Тема 3. Західноєвропейська філософія ХІV-ХVІІІ ст.

 

Анотація теми:

Схоластика і філософія. Характеристика основних понять. Сім вільних мистецтв –тривіум і квадріум. Реалізм і номіналізм про універсалії. Тома Аквінський про гармонію віри і розуму.

Гуманістичні ідеї Відродження та проблема індивідуальності людини. Неоплатонізм Георгія Геміста Плетона та Марсіліо Фічіно. Вчення Фічіно про Бога і людину, про природу і душу.

Геліоцентризм та вчення про нескінченність всесвіту (М. Копернік, Г. Галілей, І. Ньютон). Пантеїзм М. Кузанського та Дж. Бруно.

Особливості доби Нового часу. Формування нової парадигми філософствування. Наукова революція ХVІ-XVII ст. та проблема методу пізнання. Емпіризм «Нового Органону» Ф. Бекона – розробка нової моделі науки. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчения про державу. Сенсуалізм і соціально-політична філософія Дж. Локка.

Особливості раціоналізму і дуалізму в філософії Р. Декарта. Монадологія В. Лейбніца. Особистісний вимір буття. Теодіцея. Необхідність, творчість, свобода. Поняття субстанції в філософії Б. Спінози.

Просвітництво ХVІІІ ст. – утвердження філософського раціоналізму і гуманізму. Філософсько-гуманістичні ідеї Ш. Монтеск’є, Франсуа Аруе (Вольтер), Жан-Жака Руссо. Вчення про «суспільне середовище» та шляхи його вдосконалення, про «суспільний прогрес».

Утвердження механістичної картини світу і французький матеріалізм ХVІІІ ст. Жульєн Офре де Ламетрі: «Людина-машина» Дені Дідро: «Енциклопедія». Клод Гельвецій: «Про розум», «Про людину» Поль Гольбах: «Система природи». Вчення про природу, матерію, рух, еволюцію, людину, свідомість, пізнання.

 

Основні поняття і категорії: універсалії, реалізм, номіналізм, істини віри, істини розуму, гуманізм, антропоцентризм, пантеїзм, картина світу, науковий метод, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, суб’єкт, об’єкт, субстанція, індукція, дедукція, природний стан, громадянський стан, суспільний договір, суспільне середовище, суспільний прогрес, монада, матерія.

Література:

1. Антология мировой философии: В 4-х т. Т.2. – М., 1970.

2. Бруно Дж. Диалоги. – М.. 1949.

3. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2-х т. – М., 1977-1978.

4. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. – К., 2005, 2006.

5. Гайденко В. П., Смирнов Г. А. Западноевропейская наука в средние века. – М.,1989.

6. Гоббс Т. Левиафан /Избр. произв. В 2-х т. – М., 1989.- Т.1.

7. Горфункель А.X. Философия эпохи Возрождения. Учеб. пособие. – М.. 1980.

8. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХІІ-ХVІІ ст. ст. – К., 1994.

9. Декарт Р. Рассуждения о методе / Соч. В 2-х т. Т.1. – М., 1989.

10. Дрогобич Юрий. Годы и пророчества / Наук. ред. і укладач проф. В.М.Вандишев. – Х., 2002.

11. История диалектики ХІV-ХVІІ веков. – М., 1974.

12. Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века. – М., 1981.

13. Кузнецов В.Н., Мееровский Б. В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.

14. Ламетри Ж.О. де. Сочинения. – М., 1976.

15. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4-х т. Т.1. – М., 1982.

16. Майоров Г. Г. Формирование средневековой философия. – М., 1979.

17. Роттердамський Еразм. Похвала глупості. – К., 1993.

18. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969.

19. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. – М., 2000.

20. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII вв. – М., 1984.

21. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.

22. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М.,1991.

23. Штекль А. История средневековой философии. – СПб., 1996.

 

 

Тема 4. Релігійно-філософська думка

В Україні та Росії у ХІV-ХVІІІ ст.

Анотація теми:

Особливості формування українського національного світосприйняття. Уявлення про долю, фортуну і сенс життя.

Релігійно-філософські шукання в Київській Русі ХІ–ХІІІ ст. Перші київські митрополити та церковні діячі.

Специфіка формування ідеї ренесансного гуманізму та ідеології реформації в Україні другої половини XІV–початку XVII ст. Релігійна і природничо-наукова складові тогочасної літератури в Україні: Палея Тлумачна, Зодії, Колядники, Зелейники, Бронтоскопії тощо.

Ранній гуманізм Юрія Дрогобича (Котермака), П. Русина з Кросна, С. Оріховського-Роксолана, М. Шимоновича та ін. Творчість І. Вишенського. Розвиток ідеології реформації діячами Острозького культурно-освітнього центру та братських шкіл Г. Смотрицького, К. Острозького, К. Саковича, К. Транквіліона-Ставровецького та ін.

Петро Могила – філософ, теолог, просвітитель, засновник Києво-Могилянського колегіуму. Проблеми онтології, натурфілософії та ідеї гуманізму у творах професорів Києво-Могилянської академії І. Гізеля, С. Полоцького, Ф. Прокопович та ін. Особливості філософсько-релігійного світосприйняття Симеоном Полоцьким. Феофан Прокопович: онтологія; гносеологія; теорія просвітницького абсолютизму.

Г.С. Сковорода про «дві натури», про Бога і природу. Значення вчення Сковороди «про три світи». Етико-поетична складова філософування Сковороди та її вплив на вітчизняну культуру і науку. Вчення філософа «про сродну працю» і щастя людини. Релігійні та моральні повчання Паїсія Величковського.

Слов’яно-греко-латинська академія як осередок релігійно-філософських знань у Москві. Передумови відкриття, перші професори брати Ліхуди.

Основні ідеї і принципи філософування російських мислителів другої половини ХVІІІ ст. М.В. Ломоносов – видатний російський мислитель, засновник Московського університету (1755). Філософські, натурфілософські та соціально-історичні ідеї у працях М.М. Поповського, Д.С. Анічкова, С.Ю. Десницького, О.А. Каверзнєва, Я.П. Козельсь-кого, І.А. Третякова, Д.І. Фонвізіна та ін.

 

Основні поняття і категорії: двоїста істина, релігійна література, палея, братські школи,просвітництво, філософія мови, позитивізм, апокрифи, вчення про три світи, вчення про дві натури, сродна праця, національне самовизначення, макрокосм, мікрокосм.

 

Література:

1. Багалій Д. І. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К,. 1992.

2. Вандышев В. Н. Феномен русской философии: соискание и филиация идей: монография. – Сумы, 2010.

3. Голенищев-Кутузов И. Н. Гуманизм у восточных славян (Украина и Белоруссия). – М., 1963.

4. Голубев С. П. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т.1. – К., 1983.

5. Дрогобыч Юрий. Годы и пророчества. – Харьков, 2002.

6. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури 16-18 століть. – К., 1996.

7. Історія філософія України: хрестоматія. Навчальний посібник /Упоряд. М.Ф.Тарасенко та ін. – К., 1994.

8. Литвинов В. Д. Ідеї раннього Просвітництва у філософській думці України. – К., 1984.

9. Лосский Н.О. История русской философии. – М., 1991.

10. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

11. Мицько I.3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К., 1990.

12. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні реформаційні ідеї на Україні. – К., 1990.

13. Палея Толковая по списку сделанному в г. Коломне в 1406 г. – М., 1892.

14. Пам’ятки братських шкіл на Україні. – К., 1988.

15. Перетц В.Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы ХVІ–ХVІІІ веков. – Л., 1928.

16. Православное исповедание или изложение Российской веры Петра Могилы. – М., 1996.

17. Прокопович Феофан. Філософські твори: У 3 т. – К., 1979-1981

18. Прот. Георгий Флоровский. Пути Русского Богословия / Третье издание с предисл. прот. И. Мейендорфа и указателем имен. – Paris, 1983; Киев, 1991.

19. Русин Павло. Вірш (Українська література XIV-XVI ст.). – К., 1988.

20. Сковорода Г.С. Твори у 2-х т. – К., 1973.

21. Сковорода Григорій. Дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.

22. Стратий Я. М. Проблемы натурфилософии в философской мысли Украины XVII ст. – К., 1981.

23. Україна: філософський спадок століть. Хроніка-2000. Вип. 1. – К., 2000.

24. Українська культура: історія і сучасність. – Львів, 1994.

Тема 5. Західноєвропейська філософія ХІХ-ХХ ст.

 

Частина 1

Анотація теми:

Класична німецька філософія та її місце в історії філософської думки. «Коперніканський переворот» Імануїла Канта. Основні філософські та теологічні ідеї Канта у «до критичний» період. Обгрунтування Кантом всезагальної необхідності наукового знання. Теоретичний та практичний розум. Онтологія та етика Канта.

Філософська система та діалектичний метод Г.В.Ф. Гегеля. Принцип тотожності мислення і буття. Гегель про сутність категорій і законів діалектики, про закономірності становлення людини, історії, культури.

Антропологічний матеріалізм та гуманістична спрямованість філософії Людвіга Фейєрбаха. Діалектика чуттєвого і раціонального. Філософія любові і критика християнської релігії.

Критичний перегляд принципів та традицій класичної філософії у першій половині ХІХ ст. Ірраціоналізм та етика Артура Шопенгауера.

Екзистенціалізм Сьорена К’єркегора, його антираціоналістська спрямованість. Категорії страх, відчай, трепет, свобода. Сприйняття людини як духовної істоти, здатної до вибору і самовизначення. Проблема екзистенційної істини.

Антираціоналістична установка «філософії життя» Фридриха Ніцше: воля, відчуття, інтуїція тощо. Концепції надлюдини.

Становлення позитивізму Огюста Конта та Джона Мілля. Особливості позитивізму як «філософії науки». Другий позитивізм (махізм або емпіріокритицизм). Суб’єктивно-ідеалістична філософія Ернеста Маха та Рихарда Авенаріуса про матерію, свідомість, суб’єкт-об’єктні відносини, комплекси відчуттів, досвід, принцип економії мислення та комплексний характер філософії.

 

Основні поняття і категорії: активність суб’єкта, коперніканський переворот в філософії, апріоризм, категоричний імператив, діалектика, категорії діалектики, діалектична логіка, розвиток, суперечності, заперечення заперечення, філософський метод, філософська система, антропологічний принцип, родові сутнісні сили людини, відчуження, релігія любові, ірраціоналізм, воля, інтуїція, екзистенція, страх, відчай, свобода, позитивізм, емпіріокритицизм, комплекси відчуттів, досвід.

Частина 2

Анотація теми:

Передумови становлення марксизму та його філософії. Діалектичний матеріалізм у філософії Карла Маркса та Фридриха Енгельса. Категорії і закони діалектики. Матеріалістичне розуміння історії. Поняття суспільно-економічної формації та економічний детермінізм.

Проблема відчуження людини як історія її пригноблення і обмеження свободи. Історичні форми відчуження. Ідея комунізму як початку подолання відчуження і повернення людини до самої себе.

Неопозитивізм ХХ ст. – спроба дати логічний аналіз мови науки. Основні ідеї і принципи неопозитивізму М. Шліка, Р. Карнапа, Б. Рас-села, Л. Вітгенштейна: верифікація, фальсифікація, аналітика, проблеми семіотики (прагматика, семантика, синтаксис), логічний емпіризм.

Філософія прагматизму в США. Фаллібілізм (лат. fallibilis – помилковий) як невід'ємна риса гносеології Пірса. Проблема істини у прагматизмі Вільяма Джеймса. «Істинний емпіризм» Джона Дьюї. Неопрагматизм ХХ ст.: Дейл Карнегі, Наполеон Хілл, Роберт Кійосакі.

Особливості й основні ідеї екзистенціалізму Ж.-П. Сартра, А. Ка-мю, М. Хайдегера: буття-в-собі, межова ситуація, досада, свобода, існування, закиненість, нігілізм, абсурд, відчуження, турбота, справжнє й несправжнє буття. Головна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структур буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзистенція і комунікація.

Ідея несвідомого і психоаналіз Зигмунда Фрейда. Свідоме та несвідоме. Фрейд про витіснення та передсвідоме. «Я і Воно».

Конкретизація практики застосування психоаналізу учнями і послідовниками Фрейда. Карл Г. Юнг про несвідоме та колективне несвідоме. Філософсько-психологічні ідеї Юнга та вчення про архетипи. Основні ідеї неофрейдизму в працях Альфреда Адлера, Карен Хорні та Еріха Фромма.

 

Основні поняття і категорії: відчуження, комунізм, діалектичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, суб’єктивізм, волюнтаризм, філософія життя, ніцшеанство, надлюдина, неопозитивізм, прагматизм, принцип корисності, об’єктивізм, інтуїтивізм, екзистенціалізм, страх, розпач, нудота, зневіра, існування, межова ситуація, зайвий, свобода, психоаналіз, несвідоме, позасвідоме, неофрейдизм, аналітична психологія, логічний позитивізм, львівсько-варшавська школа.

Література:

1. Асмус В. Ф. Иммануил Кант. – М.,1973.

2. Бердяев Н. Смысл истории. – М., 1990.

3. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. – К., 2005, 2006.

4. Вандишев В.М., Переломова О.С. Західноєвропейська філософія ХІХ-ХХ ст.: навчальний посібник. – Суми, 2010.

5. Воронкова В.Г. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.

6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974-1977.

7. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика /Работы разных лет: В 2-х т. Т.2. – М., 1972.

8. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.

9. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

10. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т.21.

11. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т.21.

12. История диалектики. Немецкая классическая философия // Рук. авт. колл. Т.Н. Ойзерман. – М., 1978.

13. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

14. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике // Антология мировой философии. Т. 3. – М., 1971.

15. Категории диалектики, их развитие и функции.– К., 1990.

16. Маркс К. Тези про Фейєрбаха //Маркс К., Енгельс Ф. – Тв. – Т.3.

17. Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії // Тв.– Т.4.

18. Маркс К. До критики політичної економіки. Передмова. // Маркс К., Енгельс Ф.– Твори.- Т.13.- С.5-9.

19. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року //Маркс К., Енгельс Ф.– Твори.–Т.42.

20. Ницще Ф. По ту сторону добра и зла. Прелюдия к философии будущего // Сочинения в 2 т. – Т.2. – М., 1990.

21. Платонов С. После коммунизма. Книга, не предназначенная для печати. – М., 1991.

22. Фейербах Л. Собрание призведений: В 3-х т. – М., 1974-1975.

23. Фрейд З. Психология бессознательного.– М., 1989.

24. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

25. Хюбшер А. Мыслители нашего времени: Справочник по философии Запада ХХ века. – М., 1994.

26. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Собр.соч.: В 5 т.– М., 1992.

27. Юнг К.Г. О современных мифах. – М., 1994.

Тема 6. Філософська думка ХХ ст.:

Основні доктрини і напрямки

Анотація теми:

Постпозитивізм як «філософія науки» ХХ ст. і його відображення у працях К. Поппера, Т. Куна, П. Фейєрабенда.

Філософія історії та культури. О. Шпенглер. А. Тойнбі. К. Ясперс.

Сучасна релігійна філософія. Неотомізм як панівний напрям у філософії католицької церкви. Тейярдизм: учення П. Тейяра де Шардена про людину як центр світової еволюції. Персоналізм. “Діалектична теологія”.

Філософський постмодернізм як концепція радикального плюралізму. Ж.-Ф. Ліотар. Ж. Дерріда.

Соціальна філософія Франкфуртської школи: К. Хоркхаймер. Т. Адорно. Г. Маркузе.

 

Основні поняття і категорії: монізм, плюралізм, феноменологія, прагматизм, герменевтика, філософська антропологія, суб’єктивізм, волюнтаризм, філософія історії, тоталітаризм, постмодернізм, автор, текст, інший, екзистенціалізм, трансценденція, свобода, неофрейдизм, неотомізм, персоналізм.

 

Література:

1. Бичко А., Бичко І., Табачковський В. Історія філософії: Підручник.- К., 2001.

2. Буржуазная философская антропология ХХ века / Под ред. Я.Т.Григорьяна. – М., 1986.

3. Вандышев В.Н. Философия. Екскурс в историю учений и понятий. – Сумы, 1996.

4. Вандишев В.М., Переломова О.С. Західноєвропейська філософія ХІХ-ХХ ст.: навчальний посібник. – Суми, 2010.

5. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.

6. Воронкова В.Г. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.

7. Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М.,1988.

8. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000.

9. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977.

10. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

11. Проблема человека и западной философии. –М., 1988.

12. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. – М., 2000.

13. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1992.

14. Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения. – М.-СПб., 1997.

15. Шварц Т. От Шопенгауэра к Хайдеггеру. – М., 1964.

16. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.