Тема 5. Козацько-гетьманська держава (сер. XVII – XVIII ст. )

План лекції:

1. Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.).

2. Боротьба російського царизму з українською автономією.

3. Знищення Гетьманщини.

Семінар: ЕТАПИ ІНКОРПОРАЦІЇ РОСІЙСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Мета: охарактеризувати діяльність гетьмана І. Мазепи, спрямовану на збереження української автономії. Показати антиукраїнську направленість політики російського царизму в XVIII ст., визначити етапи інкорпорації українських земель Російською імперією.

 

Питання для обговорення:

1. Діяльність І. Мазепи по збереженню української державності.

2. Наступ російського царизму на автономію Гетьманщини в першій половині XVIII ст. Малоросійські колегії.

3. Ліквідація автономних прав українських земель в другій половині XVIII ст.

4. Українське козацтво в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст.

Методичні вказівки до семінару:

 

1. Розкриваючи перше питання, зверніть увагу на еволюцію ставлення І. Мазепи до російської урядової політики відносно України. Його правління можна умовно поділити на два періоди: перший – лояльне ставлення гетьмана І. Мазепи до Петра І та його української політики; другий – відкритий виступ проти антиукраїнської політики Москви і Санкт-Петербурга. Покажіть, чим зумовлювалася ця трансформація, яку роль в ній відіграв наступ російського царизму на автономію Гетьманщини впродовж всього періоду гетьманування І. Мазепи, починаючи з підписання „Коломацьких статей” (1687 р.).

Охарактеризуйте умови українсько-шведської угоди 1708 р., причини її укладення, характер і спрямування. Проаналізуйте причини невдачі українсько-шведського війська в битві під Полтавою 1709 р. та її наслідки для долі України.

2. Розглядаючи друге питання, зверніть увагу, що з проголошенням Російської імперії (1721 р.) українській автономії було завдано удару, який позбавив гетьмана і старшину реальної влади. При гетьманові створювалась так звана перша Малоросійська колегія (1722 р.). Проаналізуйте її діяльність в Україні. Доведіть, що російська урядова політика носила яскраво виражений імперський характер.

Визначте причини відновлення гетьманства в Україні за часів К. Розумовського, дайте характеристику його діяльності на цій посаді.

3. Питання остаточної ліквідації автономних прав України-Гетьманщини в другій половині XVIII ст. не слід розглядати як одномоментний акт, оскільки цей процес був розтягнений в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Визначте основні причини та етапи ліквідації залишків української державності.

Проаналізуйте сутність імперської політики Катерини ІІ в українських землях, спрямовану на інкорпорацію їх до Російської державницької структури.

4. Охарактеризуйте трансформацію суспільної ролі козацтва впродовж другої половині XVIII – на початку ХІХ ст. Розкрийте роль козацького чинника у російсько-турецьких війнах та антифеодальних повстаннях. Простежте подальшу долю козаків після зруйнування Запорізької Січі та заснування Задунайської Січі, Катеринославського, Чорноморського та Кубанського козацтва. Зверніть увагу на еволюцію ставлення до козацтва з боку російських урядових кіл.

 

Семінар: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVIII СТ.

 

Мета: Показати відмінності у соціально-економічному та культурному становищі населення різних регіонів України. Визначити чинники поширення соціального протесту в Закарпатті та на Правобережній Україні, дати характеристику гайдамацького та опришківського рухів.

Розкрити сутність політики урядових кіл Російської імперії, спрямованої на приєднання нових територій Криму, Північного Причорномор’я та Правобережної України.

 

Питання для обговорення:

1. Посилення національного й соціального гніту на території Правобережної України та на західноукраїнських землях.

2. Національно-визвольний рух на Правобережній Україні. Особливості Коліївщини у порівнянні з іншими антифеодальними рухами XVIII ст.

3. Приєднання Правобережної України, Криму та Північного Причорномор’я.

4. Розвиток культури у XVIII ст.

 

Методичні вказівки до семінару:

 

1. Відповідь на перше питання слід розпочати з аналізу соціально-політичного становища українців, що мешкали на українських теренах Речі Посполитої, в Закарпатті та на Буковині. Доведіть, що саме соціально-економічне та релігійне гноблення стало головною причиною українських антифеодальних рухів XVIII ст. Порівняйте становище українців Правобережжя з соціально-економічною ситуацією в Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Чи були суттєві відмінності? Відповідь обґрунтуйте.

2. Розкрийте особливості національно-визвольної та антифеодальної боротьби українців у XVIII ст., порівняйте гайдамацький та опришківський рухи (мета боротьби, рушійні сили, кількість учасників тощо). Охарактеризуйте Коліївщину як антифеодальне повстання, розкрийте причини поразки його учасників.

3. Розкрийте роль українських земель в геополітичних планах російського уряду, а також наслідки приєднання Криму і Північного Причорномор’я. Визначте, яку роль в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. відіграло українське козацтво.

Проаналізуйте причини поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII ст., а також наслідки включення до складу Російської імперії Правобережної України.

4. Аналізуючи розвиток вітчизняної культури у XVIII ст. зверніть увагу на те, що він відбувався в досить складних і суперечливих умовах. Владні кола держав, до складу яких входили українські землі, проводили щодо них відверто колонізаторську політику, спрямовану на денаціоналізацію українців, знищення української культури, традицій та духовності.

Особливу увагу слід приділити українським впливам на культурний розвиток панівних націй, передусім російської. Слід підкреслити, що XVIII ст. – це період культурного взаємопроникнення. З одного боку, – російські урядові кола намагаються зрусифікувати українців, а з іншого, – ціла плеяда видатних українських культурних і громадських діячів сприяли активному розвиткові імперської науки, освіти й культури в цілому.

 

Ключові поняття і терміни

Імперська політика, інкорпорація, Гетьманщина, політична еліта, Малоросійська колегія, Конституція Пилипа Орлика, гайдамаки, опришки, Коліївщина, поділи Речі Посполитої, російсько-турецькі війни.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте характеристику діяльності гетьмана К. Розумовського.
2. Роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст.
3. Перша українська Конституція Пилипа Орлика.
4. Суспільні рухи в українських землях у XVIII ст.

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу на особистісні риси гетьмана К. Розумовського, що сприяли його перетворенню на одну із знакових постатей вітчизняної історії XVIII ст. Також студент повинен проаналізувати суспільно-політичну ситуацію в тогочасній Гетьманщині та імперську політику щодо українських земель.

Зверніть особливу увагу на соціально-політичні домагання старшини, що знайшли своє відображення у Глухівських статтях, надісланих 1763 р. Катерині ІІ. Ця петиція стали результатом роботи генерального з‘їзду козацької старшини, скликаного К. Розумовським у Глухові. В них політична еліта Гетьманщини зверталася до імператриці з проханням повернути Україні колишні права й створити парламент на кшталт польського сейму.

Проаналізуйте, чому державницька позиція К. Розумовського та заходи гетьмана, спрямовані на зміцнення автономії України, повністю суперечили централістській політиці російського уряду і які це мало наслідки для українських земель.

Розкриваючи питання про роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст., зверніть увагу на участь січового козацтва у російсько-турецьких війнах та наслідки заснування Новосербії на колишніх землях запорожців тощо. Доведіть, що визнаючи заслуги січовиків у боротьбі проти Криму та Туреччини, російський уряд водночас намагався послідовно обмежити права і привілеї Запоріжжя, а зрештою, за наказом імператриці її було зруйновано остаточно.

При підготовці відповіді на третє питання студент повинен проаналізувати історичні реалії створення «Пактів й Конституції прав і вільностей Війська Запорізького», а також їх основний зміст і статті, посилаючись на історичне джерело. У підсумку необхідно вийти на усвідомлення того, що в Конституції П. Орлика був узагальнений увесь попередній досвід існування Української козацької держави та намічені шляхи її подальшого розвитку. Посилаючись на текст документа, доведіть що Конституція мала демократичний, республіканський характер.

Підготовка відповіді на питання про суспільні рухи в українських землях у XVIII ст. тісно пов‘язана з аналізом гайдамацького та опришківського рухів, їхнього впливу на соціально-політичний розвиток українського соціуму. Обов‘язково зверніть увагу на реакцію з боку владних кіл, на консолідацію зусиль влади і заможних верств населення у боротьбі проти учасників цих рухів. Проаналізуйте вимоги та соціальний склад учасників гайдамацького та опришківського руху, окремо – Коліївщини. Визначте історичне значення суспільних рухів в українських землях у XVIII ст.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розвиток податкової системи в українських землях у ХVІІІ ст.

2. Ліквідація Запорізької Січі та подальша доля козацтва.

3. Українська культура ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.: основні напрямки та стилі.

Література:

1. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVII – початок ХХ ст.) – Львів, 1996.

2. Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронологічний довідник. – К., 1995.

3. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

4. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.

4. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.

5. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К.. 1992.

6. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К., 1994.

7. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

8. Цуп В. Похресник Мазепи // Політика і культура. - № 3 (182). – 2003. – с. 42-43.

9. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

10. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків – К., 1990.