Українські землі у другій половині хіv – першій половині хvі ст.

План

1. Політичне становище українських земель.

2. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель.

4. Етнічні процеси в Україні. Пам'ятки культури.

Методичні рекомендації

Вивчаючи матеріали цієї теми, важливо простежити такі процеси: захоплення феодалами Литви і Польщі південно-західних руських земель і створення на них нового політико-адміністративного устрою й управління; піднесення Московського князівства та утворення централізованої московської держави, їх роль у політичному житті українських земель; взаємовідносини Великого князівства Литовського і Польського королівства; остаточна ліквідація князівств.

У ході вивчення питання соціально – економічного розвитку необхідно прослідкувати насамперед за тим, як феодальні відносини досягли на Україні своєї зрілості. Важливо також знати про основні тенденції в економічному розвитку і соціальних відносин на українських землях в період феодалізму.

Знайомлячись із розвитком основних галузей сільського господарства, варто звернути увагу не тільки на повільність змін у ньому, обумовлену феодальним способом виробництва, а й на те, що нового з’явилося в ньому. Особливу увагу слід закцентувати на процесі формування феодального землеволодіння – основі феодально – кріпосницької системи, визначити шляхи його зростання та форми, висвітлити соціальну структуру населення. Необхідно знати причини виникнення з ХV ст. фільваркової системи землеробства, охарактеризувати феодальні повинності та простежити процес закріпачення. Потрібно знати ряд положень, які стосуються розвитку промислів, ремесла, що було пов’язано з дальшим поглибленням суспільного поділу праці, виникнення цехів.

Вивчення матеріалу про міста треба розпочати з того, як засновувалися нові міста і зростали старі; їх поділ на державні і приватновласницькі; надання деяким містам магдебурзького права; дати характеристику основних груп міського населення. Розвиток торгівлі на Україні ХІV – першої половини ХVІ ст. обумовлювався розвитком продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарної продукції сільського господарства і ремесла. Відзначивши це, слід зупинитися на організації торгівлі, на внутрішній (торги, ринки і ярмарки) і зовнішній (з Московією, Молдавією, країнами Західної Європи, зі Сходом) торгівлі.

Розглядаючи питання розвитку культури, варто з’ясувати історичні умови її розвитку та перейти до засвоєння матеріалу про різні галузі культури і виявити головні тенденції в їх розвитку. Шкільна освіта цього періоду представлена школами, що існували при монастирях, церквах, інколи в маєтках феодалів. Особливу увагу слід звернути на православні школи вищого ступеня – “греко – слов’яно – латинську” колегію, заснована князем К.Острозьким. Розвиток шкільної освіти сприяв появі наукових праць з різних галузей науки – математики, медицини, філології тощо. До цього ж часу відноситься і виникнення друкарства в Україні, яке тісно пов’язане ім’ям Івана Федорова. В ХV ст. зародилися нові епічні твори – історичні пісні і думи, своєрідними творами літератури були літописи. У театральному мистецтві наприкінці ХІV – першій половині ХVІ ст. виникає театр у вигляді декламацій і діалогів та народно-площадний театр (інтермедія), з’являється вертеп. При розгляді мистецтва необхідно звернути на такі важливі процеси: виникнення в них національних, народних рис; зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів тощо.

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Крип'якевич I. П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.

6. Насонов А. Н. Монголы и Русь (История татарской политики на Руси. - М.Л., 1940.

7. Шабульдо ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.

 

Семінарське заняття № 5

Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

План

1. Люблінська унія 1569 року та її наслідки.

2. Соціально-економічний розвиток України. Магдебурзьке право.

3. Зародження та розвиток українського козацтва.

4. Культурний розвиток українських земель.

Методичні рекомендації

Розглядаючи запропоновані питання, варто звернути увагу на останні спроби аристократії під проводом М.Глинського домогтися створення власної держави на українських землях наприкінці XV — на початку XVI ст. Становище на українських територіях напередодні створення Речі Посполитої. Економічний розвиток українських територій в складі нового державного утворення. Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.

Підготовка, проведення і значення Люблінської унії 1569 р. в історії України. Українсько-кримські відносини середини ХVІ ст. Населення українських земель окресленого періоду: зміни в його соціальній структурі, поява козацтва. Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.

Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.

Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.

При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.

Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.

Кристалізація нової національної свідомості. Зміни в національній мові. Реформаційний рух і конфесійна боротьба. Національно-культурне піднесення. Братства.

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Бойко I. Д. Селянство України в другій половині XYI - першій половині XYII ст. - К., 1963.

6. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XYI-XYU ст. - К., 1966.

7. Хижняк 3. І. Києво-Могилянська академія. - К., 1981.

Семінарське заняття № 6