Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підрахунок об'ємів вийнятих гірських порідСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Обсяги вийнятих гірничих порід за даними маркшейдерської зйомки визначають способами вертикальних і горизонтальних перетинів, і іншими способами, що забезпечують необхідну точність результату. При підрахунку об'ємів вийнятої гірничої маси й визначенні коефіцієнта розпушення порід керуються відповідними міжгалузевими й галузевими нормативними документами по визначенню й контролю видобутку й розкриву на кар'єрах. Підрахунок площ по перетинах виконують за допомогою механічних і електронних планіметрів. Обчислення роблять по формулах відповідно до Інструкції [1].
Способи визначення об'ємів Вертикальними паралельними перетинами При Si, Si+1 що відрізняються не більше ніж на 40% При Si, Si+1 що відрізняються більш ніж на 40%
де Vi – об'єм між суміжними перетинами; S – площа перетину; а – відстань між суміжними перетинами.
Для крайніх блоків
Застосовується при визначенні об'ємів заходок і виймальних блоків з витягнутими й приблизно паралельними контурами.
Непаралельні перетини
де α – кут між перетинами, yс – ордината центра ваги її перетину.
Застосовується на значних по об'єму криволінійних ділянках заходок і виймальних блоків Горизонтальні перетини При Si, Si+1 що відрізняються не більше ніж на 40%
При Si, Si+1 що відрізняються більш ніж на 40%
де h - висота перетину. Застосовується для визначення об'ємів при зображенні рельєфу горизонталями.
Тригранні призми n k
Значення Vвi і VнЈ визначають по формулі:
Основою кожної призми служить трикутник, у якому щодо вихідної сторони АВ вибирають пікетну точку Сi під умовою y0= max(y0i), де y0i – ордината центра описаної окружності трикутника АВС
| ||||||||||||||||||
| Лист | |||||||||||||||||||
| Лист | № документа | Підпис | Дата | ||||||||||||||||
Де Vв.н – об'єми трьохгранних призм, побудованих незалежно для верхньої й нижньої поверхонь тіла в межах виїмки; n,k – число призм сформованих на верхній і нижній поверхнях; S – площа основи призми; Ζа, Ζв,Ζс – висотні позначки вершин призми; АВ – відрізок контуру або сторона побудованого трикутника. Застосовується для визначення об'ємів при зображенні рельєфу в проекції із числовими позначками.
Об'ємна палетка
 рис 2.5.8
Де S площа прямокутника; h – висота виймального шару; n – кількість точок в межах блоку.
Визначення об'ємів при зображенні поверхні в числових позначках по прямокутній сітці або при рівнинному рельєфі, зображеному в горизонталях.
У зв'язку особливостями геометрії кар'єру найбільше поширення одержав метод вертикальних перерізів. Кар'єрне поле розбите вертикальними перерізами через 20 м. вхрест простягання покладу.
Підрахунок об’ємів вийнятої гірничої маси виконується щодекадно з поділом на руду, розкрив і перевалочні обсяги по горизонтах і виймальним одиницям.
Перевірку вірогідності звітних даних по розкриві й видобутку виконують один раз у рік контрольним підрахунком об’ємів по кар'єру.
Розбіжності між об’ємом, прийнятим до обліку за рік, і обсягом по контрольному підрахунку не повинні перевищувати значень, наведених нижче в таблиці 2.5.2.
Таблиця 2.5.2
| |||||||||||||||||||
| Лист | |||||||||||||||||||
| Лист | № документа | Підпис | Дата | ||||||||||||||||
| Спеціальна частина 3.Аналіз і вибір маркшейдерського забезпечення екскаваторних робіт ВАТ «ЦГЗК» | |||||||||||||||||||
| Лист | |||||||||||||||||||
| Лист | № документа | Підпис | Дата | ||||||||||||||||
3.Аналіз і вибір маркшейдерського забезпечення екскаваторних робіт ВАТ «ЦГЗК»
Одним із найважливіших ланок комплексу керування гірничодобувним підприємством протягом усього терміну його експлуатації є маркшейдерська служба. Відповідно до організаційної структури гірничого підприємства маркшейдерська служба повинна забезпечувати технічно правильне та безпечне ведення гірничих робіт.
