Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклади розкриття статичної невизначуваностіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Приклад 1 Дано: . Визначити: Для шарнірно обпертої балки, навантаженої силою F, побудувати епюри згинального моменту і поперечної сили.
- Визначається ступінь статичної невизначуваності балки (рис. 23а): . Нумерацію опор рекомендовано починати з нульової. - Горизонтальна реакція в шарнірно – нерухомій опорі 0 буде рівною нулю, тому що немає сил, які дають ненульову проекцію на вісь балки. - Обираємо основну статично визначувану систему (рис. 23б). Для цього встановимо додатковий шарнір в тіло балки над проміжною (середньою) опорою. При цьому згинальний момент в даному перерізі перетворюється на нуль. Балка розпадається на дві незалежні прості балки. - Формуємо еквівалентну систему шляхом прикладання зовнішньої сили і невідомого згинального моменту в перерізі з одиночним шарніром (рис. 23в). - До основної системи прикладаємо одиничний момент (рис. 23г) і будуємо епюру (рис. 23д). - До основної системи прикладаємо зовнішнє навантаження (силу ) (рис.23е) і будуємо епюру (рис. 23ж). - Записуємо канонічне рівняння метода сил: . Тут – взаємний кут повороту в місці встановлення додаткового шарніра від прикладання одиничного згинального моменту в напрямку його дії, а – взаємний кут повороту в місці встановлення одиничного шарніра від прикладання зовнішнього навантаження (сили ). - Визначаємо коефіцієнти канонічного рівняння метода сил:
.
- Розв’язуємо канонічне рівняння і визначаємо :
.
- Будуємо епюру від знайденого моменту (рис. 23з). - Шляхом складання по ділянках балки епюри (рис. 23ж) і епюри (рис. 23з) будуємо епюру (рис. 23и). - Перевірка виконання умови еквівалентності проводиться шляхом визначення взаємного кута повороту в місці одиночного шарніра. Якщо цей взаємний кут повороту з заданою точністю (3¸5%) буде дорівнювати нулю, то розрахунки по розкриттю статичної невизначуваності та побудови епюри вірні. Для цього необхідно перемножити епюру згинальних моментів (рис. 23и) для статично невизначуваної системи і епюру згинальних моментів (рис. 23з) від одиничного навантаження, прикладеного в місці встановлення одиночного шарніра:
- Епюра поперечних сил (рис. 23к) будується з урахуванням опорних реакцій, які визначаються для еквівалентної системи (рис. 23в) після знаходження моменту .
При цьому, для ділянок балки 0-1 та 1-2 опорні реакції знаходяться окремо, а сумарна реакція у першому шарнірі визначається за алгебраїчною сумою лівої і правої частки цієї реакції:
Приклад 2
Визначається ступінь статичної невизначуваності балки (рис. 24): .
До основної системи прикладаємо зовнішнє навантаження (момент М) (рис.25д) і будуємо епюру (рис. 25е). Записуємо канонічне рівняння метода сил: . Тут – лінійне переміщення у точці В в напрямку сили від одиничної сили , а – лінійне переміщення у точці В в напрямку сили від прикладання зовнішнього навантаження (моменту М). Визначаємо коефіцієнти канонічного рівняння метода сил:
.
Розв’язуємо канонічне рівняння і визначаємо :
Будуємо епюру від знайденої сили (рис. 26а). Шляхом складання по ділянках балки епюри (рис. 25е) і епюри (рис. 25г) будуємо епюру (рис. 26б). Для один раз статично невизначеної системи перевірка виконання умови еквівалентності, а таким чином правильності розрахунків по розкриттю статичної невизначуваності та побудови епюри , проводиться визначенням лінійного переміщення в напрямку . Горизонтальне переміщення з заданою точністю повинно дорівнювати нулю. Для цього необхідно перемножити епюру згинальних моментів (рис. 26б) для статично невизначуваної системи і епюру згинальних моментів (рис. 25г) г) від одиничного навантаження :
Епюри поздовжніх – та поперечних – сил (рис. 26г,д) будуються з урахуванням опорних реакцій в шарнірах А і В, які визначаються для еквівалентної системи (рис. 25б) після знаходження сили .
Приклад 3
Ступінь статичної невизначуваності для даної рами дорівнює: . Для утворення основної системи зробимо розріз по площині симетрії, а зовнішнє навантаження приведемо до симетричного і кососиметричного (рис.28а,в).
Епюри згинальних моментів будуються для схем навантаження (рис. 28д,ж,и), відповідно (рис. 28е,з,к). Зазначимо, що епюри – симетричні, – кососиметричні. Визначимо коефіцієнти канонічних рівнянь для симетричного прикладання сили .
Підставляємо коефіцієнти в канонічні рівняння і розв’язуючи систему алгебраїчних рівнянь знаходимо внутрішні силові фактори для симетричного прикладання сили.
Þ
Визначимо коефіцієнти канонічних рівнянь для кососиметричного прикладання сили . Коефіцієнти від одиничних навантажень залишаються без змін.
Підставляємо коефіцієнти в канонічні рівняння і розв’язуючи систему алгебраїчних рівнянь знаходимо внутрішні силові фактори для кососиметричного прикладання сили.
Þ
Знаходимо внутрішні силові фактори для заданого навантаження.
Будуємо епюри .
Для тричі статично невизначеної системи перевірка виконання умови еквівалентності, а таким чином правильності розрахунків по розкриттю статичної невизначуваності та побудови епюри , проводиться в три етапи. На першому етапі визначається лінійне переміщення в напрямку . Взаємне горизонтальне переміщення на осі симетрії з заданою точністю повинно дорівнювати нулю. Для цього необхідно перемножити епюру згинальних моментів для статично невизначуваної системи і епюру згинальних моментів від одиничного навантаження .
На другому етапі визначається лінійне переміщення в напрямку . Взаємне вертикальне переміщення на осі симетрії з заданою точністю повинно дорівнювати нулю. Для цього необхідно перемножити епюру згинальних моментів для статично невизначуваної системи і епюру згинальних моментів від одиничного навантаження .
На третьому етапі визначається кутове переміщення в напрямку . Взаємний кут повороту на осі симетрії з заданою точністю повинен дорівнювати нулю. Для цього необхідно перемножити епюру згинальних моментів для статично невизначуваної системи і епюру згинальних моментів від одиничного навантаження .
|
||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 220; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.37.200 (0.006 с.) |