Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Походження та розвиток центр. банків. Створення Європейської системи центр. банків.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Інституційні основи центр. банків світу закладались упродовж століть. Попередниками центр. банків можна вважати емісійні банки. Їх виникнення спричинила об'єктивна потреба в централізації банкнотної емісії, концентрації емісії банкнот у межах 1 банку На початок XX ст. централізація банкнотної емісії була завершена головним чином в Європейських країнах. Для XX ст. характерним є процес демонетизації золота і перехід від грошової системи золотомонетного стандарту до системи обігу грошей, не розмінних на золото. Центр. банку держава надає особливий статус і делегує специфічні функції, спрямовані на забезпечення стабільності як вартості грошей, так і банківської системи. Створення центр. банків відбувалося 2 шляхами. Перший шлях – еволюційний – це поступове перетворення банку, який мав статус емісійного, у центр. банк. Другий шлях – це створення центр. банку на основі спец. закону, який передбачає особливий статус новоствореного банку з моменту його заснування. Успішне функціонування Європейської валютної системи створило необхідні умови для формування ек. валютного союзу Європейського союзу (ЄВС). Важливим етапом формування ЄВС стало заснування у 1994р. Європейського валютного інституту для розроблення правил і процедур створення Європейської системи центр. банків (ЄСЦБ) і введення в обіг єдиної європейської валюти євро. ЄСЦБ – це дворівнева банк. система, що складається із Європейського центр. банку – ЄЦБ і нац. центр. банків країн Європейського союзу. Створення ЄСЦБ було логічною передумовою запровадження єдиної європ. валюти – євро. Становлення та основні напрями діяльності Нац. банку Укр. Нац. банк У. було утворено у 1991 р.. Законом було закладено основи класичної дворівневої банк. системи, яка включає, з одного боку, центр. банк, як головний банк. інститут держави, а з іншого – банк. систему, представлену комерц. банками. Згідно з ЗУ «Про Нац. банк У.» Нац. банк є особливим центр. органом держ. управління, основним завданням якого є забезпечення стабільності нац. грошової одиниці – гривні. НБУ розробляє дизайн грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Як емісійний центр країни він має повноваження щодо організації і рег-ня готівкового грош. обігу в У. НБУ прогнозує готівковий обіг, установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій. Виконуючи функцію банку банків, НБУ забезпечує комерційні банки на їх замовлення готівкою; здійснює розрахункове і кредитне обслуговування комерційних банків. НБУ згідно з ЗУ «Про Нац. банк У.» виконує функцію банк. регулювання та нагляду. НБУ як банкір уряду і провідник монетарної політики проводить консультації з КМУ з питань монетарної політики, валютної, фіскальної та інших напрямів загальноек. політики держави. НБУ здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду. НБУ виконує функцію генерального агента Міністерства фінансів з обслуговування розміщення облігацій внутр. держ. позики та проведення платежів за ними. Він організує продаж облігацій на первинному ринку шляхом проведення аукціонних торгів або шляхом продажу за фіксованими цінами, здійснює розрахунки за результатами розміщення облігацій, сплачує дохід за ними та погашає облігації за рахунок бюдж. коштів. НБУ виконує функції платіжного агента уряду стосовно обслуговування зовн. боргу. Банк є розпорядником кредитів, отриманих від МВФ, на нього покладена відповідальність за складання платіжного балансу та звітності про заг. довгостроковий зовнішній борг України. НБУ як центр. банк країни є провідником монетарної політики. Щорічно НБУ розробляє основні засади грош.-кредитної політики. Комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банк. операції для підпр-в, установ і населення головним чином за рахунок грош. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юр. і фіз. осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій: – фін-ня капітальних вкладень за дорученням власників; – випуск цінних паперів; – купівля, продаж і зберігання цінних паперів емітентів; – видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб; – касове виконання держ. бюджету; – придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування; – купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти; – купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і виробів з них; – довірчі операції за дорученням клієнтів; – надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банк. та іншою комерційною і госп. діяльністю. Комерційні банки класифікуються за різними критеріями: За формою власності комерційні банки поділяються на: Унітарні банки мають 1 власника в особі держави чи приватної особи. Колективні – це банки, в яких частка капіталу кожного із засновників зак. обмежена 35%-статутного фонду банку. Залежно від організаційної форми комерційні банки з колективною формою власності представлені на банк. ринку: Акціонерні банки відкритого і закритого типу формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грош. коштів у статутний фонд. Залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на малі, середні і найбільші. Залежно від наявності філій комерційні банки кваліфікують на багатофілійні, малофілійні, безфілійні. Залежно від діапазону операцій, що виконують комерційні банки, і сектора ринку, де вони функціонують, розрізняють: Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва. Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в У. В У. Діє дворівнева банківська система, перший рівень банк. системи представляє Нац. банк У, а другий – комерційні банки різних форм власності. Переважна кількість комерційних банків – це акціонерні тов-ва, з яких 72% – відкриті і 28% – закриті. Тов-ва з обмеженою відповідальністю становлять 14%. З 1994 р. в Україні почали з'являтися комерційні банки з участю іноземного капіталу. За розміром активів укр. комерційні банки поділяються на найбільші (активи понад 1 млрд. гри.), великі (активи понад 100 млн. грн.), середні (активи понад 10 млн. грн.), малі (активи менші за 10 млн. грн.). Відбувається поступовий розвиток банківського кредитування населення, проте воно ще займає незначне місце в кредитних операціях комерц. банків. При кредитуванні населення, як і юр. осіб, банки віддають перевагу кредитам на поточні потреби, а кредитування інвестиційної діяльності не є для них пріоритетним. Фін. результати діяльності комерційних банків можна оцінити різними показниками, але найбільш зручним і об'єктивним є показник, що хар-є відношення чистого прибутку банку до акціонерного капіталу. Гострими проблемами розвитку комерційних банків України є недостатність у багатьох із них капіталу і неякісна структура активів. Це призводить до того, що майже третина всіх банків є проблемною, з яких кожний третій переведений НБУ на режим фін. оздоровлення. Половина з проблемних банків перебуває у стадії ліквідації. За вісім років (1992–1999) було ліквідовано 69 банків.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 162; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.45.82 (0.01 с.) |