Реалізація планів зростання об'ємів гірничих робіт можлива тільки при оснащенні кар'єрів могутнішим високо ефективним гірничотранспортним устаткуванням. Економічна криза примушує підприємства скоротити витрати по всіх переділах виробництва, у тому числі і по гірничому - за рахунок підвищення продуктивності екскаваторно-автомобільного комплексу. Проте значний (до 60-80 %) знос існуючого екскаваторного парку більшості підприємств і мала місткість ковша вітчизняних екскаваторів, не відповідна великій вантажопідйомності самоскидів, що поступають в кар'єри, перешкоджають розвитку гірничих підприємств.
Екскаватор (англ. excavator, від латів. excavo - довбаю, видовбую), основний тип машин, призначених для розробки (копання) м'яких гірських порід (грунту) в масиві або скельних в роздробленому стані, а також для вантаження їх в транспортні засоби (автомобілі, же.-д. вагони і ін.) або укладання у відвал.
Екскаватори відрізняються високими здібностями по розпушенню. Транспортуючі здібності їх невеликі і визначаються радіусом дії цих машин.
Екскаватори розділяють на декілька груп за призначенням і потужності. Якщо машина проводить всі операції в певному порядку, повторюючи їх через деякі проміжки часу, вона відноситься до машин переривистої (циклічної) дії, якщо проводить всі операції одночасно, - машиною безперервної дії. До екскаваторів переривистої дії відносяться одноковшеві, а до екскаваторів безперервної дії - багатоковшеві, скребкові і фрезерні.
Всі механізми екскаватора приводяться в рух дизелями, карбюраторними, паровими або електричними двигунами. Найбільш економічними є дизельні і електричні двигуни. Вибір двигуна визначається умовами, в яких працюватиме екскаватор. Так, на екскаваторах, що працюють в кар'єрі, вигідно застосовувати електродвигуни, оскільки електрика - найбільш дешевий вид енергії, а при роботі на будівництві дорогий, де машину часто перевозять з місця на місце, доцільно використовувати дизельні двигуни.
Якщо всі механізми екскаватора приводяться в рух від одного двигуна, такий привід називають одномоторним. Якщо в екскаваторі кожен механізм (або група механізмів) приводиться в рух окремим двигуном, такий привід називається багатомоторним.
З метою передачі руху від двигуна до робочих механізмів використовують наступні види приводів: - механічний, коли рух передається за допомогою валів, шестерень, черв'ячних пар, ланцюгових передач; - гідравлічний об'ємний, де роль приводу виконують гидронасос, маслопроводи і гідромотори (або гідроциліндри); у маслопроводах циркулює рідина, передавальна енергію від насосів до гідромоторів (або гідроциліндрам), що приводять робочі механізми в рух; - гідромеханічний, в якому для передачі енергії використовують гідротрансформатор у поєднанні з механічною трансмісією; - електричний, вживаний на екскаваторах з багатомоторним приводом у поєднанні з механічним; - змішаний, такий, що складається з приводів двох видів, наприклад механічного і електричного.
Таким чином, екскаватори класифікують: - за способом переміщення (плавучі і сухопутні); - за типом силового устаткування (з дизелем, карбюраторним, електричним, дизель-електричним і т. д.); - по числу двигунів (одномоторні, багатомоторні); - по вигляду приводу (механічні, гідравлічні, гідромеханічні, електричні); - за типом ходового пристрою сухопутних екскаваторів (гусеничні, пневмоколісні, рейкові і з крокуючим ходовим устаткуванням).
Кожна з груп екскаваторів відрізняється дрібнішими ознаками - розмірами, потужністю, призначенням.
Одноковшові екскаватори класифікують за призначенням.
Існують три основні групи: - будівельно-універсальні - з ковшами ємкістю до 3 м3, призначені для виробництва земляних робіт; - кар'єрні - з ковшами ємкістю від 2 до 8 м3, призначені для роботи в кар'єрах на розробці рудних і вугільних родовищ; - розкривні - з ковшами ємкістю більше 6 м3, призначені для розробки верхніх шарів порід (розкривні).
Одноковшові екскаватори розрізняють по використанню їх з різними видами робочого устаткування.
Універсальні екскаватори призначені для роботи з різними видами змінного устаткування; прямою і зворотною лопатою, драглайном, стрілою крана з підвіскою крюка або грейфером, копром для забивання паль і так далі
Напівуніверсальні екскаватори окрім основного робочого устаткування мають один або два види додаткового змінного устаткування (пряму лопату, зворотну лопату, драглайн).
Спеціальні потужні екскаватори мають лише один вид устаткування, наприклад пряму лопату.
Гірничі роботи в кар'єрі ВАТ «ЦГЗК» ведуться способом поетапної розробки, що передбачає відпрацьовування кар'єру шарами і зонами з формуванням тимчасово неробочих бортів методом контурного висадження і відпрацюванням здвоєних уступів (24-30 м відповідно).
У кар'єрі застосовується сучасне гірничо-транспортне обладнання: екскаватори з ємкістю ковша від 5м3 до 12,5м3 .
Розглянемо детально роботу екскаваторів на кар’єрі «Глеюватка» ВАТ «ЦГЗК».Буде розглянуто такі основні пункти: виймально-навантажувальні роботи на кар’єрі (типи забоїв,типи заходок та технологічну оцінку основних видів виймального устаткування)та виїмку порід одноковшовими екскаваторами,а також заходи безпеки при роботі екскаваторів.
3.1.Виймально-навантажувальні роботи
3.1.1.Типів забоїв
Виїмка м'яких, сипких і щільних порід зазвичай проводиться безпосередньо з масиву, а виїмка зруйнованих (підірваних) порід - з розвалу або розпушеного шару.
Поверхня гірських порід в масиві або розвалі, та, що є об'єктом виїмки називається забоєм. Забоєм можуть бути: торець уступу, тобто бічний його укіс (а); майданчик уступу (б); подовжній укіс уступу (в).
  схема 3.1.2
 схема 3.1.3
Відповідно забій називається торцевим, фронтальним і забоєм-майданчиком. Різновидом торцевого забою є траншейний забій.
Забої всіх типів по структурі можуть бути однорідними (простими), якщо в їх межах породи мають порівняно однакові властивості, і різнорідними (складними), якщо в їх межах перемежовуються розкривні породи з істотно різними властивостями, розкривні породи з корисними копалини або корисні копалини різних типів і сортів.
У простих забоях проводиться валова (суцільна) виїмка порід. У складних забоях виїмка розкривних порід з різними властивостями також зазвичай валова, а виїмка корисної копалини (ПІ) і розкривні або різних сортів ПІ проводиться найчастішим роздільно.
Вибір типу забою залежить як від властивостей розкривних порід, що розробляються, і ПІ і умови їх залягання, так і від використовуваного виймального устаткування. Зазвичай прагнуть до застосування простих забоїв.
По взаємному розташуванню забою і горизонту установки екскаватора розрізняють способи виїмки верхнім черпанням (забій розташований вище за горизонт установки екскаватора), нижнім черпанням, змішаним (ніжнім і верхнім) черпання. Аналогічно розрізняють і способи вантаження: нижню, верхню і змішану.
3.1.2.Типи заходок
В результаті переміщення забоїв в межах певної ділянки розвалу або масиву уступу послідовно відпрацьовуються порідні смуги, звані заходками. Частина заходки по її довжині називається забійним блоком.
По розташуванню щодо фронту робіт уступу заходки підрозділяються на подовжніх (орієнтовані уздовж фронту робіт уступу), поперечних (направлені вхрест фронту) і діагональних (орієнтовані в проміжному напрямі).
Подовжні заходки можливі при всіх видах транспорту, діагональні заходки застосовуються при залізничному і автомобільному транспорті і поперечні - при автомобільному і конвеєрному.
 схема 3.1.4 
Схема 3.1.5
 схема 3.1.6
По ширині заходки підрозділяються на нормальні (Ан), вузькі (Ау), широкі (Аш).
У нормальних заходках виїмка порід проводиться при постійному положенні осі руху екскаватора по довжині заходки і максимальним використанням їх робочих параметрів.
Вузькі заходки відрізняються від нормальних неповним використанням робочих параметрів при постійному положенні осі переміщення їх уздовж заходки.
Широкі заходки при всіх типах забоїв характеризуються змінним положенням осі руху екскаватора в плані при виїмці породи по довжині заходки.
По характеру рухи транспортних засобів при виїмці порід в межах заходки останні підрозділяються на тупикових і крізних.
Тупикові заходки характеризуються можливістю руху транспортних засобів тільки в межах виробленого простору відпрацьовуваної заходки. Вони підрозділяються на траншейних і експлуатаційних, останніх застосовують при обмеженій ширині робочих майданчиків уступів.
 схема 3.1.7  схема 3.1.8
Крізні заходки дозволяють організувати рух транспортних засобів в межах всієї довжини заходки.
По структурі заходки можуть бути однорідними, різнорідними і складно різнорідними.
3.1.3.Технологічна оцінка основних видів виймального устаткування
Кар'єрні виймальні машини за принципом дії розділяються на устаткування циклічної і безперервної дії, а за функціональною ознакою - на виймально-навантажувальні і виймально-транспортні машини.
До виймально-навантажувальних машин відносяться всі екскаватори, а до тих, що выемочно-транспортирующим - скрепери і бульдозери.
До устаткування циклічної дії відносяться одноковшові екскаватори (лопати, драглайни) і выемочно-транспортирующие машини, а до устаткування безперервної дії - багатоковшові екскаватори (роторні, ланцюгові).
Колісні скрепери економічні при виїмці м'яких і механічно розпушених щільних і напівскельних порід при дальності транспортування до 2 - 3 км. До недоліків скреперів слід віднести: сезонність виїмки м'яких порід, порівняно недовгий термін служби, різке зниження продуктивності із збільшенням довжини транспортування.
Бульдозери, що характеризуються мобільністю, маневреністю, високою прохідністю і простотою конструкції, широко використовуються на допоміжних роботах. Ефективність застосування обмежується обмеженістю відстані транспортування (100 - 200 м).
Прямі механічні лопати верхнього черпання характеризуються високим зусиллям копання, великим числом типорозмірів і міцністю робочого устаткування. Основний недолік мехлопат - переривчастий (циклічність) робочого процесу. При роботі мехлопат власне на екскавацію (черпання) витрачається лише 20-30% загального часу циклу.
Драглайни, завдяки гнучкій підвісці робочого органу забезпечують велику дальність переміщення породи. Це дозволяє ефективно використовувати могутні драглайни для виїмки і перевалки м'яких і зруйнованих порід у вироблений простір, зведення насипів, проведення траншей. Нижнє черпання дозволяє розробляти драглайнами породи, що обводнюють, і підводні ділянки.
Ланцюгові багатоковшові екскаватори використовують для виїмки м'яких і щільних порід. У наслідку цього виїмка сезонна навіть в районах з м'яким кліматом. Основними перевагами ланцюгових екскаваторів є: висока питома продуктивність (на 1 т маси екскаватора), велика висота уступу, безперервність і ненаголошеність завантаження транспортних засобів. До недоліків слід віднести: використання робочого органу для переміщення породи по забою до пункту розвантаження, що обумовлює великий знос направляючих пристроїв і ковшевого ланцюга, збільшує енергоємність процесу і знижує зусилля копання, що розвивається.
У роторних екскаваторів розділення функцій виїмки і транспортування породи знижує в порівнянні з ланцюговими масу екскаватора на одиницю продуктивності, дозволяє збільшити зусилля копання і зменшити витрату електроенергії. Підвищені зусилля копання і широкий діапазон регулювання товщини стружки дозволяє екскавіровать щільні і слабо мерзлі породи. Ефективно здійснюється роторними екскаваторами роздільна виїмка. Недоліками роторних екскаваторів є: сезонність роботи при нормальних зусиллях копання, великі динамічні коливання роторної стріли у крупних моделей, утрудненість боротьби з налипанням на робочий орган і конвеєрні стрічки.
3.2.Виїмка порід одноковшовими екскаваторам
3.2.1Технологічних параметрів механічних лопат.
Механічні лопати підрозділяються на три основні типи: С - будівельні, К - кар'єрні, В - розкривні.
Універсальні екскаватори будівельного типу з ковшами ємкістю 0,5 -2 м3, дизельним або дизель-електричним приводом, на гусеничному ходу застосовуються для виїмки піщаних, м'яких і дрібно зруйнованих порід на кар'єрах виробничою потужністю 0,5 - 2,0 *106 м3/год по гірській масі, а також на крупніших кар'єрах при роздільній виїмці малопотужних покладів. Вантаження в основному нижня. Висота уступу до 6 - 8 метрів.
Кар'єрні механічні лопати з електричним багато руховим приводом, на гусеничному ходу застосовуються для виїмки м'яких і зруйнованих порід будь-якої кусковатості. Ємкість ковшів 2 - 20 м3 (до 25 м3). Висота уступу, що розробляється, 6 - 20 метрів. Застосовуються на кар'єрах будь-якої виробничої потужності. Найбільш поширено нижнє вантаження.
- Основні технологічні параметри механічних лопат:
- ємкість ковша;
- робочі параметри;
- габарити;
- подоланий ухил;
- маса;
- питомий тиск на ґрунт.
До робочих параметрів відносяться:
- Радіус і висота черпання і розвантаження, які залежать від довжини рукояті і стріли, кута нахилу останньою, а також від положення місць черпання і розвантаження.
- Радіус черпання Rч -горизонтальна відстань від осі обертання екскаватора до ріжучої кромки ковша при черпанні.
Розрізняють:
- Rч. max - при максимально висунутій горизонтальній рукояті;
- Rч. min - при підтягнутій до гусениці рукояті з ковшом на горизонті установки екскаватора;
- Rч. у. - радіус черпання на рівні установки - максимальний радіус на рівні установки екскаватора.
- Висота черпанняНч -вертикальна відстань від горизонту установки екскаватора до ріжучої кромки ковша при черпанні.
- Максимальна висота черпання відповідає максимально піднятій рукояті. Розрізняють висоту Нччерпання при максимальному
- радіусі черпання, а також максимальну глибину Нкчерпання нижче горизонту установки екскаватора.
- Радіус розвантаження Rр - горизонтальна відстань від осі обертання екскаватора до центру ковша при вивантаженні з нього гірської маси.
- Максимальний радіус Rр max розвантаженнявідповідає максимально висунутій горизонтально розташованій рукояті при розвантаженні.
- Висота розвантаження Нр - вертикальна відстань від горизонту установки екскаватора до нижньої кромки днища відкритого ковша при вантаженні.
- Максимальна висота розвантаження Нр maxвідповідає максимально піднятому ковшу при вантаженні.
рис. 3.2.1
Габарити екскаватора визначаються радіусом обертання задньої частини кузова Rк, висотою екскаватора Не - вертикальною відстанню від горизонту установки екскаватора до верхнього краю найбільш виступаючою вверх незнімної його частини, висотою кузова екскаватора Нк.
Швидкість руху мехлопат на гусеничному ходу складає 0,2 0- 1,1 м/с. Подоланий підйом досягає 12º при масі екскаватора до 100 тонн і 7º для крупніших екскаваторів.
Питомий тиск екскаватора на ґрунт у момент наповнення ковша, повороту і розвантаження міняється в широкому діапазоні і може перевищувати середню (паспортну) величину в 15 - 20 разів. Максимальний питомий тиск:
- 0,2 - мпа для м'якого піску;
- 0,5 - 0,6 мпа для щільної глини;
- 0,8 - 1,0 мпа для мергеля.
3.2.2.Виїмка м'яких і щільних порід кар'єрними мехлопатами
Найбільш раціональна виїмка торцевим забоєм при крізній заходці, оскільки кут повороту екскаватора не перевищує 90º, найбільш зручна подача транспортних судин під вантаження, мінімальні простої із-за нарощування і переміщення транспортних комунікацій.
При виїмці фронтальним забоєм середній кут повороту екскаватора зростає до 110º – 140º і крім того необхідні часті пересування із-за малої ширини забою, що знижує продуктивність екскаватора. Тому фронтальний забій застосовують тільки при роздільній виїмці.
Відмітні особливості виїмки м'яких порід:
- постійність висоти забою;
- відносно легкі умови екскавації;
- можливість застосування ковшів збільшеної ємкості.
Профіль забою відповідає траєкторії руху ковша їм має кут укосу 70º - 80º.Товщина стружки, що зрізається, складає 0,2 - 1,0 м.
Висота забою не повинна перевищувати:
У сипких породах:
Мінімальна висота забою, що забезпечує наповнення ковша за одне черпання, складає не менше 2/3 висоти напірного валу екскаватора.
 Ширина нормальної заходки обмежується радіусом черпання Rчу. Розрізняють внутрішню і зовнішню частини торцевого забою l1< rчу.
Ширину зовнішньої частини l2 приймають з умови нормального заповнення ковша без виштовхування породи із забою. Це досяжно якщо кут повороту екскаватора у бік виробленого простору не перевищує 45º, при цьому l2 = 0,7* Rчу. Тоді ширина нормальної заходки складе:
Схема 3.2.1
При автомобільному транспорті застосовують подовжні заходки - панелі, а також поперечні заходки.Часто застосовують вузькі заходки шириною:
з двостороннім вантаженням автосамоскидів.
Вантаження порід на конвеєр здійснюється через бункери-живильники, місткість яких в 1,5 разу і більш перевищує ємкість ковша екскаватора. Поширені крізні подовжні змінні заходки, коли бункер-живильник розташовується збоку від забійного конвеєра. За наявності у бункера живильника консольного конвеєра (довжиною lб) панель включає два-три нормальні заходки шириною Анвідпрацьовуванні між пересуваннями забійного конвеєра.
Верхнє вантаження в торцевому забої крізної заходки мехлопатой з подовженим робочим устаткуванням частіше застосовується при ж.д. транспорті. Заходки зазвичай нормальні, ширина їх Анвизначається також, як і при нижньому вантаженні. Максимальна висота забою:
- по умові використання максимальної висоти розвантаження визначається по виразу:
де  - висота транспортної судини;
с - безпечна відстань між кузовом і ковшем у момент розвантаження (с = 0,5 - 0,7 м).
 рис 3.2.2.
- по умові повного використання радіусу розвантаження:
У стійких породах, коли α=60-70º, висота уступу обмежується висотою розвантаження, а в м'яких породах - радіусом розвантаження.
Тупикові екскаваторні заходки при ж.д. транспорті застосовують іноді при вузьких робочих майданчиках, що не є нормальним. При будь-якому виді транспорту в тупикових заходках за умовами експлуатації нормальна ширина траншейного забою складе:
а мінімального вузького забою:
де  - зазор між укосом борту траншеї і кузовом екскаватора, м.
3.2.3.Виїмка підірваних порід кар'єрними мехлопатами.
Забоєм кар'єрної мехлопати зазвичай є весь торець розвалу або його частина. Профіль забою змінюється в наслідку осипання породи. Висота забою екскаватора Н із залежить від куськоватості і зв'язності підірваної породи:
 
Ширина панелі (подовжньої заходки по целіку) відповідає ширині висаджуваного блоку. Число заходок на розвалі залежить від його ширини, виду вживаного транспорту і моделі екскаватора. На практиці ширина розвалу Взмінюється від 1,3Нудо 5Ну.
Схема 3.2.2
При залізничному транспорті і підриванні щільних і сильнотрещиноватих напівскельних порід виїмку підірваної породи ведуть однією заходкой. Вибухові роботи проводять перед укладанням забійного шляху або після неї. Крок пересування шляху і ширина заходки при цьому складають:
 схема 3.2.3.
де  - відстань між нижньою бровкой розвалу і віссю шляху, м ( =2,5 - 3,0 м).
При підриванні середньотрещинуватих напівскельних порід без підпірної стінки розвал зазвичай відпрацьовують за дві заходки екскаватора.
 схема 3.2.4
Після відробітку першої заходки шлях переносять на нову трасу і відпрацьовують другу заходку, після чого висаджують новий блок. Можливо ширина розвалу в порівнянні з попереднім випадком більше на ширину заходки А,який рівний і крок перекладання шляху.
При підриванні великоблочних скельних порід без підпірної стінки, ширина розвалу підірваних порід може досягати 50 - 60 метрів. Шлях перед вибухом розбирають на ланки і переносять краном за очікувану межу розвалу або вивозять на платформах за межі висаджувального блоку. Для зменшення числа перекладань шляхів зазвичай застосовують нормальні заходки (до 1,7 Rчу), які оптимальні за сумарними витратами на екскавацію і транспорт.
При автомобільному транспорті жорсткий взаємозв'язок між елементами забою і положенням транспортних комунікацій на уступі відсутній. Оптимальна ширина заходки менше ніж при залізничному транспорті. Для екскаватора з ємкістю ковша рівною 8 - 12 метрів вона складає 17 0- 20 метрів.
Схема 3.2.5
При конвеєрному транспорті схеми виїмки підірваних порід аналогічні вживаним при виїмці м'яких порід. Вантаження дрібно підірваних порід здійснюється через бункер-живильник з грохотами.
При підриванні скельних порід необхідні пересувні дробильні комплекс (ГДК). Характерні крізні подовжні нормальні заходки. Можлива ширина заходки і крок перекладання конвеєра збільшується, як і продуктивність екскаватора, при використанні бункера живильника з розвантажувальною консоллю.
При верхньому вантаженні підірваних порід мехлопатамі з подовженим устаткуванням розвал повинен відвантажуватися за один прохід екскаватора. Тому ширина розвалу не має бути більше ширини нормальної заходки (В<1,7 Rчу), висота уступу (для забезпечення вказаної ширини розвалу) Ну=(0,7 - 1,0)×Rчу.
3.2.4.Роздільна виїмка мехлопатами
Роздільна виїмка в масиві або розвалі підірваних порід може бути простою або складною.
Проста роздільна виїмка застосовується в простих забоях однорідних або різнорідних забоях. Складна роздільна виїмка проводиться в складних забоях.
Ступінь складності забою може бути визначена:
- потужністю рудного або порідного включення;
- числом прослойков корисної копалини або порожньої породи;
- формою і кутом падіння рудних або порідних включень;
- кількістю типів або сортів корисної копалини в забої, що вимагають роздільного витягання.
Зі всієї різноманітності можна виділити чотири типи складних забоїв:
а). По висоті забою спостерігається два шару рудних різновидів (типів або сортів) або тільки один сорт руді і один шар породи. При розробці його забезпечується майже повне витягання руді при незначному разубожувані;
б).Забій багато разів перемежається шарами рудий і порід невеликої потужності (до 5 м) горизонтального або слабонахиленного падіння; у таких забоях втрати і разубожування тим вище, чим перемеживаємість шарів;
в). Забій часто перемежається прослоямі руд і порід вертикального або крутопадаючого падіння; подібні складні забої зустрічаються на ряду кар'єрів;
г).У забоях різного типу або сорту руд і порід представлені тілами неправильною або гнездообразной форми.
Селективні розробки підвищують якість корисної копалини, що здобувається, знижують відсоток разубожування, проте ускладнюються буропідривні і екскаваторні роботи, знижується продуктивність, підвищується собівартість.
Проста селективна розробка здійснюється:
- вузькими заходкамі;
- нормальними заходкамі;
- вибірковим вантаженням;
- ступінчастим уступом.
Метод вузьких заходок полягає в розділенні забою по ширині на два-три відособлені заходки при послідовному їх відробітку.
Метод нормальних заходок застосовують якщо потужність прослоїв дозволяє виділяти заходки нормальної ширини (1,5 - 1,7)*Rчу.
Метод вибіркового вантаження полягає в тому, що по фронту підірваного блоку екскаватор вибирає рудні ділянки, а потім порідні або навпаки.
Метод розробки ступінчастими забоями полягає в тому, що кожна заходка підірваного блоку відпрацьовується за два або декілька проходів екскаватора. За перший прохід відпрацьовується верхня частина забою, за другою нижня.
3.2.5.Виїмка розкривними мехлопатами.
В основному розкривні мехлопати застосовують для безпосередньої перевалки м'яких або підірваних розкривних порід у вироблений простір. Їх встановлюють на крівлі горизонтального або пологого пласта корисної копалини, при цьому положення екскаватора винне забезпечить розміщення породи у вироблений простір.
 схема 3.2.6
Ця умова виражається рівністю:
чи:
 (1)
де  - ширина розкривної заходки;
 - ширина відвальної заходки.
Оскільки висота внутрішнього відвала:
то при рівності
рівняння (1) можна записати:
 (2)
де  и  - відповідно висота розкриву і здобичі уступів, м;
 - відстань від осі ходу екскаватора до верхньої бровки уступу добичі, м;
 - ширина вільної призабійної смуги.
Рівняння (2) може бути використане для визначення взаємозв'язків можливої висоти розкривного уступу ,положення екскаватора на уступі, ширина заходки і схеми транспортування корисної копалини при відомій моделі розкриву екскаватора.
Відстань lбвід нижньої бровки розкривного уступу до верхньої добичі може змінюватися в межах:
де  = 0,4 – 0,6 м – безпечний зазор між кузовом і нижньою бровкой уступу, м.
Ширина добичі заходки (А) залежить як від величин Lі lб, так і від схеми транспортування корисної копалини. Максимальна ширина заходки:
коли транспортні комунікації розташовані на ґрунті покладу, величина Lне лімітується.
При виїмці підірваних порід і простій їх перевалці ширина розвалу не повинна перевищувати допустимої ширини екскаваторної заходки:
Зменшення ширини заходки веде до збільшення ємкості відвала і можливої висоти розкриву уступу, але при цьому зменшується технічна продуктивність екскаватора в наслідку великого числа його пересувань. Оптимальна ширина заходки для екскаватора ЕВГ-15 складає 27 м, для ЕВГ-35/65 - 30 метрів.
3.2.6. Продуктивність мехлопат
Продуктивністю екскаватора називається його вироблення в одиницю часу.
Розрізняють теоретичну, технічну і експлуатаційну продуктивності екскаватора.
Теоретична продуктивність (Пт) враховує тільки конструктивні дані екскаватора і визначається по формулі:
де  - геометрична ємкість ковша екскаватора, м3;
 - конструктивне розрахункове число циклів в хвилину.
Оскільки
то формулу можна записати:
де  - теоретична тривалість екскаваторного циклу, сек.
Теоретична тривалість екскаваторного циклу визначається розрахунковим шляхом, виходячи з конструктивних даних екскаватора, при висоті забою, рівній висоті розташування напірного валу, вугіллі повороту ‚ β =90і розвантаженню породи у відвал. Теоретична тривалість циклу указується в паспорті екскаватора.
Технічна продуктивність враховує умови роботи екскаватора в забої і є максимально можливою для даної моделі при безперервній роботі в конкретних умовах:
 - коефіцієнт наповнення ковша екскаватора;
 - коефіцієнт розпушування породи в ковші екскаватора;
 - технічна тривалість екскаваторного циклу, тобто тривалість циклу в даних умовах, сек.
Середня тривалість циклу при роботі екскаватора ЕКГ-8И складає 30 - 35 секунд.
Експлуатаційна продуктивність екскаватора враховує не тільки конкретні умови, але так само використання екскаватора в часі і визначається по формулі:
де  - тривалість зміни, година.;
 - коефіцієнт використання екскаватора в часі:
де  - сумарний час простоїв.
3.3.Чинники що впливають на продуктивність екскаваторів
На продуктивність екскаваторів робить вплив велике число чинників, які можна розділити на конструктивних, горно-геологічних і організаційно-технічних.
До конструктивних параметрів екскаватора відносяться: розмір робочого устаткування, потужність двигунів, робочі швидкості, кінематичні схеми, ємкість ковша, його форми і так далі
Конструктивні п
|
|||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-18; просмотров: 290; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.134.77 (0.031 с.) |
;
;
рис 2.5.3.
рис 2.5.4
рис 2.5.5
рис 2.5.6
рис 2.5.7
