Характеристика графіка виробничої функції у короткостроковому періоді

Фаза	Сукупний продукт, ТР	Середній продукт, АР	Граничний продукт, МР	Кінцева точка фази
І	збільшується	збільшується	збільшується до max	МР=max
II	збільшується	збільшується до max	знижується МP≥AP	AP=max MP=AP
III	збільшується до max	знижується	знижується до 0	TP=max MP=0
IV	знижується	знижується	знижується	–

На І фазі необхідно збільшувати масштаби виробництва, залучаючи більшу кількість змінного фактора виробництва;

На ІІ фазі є рація продовжувати залучати ресурси, нарощувати виробництво продукції за максимальних значень середньої та граничної продуктивності змінного фактора виробництва. Проте обсяг продукції ще не є максимальним;

На ІІІ фазі обсяг продукції буде найбільшим при дуже низькій середній та граничній продуктивності ресурсу;

На IV фазі слід припинити залучати ресурси. Граничний продукт має від’ємне значення.

Þ

Закон спадної віддачі змінного фактора виробництва:

залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості певного фактора за незмінних обсягів інших факторів призводить до того, що віддача (продуктивність) кожної наступної одиниці змінного ресурсу спадає.

Þ закон діє у короткостроковому періоді, коли принаймні один із факторів являється незмінним;

Þ закон спадної віддачі залежить від технології виробництва: зміна технологій може призвести до зростання всієї кривої випуску продукції (див. рис. 6.6)

	Ефект масштабу

 

Для усвідомлення особливостей процесу виробництва фірми у довгостроковому періоді необхідно проаналізувати залежність приросту обсягу випуску продукції від збільшення використання всіх інших факторів.

	Зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва- обсяг виробництва збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення витрат ресурсів.

 

 

Наприклад, коли обсяг випуску продукції збільшується більш ніж у два рази при подвоєнні виробничих факторів. З рис.6.6 видно, що для виготовлення 100 одиниць продукції необхідно мати витрати 50K і 50L на кожну фірму; при подвоєнні кількості ресурсів, що використовуються (100К і 100L), обсяг випуску продукції зростає в 3 рази і складає 300 одиниць продукції.

Þ Зростаючий ефект масштабу базується на тому, що збільшення масштабу виробництва здебільшого не потребує пропорційного збільшення всіх ресурсів. Наприклад, при збільшенні присадибної ділянки вдвічі периметр огорожі не збільшується у два рази.

Q₀ = f(K,L) Q₁ = f(kK,kL) Þ Q₁>kQ₀

Якщо діє додатний ефект масштабу виробництва, то виробляти продукцію вигідніше на одній великій фірмі, ніж на декількох малих.

Економія, що обумовлена масштабом виробництва полягає в тому, що в результаті розподілу праці і економії ресурсів підвищується продуктивність факторів виробництва. Але через деякий час фірма може вичерпати можливості економії за рахунок зростання масштабу виробництва. У такому разі економічні умови діяльності фірми стають нормою виробництва у суспільстві. Тому збільшення вдвічі витрат на виробництво певного блага шляхом створення ще однієї такої фірми лише збільшить виробництво продукції вдвічі.

	Сталий ефект від зміни масштабу виробництва- приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва

 

Q₁ = kQ₀

 

 

	Спадний ефект від зміни масштабу виробництва зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат виробництва

 

 

Від’ємний ефект масштабу виробництва існує, як правило, за умови, що економія, яка обумовлювалась його зростанням, нівелюється додатковими витратами на управління, координацію проміжних ланок, обмін інформацією і т.ін.

 

Þ Можливість досягнення того чи іншого ефекту зростання виробництва залежить від виробничої функції;

Þ Визначення ефекту зростання масштабів виробництва потребує емпіричного дослідження виробництва в окремих галузях економіки;

Тема 7 Витрати виробництва

 

До найважливіших параметрів фірми як мікроекономічної моделі належать також витрати виробництва, доход і прибуток.

	Витрати виробництва

Þ це вартість всіх видів ресурсів необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності фірми (підприємства).

Феномен обмеженості всіх видів ресурсів вимагає при виробництві певних благ відмови від використання тих самих ресурсів для виробництва інших лаг. Таким чином всі витрати можна розглядати як альтернативні.