Укладачі О.А. НетребсЬкий, д-р техн. наук, проф.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу " ОХОРОНА ПРАЦІ" в дипломному проекті для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія», професійного спрямування «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів» денної та заочної форми навчання

 

 

Затверджено

радою напряму підготовки 6 .051701

«Харчові технології та інженерія»

 

Протокол № 5 від 25.02.2013 р.

 

Одеса ОНАХТ 2013

Ме­то­ди­чні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломному проекті для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія», професійного спрямування «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів» денної та заочної форми навчання /Укл. О.А. Нетребський, А.П. Бочковський, С.М. Неменуща / ­Одеса: ОНАХТ, 2013. – 37 с.

 

Укладачі О.А. НетребсЬкий, д-р техн. наук, проф.

А.П. Бочковський, канд. техн. наук, асистент

С.М. НЕменуща, канд. с.-г. наук, асистент

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності

О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор

 

 

Методичні вказівки до дипломного проектування містять рекомендації щодо виконання розділу "Охорона праці" та перелік питань, які необхідно розглянути студентам, що виконують дипломний проект за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія», професійного спрямування «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів».

Метою методичних вказівок є надання допомоги в розробці розділу "Охорона праці" у дипломному проекті.

Вступ

Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р. забезпечує основні конституційні права громадян на охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії. Згідно наказу Міністерства освіти України за № 420 від 02.12.98 р. та наказу Міністерств освіти і науки України, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за № 969/922/216 від 21.10.2010 р. «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» дипломний проект студентів освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) «бакалавр» повинен обов’язково містити окремий розділ «Охорона праці».

При виконанні розділу “Охорона праці” у дипломному проекті студент самостійно ідентифікує небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ), які можуть виникнути при реалізації технології, спираючись на знання, що були отримані під час вивчення нормативних дисциплін “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці” та впродовж проходження переддипломної практики. На підставі проведеної ідентифікації виділяються чинники, котрі впливають на комфортні і безпечні умови праці, наводяться їх нормативні значення та зазначаються загальні вимоги безпеки при реалізації технології у відповідності до нормативно-правових актів з охорони праці.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

У вступі до розділу дипломного проекта необхідно приділити увагу необхідності створення здорових та безпечних умов праці, спрямованих на підтримку високої працездатності робітників, досягнення високої продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва.

Розділ "Охорона праці" складається з текстової частини обсягом не більше 6 сторінок. Зміст розділу передбачає ідентифікацію НШВФ, виділення і нормування чинників, які впливають на працюючих, а також зазначення загальних вимог щодо безпеки праці та пожежовибухобезпеки при реалізації технології.

Під час переддипломної практики на підприємстві студент повинен ознайомитись з оцінкою стану охорони праці і планами його покращення на підприємстві, установі чи організації в цілому і в їх структурних підрозділах; роботою служби охорони праці; організацією робочого місця; категорією робіт, що виконуються працівниками при реалізації технології; джерелами шуму та вібрації у виробничих приміщеннях; системами природного і штучного освітлення на робочих місцях; особливостями розміщення виробничого обладнання з точки зору забезпечення безпеки праці; засобами колективного та індивідуального захисту працюючих від дії НШВФ; категоріями приміщень з електро- та пожежовибухонебезпеки; шляхами евакуації з виробничих приміщень. Ці матеріали студент повинен мати у наявності на консультації з розділу “Охорона праці”.

При виконанні розділу необхідно керуватися чинною нормативно-технічною документацією [1-22].

Під час консультації студент пред’являє консультанту підрозділи згідно п.2. даних методичних вказівок.

На підпис консультанту студент представляє розділ повністю оформленим, чернетка додається.

Виділення та нормування чинників, які впливають на комфортні та безпечні умови праці

Загальні вимоги безпеки при реалізації технології.

Пожежовибухобезпека технологічного обладнання і процесів

Засоби пожежогасіння

Коротко обґрунтувати і вибрати засоби пожежогасіння із відомих, що нижче перераховані:

- пожежні сповіщувачі: ручні – кнопка, тумблер; автоматичні – теплові, димові, світлові або полум’яневі і комбіновані;

- вогнегасники: обираються виходячи з визначеного класу можливих пожеж і категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки, додаток Н [10, 11] (обґрунтувати тип, кількість і місце їх установки,);

- первинні засоби пожежогасіння (додаток Р).

- системи пожежогасіння: внутрішня - від пожежних кранів, встановлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішня - від пожежних гідрантів, встановлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання (додаток П);

- автоматичні стаціонарні установки пожежогасіння: водяні спринклерні або дренчерні; дренчерні з повітряно-механічною піною або автоматичні порошкові модульні системи.

Обгрунтування і вибір проводити в залежності від категорії приміщення з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж на робочому місці.

 

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

На генеральному плані слід вказати: розу вітрів, місця розташування пожежних гідрантів, пожежних водоймищ, кількість в’їздів та виїздів з території підприємства (залежить від його площі, але повинно бути не менше двох).

На планах поверхів необхідно зазначити: місця розташування пожежних кранів, вогнегасників, запасних виходів, а на розрізах - телефону, пожежних оповіщувачів, пожежних драбин, блискавковідводів тощо.

Додаток А

Додаток Б

Табл. 1. Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/сек.
Холодний період року	Легка Іа	22 - 24	60 - 40	0,1
Легка Іб	21 - 23	60 - 40	0,1
Середньої важкості ІІа	19 - 21	60 - 40	0,2
Середньої важкості ІІб	17 - 19	60 - 40	0,2
Важка ІІІ	16 - 18	60 - 40	0,3
Теплий період року	Легка Іа	23 - 25	60 - 40	0,1
Легка Іб	22 - 24	60 - 40	0,2
Середньої важкості ІІа	21 - 23	60 - 40	0,3
Середньої важкості ІІб	20 - 22	60 - 40	0,3
Важка ІІІ	18 - 20	60 - 40	0,4

 

При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22 – 24^оС, відносна вологість 60 - 40 %, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/сек.).

Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3 ^оС для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 2.

Табл. 2. Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря ^оС	Відносна вологість (%), на робочих місцях постійних і непостійних	Швидкість руху повітря (м/сек), на робочих місцях – постійних і непостійних
Верхня межа	Нижня межа	Верхня межа	Нижня межа
на постій-них робочих місцях	на непо-стійнихробочих місцях	на постій-них робочих місцях	на непо-стійнихробочих місцях
Холодний період року	Легка Іа						не більше0,1
Легка Іб						не більше0,2
Середньої важкості ІІа						не більше0,3
Середньої важкості ІІб						не більше0,4
Важка ІІІ						не більше0,5
Теплий період року	Легка Іа					55 – при 28^оС	0,2 - 0,1
Легка Іб					60 – при 27^оС	0,3 - 0,1
Середньої важкості ІІа					65– при 24^оС	0,4 - 0,2
Середньої важкості ІІб					70 – при 25^оС	0,5 - 0,2
Важка ІІІ					75 – при 24^оС і нижче	0,6- 0,5

Додаток В

Нормовані рівні звукового тиску(дБ) та рівні шуму (дБА)

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Ж

Додаток И

Додаток К

Додаток Л

Додаток М

 

Додаток Н

Додаток П

Протипожежне водопостачання

(згідно ДНАОП 1.8.10-1.14 -97 і ДНАОП 1.8.10-1.14 -97)

1. Протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84.

Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води для потреб пожежогасіння. У разі недостатнього напору на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.

2. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною мережею і гідрантами, спринклерними, дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд з метою забезпечення їх справного стану і постійної готовності до застосування у разі пожежі чи займання.

Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраче­ної під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати протягом 24 годин.

3. У випадку проведення ремонтних робіт або тимчасового відключення ділянок водопровідної мережі, гідрантів, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних і дренчерних установок, витікання води з пожежних водойм, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного необхідно терміново сповістити про це підрозділи пожежної охорони.

4. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцен­тний покажчик з нанесеним літерним індексом ПГ, цифровими значен­нями відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.

Біля пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми.

5. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по­винні бути очищені від бруду, льоду і снігу, а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.

6. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води.

7. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені:

- загальна схема протипожежного водопостачання;

- схеми спринклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення.

8. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію, що з'єднує її з пожежною охороною підприємства або міста (району).

9. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску води не рідше одного ра­зу на місяць (з відповідним записом у журналі).

10. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля.

Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і приєднаними до кранів і стволів.

Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних опломбованих шафках.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані: літерний індекс ПК, порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Додаток Р

 

Пожежогасіння

(згідно ПУЕ, ДНАОП 1.8.10-1.14 -97 і ДНАОП 1.8.10-1.14 -97)

1. До первинних засобів пожежогасiння відносяться: вогнегасни­ки, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоiзоляцiй­ного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2. Необхідну кiлькiсть первинних засобів пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та приміщення. Якщо в одному примiщеннi знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не вiддiлених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасiння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

3. Покривала (з матерiалiв, вказаних у п.1 цього додатку) повинні мати розмір не менше 1м х 1м. Вони призначені для гасіння невели­ких осередків пожеж в разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х 1,5 м, 2 м х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасання пожеж класів "А", "В", "D", (Е).

4. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі вiдсутностi внутрішнього протипо­жежного водогону та наявності горючих матерiалiв, а також на території об'єктів. Їх кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м² захищуваної площi.

5. Бочки для зберігання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати мiсткiсть не менше 0,2 м³ i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0.008 м³.

6. Пожежні щити (стенди) встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м². о комплекту засобів пожежогасiння, які розміщуються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покрива­ло з негорючого теплоiзоляцiйного матеріалу або повсті розміром до 2м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - ­2 шт.

7. Ящики для піску повинні мати мiсткiсть 0.5;1.0 або 3.0 м³ та бути укомплектовані совковою лопатою. Вмістилища для пiску, що є елементом констукцiї пожежного стенду, повиннi бути мiсткiстю не менше 0,1 куб.м. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.

 

Додаток С

Приклад плану евакуації при пожежі з приміщень кондитерського цеху

Додаток Т

 

Додаток У

Додаток Ф

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.	ГОСТ 12.003–74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация
2.	ДНАОП 1.8.10-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів.
3.	ДНАОП 1.8.10-1.14 -97. Правила безпеки для кондитерського виробництва.
4.	СанПин 42-123-5777-91. Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое.
5.	ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
6.	ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
7.	ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
8.	ДБН В.2.5–28 –2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
9.	ДНАОП 0.00-1.32.01. Правила будови електроустановок. Електрооблад-нання спеціальних установок.
10.	НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень будинків і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
11.	ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров
12.	НАПБ Б.03.001-2004.Типові норми належності вогнегасників
13.	НАПБ А.01.001-2004 (ДНАОП 0.01–1.01–95). Правила пожежної безпеки в Україні
14.	НПАОП 15.0-3.01-07. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для працівників кондитерського, хлібопекарного та макаронного виробництв.
15.	ГОСТ 12.1.114 – 82. Пожарные машины и оборудование. Обозначения условные графические.
16.	ГОСТ 28130-89 (СТ СЭВ 6301-88). Пожарная техника. Огнетушители, установки пожаротушения и пожарной сигнализации. Обозначения условные графические.
17.	ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума.

 

18. Правила устройства электроустановок (ПУЭ)

19. ДСТУ IEC 61140:2005 Захист проти ураження електричним струмом. Загальні аспекти щодо установок та обладнання.

20. ДНАОП 0.00–1.21–98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

21. ГОСТ 12.1.030-81. Защитное заземление. Зануление

22. ГОСТ 12.1.029-80* «ССБТ. Способы и методы защиты от шума. Классификация»

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу " ОХОРОНА ПРАЦІ" в дипломному проекті для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія», професійного спрямування «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів» денної та заочної форми навчання

 

 

Затверджено

радою напряму підготовки 6 .051701

«Харчові технології та інженерія»

 

Протокол № 5 від 25.02.2013 р.

 

Одеса ОНАХТ 2013

Ме­то­ди­чні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломному проекті для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія», професійного спрямування «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів» денної та заочної форми навчання /Укл. О.А. Нетребський, А.П. Бочковський, С.М. Неменуща / ­Одеса: ОНАХТ, 2013. – 37 с.

 

Укладачі О.А. НетребсЬкий, д-р техн. наук, проф.