Розділ 1. Розробка технічного завдання.

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ.

Особливості індійської культури.

Індійська культура посідає одне з чільних місць в історії світової культури. Вона характеризується грандіозними досягненнями протягом більш ніж тритисячолітнього періоду розвитку. Їй при гаманці не тільки довговічність, а й творче сприйняття досягнень чужоземних культур та здатність не втрачати власні основоположні цінності. Спадкоємність індійської культури значною мірою грунтується на соціаль­них інститутах (варни, касти, сім"я) і великому поширенні загальновживаного переліку релігійних цінностей серед станів та общин. Характерною рисою культури Індії є те, що в ній ми зустрічаємось з численними релігіями, які взаємодіють між собою. Другою такою рисою є те, то вся індуїстська література, як релігійна, так і світська, вщент сповнена натяками сексуального змісту та статевої символіки і відверто еротичних описів.

Початок стародавності індійської культури відноситься до другої половини III тис. до н. е., а нижню межу визначають VI, IX і навіть XII ст. н. є. Ми ж умовно окреслимо нижню межу першими століттями нашої ери, не виходячи, таким чином, за хронологічні рамки проблеми.

Культура Індії, її специфіка, почала складатися ще в IV тис. до н. є. Щоправда, це не була широкознана давня культура. Але сучасні археологічні дані засвідчують, що цей регіон був осередком активної людської життєдіяльності цивілізаційного рівня, подібного до того, який уже існував у долинах Тигру і Євфрату. Нілу. Це була так звана індійська цивілізацій, яка ще відома за місцем відкритих археологами поселень — Мохенджо-Даро й Хараппи. Є чимало підтверджень спільності з культурою Месопотамії та Єгипту завдяки контактам з цими країнами. Для хараппської культури характерні були високий півень землеробства на поливних землях, інженерного будівництва, урбаністичний спосіб життя з досконалою для тих часів технологією обробки металів (мідь, бронза), каменю, керамічного виробництва, використання транспортних засобів, розвинена торгівля, як внутрішня, так і зовнішня. У храмах були спеціальні кімнати для обмивання з добре розвиненню каналізаційною системою. Хараппська цивілізація мала теократичний характер, уній панували "незмінні традиції храму". Так уже сталося, що найдавніша індійська культура відома переважно за матеріальними залишками (стародавню писемність повністю розшифрувати ще не вдалося), і вони свідчать, що деякі образи релігійних культів виявляють тенденції наслідування харапської цивілізації.

У змішаній індійській культурі велику роль відіграла також міфологія, яка стала синтезом арійських дравідійських мунда та інших фантастичних елементів. Арійські племена гіпотетично вважаються пращурами українців, що принесли в Індію свою мову — санскрит (у перекладі — упорядкована, доведена до досконалості).

Найдавнішою пам"яткою давньоіндійської народної творчості є Веди, індо-іранські тексти, що виникли в XV—V ст. до н. є. і написані ведичним санскритом. Вони складаються з 4 самхіт: "Рігведи", "Самаведи". "Яджурведи", “Атгарваведи" — збірок мантр, які містять найдавніші здобутки індійської філософської думки. До Вед належать також Брахмани — екзегетичні тексти. Араньякн — містичні тексти. Упанішади — тексти, які містять основні концепції індійських філософських систем. Тексти Вед в індуїзмі вважаються священними, переказаними через одкровення.

На художню культуру давньоіндійського суспільства глибокий вплив справили індуїзм, буддизм та іслам, засновані на таких своєрідних філософських системах пояснення світу, як джайнізм, брахманізм, локаята та ін. Художньо-образне сприйняття через призму названих релігійних та філософських систем відзначається витонченістю зображення людини і навколишнього світу, досконалістю архітектурних форм. З цього погляду вражають фрески печер Аджанти та скельні храми Еллори. Одним із чудес світу є храм Кайласа. Це справді унікальна пам"ятка архітектури: протягом 150 років стародавні майстри вирубували цей храм у скелі, оздобивши його численними скульптурними фігурами та барельєфними композиціями від цоколя до пірамідал ьних веж. У старому Делі серед відомих пам"яток давнини збереглося місто-фортеця Лад-Кот (кінець Х.11 от.) із унікальною цільно-залізною колоною, вік якої понад 150 тис. років. Поверхня цього металевого велета й досі блискуча і не ушкоджена іржею. Віднайти призначення колони — завдання для вчених майбутнього.

