Особливості проектування католицьких храмів

Католицький храм сформувався на основі римської базиліки та прибудованої до неї, на головній осі апсиди. В апсиді по центру встановлювали вівтар - престол, по боках престолу – місця для хористів, за престолом - сидіння для священиків. В храмовій базиліці розташовані місця для сидіння. Ранні католицькі храми побудовані переважно у вигляді видовженого латинського хреста, з невеликою баштою над перехрестям та однією або двома високими баштами на фасаді головного входу, що нагадує корабель. В католицизмі споруджували також купольні храми, подібні до православних. Але основою архітектурної ідеї католицького храму став «ковчег» (корабель) вірних. Якщо раніше храм складався з двоєдиного простору (базиліки та апсиди), то після 2-го Ватиканського Собору 1965р. храми почали споруджувати з одноєдиним простором інтер'єру та допустимим переносом вівтаря (престолу) в центр храму. Міняється також місце священика (ксьондза, патер). Раніше він був повернений обличчям до престолу та плечима до вірних, тобто вів паству за собою, був "пастором", як у православ'ї. Тепер повернений обличчям теж до престолу, але вже вцентрі храму, тому обличчям одночасно до вірних, тобто він стає швидше "отцем" ніж "пастором" духовної громади, яку згромаджує навколо себе і престолу.

Ішіпшу та спів в храмах супроводжує органна музика. Церква як організація мас.'ііиі і'п священичий чин (клір) - ієрархію суворого підпорядкування єдиному центру.

Молитву та спів в храмах супроводжує органна музика. Церква як організація чернечий та священичий чин (клір)- ієрархією сурового підпорядкування єдиному центру - Ватикану та його главі-Папі, якого вважають намісником Бога на землі. Католицизм, одне з найбільших християнських відгалужень єдиної Христової Церкви, оформився у 1054 р. після великого розділу в християнстві. Католицька Церква дотримується всіх основних канонічних настанов, що властиві Православній Церкві. Святинею є храм (костел, кірха) як Дім Божий.

Церква має монастирі, семінарії, університети. Крім вказаних положень, сучасна архітектура може мати різноманітне планувально-об'ємне вирішення сакрального (священного) простору та орієнтації вівтаря відносно сходу Сонця.

Порівняльні особливості храмобудування та основних положень католицизму, православ'я та протестантизму подані в додатку 1.

 

 

Особливості проектування протестантських храмів та молитовних будинків.

За винятком Лютеранської та Англіканської Церков, які споруджують храми подібні

до католицьких, інші течії протестантизму свої духовні зібрання проводять у молитовних домах.

Ці споруди у своєму плануванні та архітектурі приближені до громадських залів

суспільно-культурних закладів. В плані -- це зальні приміщення з місцями для сидіння виключно для всіх віруючих. На завершенні головної осі або по центрі залу єпідвищена частина з кафедрою для читання Євангелія та розташовані сидіння старійшин общини, а також передбачене місце для розташування органу або фісгармонії. Позаду кафедри, на завершенні осі залу, часто розміщують хрест з розп'яттям Христа.

Орієнтація головної осі довільна (відносно сходу Срнця), планування різноманітне, але, в основному, дотримуються прямокутних пропорцій. Архітектура звільнена від пишноти, що властива католицизму, від іконопису, скульптури, нема вівтаря та дзвонів. Богослужіння зведене до співу гімнів, псалмів (під супровід органу) та читання Євангелія. Співають всі присутні, спеціального хору нема, також відсутня релігійна обрядовість. Кожен віруючий має право проповідувати і вести богослужіння. Тому в течіях протестантизму нема таїнства сповіді, яку довіряють священику як наміснику-посереднику між Богом і людьми. Таїнство визнають тільки Лютеранська та Англіканська Церкви, в яких збережений священичий та єпископський стан.

 

Додаток 1

 

	Порівняльна таблиця орієнтовного складу приміщень споруди Храму
№ п/п.	Назва приміщень та їх площа.	Православ'я. УГКЦ	Католицизм	Протестантизм
	Зал (нава) з розрахунку 1 м^2; ритуальна частина залу та проходи	для 2,5-3 осіб стоячих; 30% площі додатково до розрахункової площі залу.	для 2 осіб сидячих; 30% площі додатково до розрахункової площі залу	для 2 осіб сидячих; для проходів 20% площі додатково до пл. залу
	Вівтарна частина (апсида). Під вівтарем та над вівтарем не розташовують жодних приміщень	ширина не менше ніж 5 м, глибина-5-8 м	глибина не менше ніж 6 м, глибина- 5-10 м	----
	Місце для кафедри	----	----	6,0x6,0 (м)
	Проповідниця (амвон)	в складі площі солеї	в складі площі солеї	кафедра
	Солея (підвищення)	45-сантиметрове підвищення вівтаря, перед іконостасом ширина не менше ніж 2 м	підвищення апсиди	підвищення кафедри
	Захристія (дияконська)	І6-20 м^2	----	---
	Ризниця (перевдягальня)	16-20м^2	16-20	16-20
	Притвір (бабинець)	25-30м^2	---	---
	Гамбур гол. входу	12-18 м^2	12-18м^2	12-18 м^2
	Хори	на 2-му рівні 30 м^2	30м^2 по обидва боки від св. престолу	---
	Регентська	12 м^2	12 м^2	12 м^2
	Балкон (30% пл.) додатково до пл. залу	обов'язковий	допускається	допускається
	Світлопроекційні, звукозапис, радіотрансляційна	40м^2 (згідно із завданням на проектування)
	Місце для кіоску релігійної літератури (за межами залу)	6,0м^2
	Технічні приміщення (ел., щитова, тепловий вузол, вент, камера)	За розрах. не менше ніж 20 м^2
	Санвузли - громадські (1 унітаз. 1 пісу­ар на 50 чоловік та 1 унітаз на 50 жінок) (але не менше двох для чол. та жін.) - службові (2 унітази та 1 пісуар)	санвузли розташовують в цокольному рівні храму. Приймається, що кількість осіб жіночої і чоловічої статі приблизно однакова неподалік від ризниці

¹

 

 

_________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

* Перелік приміщень та їх площі можуть бути уточнені під час складання конкретного завдання на проектування.

 

В усіх течіях протестантизму заведений принцип демократичної общини з виборним просвітерством (священицтвом), йог підзвітністю, рівністю мирян та духовенства. Церква не підтримує монастирського життя, зате широко практикує місіонерство.

Всі рухи протестанської Реформації проходили під знаком відродження Апостольської ранньої Церкви.

Засновниками основних течій були Лютер, Кальвін, Цвіглі. Протестантизм виник на початку 16 ст. як широкий антикатолицький рух протесту проти домінування релігійної догми над правом особистісного (без посередництва священиків) поєднання з Богом. Він визнає триєдиність Божу, безсмертя душі, рай, пекло, таїнства хрещення (але у зрілому віці) та щонедільне причащання. Заперечує всі інші таїнства, чистилище, необхідність свяченичого посередництва, поклоніння Матері Божій.

Порівняльні особливості див. додаток 2.

 

Додаток 2 Порівняльна таблиця складу приміщень храмового комплексу на 200-300 вірних

 

№ п/п	Назва приміщень		Орієнтовні площі
	Недільні класи (катехизації) - не менше ніж два класи		по 30 м^2
^2	Зал зборів (1м^2 на 1 місце в залі)		60 - 80 м^2
	Бібліотека з читальними класами		50 - 80 м^2
	Зал репетицій хору		60 м^2
	Рекреація-фойє(0,3м^2 на 1 місце)		не менше 60 м^2
	Виставочний зал		40-60м^2
	Трапезна(кафе)		25-30м^2
	Адміністратор-приймальня		16-18 м^2
	Господарська комора		9-12м^2
	Майстерні		50-80 м^2
	Гаражі		50-60м^2
	Плебанія (буд. священика)		150 -180 м^2
	Друкарня		40 м^2
	Котельня	20-40 м^2

Примітки:

1. Приміщення, які можуть бути в окремих будівлях, в прибудові або цокольному поверсі

храму.

2. Якщо храмовий комплекс має в своєму складі соціальний центр, харчоблок, готельний та господарський блоки та спортивну зону, то нормативні площі та склад приміщень для них беруть за методичними вказівками, розробленими для адміністративно-соціально-побутошіх закладів.

3. Для храму передбачають тимчасові відкриті автостоянки площею 25 м²на одне авто, кількістю не менше ніж 30 % від розрахункової вмістимості храму.

4. Біля під'їзду до вхідної площі храму передбачають тимчасову автостоянку для гостьового автобусу

(4,0 x 18,0 м) та однієї машини-таксі (25,0 м²), а також по одній тимчасовій стоянці для легкових автомобілів швидкої допомоги, міліції.

5. Розмір рекреаційної (головної) площі перед храмом або молитовним домом приймають 0,3 м² на одне місце в храмі.

6. Ширина обхідних проходів навколо церкви не менше ніж 8,0 м.

7. Склад і площі приміщень можуть бути уточнені при складанні конкретного завдання на проектування.

 

Список літератури

1. ДБН-360-92* (Державні будівельні норми). Планування та забудова міст і сіл. К, 1993

2. ВСН-45-86. Культурно-зрелищные учреждения, 1988.

3. СниП-2.08.-О2.89. Общественные здания и сооружения. М.,1989.

4. Шимко Б.Т. Архитектурное формирование городской среды: Учебное пособне. М., 1990.

5. Безродний П.П. Архітектурні терміни:.Короткий російсько-укроїнський словник. К., 1993.

6. Нойферт 3. Строительное проектирование / Пер. з нім., 2-е видання. М., 1 991. К., 1 ЯР-4.

7. Тит Геврик. Дерев'яні храми України. К., 1993.

8. Слободской Серафим. Закон Божий. Російські храми Візантійського обряду. 4-е видання. США_,

Нью-Йорк. 1966. М., 1987.

9. Архимандрит Никифор. Библейская энциклопедия. М., 1891. М.: Терра, 1991.

10. Д-р о. ІО.Федорів. Обряди української церкви. Українські храми Візантійського обряду.

Рим-Торонто, 1970..К., 1994.

11. Христианство: Словарь / Під загальною ред. д-ра філос. наук Л.Н. Митрохина. М., 1994,

12. Г.Байрон Ерхарт. Религиозные традиции мира. США, Сан-Франциско, 1994 / Пер. з англ.

М., 1996. Т-1. Християнство. Іслам. Юдаїзм. Т-2. Буддизм. Конфуціанство. Синтоїзм.

13. Словники: Католицизм. Правбславя, Іслам, Буддизм / Під заг. ред. Л.Н. Великовича. М._; 1985/1991 р.

14. Синагоги України // Вісн. № 9, Львів. 1998.

15. Bogdan Miroslaw. Oltarz-centrum przestrzeni sakralnej. Храми латинського обряду. Краків, 1992

16. Степовик Д. Релігії, культи та секти світу. "К., Ї997.

17. Д-р о. Юл. Катрій. Пізнай свій обряд. Нью-Йорк, 1982.

18. Д-р о. Мирослав Іван Любачівський. Лзтургіка. Храм-посуди-ризи-дзвони-мощі-образи-книги церойні-церковний спів. Рим; 1990.

19. Драган М. Українські дерев'яні церкви. Львів . Нац. музей у Львові, 1937.'(Т-1, Т-2).

20. Огієнко І.І.. Українська церква. К., 1993.

21. Криворучко Ю. Церковна архітектура: Методичні матеріали IV-міжнародної школи церковної архітектури. Львів, 1995.

22. Павлуцький Г.Г. Деревянньїеи каменнью храмьі //Древности Укрзиньї. 1905. Вип. 1,

23. Довтанюк І. Архітектура українських церков. Львів, 1997. ■

24. Пилявскнй В.И., Тиц А.А., Ушаков Ю.С. История русской архитектуры. Народное деревянное зодчество. Л., 1984.

25. о. Андр. Колір вцерковній архітектурі. Магістерська робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Львів, 2000.