Етичні аспекти роботи психолога-дослідника

 

Існує декілька поглядів щодо проблеми співвідношення етики (моралі) та науки. Згідно з першим, наука та мораль – це несумісні категорії, тобто мораль сама по собі знаходиться поза наукою, а наука – поза мораллю. Так, наприклад, у 1930-х рр. А.Ейнштейн вважав, що «наука не може вчити людей моралі» і що «мораль не можна побудувати на науковій основі».

Згідно з другою точкою зору, мораль та наука пов’язані між собою у тому плані, що вони побудовані за одним і тим самим аксіоматичним принципом (як у науці, так і в моралі є певні базові аксіоми, які немає сенсу доводити). Наприклад, у 1950-х рр. той же А.Ейнштейн став вважати, що «між етичними аксіомами і науковими аксіомами не існує особливої різниці…».

У третьому підході мова йде про те, що наука повинна базуватися на морально-етичних принципах, основним з яких є принцип відповідальності вчених перед суспільством. Так, німецький філософ Х.Йонас висунув принцип «екологічної відповідальності»: «Роби так, щоб наслідки твоїх дій не стали перепоною для продовження життя на землі».

Етичні проблеми є актуальними як для природничих (наприклад, в ядерній фізиці, генетиці або медицині), так і для гуманітарних наук (педагогіки, соціології та ін.). Психологія у цьому плані не є виключенням. І хоча існує думка, що психологія сама по собі знаходиться «поза мораллю» (у тому плані, що у психології не може бути оцінок «морально-аморально» щодо вчинків, думок, почуттів), але робота психолога, як і будь-якого представника професії «людина-людина», завжди повинна регулюватися певними етичними нормами. Такі етичні норми містяться в Етичних кодексах – документах, які розробляються професійними психологічними спільнотами (товариствами, асоціаціями) кожної країни.

Етичний кодекс Товариства психологів України. Даний документ був прийнятий у 1990 р. на Першому Установчому з’їзді Товариства психологів України. У Кодексі наведені як загальні принципи роботи психолога, так і тлумачення ряду конкретних принципів (відповідальності, компетентності, благополуччя клієнта, конфіденційності тощо). Стосовно наукових досліджень у Кодексі існує п’ятий розділ – “Етичні правила психологічних досліджень”, зміст якого наводиться нижче.

5.1. Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів… Психолог самостійно обирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової адекватності.

5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне і доступне роз’яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки…

5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Такі відомості можуть бути розкриті після завершення експериментальної програми.

5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь в експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).

Етичні принципи психологічних досліджень у США. Один з найбільш ретельно розроблених Етичних кодексів розроблений американськими психологами. Цей документ під назвою «Етичні принципи і кодекс поведінки психолога» був прийнятий у 1992 році Американською Психологічною Асоціацією (АПА). Цікаво, що цими принципами повинні керуватись як професійні психологи, так і інші особи, що працюють у психологічній галузі (зокрема студенти-психологи). Основними принципами роботи американських психологів вважаються компетентність, чесність, турбота про оточуючих та соціальна відповідальність. Нижче наводяться фрагменти даного документа, які безпосередньо стосуються методики та організації наукових досліджень.

- При плануванні дослідження психологи враховують його етичну прийнятність у відповідності з Етичним кодексом. Якщо будь-яке етичне питання є незрозумілим, психологи домагаються його вирішення шляхом консультацій з вищестоящими контролюючими органами…, колегами…

- Психологи несуть відповідальність за етичне проведення досліджень, що здійснюються ними або іншими людьми під їх наглядом та контролем ….

- Психологи використовують мову, цілком зрозумілу учасникам дослідження, при одержанні від останніх необхідної згоди на основі повної інформації… Ця згода відповідним чином документується…

- Використовуючи мову, цілком зрозумілу учасникам, психологи інформують їх про характер дослідження; вони також повідомляють учасникам, що вони можуть взяти участь у дослідженні, відмовитись від участі у дослідженні або вийти з дослідження у будь-який момент; вони повідомляють можливі наслідки відмови або виходу з дослідження; вони інформують учасників про значущі фактори, які можуть вплинути на готовність останніх брати участь в експериментах (… різного роду небезпеки, дискомфорт, несприятливі впливи…); вони також пояснюють інші питання, які цікавлять майбутніх учасників.

- Проводячи дослідження за участю студентів або підлеглих, психологи здійснюють спеціальні заходи безпеки з захисту майбутніх учасників від несприятливих наслідків відмови від дослідження або виходу з нього.

- Коли участь у дослідженні є обов’язковою складовою навчального курсу або пов’язана з отриманням додаткового заліку, майбутньому учаснику дають можливість обрати один із рівноцінних видів альтернативної діяльності…

- Якщо будь-які особи за законом нездатні дати згоду… психологи все рівно 1) дають необхідні пояснення, 2) отримують згоду учасника, 3) отримують необхідний дозвіл від особи, яка несе відповідальність за учасника…

- Необов’язковим є отримання згоди на основі повної інформації при проведенні анонімних опитувань, у польових спостереженнях, архівному пошуку…

- Психологи отримують від учасників досліджень згоду на основі повної інформації перед застосуванням відео- або аудіозапису в будь-якій формі. Винятком є прості польові спостереження у громадських місцях, якщо не очікується, що запис буде … здатен… завдати шкоди людині.

- Психологи не пропонують надмірних або неприйнятних грошових або інших винагород, щоб отримати згоду людей на участь у дослідженні….

- Психологи проводять дослідження, які передбачають обман, тільки у тому випадку, коли вони впевнені, що використання обманних прийомів є виправданим очікуваною науковою, освітньою або прикладною цінністю дослідження і що неможливі такі ж ефективні процедури, де не використовуються обман.

- Психологи ніколи не вводять учасників дослідження в оману стосовно значущих питань, які здатні вплинути на готовність останніх брати участь у дослідженні, таких як фізична небезпека або неприємний емоційний досвід;

- Будь-який вид обману, який є частиною плану і проведення експерименту, повинен бути пояснений учасникам… після завершення їх участі…

- Психологи інформують учасників дослідження про можливе поширення або подальше використання дослідницьких даних, що дозволяють ідентифікувати учасника, а також про можливості непередбаченого використання цих даних у майбутньому.

- При проведенні дослідження психологи втручаються в приватне життя учасників або контактують з їх оточенням, яке є джерелом інформації, тільки в тій мірі, яка виправдана… планом дослідження і узгоджується з роллю психологів як наукових дослідників.

- Психологи надають учасникам дослідження можливість негайно отримати належну інформацію про характер, результати дослідження і зроблені з нього висновки…

- Якщо наукові або загальнолюдські цінності виправдовують затримку або ненадання цієї інформації, психологи вживають належних заходів до зменшення шкоди…

- Психологи не займаються підтасовуванням даних і не публікують сфальсифікованих результатів дослідження.

- Якщо психологи знаходять серйозні помилки в опублікованих ними даних, вони здійснюють належні кроки до усунення подібних помилок через внесення правок, повідомлень про зроблені помилки…

- Психологи не видають частини або окремі елементи чиїхось робіт за свої, навіть якщо чужа робота або джерело даних цитується епізодично.

- Психологи несуть відповідальність і приймають на себе заслуги… тільки за ті роботи, які вони дійсно виконали або в які зробили внесок.

- Посада… не є основою для авторських заслуг. Навіть незначний внесок у дослідження або у підготовку публікації повинен бути визнаний, наприклад, через вказування у посиланні або у вступній частині.

- Студент або аспірант звичайно вказується в ролі основного автора будь-якої написаної декількома авторами статті, яка спирається, головним чином, на його курсову, або дипломну роботу, або дисертацію.

- Психологи не публікують як оригінальні дані раніше опубліковану інформацію. Це не стосується повторної публікації даних, яка супроводжується необхідними коментарями.

- Після того як результати дослідження опубліковані, психологи не приховують дані … від інших компетентних фахівців… за умови, що буде захищена конфіденційність учасників дослідження і якщо авторські права не є перепоною для їх обнародування.

Розділ ІІ.