Вартість,корисність,цінність.

Вартість товату – це уречевлена в товарі суспільна праця виробника. Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття – мінової вартості.

Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням, в якій споживчі вартості одного роду обмінюються на споживчі вартості іншого роду.

Коросність показує ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги..Один і той же товар з однаковою споживчою вартістю може мати зовсім різний ступінь корисності для окремих споживачів.

Цінність. Цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки і є основною для визначення виробленого блага як вартості. Цінність є водночас функцією витрат праці і функцією корисності.

Поєднання вартості й цінності та їхнє суспільне визнання відбивається в ціні. Ціну можна вважати формою грошового вираження вартості і цінності товару. Ціна зумовлює можливість одночасного прояву інтересів виробників і споживачів. Тільки вартість є рушійним мотивом для товаровиробника, так само як цінність- рушійний мотив для споживача.

Рідкість- - характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.

Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.

Є дві основні концепції, які пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична і еволюційна.

Раціоналістична пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів. Така концепція панувала до кінця 18 ст.

Еволюційна концепція стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну. Вперше була сформульована К.Марксом.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального товарообміну. У міру розвитку товарного виробництва прямий товарообмін ускладнювався. Потрібен був товар-посередник, тобто загальний еквівалент. Спочатку ним були золото і срібло. Потім тільки золото.

Суть грошей це поєднання їх властивостей:

1.гроші виконують роль загального еквівалента, за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість;

2.вони є абсолютно ліквідними, тобто мають здатність обмінюватися на всі інші товари;

3.виражають економічні відносини;

Отже, гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Теорії грошей.

Металева. Представники визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Вони стверджували, що золото і срібло є грошима завдяки природним властивостям.

Номіналістична. Прихильники вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими держвладою.

Кількісна. Представники стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначається кількістю грошей в обігу.

 

Функції грошей та їх еволюція.

Функції грошей – це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Виділяють такі основні функції: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб утворення скарбів, світові гроші.

Функція грошей як міра вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента визначати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форми ціни.

Ця функція реалізується через масштаб цін. Масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

Функція засобу обігу. Гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Цю функцію гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

На основі цієї функції виникли кредитні гроші – вексель, банкнота, чек.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин.

Важливим аспектом пізнання функцій грошей є принцип їх еволюції.

Еволюція функції міри вартості. Сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо.

Еволюція функції грошей утворення скарбів. Оскільки

золоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворювати скарб. Але паперові та кредитні гроші набувають якісно нової функціональної форми — стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби суспільного відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо), а також потреби населення у придбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, потреби у відпочинку та ін.

Еволюція функції грошей як засобу платежу. У процесі розвитку товарно-грошових відносин функції грошей як засобу

обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні

гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами.

Еволюція світових грошей. У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Функцію

світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і міжнародні грошові одиниці (євро). Однак золото виконує функцію централізованого резерву країни, зосередженого в центральних банках, і може

використовуватися у міжнародних розрахунках опосередковано шляхом попереднього продажу на світових ринках золота й подальшого його обміну на національні валюти інших країн.

Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції форм грошей.

Товарні гроші - Металеві гроші - Паперові гроші - Кредитні гроші

 

Ринок та його функції

Ринок — система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

До функцій ринку належать:

Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи

соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси — виробництво, обмін, розподіл і споживання.

Функція санації. Ринок очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні,

Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле.

Структура ринку за різними критеріями:

в) за територіальною ознакою:

— місцевий;

— регіональний;

— національний;

— світовий;

д) стосовно способу формування:

— стихійний;

— організований.

а) за об'єктами обміну:

=> товарний ринок, який набуває форм:

— ринку послуг;

— ринку споживчих товарів;

— ринку науково-технічних розробок та інформації;

=> ринок ресурсів, який набуває форм:

— ринку землі та нерухомості;

— ринку капіталу;

— ринку праці;

=> фінансовий ринок, що набуває форм:

— грошового ринку;

— ринку цінних паперів;

— валютного ринку;

б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання:

— регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб'єктів господарювання, формуючи та

захищаючи конкурентне середовище);

— вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців,багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

— монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

— монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

г) стосовно відповідності чинному законодавству:

— легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);

— тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків);