Тема 12: Місцеві фінанси: їх місце та роль в економічній системі держави

1. Коли сформувалося вчення місцеві фінанси як сукупність теоретичних положень про фінансове господарство та фінансову діяльність місцевих органів влади?

а) у ХVI столітті;

б) у XVII столітті;

в) у XIХ столітті. (+)

 

2. В Україні перші спроби українізації земського та міського самоврядування із збереженням його інститутів i фінансових основ робилися:

а) у 1905-1906 роках;

б) у 1917-1918 роках; (+)

в) у 1921-1923 роках.

 

3. Які теорії пояснюють суть i природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади?

а) теорія природних прав общини; (+)

б) державна теорія місцевого самоврядування; (+)

в) теорія муніципальної самостійності;

г) теорія муніципального дуалізму. (+)

 

4. Європейську хартію про місцеве самоврядування було підписано:

а) у 1984 році;

б) у 1985 році; (+)

в) у 1990 році.

 

5. Коли приєдналась Україна до Європейської хартії про місцеве самоврядування?

а) у 1994 році;

б) у 1996 році; (+)

в) у 1998 році.

 

6. Які структурні елементи належать до системи місцевих фінансів?

а) суб’єкти системи; (+)

б) доходи; (+)

в) способи формування доходів; (+)

г) трансферти;

д) відносини між суб’ектами системи, системою та іншими ланками фінансової системи держави взагалі; (+)

є) муніципальні заощадження.

 

7. Головним суб’єктом системи місцевих фінансів в Україні є:

а) територіальна громада; (+)

б) провінції;

в) департаменти;

г) органи місцевого самоврядування; (+)

д) регіони.

 

8. Територіальна громада це:

а) це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах регіону;

б) це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями; (+)

в) добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. (+)

 

9. Що виконують територіальні громади відповідно до своїх функцій?

а) управляють майном, що є в комунальній власності; (+)

б) перерозподіляють фінансові ресурси між різними підрозділами суспільного виробництва;

в) встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; (+)

г) формує багаточисельні фонди цільового призначення;

д) забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; (+)

є) затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання. (+)

 

10. Що є об'єктами системи місцевих фінансів?

а) фінансові ресурси міністерств і відомств;

б) фінансові ресурси державних фондів цільового призначення;

в) фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використову­ються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань. (+)

 

11. Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є:

а) місцеві бюджети; (+)

б) банківські кредити;

в) фонди грошових ресурсів комунальних підприємств. (+)

 

12. Відповідно до функціонального поділу видатки місцевих фінансів поділяються на:

а) обов'язкові видатки; (+)

б) видатки на законодавчу владу;

в) видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції; (+)

г) видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань; (+)

д) видатки на міжнародну діяльність.

 

13. Відповідно до економічного призначення видатки місцевих фінансів поділяються на:

а) поточні (адміністративні) видатки; (+)

б) видатки на державне управління;

в) капітальні (інвестиційні) видатки. (+)

 

14. За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на:

а) власні доходи; (+)

б) гранти та дарунки у вартісному обрахунку;

в) передані доходи. (+)

 

15. За джере­лами надходження доходи місцевих органів влади поділяються на:

а) податкові доходи; (+)

б) неподаткові доходи; (+)

в) доходи від міжнародної діяльності;

г) доходи за рахунок кредитів і позик; (+)

д) кошти від урядів зарубіжних країн;

є) трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня. (+)

 

16. До інститутів в системі місцевих фінансів в Україні належать:

а) місцевий бю­джет; (+)

б) позабюджетні, валютні та цільові фонди; (+)

в) ко­мунальне страхування;

г) комунальна власність; (+)

д) місцеві податки і збори; (+)

є) інститут громадських послуг;

ж) комунальний кредит; (+)

з) ко­мунальні позики; (+)

і) фінансові ресурси комунальних підпри­ємств; (+)

к) комунальні платежі; (+)

л) поточні видатки і видатки розвит­ку; (+)

м) поточний бюджет і бюджет розвитку. (+)

 

17. Коли було прийнято Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»?

а) у 1995 році;

б) у 1997 році; (+)

в) у 2000році.

 

18. Який нормативний акт встановлює основні принципи місцевого самоврядування в Україні?

а) Конституція України;

б) Бюджетний кодекс України;

в) Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». (+)

 

19. Які з наведених нижче принципів належать до основних принципів про місцеве самоврядування в Україні?

а) народовладдя; (+)

б) гласності; (+)

в) політичної незалежності;

г) поєднання місцевих і державних інтересів; (+)

д) виборності; (+)

є) організаційної та фінансової залежності від держави.

 

20. Система місцевого самоврядування в Україні включає:

а) територіальну громаду; (+)

б) департаменти;

в) сільську, селищну, міську раду; (+)

г) сільського, селищного, міського голову; (+)

д) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; (+)

є) провінції;

ж) районні та обласні ради, що представляють

спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; (+)

з) органи самоорганізації населення. (+)

 

21. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є:

а) районні ради; (+)

б) міські ради;

в) обласні ради. (+)

 

22. Відповідно до Ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування в Україні є:

а) рухоме і нерухоме майно комунальної власності; (+)

б) доходи місцевих бюджетів; (+)

в) державне майно;

г) земля та природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. (+)

23. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади:

а) компенсуються державою; (+)

б) компенсуються органами місцевого самоврядування;

в) переносяться на наступний період.

 

24. Фінансова автономія – це:

а) база самоврядування те­риторіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади; (+)

б) самоврядування у сфері фінансів; (+)

в) база політичної незалежності у державі;

г) фінансова незалежність цих органів при виконанні покла­дених на них функцій. (+)

 

25. Основною формою реалізації принципів місцевого самоврядування є:

а) законодавча діяльність;

б) фінансова автономія; (+)

в) міжнародна діяльність.

 

26. Передумовою ефективного розв'язання місцевими орга­нами влади покладених на них завдань є:

а) фінансова та адміністративна незалежність;

б) фінансова та організаційна незалежність;

в) фінансова незалежність у сукуп­ності з організаційною й адміністративною незалежністю. (+)

 

27. Якщо право прийняття рішень місцевими органами влади у сфері власних фінансів не передбачено в законодавстві:

а) органи місцевої влади мають умовну фінансову автономію;

б) органи місцевої влади не мають фінансової автономії; (+)

в) органи місцевої влади приймають рішення незалежно від законодавства.

 

28. Ко­ефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територі­альної одиниці - це:

а) відношення податкоспроможність окремої території до середньої податкоспроможності у межах країни; (+)

б) відношення податкоспроможність окремої території до загальної податкоспроможності країни;

в) різниця між максимальною та мінімальною податкоспроможністю окремої території.

 

29. Податкоспроможність території - це показник, який характеризує:

а) приріст ВВП, що виробляється в її межах на душу населення і який може бути об'єктом кому­нального оподаткування;

б) абсолютний обсяг ВВП, що виробляється в її межах на душу населення і який може бути об'єктом кому­нального оподаткування; (+)

в) обсяг капітальних вкладень на душу населення на окремій території.

 

30. Територія є фінансовим донором, коли:

а) ко­ефіцієнт податкоспроможності <1;

б) ко­ефіцієнт податкоспроможності =1;

в) ко­ефіцієнт податкоспроможності >1. (+)