Тема 7. Україна на початку ХХ ст. Та в роки першої світової війни

(1914 – 1917 рр.)

План лекції:

1. Соціально-економічне становище України на межі ХІХ – ХХ ст.

2. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій.

3. Діяльність Української громади в І та ІІ Державних Думах Росії.

 

Семінар: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Мета: Показати чинники активізації суспільно-політичного руху в українських землях на початку ХХ ст.; розкрити причини, рушійні сили та завдання революції 1905-1907 рр. в українських землях, визначити її основні етапи. Проаналізувати причини та особливості реалізації Столипінської аграрної реформи в Наддніпрянщині, показати соціально-економічні наслідки її реалізації.

Дати характеристику становища українських земель в роки Першої світової війни, місце в ній політичних партій та участі Легіону Українських січових стрільців.

 

Питання для обговорення:

1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій.

4. Революція 1905-1907 років і Україна. Діяльність української громади в І та ІІ Державних Думах.

5. Столипінська аграрна реформа та політична реакція в Україні.

6. Перша світова війна і політичні сили України.

 

Методичні вказівки до семінару:

1. Приступаючи до розгляду даної теми, варто зазначити, що основні українські землі на початку ХХ ст. входили до складу двох імперій – Російської та Австро-Угорської. Непослідовність та незавершеність буржуазних реформ другої половини ХІХ ст., їх обмежений характер суттєво стримували соціально-економічний розвиток українських земель. Проте ці реформи були незворотними і дали певний простір запізнілим соціально-економічним перетворенням. Студенти повинні усвідомлювати, що економічний розвиток українських земель відбувався суперечливо і неоднозначно. Втім кількісні та якісні зрушення суттєво змінили не лише господарську, але й соціальну структуру українського суспільства, що спричинило зростання кількості міського населення, з одного боку, та загострення соціальних й національних суперечностей на початку ХХ ст. в українських землях, – з іншого.

Подальший розвиток суспільно-політичного руху в українських землях супроводжувався утворенням перших національних політичних партій. Студенти, за допомогою аналізу джерельного матеріалу, повинні визначити спектр політичних партій на початку ХХ ст. в Наддніпрянщині і підавстрійській Україні. Необхідно також звернути увагу на їх програмні вимоги та методи діяльності. Слід зазначити, що характерною рисою цього періоду була абсолютна перевага в українському русі лівих національних соціалістичних сил.

2. Питання про революційні події 1905-1907 рр. в Україні слід розглядати, починаючи з визначення причин та основних етапів революційної боротьби, а також охарактеризувати її основні форми: страйкова боротьба, селянські виступи, повстання в армії і на флоті. Необхідно проаналізувати причини, що змусили російський царизм оприлюднити Маніфест 17 жовтня 1905 р. та спричинили лібералізацію й активізацію суспільно-політичного життя в країні. Слід з‘ясувати особливості діяльності української думської громади, проаналізувати її основні напрями та наслідки для національного руху.

Поразка революції супроводжувалася наступом реакції й урядовими репресіями щодо учасників українського національного руху. Студентам необхідно визначити умови, в яких опинилися українські суспільно-політичні та громадські організації і діячі, а також реакцію української громадськості на обмеження національних прав українців в Російській імперії. Після поразки революції 1905-1907 рр. більшість українських партій фактично призупинили свою діяльність або звели її до мінімуму в умовах жорстких переслідувань з боку російського самодержавства.

3. Готуючи відповідь на наступне питання, слід пам‘ятати, що реформа 1861 р. не розв‘язала складний вузол протиріч в аграрному питанні, яке навіть на початку ХХ ст. залишалося однією з найболючіших суспільних проблем. Спробою його розв‘язати стала Столипінська аграрна реформа, в основу якої було покладено ідею ліквідації сільської общини і перетворення селян на міцних господарів-землевласників. Впровадження аграрної реформи супроводжувалось поширенням в Правобережній Україні земського самоврядування в 1911 р.

Відповідь на четверте питання повинна складатися за схемою: причини Першої світової війни, головні учасники, їх плани щодо українських земель; ставлення українців до війни, форми і методи їх участі. Аналізуючи позицію українців щодо війни, слід охарактеризувати цілі і завдання діячів українського національного руху, причини розколу в середовищі його учасників. Визначте наслідки ведення бойових дій на території України, участь в них Українських січових стрільців.

