Запорізька Січ, її устрій і традиції

 

Мета: Проаналізувати процес виникнення українського козацтва та заснування Запорозької Січі, визначити роль козацтва у вітчизняній історії.

Питання для обговорення:

1. Причини виникнення українського козацтва.

2. Запорізька Січ, її суспільно-політичний устрій та військова організація.

3. Причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст.

4. Гетьман П. Сагайдачний і участь козаків в європейській політиці.

 

Методичні вказівки до семінару:

1. В першому питанні слід звернути увагу перш за все на чинники, що зумовили генезис українського козацтва, його феноменальність не лише у вітчизняній історії, але й в загальноєвропейському історичному процесі. Покажіть рівень дослідження даної проблеми у вітчизняній історіографії.

2. Готуючись до відповіді на питання, охарактеризуйте роль козацтва в житті українського суспільства, причини перетворення його на національну еліту. Розкрийте місце і значення Запорозької Січі як центра українського суспільно-політичного і культурного життя XVI – XVII ст., особливості її устрою і традицій, їх вплив на тогочасне суспільство.

3. Визначте причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст., роль, яку відігравало в них запорозьке козацтво. Розкриваючи питання, з'ясуйте значення і місце еліти в сус­пільстві. Ви маєте вийти на обґрун­тований висновок, що будь-яке суспільство не мислиме без своєї провідної верстви (еліти, аристократії, шляхти тощо), яка в силу своєї харизми, культурної й інте­лектуальної вищості визначає й спрямовує розвиток суспільства.

Далі слід зазначити, що процес полонізації, як наслідок утворення Речі Посполитої і включення українських земель до її складу, практично позбавив українське суспільство на середину XVII ст. власне української шляхти. У цьому контексті надзвичайно важливо показати, які наслідки така ситуація мала для подальшого розвитку українських суспільних процесів.

4. Характеризуючи діяльність гетьмана П. Сагайдачного, визначте роль українського козацтва у тогочасних геополітичних процесах, його вплив на зовнішню політику не лише Речі Посполитої, а й суміжних держав. Зверніть увагу, що саме досвід, набутий козаками у військових походах гетьмана П. Сагайдачного сприяв перетворенню козацтва на військово-політичну еліту українського суспільства.

 

Ключові поняття і терміни:

Інкорпорація, сейм, Люблінська унія, Кревська унія, Литовські статути, Річ Посполита, шляхта, магнати, поспільство, еліта, харизма, про­цес полонізації, покатоличення, уніатська церква, козацтво, Запорізька Січ, козацький реєстр, Реформація, православні братства, колегіум, ментальність.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Чи вплинуло утворення Речі Посполитої на українське суспільство? Якщо так – то в чому це проявилося і яке мало значення?

2. Визначте причини полонізації української шляхти. Які її наслідки?

3. Визначте причини, що привели до утворення греко-католицької церкви? Які наслідки мало утворення нової церкви для українського суспільства?

4. Розвиток культури в литовсько-польський період.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Перше питання. Студент повинен проаналізувати наслідки утворення Речі Посполитої для подальшого соціально-економічного, політичного та духовного розвитку українського народу. При цьому зверніть увагу на негативні та позитивні впливи, простежте взаємозв‘язок між внутрішньою політикою владних кіл Речі Посполитої та зростанням соціального протесту з боку різних верств українського населення.

Друге питання. Розкриваючи причини полонізації української шляхти, студент повинен усвідомлювати особливості суспільної трансформації, що відбулася внаслідок включення Подніпров‘я до державного організму Речі Посполитої; вміти охарактеризувати станову структуру новоствореної держави. При цьому слід пам‘ятати, що феодальне суспільство – це суспільство закритого типу, в якому чітко зафіксований статус кожної верстви.

Зверніть увагу, що саме полонізація відкривала шлях українським феодалам до збереження звичного для них соціального статусу з широкими правами та привілеями, а найголовніше – збереження земельної власності. За допомогою прикладів студент повинен охарактеризувати шляхи полонізації української шляхти та наслідки цього процесу (бажано було б скористатися працями Н.М. Яковенко, рекомендованими у списку літератури).

