За якими ознаками класифікують банківські послуги. Що таке банківська послуга.

Банківські послуги — це дії банку, спрямовані на зростання його прибутковості, або це надані клієнтам різноманітні види банківської діяльності, які супроводжують і оптимізують банківські операції. Банківську послугу ще можна розглядати як переміщ. Банків. інформації.

Банківські послуги класиф. за різними ознаками:

1. Залежно від руху матеріального продукту:

— послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту (наприклад, розрахунково-касове обслуговування);

— чисті послуги (наприклад, консультаційні).

2. Залежно від контингенту споживачів:

— послуги юридичним особам;

— послуги фізичним особам.

3. Залежно від відображення послуги у балансі:

— балансові;

— позабалансові (операції, що певний час не відображаються в балансі, поки не будуть відображені в прибутках або збитках банку).

4. Залежно від плати за надання послуг:

— платні;

— безоплатні.

5. Залежно від можливості обліку платних послуг і можливості визначення розміру плати:

— послуги, розміри яких підлягають обліку (розрахунково-касові, кредитні, валютні);

— послуги, аналоги яких є у відповідних тарифах (консультаційні);

— послуги, вартість яких не може бути встановлена об'єктивно (як правило, надаються банками в пакеті з платними товарними послугами).

В якості основних класифікаційних ознак можуть бути використані:

- суб’єкт послуги (юридичні особи, фізичні особи, органи влади, кредитно-фінансові установи);

- необхідність попередньої мобілізації ресурсів (ресурсні і безресурсні послуги);

- рівень і характер ціноутворення (платні і безплатні послуги, процентні і комісійні);

- технологія надання (прості або рутинні послуги і послуги, що потребують складної технологічної процедури);

- сфера економічної діяльності клієнта (послуги промисловим компаніям, торговим фірмам, аграрним підприємствам і т.д.).

53. Що таке ресурсні послуги? Ресурсні послуги – позичкові і інвестиційні послуги.

Кредитні операції-проведення комплексу дій, пов’язаних з наданням і погашенням банківських позичок.

Інвестиційні операції – вкладення коштів банку у цінні папери підприємств (держ, колективних і приватних) на відносно тривалий період.

54.Що таке комісійно-посередницькі послуги банків? Комісійно-посередницькі операції – дії банківських установ на замовлення клієнтів, які в момент їх здійснення не пов’язані із залученням банком додаткових ресурсів. Вони виконуються за рахунок наявних коштів клієнта-замовника (розрахунково-платіжні, касові операції) або ж для цього взагалі не потрібні грошові кошти(надання консультацій, зберігання цінностей у депозитарії банку).

55.Складові банківської стабільності. Банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.

Найважливішими економічними нормативами, які характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість інших нормативів, є нормативи капіталу (мінімальний розмір регулятивного капіталу, норматив адекватності регулятивного капіталу, норматив адекватності осн капіталу), нормативи ліквідності (нормативи миттєвої ліквідності, норматив поточної ліквідності, норматив короткострокової ліквідності),нормативи кредитного ризику (норматив максимального розміру кредитного ризику на 1 контрагента, норматив великих кредитних ризиків, норматив максимального розміру кредитів, гарантій, порук, виданих 1 інсайдеру, норматив Макс сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих інсайдерам), нормативи інвестування, нормативи регулювання валютного ризику.

56.Регламентація капіталу комерційних банків. Мінімальний розмір статутного капіталу регламентує рівень статутного фонду новостворюваних банків, який не може бути меншим установлених сум. Платоспроможність визначається співвідношенням між регулятивним капіталом і активами банку, визначеними з урахуванням їхніх ризиків. Нормативне значення показника не може бути нижчим від 8%. Це означає, що для нормальної роботи банк на кожну гривню активів, скоригованих на ступінь ризику, повинен мати 8 коп. власних коштів (капіталу). Спорідненим з цим показником є показник достатності капіталу, який визначається відношенням капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (резерви на відшкодування можливих втрат від активних операцій).Нормативне значення показника достатності капіталу має бути не меншим за 4%, тобто на кожну гривню всіх активів (за вирахуванням резервів) банк повинен мати 4 коп. капіталу.

57.Регламентація банківської ліквідності. Комерційний банк буде в змозі відповідати за своїми зобов'язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучені кошти у ліквідні активи. Це досягається завдяки дотриманню банком певних нормативів ліквідності. Серед них виділяються нормативи: миттєвої загальної ліквідності, а також відношення високоліквідних активів до робочих активів. Норматив миттєвої ліквідності визначається як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань банку. Нормативне значення показника миттєвої ліквідності має бути не меншим за 20%. Це означає, що на кожну гривню своїх поточних зобов'язань банк повинен мати не менше ніж 20 коп. абсолютно ліквідних активів. Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. Для розрахунку цього нормативу враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 30 днів (включно).Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань. Нормативне значення цього показника має бути не меншим 20%.

58.Регламентація банківський ризиків. Виконуючи активні операції, банки мають справу з клієнтами з різним фінансовим станом, якому до того ж притаманна така риса, як швидка змінюваність. Це обумовлює підвищений ризик банківських операцій, а з ним і можливість допущення збитків. Одним із засобів мінімізації ризиків і запобігання їм є дотримання банком нормативів ризику. їх існує кілька. Одним із них є максимальний розмір ризику на одного позичальника. Він розраховується діленням сукупної заборгованості за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника, на капітал банку. Нормативне значення цього показника не повинно перевищувати 25%. Тобто банк повинен диверсифікувати свої кредитні вкладення і не допускати їх великої концентрації в одного клієнта. Існують також інші обмеження, зокрема банк може надати кредити іншим банкам у розмірі, який не перевищує 200% його капіталу, а отримати кредитів від інших банків на суму, що не перевищує 300% капіталу. Вкладення коштів в інвестиційні операції не може перевищувати 50% банківського капіталу.

59. Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів і витрат. Оцінювання прибутковості здійснюється за допомогою системи відповідних показників. Найпоширенішими показниками прибутковості банку є: прибутковість банківських активів (ROA); прибутковість акціонерного капіталу (ROE); процентна маржа (SPRED).

ROA — показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку (прибутку після оподаткування) й активів банку. Він показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. ROA — показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються із завданням отримання чистого прибутку з активів банківської установи.

ROE — показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу. Його значення особливо цікавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно характеризує розмір чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу, тобто рівень дивідендів.

SPRED — показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є уста нова банку. Посилення конкуренції зумовлює скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулою:

 

Аналізуючи прибутковість банку, використовують також такі показники, як чистий прибуток на одну акцію (ЧПА) та чиста процентна маржа (ЧПМ).

ЧПМ — це відношення процентної маржі (спред) до активів банку. На розмір процентної маржі впливають такі чинники, як склад та обсяг залучених коштів, розмір кредитних та інших вкладень. Крім того, розмір процентної маржі залежить від співвідношення кредитних вкладень та джерел їх утворення за термінами платежів, а також за ступенем терміновості перегляду процентних ставок.

60.Становлення комерц. Банків в У. З часу оголошення незалежності України реєстрація новостворених комерційних банків почала здійснюватися Національним банком, хоча певна кількість таких банків в Україні з'явилася за рішенням колишнього Державного банку СРСР.

За перший рік незалежності (1992) в Україні було зареєстровано 60 комерційних банків, і на кінець цього року їх загальна кількість становила 133 одиниці. Найбільша кількість комерційних банків була зареєстрована у 1993р. (84), а з 1995р. кількість щорічно зареєстрованих банків зменшилась у середньому до шести.

Переважна кількість комерційних банків — це акціонерні товариства (72%), з яких 69% — відкриті і 31% — закриті. Товариства з обмеженою відповідальністю становлять лише 16% від загальної кількості зареєстрованих банків.

З 1994 р. в Україні почали з'являтися комерційні банки з участю іноземного капіталу. їх кількість до початку 2006 р. досягла 22, у тому числі зі 100-відсотковим іноземних капіталом — дев'ять.

Власний капітал усіх комерційних банків на 1 липня 2005р. дорівнював 14,2% сумарних банківських зобов'язань.

Чималої шкоди процесу накопичення банківського капіталу завдає девальвація гривні, яка призводить до його знецінення в доларовому обчисленні.

У структурі зобов'язань комерційних банків переважають депозитні зобов'язання. Домінуючим видом зобов'язань є строкові депозити (60,9%).

У загальних депозитних зобов'язаннях комерційних банків 46,1% становлять депозити юридичних осіб і 53,9% — фізичних. Швидкими темпами почали зростати депозити фізичних осіб після введення гривні.

Слід підкреслити, що основна сума депозитів населення розміщена не в спеціалізованому Ощадбанку, а в інших банках.

Значне зміцнення ресурсної бази дало можливість комерційним банкам суттєво розвинути свої активні операції. У структурі активів комерц. банків провідна роль належить кредитним операціям. Спостер. позитивні зрушення в структурі банківських кредитів, які полягають у збільшенні в

останні 3 роки майже втричі питомої ваги кредитів на інвестиційну діяльність господарників у заг. обсязі банківських кредитів.

Основними суб'єктами кредитування поступово стали господарства колективної форми власності, потім ідуть господарства приватної форми і державні підприємства. На кредитування міжнар. організацій та юр. осіб інших держав припадають незначні суми. Відбувається поступовий розвиток банківського кредитування насел., проте воно ще займає незначне місце в кредитних операціях комерц. банків. Як позитивне явище слід відзначити помітні зміни в асортименті кредитних послуг б.

Якість кредитного портфеля комерц. банків не можна вважати достатньою. З урахуванням усіх видів проблемних кредитів кожна 4 гривня, передана в позику комерц-ими банками, може не повернутись кредиторові.

Важливим видом активних операцій комерційних банків є інвестиційні операції.

Фін. результати діяльності комерц. банків можна оцінити різними показниками, але найзручнішим є показник, що хар-є відношення чистого прибутку банку до акціонерного капіталу (ROE).

У 2000 р. система комерційних банків замість прибутків отримала збитки внаслідок погіршення якості кредитного портфеля і відносного скорочення обсягів кредитних вкладень. Розширення кредитної діяльності комерц. банків, яке відбулося у 2001 р., дало змогу подолати збитковість і мати прибуток 530 млн. грн. За період з 2001 до 2005 р. прибуток банків зріс у 2,4 раза.

Гострими проблемами розвитку комерц. банків У є недостатність у багатьох із них капіталу і неякісна структура активів. Це призводить до того, що майже третина всіх банків є проблемними і кожний третій з них переведений НБУ на режим фінансового оздоровлення. В Україні майже не створюються спеціалізовані банки. У діючих системних банках не створено належної інфрастр-ри. Недост. є рівень капіталізації банків, який визначається як співвідношення регулятивного капіталу до активів, зважених на ризик. Тому проблему підвищення рівня капіталізації можна вирішувати як нарощенням власного капіталу, так і зменшенням високоризикових активів.