Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Охорона праці під час користування офісною технікою

Поиск

Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів.

Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:

- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);

- Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;

- Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;

- Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;

НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ:

- «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;

- «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;

- Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;

- Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».

Персональний комп’ютер

До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.

Приміщення для роботи з ПЕОМ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Однією з причин швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлювання робочого місця. Ще однією небезпекою є статичність пози.

Для того щоб зберегти здоров’я тих, хто працює на ПЕОМ для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлюються такі перерви:

для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;

для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;

для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.

Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналами не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньо змінного відпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядні формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділені йому час для внутрішньо змінного відпочинку та особистих потреб.

Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується у колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентується нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:

- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;

- матричний принтер є фактором підвищеного рівня шуму;

- копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;

- користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;

- використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Отже деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп’ютерної та оргтехніки: персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.

Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);т– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю; – оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:

– попереднім – коли влаштовуються на роботу;

– періодичним – протягом трудової діяльності.

У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта. Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров'я України на цей час таку вимогу не встановило.

Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання:

– проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів; – проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм; – інструктаж з електробезпеки;

– наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці; – відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);

– проведення атестації робочих місць;

– ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору.

Принтер

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.

Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно. Застосовуваний у лазерних принтерах лазерний промінь, невидимий людиною, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору.

Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні – підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення.

Шкідливим фактором є шум від працюючого матричного принтера. Рівень шуму від нього можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.

Копіювальний апарат

Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-розмножувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони.

Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт.

Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.

Телефон

Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації: – тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;

– перерва між розмовами – не менше 15 хв.;

– в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;

– використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.


Додаток І

Таблиця І 1 - Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорії приміщення Речовини що використовуються та умови їх використання
А – вибухопо-жежонебезпечні Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск >5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, при якій розвивається надлишковий тиск вибуху >5 кПа.
Б – вибухопо-жежонебезпечні Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху >28°С та горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні >5 кПа.
В – пожежо- небезпечні Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.
Г – пожежо- небезпечні Негорючі речовини та матеріали у гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які використовуються або утилізуються як паливо.
Д – пожежо- небезпечні Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. (Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження обладнання та гідроприводах в кількості не більше 60 кГ на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, а також кабельні електропроводки до обладнання).

 

 


Додаток К

Таблиця К. 1 - Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної небезпеки

Класи робочих зон приміщень Фактори вибухо- та пожежонебезпечності, інші умови
Вибухонебезпечні робочі зони приміщень
В-І Робочі зони приміщень, в яких виділяються горючі гази (ГГ) або пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) в такій кількості та з такими властивостями, що вибухонебезпечні суміші з повітрям можуть утворюватись при нормальних режимах роботи.
В-Іа Ті ж самі робочі зони, що й класу В-І, тільки вибухонебезпечні суміші можуть утворюватись лише внаслідок аварії або несправності.
В-Іб Ті ж самі робочі зони, що й класу В-Іа, але які мають наступні особливості: - ГГ мають високу нижню концентраційну межу поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах при концентраціях у межах ГДК; - при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший 5% загального об'єму приміщення (зони); - ГГ і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами.
В-Іг 1. Робочі зони поза приміщеннями: - біля технологічних установок, що вміщують ГГ та ЛЗР (за винятком аміачних компресорних установок); - біля наземних і підземних резервуарів з ГГ та ЛЗР; - біля естакад для зливу (наливу) ЛЗР; - біля відкритих нафтовловлювачів, прудів-відстойників з плаваючою нафтовою плівкою і т.ін.
  2. Робочі зони біля промів за зовнішніми огороджуючими конструкціями приміщень з вибухонебезпечними зонами класів В-І, В-Іа та В-ІІ, а також у зовнішніх огороджуючих конструкціях, на яких розміщені елементи для викидів із систем припливно-витяжної вентиляції приміщень з вибухонебезпечними зонами будь-якого класу. 3. Робочі зони біля запобіжних або дихальних клапанів ємностей, що вміщують ГГ та ЛЗР.
В-ІІ Робочі зони приміщень, де виділяється пил чи волокна, які переходять у зважений у повітрі стан у такій кількості і з такими властивостями, що можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних режимах роботи.
В-ІІа Робочі зони аналогічні зонам класу В-ІІ, в яких вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Пожежонебезпечні робочі зони приміщень
П-І Робочі зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху >61 °С.
П-ІІ Робочі зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я >65 г/м 3 до об'єму повітря.
П-ІІа Робочі зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини або матеріали, що нездатні переходити у зважений стан.
П-ІІІ Робочі зони, що розташовані за межами приміщення, та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху >61 °С або тверді горючі речовини.

 

 

Додаток Л

Затверджено Наказ ______________________________ (посада керівника, назва підприємства)

№____ від «____» «_________ 200_р.

Інструкція № ХХХ

про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях.

І. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ця інструкція поширюється на службові приміщення установи і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях, порядок дій у разі виникнення пожежі.

Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання усіма працівниками та відвідувачами, які знаходяться в службових приміщеннях, а також обслуговуючим персоналом установи.

Інструкція розроблена відповідно до "Правил пожежної безпеки в Україні" (НАПБ А.01.001-2004),затверджених наказом МНС України від 19.І0.2004 № 126. 2. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Забезпечення пожежної безпеки в закладі покладається на керівника, уповноважених ним відповідальних за протипожежний стан осіб. Працівники зобов'язані:

- дотримуватися встановленого протипожежного. режиму, виконувати вимога правил пожежної безпеки та цієї інструкції;

- дотримуватися порядку дій уразі виявлення пожежі.

Меблі та обладнання мають розмішуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

У міру накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.

Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, електрозбірок і електрокабелів; 0,5 м від

електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не

повинна перевищувати 20 м.

У службових приміщеннях не допускається:

- влаштовувати тимчасові електромережі, прокладувати електропроводи та кабелі безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами)

- застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках; - палити поза встановлених для цього місць та застосовувати для освітлення свічки та інші джерела відкритого вогню;

- використовувати легкозаймисті рідини;

- проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу; - користуватися електрокип'ятильником, чайником, самоваром тощо (крім місць, спеціально відведених і обладнаних для цього), залишати увімкненими без нагляду електроприлади;

- залишати ввімкненими освітлення, електроживлення приладів та обладнання в приміщеннях, які після роботи замикаються і не контролюються черовим персоналом (за винятком евакуаційного освітлення

та електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

На видних місцях біля телефонних апаратів повинні бути встановлені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони - 101. Приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Відповідальний за протипожежний стан службових приміщень після закінчення роботи зобов'язаний:

- оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;

- впевнитись у працездатності автоматичної пожежної сигналізації;

- вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком обладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово);

- останнім залишити приміщення та зачинити двері.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник зобов'язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; - вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- повідомити про пожежу власника закладу та чергового (за його наявності); - у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газову, енергетичну тощо).

Керівник (посадова особа), що прибув на місце пожежі, зобов'язаний: - перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення); - у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити роботи в будівлі, крім робіт, пов'язаних із заходами по ліквідації пожежі; - здійснити в разі необхідності відключення електроенергії;

- перевірити здійснення оповіщення людей про пожежу;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; - забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

По прибутті на пожежу пожежних підрозділів необхідно забезпечити безперешкодний доступ їх на територію.

Після прибуття пожежного підрозділу персонал зобов'язаний брати участь у консультуванні керівника гасіння про особливості об'єкта.

Узгоджено: Головний спеціаліст

з охорони праці ____________ _____________

Юрисконсульт ____________ _____________

Головний інженер _________ ___ _____________



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 82; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.16.120 (0.009 с.)