Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сполучникові: БезсполучниковіСодержание книги Поиск на нашем сайте
- Складносурядні (речення, в яких окремі синтаксичні (речення, що складається з двох або частини об’єднуються в одне ціле не кількох синтаксичних частин, рівноправних сполучниками чи сполучними словами, за змістом і зв’язаних сполучниками а лише інтонацією) сурядності) - Складнопідрядне (речення, в яких одна з синтаксичних частин за змістом підпорядкована іншій і пов’язана з нею сполучником підрядності або сполучниковим словом) Контрольні запитання: 1. Які синтаксичні структури переважають у професійному мовленні? 2. Які основні правила побудови речень у діловому стилі? 3. Яке місце в реченні займають вставні слова і словосполучення? 4. Які є складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні? 5. Які є види простих і складних речень? Яка їх специфіка? 6. Які розділові знаки слід ставити у складних реченнях?
Розділ 5. Складання професійних документів. Тема 5.1 Загальні вимоги до складання документів.Текст документа. Основні реквізити. Види документів. 1. Документ – носій інформації. 2. Класифікація документів. 3. Загальні принципи оформлення документів (оформлення сторінки, заголовків, рубрикація, прийоми виділення окремих частин тексту). 4. Стандартні і нестандартні документи.
Література: Л5, Л7, Л8, Л11, Л12, Л14, Л15, Л16, Л18, Л19, Л22, Л23, Л24, Л25, Л28, Л30, Л42, Л48.
Питання 1. Документ – носій інформації
Діловодство – це діяльність, яка охоплює питання документування та організацію роботи з документами в процесі управлінської діяльності. Питання організації та вдосконалення документаційного забезпечення управління регламентується державними стандартами, нормативними та методичними документами: законами України, державними стандартами з діловодства, інструкціями, положеннями та іншими документами. Стандарт – нормативно-технічний документ, що встановлює одиниці величин, терміни та їх визначення, вимоги до продукції і виробничих процесів, безпеки праці тощо. Управління суспільством, з погляду технології, - це процес отримання, обробки, передачі і зберігання інформації. Матеріальними носіями зафіксованої інформації, як правило, є документи. Документ – це засіб закріплення на папері інформації про факти, події, явища дійсності і про діяльність людини. Документ (за ДСТУ 2732-94 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення”) – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.
Загальні вимоги до документів: 1. Документ видає уповноважена установа чи особа згідно з їх компетенцією. 2. Документ не повинен суперечити діючому законодавству. 3. Документ повинен бути достовірним. 4. Усі документи складаються за певним зразком. 5. Документ повинен бути бездоганно відредагованим і оформленим. Кожен документ поділяється на складові частини - реквізити. Вони бувають постійні (друкують на бланку) і змінні (фіксуються в процесі заповнення бланка). У діловодстві використовують 32 обов’язкові реквізити:
01 - зображення Державного Герба України, герба Автономної Республіки Крим 02 - зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування) 03 - зображення нагород 04 - код організації 05 - код форми документа
06 - назва організації вищого рівня 07 - назва організації 08 - назва структурного підрозділу організації 09 - довідкові дані про організацію 10 - назва виду документа 11 - дата документа 12 - реєстраційний індекс документа 13 - посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь 14 - місце складення або видання документа 15 - гриф обмеження доступу до документа 16 - адресат 17 - гриф затвердження документа 18 - резолюція 19 - заголовок до тексту документа 20 - відмітка про контроль 21 - текст документа 22 - відмітка про наявність додатків 23 - підпис 24 - гриф погодження документа 25 - візи документа 26 - відбиток печатки 27 - відмітка про засвідчення копії 28 - прізвище виконавця і номер його телефону 29 - відмітка про виконання документа і направлення його до справи 30 - відмітка про наявність документа в електронній формі 31 - відмітка про надходження документа до організації 32 - запис про державну реєстрацію. У діловому мовленні текст – це головний реквізит документа, який чітко, переконливо відображає причину і мету його написання, розкриває суть конкретної справи, надає докази, робить висновки. Оформляється текст документа у вигляді анкети, таблиці, власне тексту або на основі поєднання цих форм. Зміст і структура тексту залежить від рівня стандартизації документа, призначення і ролі інформації, від типу мовлення. Але у всіх випадках є єдині вимоги до тексту. Вимоги до тексту: - достовірність (викладені факти повинні відображати справжній стан речей); - точність (не допускається подвійне тлумачення слів – слід правильно вживати багатозначні слова, синоніми, омоніми, пароніми); - логічність (смислова послідовність змісту) досягається завдяки: а) хронології та причинно-наслідковим зв’язкам; б) зіставленню та протиставленню; в) вживанню слів, що позначають черговість подій (спочатку, водночас, потім), мету (тому що, для того, щоб), результат (таким чином, отже, на основі вищесказаного); - доречність (слова повинні відповідати меті, темі, логічному змісту, ситуації мовлення); - повнота (зміст тексту повинен розкривати всі обставини справи); - стислість (не вживати зайвих слів та смислових повторів); - переконливість (слід наводити аргументи на доведення своїх думок).
Бланк – стандартний аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію. Формуляр – зразок – це модель побудови форми документа, яка встановлює розміри полів, формати та сукупність реквізитів у певній послідовності.
Правила складання й оформлення документів: 1. Для складання службових документів використовують папір форматів А4 (210 х 297 мм), А5 (148 х 210 мм). 2. Як правило, усі службові документи повинні оформлятися на бланках установи, бланки виготовляють згідно з вимогами державних стандартів та примірної інструкції: - бланки виготовляють на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів; реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж площ), або прапорцевим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі площі) способом; - бланки повинні виготовлятися друкарським способом на білому папері або папері світлих тонів фарбами яскравого кольору; - бланки документів повинні мати такі поля: ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм і нижнє - 20 мм (відповідно до ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів).
Загальні функції документа:
· Соціальна – документ є соціально значущим об’єктом, оскільки його поява спричинена певною соціальною потребою. · Комунікативна – документ виступає як засіб зв’язку між окремими елементами офіційної та громадської структури (закладами, установами, фірмами). · Культурна – документ є засобом закріплення та передавання культурних традицій, що найкраще простежується на великих комплексах документів, де знаходить відображення рівень наукового, технічного і культурного розвитку суспільства. Спеціальні функції документа:
Додаток 1.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.110.171 (0.007 с.) |