 

Ключові поняття і терміни

Політична партія, революція, імперіалізм, реакція, Столипінська аграрна реформа, Державна Дума, конституційна монархія, лібералізм, шовінізм, національно-культурна автономія, сепаратизм, самостійники, Антанта, Троїстий союз, фракція.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Генезис імперіалістичних відносин на початку ХХ ст. в українських землях.

2. Революційні події в Україні у 1905-1907 рр.

3. Перша світова війна: плани ворогуючих сторін.

4. Створення та бойовий шлях Легіону січових стрільців.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

При вивченні питання, пов'язаного з генезисом імперіалістичних відносин в Україні на початку ХХ ст. слід звернути увагу на завершенні промислового перевороту і переході до індустріалізації, на особливостях економічного розвитку окремих регіонів та їх спеціалізації. Важливо зазначити політику імперського центру щодо України, яка гальмувала і деформувала її розвиток.

Стосовно революційних подій в Україні у 1905-1907 рр., необхідно охарактеризувати специфіку страйкового руху робітників, селянських виступів, повстання в армії і на флоті, збройної боротьби в грудні 1905 рр. Також бажано ознайомитися з національним рухом в Україні, з діяльністю української думської громади в І та ІІ Державних Думах.

В процесі підготовки питань, пов'язаних з Першою світовою війною, необхідно ознайомитись з причинами війни, планами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини і Антанти щодо України. В контексті діяльності СВУ та Головної Української Ради слід розглядати і питання щодо створення легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Варто орієнтуватися у ставленні до ідеї його утворення командування австро-угорської армії, уміти простежити бойовий шлях УСС.

Література:

1. Бовуа Даніель. Битва за землю в Україні 1863 – 1914. поляки в соціоетнічних конфліктах: Пер. з фр. З.Борисюк. – К., 1998.

2. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996.

3. Грушевський М. Новий період історії України за роки 1914 до 1919. – К., 1992.

4. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії – К., 1993.

5. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2. – К., 1991.

6. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. – К., 1995.

7. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К., 1994.

8. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України: Навч. посіб. для старшокласників. – К., 2005.

9. Полонська-Василенко Н.В. Історія України: У 2 т. – К., 1993.

10. Реєнт О.П. Українські землі в ХІХ – на початку ХХ ст. – К., 2003.

11. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

12. Україна в ХХ ст. 1900 – 2000: Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / А.Г. Слюсаренко та ін. (упоряд.). – К., 2000.

13. Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.

14. Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст.: програмові документи і довідкові матеріали / Упоряд. В.Ф.Шевченко. – К., 1993.

 

 

ЗМ 4. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В 1917 – 1921 рр.

 

Тема 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

В 1917 – 1921 рр.

 

План лекції:

1. Утворення Центральної Ради та проблеми державності України у її діяльності. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки.
2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення ЗУНР.
3. Становлення радянської державності в Україні (кін. 1918 – 1921 рр.).

 

Семінар: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 - 1921 рр.

Мета: осмислити процеси, що відбулися в українському суспільстві впродовж 1917-1921 рр. Охарактеризувати і порівняти державотворчу діяльність Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії. Визначити особливості зовнішньої та внутрішньої політики українських урядів періоду національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Проаналізувати причини поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр.

 

Питання для обговорення:

1. Діяльність Центральної Ради у сфері державного будівництва: від ідеї автономії України до її незалежності.

2. Державне будівництво за часів гетьманату П.Скоропадського.

3. Внутрішня політика і зовнішньополітичні орієнтири Директорії.

Методичні вказівки до семінару:

 

1. В процесі підготовки до відповіді на перше питання варто звернути увагу на ситуацію в Україні після Лютневої революції 1917 р. в Росії і на активізацію українського національного руху, що зумовило утворення Центральної Ради як центру діяльності політичних сил з метою досягнення автономії України. Далі слід проаналізувати процес реалізації ідеї автономії і розкрити чинники, що зумовили відмову лідерів Центральної Ради від цієї ідеї й спричинили проголошення незалежності України. При цьому доцільно зверну увагу на зносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії і більшовицькою Радою Народних комісарів, на прорахунки Центральної Ради в питаннях як статусу України, так і в сфері соціально-економічного життя.

2. Далі необхідно звернутися до короткого аналізу соціально-економічної і політичної ситуації в Україні навесні 1918 року, виділити фактори, що сприяли здійсненню державного перевороту, розкрити соціальну базу режиму П. Скоропадського, його політику у сфері економіки, науки, культури, а також зовнішніх зносин. При цьому важливо визначити причини і процес формування опозиції новій владі, обґрунтувати відсутність підтримки з боку суспільства національного і соціального аспектів консервативної ідеї, яка була покладена в основу діяльності гетьманського уряду.