Третє питання. Характеризуючи причини, що зумовили церковний унійний процес наприкінці XVI ст., слід розглядати їх на тлі загальноєвропейського релігійного життя, й зокрема протистояння Реформації та Контрреформації, та ролі ордену єзуїтів у суспільному і духовному житті тогочасної Речі Посполитої. З іншого боку, утворення греко-католицької церкви сприймалося окремими ієрархами церкви як сприятливий ґрунт для ліквідації наслідків розколу між Римським престолом та Константинопольським патріархатом, який відбувся 1054 р., і налагодження міжконфесійних відносин.

Студент повинен чітко визначати наслідки Брестської церковної унії для українського суспільства. При цьому зверніть увагу на структурні зміни в українській церкві, що відбулися по укладенні унії 1596 р., а також ставлення до нової церкви різних категорій і груп населення, зокрема козацтва.

Бажано було б простежити еволюцію ролі греко-католицької церкви у житті українців впродовж кінця XVI – першої половини XIX ст., в процесі якої вона перетворилася на впливовий чинник культурного і духовного поступу населення західноукраїнських земель, на чинник національного відродження в регіоні.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Створення Кримського ханства і його стосунки з Україною.

2. Історичний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

3. Українське козацтво і національно-культурний рух в Україні в ХVІ – середині ХVІІ ст.

4. Релігійне життя в Україні в Україні в ХІV – ХVІ ст.

5. Культурно-освітня політика Петра Могили.

Література:

1. Боплан Г.Л. Опис України. – К., 1990.

2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1991.

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

4. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

5. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К.. 1992.

6. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

7. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К., 2006. – Т. 1.

8. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К., 1997.

9. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. – Т. 6. – К., 1998.

10. Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорізького. Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середина XVII століття. – К., 1991.

11. 100 найвідоміших українців / За заг. ред. Ю. Павленка. – К., 2005.

12. Ульяновський В., Кржижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. – К., 1994.

13. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

14. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1990 – 1993.

15. Яковенко Н.М. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. - № 3.

16. Яковенко Н.М. Нарис історії України (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.). – К., 1996.

17. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993.

Тема 4. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Рр.

 

 

План лекції:

1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.

2. Формування української козацької державності в ході боротьби.

3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією.

Семінар: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648-1676 рр.

Мета: показати згубність амбіцій козацької старшини для державотворчого процесу; розкрити конструктивну та деструктивну роль запорізького козацтва та його старшини у подіях Національно-визвольної революції; розкрити принципи полівасалітету козацтва.

Питання для обговорення:

1. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики козацької держави за гетьманування Б.Хмельницького. Переяславська рада та її історичні наслідки.

2. Причини і наслідки боротьби старшинських угруповань за владу в другій половині XVII ст.

3. Історичне значення національної боротьби українського народу в XVII ст.

 

Методичні вказівки до семінару:

 

1. У першому питанні необхідно з’ясувати причини зовнішньополітичної активності Б.Хмельницького, місце військової детермінанти у цьому процесі. Зверніть увагу на постульовану останнім часом в українській історіографії ідею полівасалітету. В загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно. Це зберігало можли­вості до маневрування та забезпечувало певні важелі тиску на кожного з них. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.

Аналізуючи питання Переяславської ради 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо­ну­кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко­зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ­ними істориками.

Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.

2. У другому питанні необхідно з’ясувати місце козацтва як нового соці­аль­ного стану в подіях середини XVII ст., розкрити місце і роль козацтва у війську Б.Хмельницького. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви­сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось. Всебічно проаналізуйте постать кошового І. Сірка, розмежувавши його військовий та політичний хист.

Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни­щили українці своїми руками. У цьому питанні необхідно з’ясувати причини старшинської боротьби за владу, місце зовнішньої детермінанти цього явища. Розкриваючи наслідки боротьби, зверніть увагу на зневіру населення у дер­жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до су­час­нос­ті.

3. В останньому питанні необхідно систематизувати всі наявні знання щодо подій національної революції та визначити її значення для полі­тич­ного, еко­но­мічного, культурного, соціального, духовного розвитку українства як позитив­ного, так і негативного плану.

Ключові поняття і терміни:

Національна революція, полівасалітет, козацька держава, стар­шинські угрупо­вання, «переливи населення», Переяславська рада, Гадяцька угода, Андрусівське пере­мир’я, Б.Хмельницький, І.Сірко, Д.Дорошенко.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте характеристику тим подіям, що можуть підтвердити револю­цій­ність змін в українському суспільстві.

2. Чим Ви поясните відмову Московії надати Б.Хмельницькому допомогу на початковому етапі революції? Чому ця позиція змінилася?

3. Яке місце козацтва у війську Б.Хмельницького? (По-можливості, поясніть на прикладі битви під Берестечком)

4. У чому, на Вашу думку, причини “хитань” П.Дорошенка: від московської орієнтації до польської та османської?

5. Чи можна провести паралелі між Українською національною революцією середини XVII ст. та тогочасними подіями в Європі? Аргументуйте відповідь.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, студент повинен усвідомлювати, що революційними прийнято вважати ті події, які спричинюють докорінні, структурні зміни в усіх сферах життя суспільства і призводять до структурної перебудови суспільства в цілому. Отже, на прикладі тих процесів, які відбувалися в українських землях в середині XVII ст., слід довести, що українське суспільство зазнало структурної трансформації не лише у політичному відношенні (формування власної державності), але й в соціально-економічному, національно-культурному відношенні тощо. Обов‘язково зверніть увагу на роль козацтва у формуванні нової соціальної структури, й зокрема, в генезисі нової української еліти.

Відповідь на друге питання потребує ґрунтовного аналізу всієї зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького у контексті тогочасної геополітичної ситуації. Зверніть увагу на такий чинник, як легітимація Української козацької держави через встановлення дипломатичних стосунків з Портою, Кримським ханством та іншими державами, що засвідчило, з одного боку, міжнародне визнання української держави, а з іншого, – зростання її ролі у регіональній геополітиці.

Визначаючи місце козацтва у війську Б. Хмельницького, зверніть увагу на те, що саме козацтво стало провідною рушійною силою українських національно-визвольних змагань середини XVII ст., а Запорізька Січ, в свою чергу, – місцем, звідки розпочалося повстання. Також слід зазначити, що саме козацька старшина сформувала нову генерацію української військово-політичної еліти, що розпочала державне будівництво.

Вірна відповідь на четверте питання тісно пов‘язана із аналізом внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, що склалася навколо українських земель в другій половині XVII ст., та була результатом тривалої боротьби старшинських угруповань за владу. Гетьман П. Дорошенко, здобувши булаву, одразу зіткнувся з традиційною для тодішнього українського політикуму проблемою пошуку зовнішніх союзників. Студент на підставі аналізу зовнішньої політики П. Дорошенка, порівняння її з діяльністю його попередників повинен обґрунтувати приреченість спроб гетьмана заручитися дієвою підтримкою московітів, поляків або турок, та незацікавленість останніх у сильній гетьманській владі в Україні.

Слід враховувати, що події Української національно-визвольної революції 1648-1676 рр. відбувалися на тлі завершення Тридцятирічної війни 1618-1648 рр., паралельно з громадянською війною в Англії в середині XVII ст., що призвела до встановлення конституційної монархії тощо. Всі ці події призвели до суттєвих геополітичних та суспільних трансформацій, що мали революційний характер. Студенти повинні визначати специфіку та паралелі між цими подіями, в тому числі їх вплив на загальноєвропейський поступ.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Б. Хмельницький – державний діяч і полководець, фундатор української держави.

2. Фінансова і податкова система Української козацької держави середини XVII ст.

 

Література:

1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. – К., 1994.

2. Батюк В.С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648 – 1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // УІЖ. – 1993. - № 1.

3. Березневі статті Б. Хмельницького // Пам’ятки України. – 1991. - № 2.

4. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

5. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.

6. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К., 1992.

7. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. // Пам’ять століть. – 1998. - № 4.

8. Пасічник М. Варшава, Москва і Стамбул у боротьбі за Україну (1657-1665). – Львів, 1998.

9. Сергійчук Г. До і після Переяславської Ради // Наука і суспільство. – 1990. - № 1.

10. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.

11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997.

12. Степанков В.С. Українська революція 1648 – 1676 рр. в контексті європейського революційного руху XV – XVII ст.: спроба порівняльного аналізу // УІЖ. – 1997. - № 1.

13. Стецишин О. Метаморфози політики гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 41 (172). – 2002. – с. 42-43.

14. Стецишин О. Міф, який живе й донині // Політика і культура. - № 42 (173). – 2002. – с. 42-43.

15. Стецишин О. Політичні ігри гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 40 (171). – 2002. – с. 44-45.

16. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

17. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1990 – 1993.