Методичні вказівки до проведення семінарських занять

Основним завданням проведення практичної частини вивчення дисципліни є забезпечення засвоєння теоретичного матеріалу шляхом обговорення питань теми, тестування та розв’язання задач.

При проведенні семінарських та практичних занять реалізуються такі форми навчального процесу:

- усне опитування студентів з питань, які виносяться на обговорення відповідно до плану;

- виконання контрольних завдань за тестами;

- програмований контроль знань студентів;

- рішення комплексних задач, зокрема, прогнозування матеріалопотоку (семінарське заняття №2),вибір оптимального виду транспорту(семінарське заняття №3), розрахунок оптимальної площі власного складу (практичне заняття №6), розрахунок оптимальної частоти поставок на основі класифікації витрат на закупівлю (практичне заняття №7);

- рішення задач на управління запасами відповідно до різних моделей.

Мета та завдання проведення практичних і семінарських занять:

- закріплення теоретичних основ логістики;

- вироблення умінь та навичок створення логістичних систем, використання методів логістики та логістичного підходу на практиці;

- практичне застосування методичних підходів до оцінки економічної ефективності логістичних систем;

- опанування практичними навичками управління запасами на підприємстві, зокрема аналіз структури запасів, розрахунок оптимальної частоти поставок, оптимального розміру замовлення та розміру страхових запасів;

- організація руху потоків на підприємстві.

4.2 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів

До самостійної роботи студентів відноситься: рішення тестів, розв’язання задач, проведення АВС- та XYZ-аналізів.

1) Всі тести мають чотири відповіді, тільки одна з яких є правильною. Для рішення тестів можна користуватися лекційним матеріалом або наведеною наприкінці заняття літературою.

2) Задачі, представлені в практичних заняттях, вирішуються самостійно (окрім комплексних) за допомогою формул, які наведені. Наприклад, задачі в практичному занятті №5 пов’язані з управлінням запасами та відносяться до різних моделей (Q-модель та її різновиди: модель з фіксованим розміром замовлення, модель зі ступінчатою ціною, модель з фіксованим об’ємом в виробничому процесі, модель планування дефіциту;визначення рівня страхового запасу, Q-модель і рівень обслуговування; модель з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (P-модель) і рівень обслуговування).

3) Для проведення АВС-аналізу необхідно взяти дані по запасам матеріалів або товарів, що зберігаються на складі будь-якого підприємства. Аналіз можна проводити як за даними сфери постачання, так і сфери розподілу. Проведення АВС-аналізу можна здійснити за допомогою наступного алгоритму:

1 Опис асортименту (кількість та ціна).

2 Визначення процентного співвідношення по позиціям в загальному кількісному об’ємі.

3 Визначення вартісного об’єму кожної позиції асортименту.

4 Упорядкування асортименту по вартісному об’єму в порядку зменшення.

5 Визначення процентного співвідношення по позиціям в загальному вартісному об’ємі.

6 Розподіл асортименту по класам А, В, С

7 Сумарне процентне співвідношення по класам, починаючи з першої позиції в упорядкованому списку.

8 Графічне зображення результатів АВС-аналізу (крива Лоренца).

Всі розрахункові дані заносяться в таблицю 4.1

Таблиця 4.1 - АВС-калькуляція

Наймен. продукції на складі	Річний обєм, кг	Доля від річного обєму, %	Вартість одиниці, грн.	Вартісний річний обєм, грн.	Доля від вартісного річного обєму, %	Клас

 

Ті ж дані можуть бути використані для проведення XYZ-аналізу. Алгоритм проведення XYZ-аналізу:

1) Визначення величини продажу для кожної товарної позиції.

2) Визначення коефіцієнту варіації кожної товарної позиції.

3)

Графическое изображение, разделение на классы X, Y, Z

Сортування та підсумування відповідно до збільшення коефіцієнту варіації.

4) Графічне зображення, розподіл на класи X, Y, Z.

Для визначення показників використаємо наступні формули:

1 Середня величина продаж кожної товарної позиції за період (квартал, рік):

(4.1)

де - кількість проданих товарів за i-й період; n - кількість періодів.

 

2 Середньоквадратичне відхилення продажу товарної позиції:

(4.2)

 

3 Коефіцієнт варіації, що дозволяє розподілити товарний асортимент на класи:

(4.3)

Розрахункові дані та розподіл товарів по класам X, Y, Z представляють в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - XYZ-аналіз (дані по продажу товарів за рік по кварталам)

Наймен. товару	Ціна, грн.	Продаж товарів за 200_ р.	Коефіці-єнт варіації, %	Клас
1 квар- тал	2 квар- тал	3 квар- тал	4 квар- тал

 

За результатами проведених АВС- та XYZ-аналізів необхідно зробити висновки у письмовій формі та надати рекомендації стосовно управління кожним класом запасів.