3. Аналіз політики Директорії необхідно зосередити навколо державотворчих і соціально-економічних питань та шляхів їх вирішення, а також міжнародної політики, розмежування політичних сил у визначенні форм державного устрою та зовнішньополітичних пріоритетів. Доцільно з'ясувати політику Антанти щодо УНР, заходи більшовицької Росії з метою ліквідації незалежності України. Визначте причини зближення Директорії з Польщею та його наслідки, а також причини краху політики Директорії.

 

Ключові поняття і терміни

Автономія, Українська Центральна Рада, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд, Рада народних Комісарів, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, Акт Злуки, ЗУНР.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Соціально-економічні проблеми в діяльності Центральної Ради.

2. Злука ЗУНР і УНР.

3. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.

4. Радянсько-польська війна 1920 р.

5. Розгром Врангеля.

6. Становлення радянської влади в Україні.

7. Впровадження в Україні політики "воєнного комунізму" та її суть.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

Перше питання. Вивчення соціально-економічної політики центральної Ради радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР.

Друге питання. З самого початку потрібно ознайомитися з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.

Третє питання. В процесі підготовки цього питання передовсім потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.

Четверте питання. Необхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ (конференція у СПА 5-6 липня 1920 р.) та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої "лінії Керзона". Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.

П‘яте питання. З цього питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю.

Шосте питання. Аналізувати це питання необхідно розпочати з розгляду політики Радянської Росії щодо України, акцентуючи увагу на її намаганні будь-що реалізувати ідею єдиної і неділимої Росії. Тут варто звернути увагу на створенні Комуністичної партії більшовиків України, Тимчасового робітничо-селянського уряду України та їх місце і роль у поширенні радянської влади в Україні. Потрібно знати про події, в ході яких була встановлена радянська влада (мається на увазі боротьба проти Директорії) та на якій території України вона була утверджена.

Сьоме питання. Передовсім необхідно знати про декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 6 січня 1919 року, яким було проголошено УСРР та про декларацію цього уряду щодо об'єднання УСРР з РСФСР на засадах соціалістичної федерації. Після цього необхідно ознайомитись з часом запровадження в Україні політики "воєнного комунізму" і уміти проаналізувати суть її в промисловості, сільському господарстві, суспільно-політичному житті, зробити висновки про наслідки цієї політики, зосередивши увагу на розгортанні селянського антикомуністичного повстанського руху навесні 1919 р., на розкладі Червоної армії, на зростанні невдоволення робітничого класу. Також потрібно уміти коротко проаналізувати стан економіки України на початку 20-х років ХХ ст., що у поєднанні з невдоволенням народних мас робило проблематичним існування радянської влади в Україні.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Історичні постаті: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, П. Скоропадський, М.Скрипник (на вибір).

2. Питання національно-державного будівництва в програмах політичних партій України.

3. Селянські рухи в Україні у 1918-1920 рр.

4. Культурне життя України 1917-1920 рр.

Література:

1. Винниченко В. Відродження нації: Історія української революції: У 3 т. – К., 1990.

2. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

3. Гунчак Т. Україна першої половини ХХ ст.: Нариси політичної історії. – К., 1993.

4. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2. – К., 1992.

5. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1994.

6. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворень, людина: Історико-архівні нариси. – К., 2003.

7. Петлюра С. Вибрані твори та документи / Уклад. А.В. Голота. – К., 1994.

8. Петлюра С. Статті. Листи. Документи / В. Сергійчик (упоряд.). – К., 1999.

9. Реєнт О. П. Павло Скоропадський. – К., 2003.

10. Реєнт О. Українська революція і робітництво: соціально-політичні та економічні зміни 1917 – 1920 рр. – К., 1996.

11. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. 1917 – 1921 рр. / Україна крізь віки. – Т. 10. – К., 1998.

12. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. – К.. 1997, 1999.

13. Солдатенко В.Ф. Українська революція: Історичний нарис. – К., 1999.

14. Україна в ХХ ст. 1900 – 2000: Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / А.Г. Слюсаренко та ін. (упоряд.). – К., 2000.

15. Українська революція і державність (1917 - 1920). – К., 1998.

16. Уряди України у ХХ ст. / С.В. Кульчицький, Н.П. Барановський, Т.Б.Бикова та ін.; В.М. Литвин (відп. ред.). – К., 2001.

17. Центральна Рада в документах і матеріалах. – Т.1-2. – К., 1997.