неприступної відстані, визначення відмітки станції, обчислення площ, виміру важкодоступних точок промірами, юстировка інструментальних погрішностей.

При цьому всі дані по вимірах і обчисленням зберігаються у внутрішній пам'яті тахеометра. Обсяг пам'яті при зйомці 8000 точок, при розбивці 10000 точок.

Одним з останніх досягнень революціонізуюче геодезичне виробництво є Direct Reflex виміри, світловіддальномірні (EDM) виміри без візирних мішеней і відбивачів. Безвідбивні виміри (DR) дозволяють точно визначити місця розташування точок без фізичного контакту з ціллю вимірів. Безвідбивні виміри відкривають нові можливості для роботи поодинці, збільшення продуктивності праці й підвищення особистої безпеки під час вимірів. При об'єднанні безвідбивних вимірів з роботизацією, можливість виконувати виміри поодинці ще більше підвищуються. Тахеометри серії GPT-ЗООО оснащені подвійною оптичною системою. Перша забезпечує вузький лазерний промінь для вимірів відстаней без призм. Інша використовує широкий лазерний промінь для вимірів із призмами. Такий промінь має високу стабільність і гарантує високу точність вимірів при будь-яких погодних умовах. Залежно від завдань, розв'язуваних у полі, можливо легко перемикатися між режимами вимірів із призмами й без них простим натисканням однієї клавіші.

Тахеометри серії GРТ -3000 здатні виконувати точні виміри в складних умовах, наприклад, до кутів будинків або крізь дротове огородження. Завдяки новітній технології імпульсних лазерів, тахеометри серії GРТ-3000 можуть розділяти сигнали, відбиті від різних точок і точно розпізнавати цілі, відсіваючи неправильні результати вимірів.

Гідрогеологічні умови родовища Велика Глеюватка

Перші гідрогеологічні | дослідження відносяться до кінця минулого століття і тривають до теперішнього часу. У останні десятиліття виконаний великий об'єм|обсяг| знімальних, розвідувальних і наукових робіт.

За період з 1933 по 1968 роки проведені гідрогеологічні| зйомки, за результатами |за результатами| яких складені карти різних масштабів, охарактеризована водозбагаченість кварц-карбонатних| порід, що залягають у висячому боці рудних покладів, визначені умови їх висушення.

У 1964-74 роках Центральною геологорозвідувальною партією криворізької експедиції здійснювалися роботи по вивченню водозбагачення товщі сланцевого пісковику|,результати яких приведені у звіті «Результати гідрогеологічних| досліджень глибокого висячого боку залізорудних покладів в межах Криворізького басейну» (автори Міроненко І.А., Аверічев Н.Д.).

Починаючи|розпочинати,зачинати| з|із| 1950 р. по теперішній час проводиться вивчення воднофільтраційних| властивостей порід глеюватської|, гданцевської|, саксаганської| свит|сповивати|. Результати цих досліджень приводилися в проміжних звітах з|із| підрахунком запасів ГКЗ СРСР.

У 1978-1982 р. проводилися роботи по вивченню водоносності порід гданцевської| і глеюватської | свит до глибини 1500 м. результати висвітлені у звітах. Починаючи|розпочинати,зачинати| з|із| 1956 року гідрогеологічним | загоном експедиції здійснюються стаціонарні спостереження за рівнем |режиму підземних вод по мережі|сіті| гідроспостережувальних свердловин|щілин|. Гідрогеологічною службою всіх копалень|рудень| Кривбаса ведуться спостереження за водо припливами |припливами| в гірничі |гірничі| виробки шахт і кар'єрів.

У 1969-1972 р.р. інститутом ВСЕГІНГЕО за договором з|із| колишнім трестом «Кривбасгеологія» виконані роботи по розробці і апробації|випробуванню| методики визначення фільтраційних властивостей глибоких горизонтів Кривбасу. За прогнозом водоприпливів|припливів|, оцінки гідрогеологічних | обставин і прогнозу інженерно-геологічних умов басейну.

Інститутом НІГРІ проводилися роботи, що полягають у вивченні фізико-механічних і водофільтраційних | властивостей порід зони обвалення, в спостереженнях за режимом поверхневих|поверхових,зверхніх| та підземних вод, а також дослідженнях процесів інфільтрації, випаровування у зонах обвалення. Результати проведених досліджень представлені|уявляти| у звіті по науково-дослідній роботі «Вдосконалення засобів|коштів| і методів рудничної|рудня| геології на гірничорудних підприємствах Криворізького і Нікополь-марганцевського басейнів» (автори Бетін Л.І., Коваленко А.А., 1970 р.)

У період з 1976 по 1986 р. на родовищі та прилеглих до нього ділянках здійснювалося вивчення гідрогеологічних| умов шляхом випробування порід пластовипробувач|ем та глибинним штанговим насосом, змонтованим в комплекті з|із| пластовипробувач|ем |, а також вивчення зміни гідрогеологічної | обстановки під впливом шахтного водовідливу. Був простежений |прослідив| гідравлічний взаємозв'язок водоносних горизонтів, встановлено|установлений| живлення|харчування| підземних вод, вивчені фільтраційні властивості порід гданцевської та саксаганської свит|сповивати|.

Одним із важливих видів робіт у загальному комплексі гідрогеологічних досліджень, виконаних при розвідці родовища є вивчення режиму підземних вод. Для цієї мети проводились спостереження за рівнями підземних вод по 10 свердловинах, просвердлених на родовищах ім. Фрунзе, Велика Глеюватка та прилеглих до них ім. Фрунзе, ім. Комінтерну, ім. К.Лібкнехта. Після виконання польових та лабораторних робіт виконувалась камеральна обробка матеріалів: складені таблиці, побудовані графіки, охарактеризовані гідрогеологічні умови родовища.

Для характеристики гідрологічних та гідрогеологічних умов родовища поряд з матеріалами експедиції «Кривбасгеологія» використовувались дані досліджень ЦГЗКа, науково-дослідницьких інститутів ВСЕГІНГЕО, ВІОГЕМ, Саксаганської гідрогеологічної партії, інституту «Кривбаспроект».

Використані матеріали достовірні і є достатніми для характеристики гідрогеологічних умов родовища та визначення величин очікуваних водоприпливів у кар’єр.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология