Мережеві технології. Internet-браузери

 

На сьогоднішній день у світі використовується більше 130 мільйонів комп'ютерів і більш 80 % з них об'єднані в різні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Іnternet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі зумовлена рядом важливих причин, таких як потреба у швидкісному обміні інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, е-мaіl та ін.). Комп'ютерні мережі забезпечують реалізацію цих потреб прямо на робочому місці, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм, працюючих під управлінням різних ОС та з різним програмним забезпеченням.

Величезні потенційні можливості обчислювальних мереж, значне прискорення виробничого процесу ставлять питання щодо організації інформаційно-обчислювальної мережі на базі вже існуючого комп'ютерного парку і програмного комплексу, відповідного сучасним науково-технічним вимогам, з урахуванням зростаючих потреб і можливістю подальшого поступового розвитку мережі у зв'язку з появою нових технічних і програмних рішень.

Глобальні мережі (напр., Internet) з’явилися у 1970 р.. З їх появою виникла потреба у швидких мережах регіонального рівня (локальні мережі), тому що телефонних ліній не вистачало для швидкого обміну значними об’ємами інформації.

В локальних мережах використовують оптоволоконний і мідний коаксіальний кабель.

Існує багато мереж з різними топологіями, але найбільш популярними сьогодні є: Fast Ethernet (зіркова топологія), Token Ring, FDDI (кільцева топологія), Radio Ethernet (безпроводні з’єднання).

Недоліком мережі Fast Ethernet є те, що вона використовує випадковий алгоритм доступу:

Переваги цієї мережі полягають у тому, що вона є найбільш дешевою, широко розповсюдженою і найпростішою у використанні.

Недоліком мережі Token Ring є те, що маркер у цій мережі циркулює по колу. Це може викликати певні проблеми:

1. Маркер може бути доступний не тільки назначеному приймачу, а й будь-якому користувачу мережі.

2. При відмові одного сегмента мережі уся мережа не працює.

Мережа на основі топології Radio Ethernet забезпечує високу швидкість і надійність передачі інформації. Разом з тим, вона має і певні недоліки:

1. Висока вартість підключення.

2. Прийомна антена повинна знаходитись у зоні прямої видимості базової станції Internet-провайдера.

При створенні мереж для фізичного з’єднання робочих станцій використовуються різні пристрої: концентратори, комутатори, маршрутизатори, шлюзи.

Концентратор – це пристрій, який виконує функції комутації каналів передачі даних.

Комутатор – це пристрій який передає сигнали, орієнтуючись по апаратним адресам, які генеруються мережевою картою, і відсилає кадри з одного порта на інший, це забезпечує більшу швидкість, ніж у концентратора.

Маршрутизатор – пристрій, що забезпечує передачу інформації між декількома пов'язаними між собою мережами.

Шлюз – апаратний пристрій, що має власний процесор і пам'ять, і призначений для об'єднання простіших мереж у більш складні системи на основі різних комунікаційних протоколів.

Типи кабелів, які використовуються при створенні мереж за технологією Ethernet:

Тип кабелю	Товстий мідний коаксіальний кабель	Тонкий мідний коаксіальний кабель	Багатомодовий оптоволоконний кабель
Назва	10 base 5	10 base 2	10 base F
Максимальна довжина сегменту
Максимальне число повторювачів
Максимальна відстань між вузлами мережі

 

З появою мережі Internet виникла потреба у нових програмних продуктах, які б могли безпечно, швидко та безпомилково забезпечувати роботу цієї мережі. Першими такими продуктами були дуже поширена в наш час операційна система UNIX та протоколи сімейства IP (Internet Protocol). Згодом було розроблено програмні засоби для перегляду веб-сторінок та обміну поштовими повідомленнями. Найбільш популярний сьогодні веб-сервер Apache 1.3 розроблений під різні платформи: UNIX, LINUX, Windows.

В основу роботи веб-сервера покладено механізм переходу по гіперпосиланнях. Кожен веб-сервер використовує різноманітні мови, за якими він виконує запити користувачів (напр., Java, VB scripts). Мова Java є ефективнішою порівняно з VB scripts, тому що вона дає можливість використовувати компоненти ActiveX, які здатні виконувати сценарій не тільки на віддаленому сервері, але й на вашому комп’ютері. Це різноманітна анімація, кліпи і т.ін.

POP3 – це протокол, який встановлений на віддаленому поштовому сервері; він забезпечує ідентифікацію користувача при перевірці ним своєї поштової скриньки.

SMTP – цей протокол забезпечує передачу повідомлень на віддалений сервер POP3.

FTP (File Transfer Protocol)– забезпечує клієнту віддалений доступ до файлів, розташованих на сервері.

Telnet – один з перших протоколів, використовуваних для встановлення зв’язку з віддаленим комп’ютером. Він забезпечую доступ до віддаленої системи, та запуску на ньому програмних пакетів.

Сучасні веб-сервери дають змогу користуватися поштою через веб-сторіки.

TCP/IP – це Internet-протокол який забезпечує цілісність інформації, що передається через мережу (Transmission Сontrol Protocol/Internet Protocol).

Сервер імен (DNS – Domain Name System) забезпечує ідентифікацію комп’ютера в мережі та пошук ресурсів за запитами користувачів. Якщо в рядок браузера ввести ІР-адресу сайту, це прискорить його завантаження, оскільки це дозволить обійти сервер імен.

Проксі-сервер (Proxy) забезпечує безпечніший доступ до мережі. Завдяки підтримці функції кешування попередньо переглянуті сторінки завантажуються значно швидше. При натисненні на гіпер-посилання проксі-сервер завантажить для Вас нову сторінку з потрібного вам домену.

Для забезпечення зручнішої роботи можна встановити додаткові програмні засоби – менеджери завантажувань, які забезпечують завантаження файлів по частинам через окремі лінії (напр., Flesh Get).

Локальна комп'ютерна мережа ТОВ "Relcom-Поділля" під'єднана до глобальної мережі Internet через виділений канал. В такому каналі швидкість передачі даних завжди однакова, незалежно від кількості користувачів та якості лінії. Для цього типу зв'язку встановлюється фіксована плата за підключення і використання Internet. Виділена лінія призначена для двостороннього зв'язку між провайдером і користувачами послуг. Швидкість передачі інформації по виділеному каналу значно вища, ніж за Dial-Up з'єднання і становить від 56 Кбіт/с до 45 Мбіт/с. Більшість виділених ліній забезпечують зв'язок зі швидкістю приблизно 1,5 Мбіт/с.

Популярні Internet-браузери

Opera – найшвидший серед сучасних Internet-браузерів. Хоча швидкість завантаження сторінок у нього не набагато вища, ніж в основних конкурентів. Основна його перевага – більша функціональність. Так, під час завантаження сторінки Opera відразу починає її показувати, що з точки зору користувача здається значною перевагою у швидкості. Крім того, у цьому браузері чудово працює функція кешування. Завдяки цьому раніше завантажені сторінки практично відкриваються миттєво.

Opera дозволяє використовувати різні варіанти відкриття сторінок:

- багатовіконний інтерфейс (MDI) - нові сторінки відкриваються всередині програми;

- одновіконний інтерфейс (SDI) - кожна сторінка відкривається у новому вікні;

- комбінований спосіб.

Opera – ідеальний варіант для роботи з Internet на старих ПК, яких зараз більшість на українських фірмах. Мінімальні вимоги браузера дають можливість використовувати його навіть на ПК на базі 486 процесора. Крім того, є можливість встановити цей браузер на КПК і мобільний телефон. Opera належить до умовно-безкоштовних програмних продуктів. Завантажити браузер або нові доповнення до нього можна за адресою: http://www.opera.com.

Багатофункціональність і легкодоступність, реалізовані в браузері Opera, дають будь-якому користувачеві цього браузера можливість настроїти його під себе. На особливу увагу заслуговує управління. У браузері Opera воно значно зручніше, ніж у браузерах-конкурентах. Так, при роботі з цим браузером ви можете зовсім не використовувати мишку.

Значно полегшує роботу вбудована поштова система.

 

Internet Explorer – мабуть, ще довгий час залишиться лідером на ринку Internet-браузерів. Хоча він має певні недоліки:

§ працює значно повільніше, ніж його молодші конкуренти, такі як Opera, Netscape Navigator, Mozilla;

§ набагато вимогливіший до ресурсів ПК, що перешкоджає його використанню на не дуже потужних машинах.

Незважаючи на деяку неповороткість, працювати з цим браузером надійно і просто. Більшість прихильників Windows і далі надають перевагу саме йому. Адже до нового браузера треба ще звикнути.

Лідер ринку Internet-браузерів Internet Explorer має набагато менше можливостей, оскільки корпорація Microsoft чітко розмежовує функціональність програм, що працюють з Internet. Однак для багатьох користувачів мати всі інструменти для роботи з Internet в одній програмі дуже зручно.

Обновити попередню або завантажити нову версію Internet Explorer можна за наступною адресою: http://microsoft.com/windows/ie.

 

Mozilla – ще один потужний і популярний браузер. Він хоч і поступається Opera за швидкістю завантаження сторінок, але водночас він набагато коректніше за своїх конкурентів відображає вміст сторінки. При роботі з Mozilla у вас практично не буде проблем з неправильним кодуванням або неточним відображенням сторінки.

Має досить привабливий інтерфейс, не перевантажений громіздкими деталями. Значна кількість додаткових опцій і можливостей роблять для будь-якого користувача роботу з цією програмою приємною і швидкою. Однією з переваг програми є наявність вбудованої поштової системи.

Як і один з його конкурентів – браузер Opera, – Mozilla дозволяє використовувати різні варіанти завантаження сторінок:

- багатовіконний інтерфейс (MDI) - нові сторінки відкриваються всередині програми;

- одновіконний інтерфейс (SDI) - кожна сторінка відкривається у новому вікні;

- комбінований спосіб.

Mozilla – єдина серед найпопулярніших аналогічних програм, що працює однаково під управлінням більшості існуючих ОС. Мабуть, єдиний недолік цієї програми – деяке запізнення з виходом російськомовних версій чергових оновлень браузера. Mozilla – безкоштовний браузер. Завантажити програму можна за адресою: http://www.mozilla.org.

 

Netscape Navigator практично нічим не поступається Mozilla. Але деяких можливостей, таких як MDI, йому явно бракує. За швидкістю завантаження він трохи поступається Opera і приблизно рівний з Mozilla. Має приїмний і простий інтерфейс, що робить його доступним навіть для недосвідченого користувача. В Netscape Navigator інтегровано поштову програму. Програма безкоштовна.

Для пост-радянського ринку значним недоліком цього браузера є відсутність російськомовного варіанта нової версії браузера. Завантажити браузер можна за адресою: http://channels.netscape.com/ns/browsers.

Система захисту у всіх описаних браузерах реалізована на дуже високому рівні. Так, усі програми при захищеному режимі використовують один із найнадійніших у наші дні 128-бітний шифр. Отож ви сміливо зможете робити покупки в Internet за допомогою будь-якого з цих чотирьох браузерів.

Локальної обчислювальної мережі на ПП «ПАКЕТИК» не організовано. Проте, один з комп’ютерів підключений до глобальної комп’ютерної мережі Internet. Хоча, раціонально було б побудувати локальну мережу за топологією "зірка" з використанням технології Fast Ethernet. Технологія Fast Ethernet забезпечує швидкість передачі даних 100 Мбіт/с. В залежності від застосовуваного кабеля розрізняють такі специфікації Fast Ethernet: 100Base-TX та 100Base-T4 – для витої пари провідників та 100Base-FX – для оптоволоконного кабелю.

У системі 100Base-TX використовуються дві пари проводів: одна для передачі, друга – для прийому даних. Специфікація стандарту допускає використання неекранованої та екранованої витих пар категорії 5.

Найпоширенішим середовищем є неекранована вита пара. У цьому кабелі пари провідників мають бути завиті уздовж всього кабелю, за винятком країв, де кабель підключається до роз'ємів. Довжина невитої ділянки не повинна перевищувати 1 – 1,5 см. довжина сегментів мережі не повинна перевищувати 100 м. це обмеження зумовлене допустимим часом затримки поширення сигналу в передавальному середовищі і є досить жорстким.

З метою зниження впливу перешкод використовується біполярна передача: по одному з проводів передається позитивний потенціал, а по другому – негативний.

Специфікація 100Base-T4 також обмежує довжину сегмента мережі до 100м. при цьому допускається використання неекранованої витої пари категорій 3, 4, 5, проте рекомендується використання кабелю категорії 5. з метою зниження рівня перешкод при підключенні кабелю 100Base-T4 необхідно дотримуватись правила перехресного з'єднання пар провідників.

Специфікація на оптоволоконний інтерфейс 100Base-FX визначає довжину сегмента до 100 м, проте допустимий діаметр мережі становить 412 м. за специфікацією 100Base-FX для кожного з'єднання необхідний двожильний багатоходовий оптоволоконний кабель, сигнал у якому передається одним волокном, а приймається другим. Ці волокна мають перехресні з'єднання і тому позначаються RX та LX. Існує багато видів волоконно-оптичних кабелів – від простих двоволоконних до спеціальних багатоволоконних. Найчастіше в сегментах 100Base-FX використовується багатоходовий кабель MMF з оптоволокном товщиною 62,5 мікрона і зовнішньою ізоляцією завтовшки 125 мікрон і позначається як 62,5/125.

 

 

 

 

5. Охорона праці

Загальні положення.

1.1. Охорона праці вчителя інформатики заснована на чинному законодавстві (Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про освіту», Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про пожежну безпеку», «Кодексі законів про працю» та нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності.

1.2. Вчитель зобов’язаний виконувати всі вимоги «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 і погоджених Міністерством освіти і науки України від 05.06.2001 р., «Методичних рекомендацій ”Про використання шкільних меблів”», затверджених Міністерством освіти СРСР 2 червня 1980 р. № 21177-80, «Державних санітарних правила та норми ”Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах”», затверджених постановою Головного санітарного лікаря України З0 грудня 1998 р. № 9 ДСанПін 5.5.6.009-98, «Правил безпеки під час проведення навчання в кабінетах інформатики загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти», затверджених наказом Міністерством освіти і науки України від 16.03.2004 р. № 81 і нести безпосередню відповідальність за безпечний стан учбових місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо

1.3. Вчитель в процесі проведення навчально-виховного процесу:

1.3.1. не має права використовувати обладнання, що не передбачене типовими переліками;

1.3.2. нести відповідальність за безпечне проведення навчально-виховного процесу та проводити з учнями та проводити:

- вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності (проводиться один раз при зарахуванні учня до закладу за програмою вступного інструктажу);

- первинний інструктаж (проводиться три рази на рік - на початку навчального року, перед зимовими канікулами та перед літніми канікулами) за програмою первинного інструктажу);

- інструктажі з безпечного поводження в кабінеті інформатики (один раз на рік перед початком занять в кабінеті інформатики);

- інструкції з техніки безпеки (перед проводженням кожного практичного заняття, лабораторних дослідів, тощо з використанням комп’ютерів та приладів);

- за необхідності проводити цільові інструктажі з безпеки життєдіяльності за окремими інструкціями.

1.3.3. несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів на уроках та навчально-практичних заняттях в кабінетах та прилеглих до кабінету підсобних приміщеннях (далі – підсобка);

1.3.4 повідомляє директора закладу або його заступника з навчально-виховної роботи про кожний нещасний випадок, що стався в навчально-виховному процесі, організовувати надання першої медичної (долікарської) допомоги потерпілому, а в разі необхід­ності організовувати надання спеціалізованої медичної допомоги;

1.3.5. організовує евакуацію учнів з приміщення в разі пожежі та інших аварійних ситуацій, чи стихійного лиха.

1.4. Вчитель один раз на три роки в комісії закладу, проходить обов'язкове навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також (за необхідністю) спеціальне навчання з електробезпеки з наступною атестацією із присвоєнням кваліфікаційної групи з електробезпеки (електродопуску) не нижче ІІ-ІІІ групи.

1.5. При оформленні на роботу вчитель проходить первинний медичний профілактичний, а в подальшому 1 раз на рік перед початком нового навчального року - повторні медичні профілактичні огляди, з відміткою в санітарній книжці та (за необхідністю) у посвідченні з електробезпеки про допуск до роботи.

1.6. Після підписання наказу про зарахування на роботу вчитель зобов’язаний отримати вступний інструктаж в службі охорони праці та первинний інструктаж на робочому місці, в подальшому 1 раз на пів року проходити навчання у вигляді повторних інструктажів. Після проходження навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності вчитель вивільняється наказом по закладу від проходження повторних інструктажів в період між перевірками знань.

1.7. Вчитель:

- використовує кабінет та підсобку за призначенням, як класну кімнату для проведення занять та інших навчально-виховних заходів (зборів, гурткової роботи тощо);

- експлуатує кабінет та підсобку тільки при наявності затвердженого директором закладу щорічного «Акту-дозволу на проведення занять в кабінеті», оформленого комісією, що утворена за наказом по закладу;

- оформлює в кабінеті куточок по охороні праці та безпеки життєдіяльності де розміщує нормативні матеріали, повідомлення, інструкції з охорони праці та безпеки життєдіяльності та плакати безпечних прийомів праці та навчання;

- забезпечує додержання учнями вимог безпеки та гігієни в кабінеті та підсобці;

- організовує зберігання та безпечну експлуатацію меблів та обладнання, а також підго­товку його до проведення занять аудіовізуальних показів тощо.