Внутрішньошкільний контроль.

Контроль забезпечує успішне досягнення поставленої мети, а саме створення нової моделі адаптивної школи, основна ідея якої – ресурсний підхід, здатний перетворити знання й засоби діяльності, якими оволодівають учні, на розвиток кожної особистості у навчальному закладі створена чітка система контролю, яка базується на засадах:

- узгодження управління школи із загальною концепцією розбудови національної освіти;

- чітке визначення стратегічної мети розвитку навчального закладу, тактичних завдань, проміжних і кінцевих результатів;

- розробка програм контрольно–аналітичної діяльності школи з точним визначенням критеріїв якості та ефективності управління;

- використання самоаналізу, самодіагностики та відповідного педагогічного інструментарію в практиці внутрішнього контролю

та викладена у 8 розділі «Координація внутрішнього контролю» річного плану, затвердженого спільним засіданням педагогічної ради та ради 28 серпня 2015 року, протокол №9/9.

Основними об’єктами контролю є: навчальний процес, виховний процес, методична робота, наукова і експериментальна діяльність, психологічний клімат, забезпеченість навчально-виховного процесу.

На результатах внутрішкільного контролю базувались прийняття управлінських рішень, а для визначення об’єктів контролю враховувався наказ №209 від 01.09.2015 року «Про розподіл функціональних обов’язків між адміністрацією школи»

Заступник директора з навчально-виховної роботи Онофрійчук Н.С. здійснювала контроль за навчальним процесом (наказ №332 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету математика у 5-х класах»; № 338 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету математика у 6-х класах»; № 339 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету математика у 7-х класах»; № 340 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету математика у 8-му класі»; № 394 від 29.12.2015 «Про стан вивчення викладання предмету інформатика у 8-11 класах»; № 113 від 20.04.2016 «Про вивчення стану викладання предмету математика у 9,11 класах» та експериментальною діяльністю (результативність 5-го практичного етапу дослідно-експериментальної роботи «Взаємодія загальноосвітнього та вищих навчальних закладів з удосконалення підготовки майбутніх учителів інформатики).

Виховним процесом 5опікувалась заступник директора з навчально – виховної роботи Шеметилло В.О.; в її роботі була зосереджена увага на:

якості та формах проведення заходів, викладених у педагогічному аналізі «Сучасне розуміння національно – патріотичного виховання під час начально – виховного процесу» (листопад, 2015 р.), «Реалізація системи національно – патріотичного виховання шляхом гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання та позакласній діяльності» (квітень, 2015 р.), у протоколі методичного об’єднання класних керівників «Етика спілкування вчителя з учнями», наказах №205-208, 214,219 від 01.09.2015, №262 від 08.09.2015, № 326 від 05.11.2015, № 387 від 29.12.2015, № 69 від 23.03.2016 № 176 від 07.06.2016 інших наказах, довідках, інформаціях щодо ефективності організації виховної роботи. На виконання рішення колегії Управління освіти від 13 квітня 2016, протокол № 2, згідно з наказом управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.04.2016р. № 178 «Про попередження порушень педагогічної етики та прав дитини в навчальних закладах Шевченківського району» 20 квітня 2016р. в рамках проекту «Школа молодого вчителя» в спеціалізованій школі № 91 відбулось засідання методичного об’єднання класних керівників, на яке були запрошені молоді класні керівники та представники батьківського комітету школи.

 

Питання охорони праці, безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічні умови школи, забезпеченість харчуванням, медичною допомогою, створення оптимальних умов для індивідуального навчання учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу (наказ по СШ №91: №187-188 від 18.08.2015, №201-202,204 від 31.08.2015, №211,226,227 від 01.09.2015, № 287 від 04.10.2015, 291 від 06.10.2015,№ 332 09.11.2015, № 359,360 від 04.12.2015, №369 від 11.12.2015, №377 від 21.12.2015, №№2-8 від 04.01.2016-06.01.2016, № 58 від 09.03.2016, №100 від 13.04.2016, № 121/1 від 25.04.2016 №153 від 20.05.2016, №175 від 07.06.2016 №166-168 від 27.05.2016

Для методичної роботи характерні: колективна форма контролю, взаємоконтроль та самоконтроль. Цей напрямок роботи щодо надання адресної допомоги педагогам, запобігання розвитку негативних тенденцій знаходився у підпорядкуванні заступника директора з навчально-виховної роботи Борисенко Ю. О. (накази: №200 від 31.08.2015 «Про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами», №230 від 01.09.2015 «Про організацію роботи з молодими та малодосвідченими вчителями», №203 від 31.08.2015 «Про призначення голів шкільних методичних об’єднань та організацію їх роботи у 2015-2016 навчальному році» №273 від 18.09.2015 «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2015-2016 навчальному році»; №327 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету англійська мова у 5-7-х класах»; №328 від 05.11.2015 «Про вивчення стану викладання предмету англійська мова у 8,10-х класах»; № 37 від 19.02.2016 «про перевірку ведення зошитів з української, російської, англійської мов та з української, зарубіжної літератур», №128 від 28.04.2016 «Про стан викладання предмета історія в 11 класі»)

Методичне обґрунтування дозволяє працювати на рівні сучасних пе­дагогічних технологій, ефективних методів викладання (таких як проблемне навчання, концентроване подання змісту освіти, створення евристичних ситуацій...)

Виконавці добре розуміли, яких результатів від них очікують. Для їх досягнення в школі існує консультативна допомо­га з питань методичного аудиту й управління якістю педагогічного проце­су, діє профілактична служба запобігання негативним явищам у педа­гогічній практиці, передбачено моніторинговий супровід освітньої діяль­ності, створено умови для безперервного підви­щення кваліфікації педагогічних кадрів, їх самоосвітньої діяльності, участі в інноваціях, творчих пошуках, експериментах.

Головним ресурсом розвитку освіти вважають науку. Саме на підставі науки створена ефективна соціально-педагогічна система освітнього закладу адаптивного типу.

Школа як соціально-педагогічна система складається з багатьох підси­стем, та центральну з них становить учнівський колектив, на який і пра­цюють адміністрація, педагоги й батьки. Управління здійснюється шля­хом спрямованої самоорганізації вихованців, бо в адаптивній освіті пріо­ритетним визнано розвиток особистості, а діяльність — як засіб цього розвитку. Ресурсне забезпечення передбачає насичення освітнього про­стору потрібними ситуаціями, які спрямовують рух у заданому напрямі. Вчитель тут став рівноправним учасником взаємодії, а учні сприймають завдання організації як свої особисті. Визначені параметри й фактори руху спрацьовують на самовдосконалення особистості. Відбувається роз­виток у процесі діяльності, запрограмованої в адаптивній моделі. Набір моделей діяльності, які педагоги пропонують своїм вихованцям, у сучас­ний період значно збільшився. Так, в освітній процес міцно увійшла тео­рія конструктивізму, згідно з якою учень самостійно під керівництвом вик­ладача займається конструюванням знань. Застосовано проектну діяльність учнів. Залучення вихованців до самостійної діяльності плідно впливає на їх розвиток, тому в основу формування школярів покладено особистісно-діяльнісний підхід: адже вони краще навчаються не того, про що їм розповідають на навчаль­них заняттях, а того, що там відбувається. Тобто «вся суть життя — в спра­вах, в умінні перейти від слів до діла, в їх узгодженні». Навчання шляхом «діяльності» в шестеро-семеро разів продуктивніше, ніж шляхом «слу­хання», тому вся система роботи вчителів спрямована на організацію твор­чої діяльності кожної особистості. Здійснити окреслені напрямки розвит­ку освітнього закладу можна лише в умовах адаптивного режиму діяль­ності, головне завдання якого — ресурсний підхід, здатний перетворити знання й засоби діяльності, засвоювані учнями, на розвиток кожної осо­бистості.

Виходячи з характеристики адаптивної школи, обрано загальношкільну найактуальнішу методичну проблему: «Упровадження профільного навчання – основний шлях реалізації покликань здібностей, таланту кожної окремої дитини в умовах демократизму, гуманності та толерантності(2011-2016 р.р)».

Мета опрацювання провідної методичної проблеми: розвиток особистісного творчого потенціалу вчителів та учнів згідно з індивідуальною ос­вітньою траєкторією.

Досягнення визначеної мети забезпечить кінцевий результат — створення освітнього середовища, в якому б учасники навчально-вихов­ного процесу мали змогу реалізувати себе як суб'єкти свого життя, діяль­ності й спілкування.