Характерною рисою староіндійської культури залишався сексуальний зміст: статева символіка, виражена у художніх образах, ідеї поклоніння богу кохання — Камі. Грунтувався цей зміст на тому, що індійці розглядали шлюбну пару бога і богині як уособлення процесу космічного творення. Тому зображення божественної пари в міцних взаємних обіймах досить поширене і сьогодні в індійських храмах.

 

Найпопулярніші страви індійської кухні.

Індійська кухня славиться широким вибором різноманітних страв. Та існує десять страв які є найпопулярнішими в індійській трапезі.

Сабджі

Одна з найпопулярніших страв індійської кухні. Становить собою овочеве рагу з додаванням приправи карі, найулюбленішої серед індійців. Подається сабджі з рисом і коржами. В різних рецептах до овочів додають йогурт, кокосове молоко, індійський сир - панір, різні спеції та зелень.

Дхал (Дал)

Це вегетаріанський суп-пюре з декількох видів бобових. У нього входять кокосове молоко, лимонний сік, помідори, обсмажена цибуля, часник і, звичайно, карі. Дхал подають із теплими коржами.

Індійські пікулі

Індійські пікулі являють собою мариновані в олії (гірчичній або сезамовій) овочі або фрукти. Склад може бути різним, проте рецепт приготування один: овочі або фрукти нарізуються, посипаються приправами й маринуються в теплій олії протягом близько 3 тижнів. Як правило, для приготування пікулі використовують манго, моркву, цибулю, цвітну капусту, часник, лайм.

Курчата тандурі

Для страви птицю, цілком або частинами, маринують у йогурті з додаванням спецій (каєнський перець, гострий перець чилі, або інші гострі суміші), а потім запікають на великому вогні в печі тандурі. Суміші для маринування стали настільки популярними, що використовуються під загальною назвою "тандурі-масала". У традиційній версії страва досить гостра, однак у багатьох ресторанах, орієнтованих на західних відвідувачів, гострота страви значно знижена. Вживається разом із нааном і рисом.

Карі

Карі - не лише назва однієї з найпопулярніших приправ, але й улюблена індійська страва. Готують карі з овочів, бобових або м'яса, приправляючи однойменною приправою. Подається карі завжди з рисом, який мешканці Індії також дуже люблять. У кінці трапези з карі вам подадуть пан - листя бетелю, в яке загорнуті подрібнений бетелевий горіх і спеції, що покращують травлення, на думку місцевих мешканців.

Чапаті

В Індії ви не знайдете місця, де не знали б і не готували б усім відомі хлібні коржі під назвою чапаті. Вони дуже швидко готуються, не потребують багато продуктів і корисні, оскільки в них використовується борошно, що в більшій частині містить висівки. Спеціальне борошно для чапаті називається атта. До всього іншого, чапаті печуться на зовсім сухій сковороді, без олії. Тож, якщо ви боїтеся набраних калорій - страва для вас.

Гаджар Ка Халва

Це морквяна халва з мигдалем. Гаджар Ка Халва є, мабуть, однією з улюблених солодощів. В Індії, особливо на Півночі країни, ви можете побачити її приготування у великому казанку з опуклим днищем у місцевих магазинах солодощів.

Рис Біріані з соусом Райта

Це рис басматі, обсмажений із цілим набором різних спецій і добавок, такими як, коріандр, горіхами кеш'ю, родзинками, м'ятою, імбиром... Подають такий рис із м'ясом, частіше з куркою або бараниною, й солодкуватий смак рису зовсім не заважає м'ясу, а навпаки, відтіняє його смакові якості. Рис супроводжується соусом Райта на основі несолодкого йогурту, який змішують із ананасом, огірком, м'ятою, зеленою цибулею - природно, не все підряд, а що-небудь на вибір зі списку. Такий соус виступає ідеальним компаньйоном для смаженого рису і м'яса.

Самоса

Самоса - печений або смажений пиріжок трикутної форми, з начинкою з картоплі, зеленого горошку, карі, коріандру, цибулі або сиру. Вони бувають різних сортів, форм і розмірів.

Тхалі

Завершує цей кулінарний хіт-парад індійської кухні дивовижна страва - тхалі, що в перекладі означає просто "тарілка". Така назва дана їй недарма, адже це повноцінний набір різних продуктів в одній тарілці. Це означає, що ви зможете одночасно скуштувати рис, хліб, чапаті, свіжі й мариновані овочі, кислі та солодкі соуси в одній страві. Запивати все це розмаїття рекомендується "ласі" - індійським аналогом йогурту.

Особливості страви «каррі»

Каррі - це блюда, які об'єднані в одну групу загальними рисами: досить густа консистенція і часто схожа комбінація спецій. Проте по складових каррі інгредієнтам, а також по додаванню або зміні тих або інших спецій, одно каррі стає сильно відмінною від іншого. Існують каррі вегетаріанські, каррі з додаванням кокосового молока, м'ясні і рибні каррі. Каррі може бути основним блюдом або гарнірувати вареним рисом.

Каррі зазвичай приправляються пряною сумішшю приправ і, як правило, подаються з рисом. Суміш приправ для каррі також називається каррі.

Термін пішов від тамілського слова, яке означає "соус". У західному світі слово каррі може служити назвою майже для будь-якого блюда, приготованого з приправами і на основі соусу в південноазіатському стилі.

У європейській кухні термін "каррі", як правило, відноситься до їжі, приготованої з додаванням приправи каррі до соусу, на основі якого готують блюдо, або в сухому вигляді, при жарінні на сковороді або на грилі.

 

Зразок 1.

Зразок 2.

Просте каррі з курки

Зразок 3.

Зразок 4.

Зразок 5.

Каррі з креветками

Розрахунок витрат

Назва продукту	Ціна одиниці вимірювання, (грн)	Витрати матеріалів	Вартість витрат, (грн)
Цибуля		100г	0,3
Корінь імбиру		1шт.	2,8
Каррі		100г	8,5
Філе курки		500г	20,5
Картопля		200г	1,8
Пасти каррі		75г	3,8
Кокосове молоко			2,9
		Разом: 40,6

По-друге, вартість витрат на електроенергію під час виготовлення страви, користуючись такою формулою:

Е = Р · t,

де Е – спожита електроенергія (кВт/год.);

Р – потужність споживача електроенергії (кВт);

T – тривалість роботи споживача електроенергії (год.).

Ц = 0,4 грн.·Е, де

Ц – вартість спожитої електроенергії (грн.);

0,4 грн. – величина тарифу на електроенергію.

г) при тарифі на електроенергію 0,4 , вартість спожитої електроенергії складає

В_е=0,4 · 10 кВт·год = 4 грн

Обчислюємо матеріальні витрати за формулою:

М_в=В_мат+В_с

Одержуємо:

М_в=В_мат+В_с = 40,6 грн + 4 грн = 44,6 грн.

Тривалість приготування страви 1год.

P=1×10 грн=60грн

По-четверте, розраховуємо податок на заробітну плату:

Податок на заробітну плату на інші податки складають 15% від заробітної плати О_р.=0,15 ∙ 60 грн. = 9 грн.

По-п’яте, визначення амортизаційних відрахувань на інструменти і обладнання обчислюємо за формулою:

А = , де

А – величина амортизаційних відрахувань на одну робочу зміну (6 год.);

0,1 – коефіцієнт, що враховує 10% від вартості обладнання;

В – вартість обладнання (грн.);

N – час зносу обладнання в днях.

По-шосте, визначаємо загальнуї собівартості приготування страви:

С = Мв + Роп + Одсс + Ао

Загальна собівартість виготовлення страви складає:

С = Мв + Одсс + Ао = 44,6 + 60+ 4+ 9=117,6 грн

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ.