Семінар: давня історія України

Мета: з’ясувати вплив іноетнічного чинника на етногенез українців. Показати місце племен Трипільської культури в українській історії, їх вплив на господарське життя автохтонного населення. Розкрити теорії, щодо виникнення державності у східних слов’ян.

Питання для обговорення:

1. Племена Трипільської культури, їх історичне значення.

2. Кочові племена та народи на території України.

3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

4. Історичний дискурс з приводу виникнення Давньоруської держави: терито­ріаль­на та часова локалізація.

 

Методичні рекомендації до семінару:

1. Готуючись до семінарського заняття зверніть увагу на те, що утвердження хлібо­робства і скотарства в українських теренах пов’язане з періодом неоліту, який да­тується у нас VI-V тис. до н.е. Найбільш яскравою культурою давньої історії України прийнято вважати Трипільську, яка проіснувала на нашій території майже півтори тисячі років (V- перша пол. ІV тис. до н. е.). За різних періодів та соціокультурних умов окремі племена відрізнялися способами господарської ді­яльності, соціальної організації та культури загалом. Ви маєте побачити залеж­ність між часовою і територіальною локалізацією племен Трипільської культури та їх господарським і суспільним життям. У контексті цього питання зверніть особливу увагу на появу хліборобства та його форми, скотарства, металургії, ке­раміки. Неможливо залишити поза увагою й етнічне походження цих людей. Насамкінець детально розберіть низку причин занепаду Трипільської культури та, обов’язково, визначте її історичне значення для української історії.

2. Розкриваючи наступне питання, насамперед зазначте, що Україна з давніх-давен є країною де жили поруч і взаємодіяли різні за походженням народи. Зараз дос­теменно доведено, що саме лісостепові райони північної України були прабатьків­щиною, якщо не всього слов’янства то принаймні його східної гілки. При цьому, за висновками мовознавців, формування слов’янського етносу відбувалося в без­по­середньому оточенні іранського, фракійського та прабалтського населення. Са­ме виходячи з цього положення, студенти мають розкрити вплив кочових племен на населення українських земель.

Розпочати треба із кіммерійців. Це перший народ Східної Європи, справжнє ім’я якого було зафіксовано у різноманітних писемних джерелах і дійшло до на­ших часів. Прослідкуйте історію цього народу до того моменту, коли він з’яв­ля­ється у степах України, його походження та повну приналежність. Зверніть увагу на суспільну організацію кіммерійців, побут, мистецтво. Не забувайте, що саме кіммерійці принесли культуру обробітку заліза на українські терени.

Історію скіфського населення доцільно розпочати з моменту коли цей народ з’являється на історичній арені. Проведіть порівняльний аналіз між кіммерій­ця­ми і скіфами на ранніх етапах їх розвитку і побачите багато подібностей. Звер­ніть увагу на історичні умови, що зумовили появу скіфів в українських землях та війну з персами. Окремо необхідно розібрати причини, що уможливили появу Великої Скіфії та її занепад. Розкриваючи це питання, особливу увагу зверніть на специфіку Малої Скіфії у Криму, її господарство, як приклад переходу кочівни­ків до осілого способу життя. Звичайно ж, неможливо залишити поза увагою культуру скіфів, і ширше – кочівників загалом. Студенти мають побачити і роз­крити внесок кочової цивілізації в етногенез українського народу.

3. Ще один важливий чинник культурно-історичного розвитку української історії – це грецькі міста-колонії (поліси) Північного Причорномор’я. Вони з’являються на українських теренах у VII-VI ім. до н.е. Звертаємо Вашу увагу, що виникає унікальна контактна зона, де взаємодіяли три різні за своєю природою світи – сте­пових кочівників, осілих землеробів Лісостепу та мешканців античних цент­рів. Така ситуація надала певної специфіки етногенезу українців, порівняно із су­сідніми народами. Розкриваючи це питання, зверніть увагу на суспільне госпо­дарство, культурний розвиток полісів, їх відповідність містам-метрополіям. До­сить цікавими і не однозначними є взаємини грецьких полісів із місцевими племенами.

