Визвольна війна українського народу

Середини ХVІІ ст. Руїна

План

1. Причина, характер, рушійні сили та періодизація Визвольної війни.

2. Воєнні дії 1648 – 1654 рр. Переяславська рада. Березневі статті.

3. Україна в добу Руїни. Наслідки Андрусівського перемир'я та "Вічного миру".

Методичні рекомендації

При підготовці до семінарського заняття варто з'ясувати причини, особливості підготовки і початок збройного повстання козацтва на чолі з Б.Хмельницьким. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем та поширення повстанського руху на всі українські землі. Воєнний тріумф під Пилявцями і визволення західноукраїнських земель. Перемога під Зборовом і реакція українського суспільства на умови Зборівської угоди 1649 р. Необхідно відзначити, що вже в ході всенародного повстання 1648 року відбулися докорінні зміни в устрої українського суспільства. Верховним органом стала загальнокозацька рада, яка мала загальнонародний характер. На чолі держави став гетьман, до рук якого поступово переходила військова, адміністративна, фінансова і судова влада. Дорадчі права при гетьмані мала рада генеральної старшини, до якої належали генеральний писар, генеральний обозний, генеральний осавул, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий, які відали управлінням окремими галузями життя. Військовими і адміністративно – територіальними одиницями України були полки. Влада у них зосереджувалась в руках полковника і очолюваної ним полкової адміністрації. Полки поділялися на сотні. Керували ними сотник і сотенна старшина. Сотня складалася з куренів, очолюваних курінними отаманами. Українська держава мала свої власні збройні сили, основу яких складали запорожці й реєстрові козаки. В Україні склалися судова та фінансова системи, власна символіка, український уряд проводив активну зовнішню політику, напрямки якої необхідно детально проаналізувати.

Дипломатичні й воєнні успіхи в 1650 р. Поразка під Берестечком та її наслідки. Воєнні дії в 1652 – 1653 pp. Зовнішня дипломатія Б.Хмельницького і поступове зближення України з Росією. Мета і значення рішень Переяславської Ради 1654 р. про об'єднання України з Росією. Умови Березневих статей 1654 р. зміни в соціальній структурі населенння. Спільні воєнні успіхи України і Росії та перші непорозуміння між ними в 1654 – 1655 рр. Загострення українсько-російських відносин наприкінці 1655 — у першій половині 1657 pp. Смерть Б. Хмельницького та його роль в історії України. Початок Руїни. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити на які соціальні верстви опирались українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьманства та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто звернути увагу на перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались.

Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних наслідків Руїни для України необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Мицик Ю. А. Як козаки воювали, - Дніпропетровськ, 1990.

6. Поршнев Б. Ф. Франция, английская революция и европейская политика в середине XVII в. - М., 1970.

7. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. - К., 1995.

8. Борисенко В. Й., Заремба С 3. Україна козацька. - К., 1993.

9. Брайчевський М. Приєднання чи возз'єднання! (Критичні замітки з приводу однієї кон­цепції// Україна. - 1991. - № 16-17.

Семінарське заняття № 7

Українські землі у ХVІІІ ст.

План

1. Обмеження автономії України впродовж ХVІІІ ст.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Приєднання Північного Причорномор'я та Правобережної України до Російської імперії. Доля українського козацтва.

4. Культура українського народу у ХVІІІ ст.

Методичні рекомендації

Обмеження Росією автономних прав України особливо гостро розпочалося після акції Мазепи і мало декілька аспектів: в першу чергу треба зосередити увагу на політичній складовій цього процесу, тобто обмеженні прав гетьмана шляхом запровадження царського резидента при гетьмані Скоропадському, створенням Малоросійської колегії. Перша ліквідація гетьманства за часів Павла Полуботка. Олешківська Січ. Відновлення гетьманства. Данило Апостол. Друга ліквідація гетьманства і правління гетьманського уряду. Повернення запорожців на Середнє Подніпров'я і заснування Нової Січі. Наслідки для України російсько-турецької війни 1734 – 1738 pp. Останнє відновлення гетьманства і остаточна його ліквідація. Зведення України до стану окраїни Російської імперії (1764-1799): скасування полково-сотенного устрою Слобідської України, причини підготовки і ліквідація Запорозької Січі та її наслідки для України, діяльність другої Малоросійської колегії.

Розглядаючи питання про міжнародне становище України в зазначений період, в першу чергу слід звернути увагу, що українські землі на початку ХVІІІ ст. знаходились у складі Російською імперії, Польщі та Туреччини. Росія, знаходячись на піднесенні після успішного завершення Північної війни, розширювала свої кордони на півень шляхом війн з Туреччиною. Слід проаналізувати територіальні наслідки російсько-турецьких війн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Розкриваючи проблему поділів Польщі, слід звернути увагу на їх причини, які в більшій мірі носили міжнародний характер, тому в поділі Польщі приймали участь, крім Росії, Австрія та Прусія. Як результат цих процесів більшість українських земель опинилась в складі Російської імперії, що мало як позитивні так і негативні моменти, які слід виділити. До складу Австрії увійшла Галичини та була приєднана Буковина. В завершення розкриття цього питання необхідно порівняти становище українських земель в складі цих держав.

Зрушення у суспільному господарстві. Поширення мануфактурного виробництва. Формування ринку робочої сили. Економічні зв'язки, насильницьке зведення соціальної структури населення до загальноросійської. Національні зміни в соціальній струк­турі населення. Формування національної буржуазії. Боротьба населення за поліпшення умов життя. Культура.

Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

3. Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. – К, 1961.

4. Голобуцький В. А. Черноморское казачество. – К., 1956.

5. Дружинина Е. И Северное Причорноморье в 1775 – 1800 гг. – М., 1959.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Українські землі у ХІХ - ХХ ст. Незалежна Україна.

 

Семінарське заняття № 8

Українські землі в першій половині ХІХ ст.

План

1. Політичне становище та адміністративний устрій українських земель наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії.

3. Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство.

4. Західно-українські землі під владою Австрійської імперії.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення теми слід показати, як уніфікація імперської управлінської системи російським урядом фактично вела до денаціоналізації українських земель, до включення їх в загальний політико–адміністративний поділ Російської імперії. Аналізуючи стан промисловості і сільського господарства, треба визначити причини занепаду більшості як селянських, так і поміщицьких господарств, кризи кріпосних відносин на селі. Аналізуючи стан промисловості слід довести, що переростання середньовічної промисловості в індустріальну проявилося в заміні мануфактурного виробництва фабричним, висвітлити роль купецького капіталу і вільнонайманої праці в цих процесах, початок промислового перевороту, його особливості в українських губерніях, зростання кількості підприємств, розвиток нових галузей промисловості тощо.

Розкриваючи питання соціальної боротьби народних мас, слід охарактеризувати політики російського уряду щодо України, посилення національного та соціального гноблення, форми і характер протесту українського населення, найбільші виступи селян, козаків, робітних людей, військових поселенців. Окремо зупинитися на наймасовіших виступах того часу – селянських виступах під проводом Устима Кармелюка та “Київській козаччині” 1855р.

Переходячи до вивчення суспільно-політичного руху в Україні в першій половині Х1Х ст., звернути увагу на значення декабристського руху, його активні прояви в Україні особливості програм декабристських товариств, їх зв’язок з подальшим розвиток суспільно-політичного життя в Україні. Звернути увагу, що суто українським національним суспільно-політичним рухом була діяльність Кирило-Мефодіївського товариства; визначити особливості їх програмних документі, напрямки діяльності, участь у русі Т.Г.Шевченка, викриття товариства і жорсткі покарання його учасників, особливо великого українського поета. Дяільність Кирило-Мефодіївського товариства, не дивлячись на вузьку соціальну базу гуртка, мала велике значення, яке полягало, зокрема в тому, що вона започаткувала перехід від культурницького до політичного етапу боротьби за національне визволення України.

Вивчення питання “Західноукраїнські землі” слід почати з визначення українських земель, що ввійшли до складу Австро-Угорської імперії, їх адміністративного устрою і економічного розвитку. Звернути увагу на дещо запізний початок промислового перевороту, становище сільськогосподарського виробництва, а також на явище національного пригнічення українців. Характеризуючи суспільно-політичну ситуацію та національний рух на західноукраїнських землях, зосередити увагу на ролі греко – католицького духовенства, яке стало провідником “українського відродження в Галичині. Аналізуючи появу і діяльність гуртка “Руська трійця”, визначте, яке значення мала діяльність цього культурно – просвітницького товариства для подальшого розвитку національного руху, причини його слабкості. З національним пробудженням на західноукраїнських землях слід також пов’язати посилиння селянського руху, наголосити на особливому знначені подій революції 1848-1849 рр., відзначити діяльність Головної Руської Ради, вплив на розвиток суспільно-політичного руху скасування кріпацтва.

 

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Гуржій І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. - К., 1954.

6. Гуржій І. О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні з кінця XVII ст. до 1861 р. - К., 1962.

7. Дерев'янкін Т. І. Мануфактура на Україні в кінці XVIII — першій половині XIX ст. - К., 1960.

8. Гуржій І.О. Зародження робітничого класу України (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – К., 1958

9. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1986.

10. Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на України. – К., 1975.

11. Сергієнко Г.Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів (1826-1850). – К., 1991.

Семінарське заняття № 9