4. В останньому питанні студенти мають познайомитися з низкою теорій, щодо ви­никнення державності у східних слов’ян. Особливу увагу необхідно звернути на норманську, хозарську та автохтонну теорії. У контексті вказаних концепцій сту­ден­ти мають підійти до пояснення етноніма ”Русь”. Зверніть увагу на той факт, що в VIII – XI стст. державотворчі процеси відбуваються і в сусідніх народів – у цей період виникають Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь­ке князівство. Вони засвідчують, що утворення держави (державотворчий про­цес) у Середньому Подніпров'ї відбувалося паралельно з аналогічними проце­са­ми на всьому континенті.

Ключові поняття і терміни:

Трипільська культура, неолітична революція, кіммерійці, скіфи, фракійське та прабалтське населення, грецькі міста-колонії, поліс, етнонім, етногенез, державо­творчі про­цеси, Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь­ке кня­зів­ст­во.

Питання для самостійної роботи:

1. Українські землі в первісну епоху.

2. Неолітична революція та її значення.

3. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.

4. У чому суть норманської та хозарської теорії походження державності у східних слов’ян?

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні визначати періодизацію давньої історії людства в українських землях, проаналізувати особливості різних етапів первісної доби. Зверніть увагу, що на думку сучасних українських істориків, розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та захід­ним шляхами.

Характерною особливістю первісної доби є колективна власність, колективне виробництво та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин — спо­чатку первісне людське стадо, а з часом — родова община і плем'я.

Студент повинен знати, що у розвитку первісного суспільства дослідники виділяють такі періоди: кам'я­ний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній заліз­ний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.

Відповідь на друге питання слід розпочати з визначення періодизації доби неоліту та структурних зрушень, що відбулися у людському суспільстві. Зверніть увагу, що саме в період неоліту відбувся перехід від привласнюючих до відтворюючих, продуктив­них форм господарювання — землеробства і скотарства. Цей процес отри­мав назву "неолітичної революції". Завершилося формування тех­ніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління. З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, — обпале­на глина (кераміка) та тканина.

В Україні ви­ділено понад 10 неолітичних археологічних культур, які можна поді­лити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства. Насамкінець розкрийте значення неолітичної революції для подальшого розвитку місцевого населення.

В третьому питанні аналіз передумов формування класового суспільства у східних слов’ян слід розпочати із з‘ясування змісту наукової дискусії щодо походження слов‘ян. Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індо­європейського походження. Як окрема етнічна спільнота, слов'яни сформувалися на поча­ток нашої ери.

Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общинного господарства, соціальне розшарування, появу нових форм політич­ної організації у слов‘ян. Проаналізуйте перші державні утворення слов‘ян в Середньому Подніпров‘ї, охарактеризуйте їх соціальну та політичну структуру.

Четверте питання про походження Давньоруської держави отримало широке висвітлення у науково-теоретичних дискусіях, що розгорнулися ще з другої половини XVIII ст. На сьогодні існує кілька концепцій державотворення у східних слов‘ян, серед них – норманська, автохтонна, хозарська та ін. Проаналізуйте зміст та сутність кожної з них, за можливості визначте недоліки цих концепцій.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Проблеми етногенезу східних слов'ян.

2. Порівняльний аналіз суспільно-економічного життя Ольвії та Херсонесу?

3. Культура дохристиянської Русі.

4. Державність у східних слов’ян у теоретичних конструкціях Л.Гумільова.

5. Вітчизняна передісторія: українські землі в зарубіжних описах.

6. Ранні форми української культури.

 

Література:

1. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998.

2. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.

3. Бунтяк К.П., Мурзін В.Ю. Симоненко О.В. На світанні історії // Україна крізь віки. – Т. 1. – К., 1998.

4. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1991.

5. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

6. Греков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977.

7. Грушевський М.С. Історія України – Руси. – Т. 1, кн. 1. – К., 1991.

8. Гуржій І., Смолій В. Як почала формуватися українська нація. – К.,1991.

9. Залізняк Л. Де, як і коли виникла давньоруська народність // Пам'ять століть. – 1998. – №6.

10. Зубар В., Ліньова Є., Сон Н.. Античний світ Північного Причорномор’я. – К., 1999 р.

11. Котляр М.Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К., 1993.

12. Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я // Україна крізь віки. – Т. 2. – К., 1998.

13. Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995.

14. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – К., 1983.

15. Очерки истории культуры славян. – М.,1996.

16. Петров В. П. Походження українського народу. – К., 1992.

17. Пассек І. Трипільська культура. – К., 1990.

18. Пріцак О. Походження Русі // Хроніка 2000. – № 3-4.