Релігійно-культурний розвиток в XVI- першій половині XVII століття як ідеологічна передумова Хмельниччини

План

1. Реформаційний і контрреформаційний рухи. Діяльність братств та їх значення.

2. Загальна характеристика становища православної церкви. Причини та наслідки Укладення Брестської унії.

3. Особливості розвитку культури:

а) освіта, книгодрукування;

б) усна народна творчість, література, літописання;

в) жанр, драматургія, музика;

г) образотворче мистецтво, архітектура;

д) основні історичні постаті (П. Могила, І. Федоров,

Йов Борецький, К.В Острозький).

Методичні рекомендації

Перше питання:

- поясніть поняття та встановіть між ними відповідний зв’язок:«Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «орден єзуїтів».

Зверніть увагу:

Вплив Реформації на українських землях виявився не стільки в поширенні нових віровчень (хоча кальвінізм поширювався на Волині; прихильниками цієї нової віри довгий час були родини Потоцьких, Вишневецьких, Сапіг, Ходкевичів, Радзивиглів та інші), скількі в застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви, таких як:

а) використання живої української мови в церковних відправах;

б) переклади Святого Письма на мову народу (поява Пересопницького Євангелія);

в) поява широкої полемічної української літератури.

 

Друге питання:

- розгляньте зміни, які відбувались із литовсько-руською аристократією та українською шляхтою в наслідок поглиблення литовсько-польської інтеграції.

- проаналізуйте релігійну ситуацію в Україні (кінець XVI – перша половина XVII ст.), звернувши увагу на погіршення становища православної церкви.

- охарактеризуйте позицію духовенства та братств, порівнюючи із позицією аристократії і шляхти. Поясніть мотивацію кожної із соціальних верств.

- чимало європейських істориків, особливо польських, вважають Берестейську церковну унію прогресивним явищем у релігійному і культурному житті українського народу. Спробуйте і Ви оцінити цю подію. Що в ній позитивне і що негативне?

- чи слід розглядати Берестейську церковну унію як складову релігійного реформаційного процесу в Україні? Чому?

Третє питання:

- розгляньте особливості розвитку культури.

- визначте основні здобутки за напрямками:

а) освіта, книгодрукування;

б) усна народна творчість, література, літописання;

в) жанр, драматургія, музика;

г) образотворче мистецтво, архітектура.

Завдання для самостійної роботи

1. Перехід українських земель до складу Литовського князівства не зустрів спротиву, відбувся мирним шляхом. Знайдіть пояснення цього факту.

2. Доведіть, що Люблінська унія, яка зовні ніби не суперечила тогочасним законам, за сутністю була актом загарбання українських земель Польщею..

3. З якою метою, на Вашу думку, була підготовлена і здійснена Брестська церковна унія?

4. Заповніть таблицю за темою «Становище українських земель у складі Литви і Польщі».

	Литва	Польща
Характер приєднання
Соціально-економічне становище
Культура
Релігія

5. Кінець XVI – перша половина XVIII ст. асоціюється з рядом визначних історичних постатей. До Вашої уваги пропонується ознайомитися з нижче наведеними характеристиками і визначити, кому із діячів вони належать.

Йов Борецький –

Владислав ІV –

К.В. Острозький –

Кирило Терлецький –

Сигізмунд ІІІ –

Михайло Рогоза –

Петро Могила –

Іпатій Потій –

Гедеон Балабан –

1. Церковний діяч, львівський єпископ (1565-1607). З 1590 р. брав участь у підготовці унії з Римом, однак напередодні Берестейського собору зайняв позицію князя Костянтина Острозького, ставши противником ідеї об’єднання церков. Мав напружені стосунки з Львівським ставропігійним братством.

2. Київський православний митрополит (1620-1631), ректор Львівської братської школи (1604), Київської Богоявленської школи (1615-1616), ігумен Михайлівського монастиря в Києві (1618). У 1620 р. висвячений на Київського митрополита. Підтримував дружні стосунки з Сагайдачним, через якого мав вплив на козаків.

3. Король польський (1587-1632), походив зі шведського королівського роду. Вихованець єзуїтів і гарячий прихильник католицизму. За час його правління загострилася внутрішня ситуація в Речі Посполитій і дійшло до перших козацько-польських воєн.

4. Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один з ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став київським греко-католицьким митрополитом.

5. Церковний діяч, з 1572 р. – єпископ пінський і турівський. З 1585 р. – луцький і острозький. У 1595 р. разом з Іпатієм Потієм їздив до Риму, зустрічався з Папою римським і визнав його зверхність над українською православною церквою.

6. Церковний діяч, один з організаторів Берестейської унії (1596). З 1590 р. вів таємні переговори з польським королем про унію православної церкви з католицькою, будучи київським митрополитом. Разом зі своїми послідовниками скликав церковний собор у Бересті, що проголосив унію. Був першим греко-католицьким митрополитом.

7. Польський король у 1632-1648 рр., син Сигізмунда ІІІ. Потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, домігся року 1632 визнання православної української митрополії. Коли війна закінчилася, не виконав своїх зобов’язань про пільги козакам. За його правління відбувалося повстання Павлюка та повстання під проводом Д.Гуні і Я.Острянина, придушені з великою жорстокістю.

8. Визначний церковний та культурний діяч 17 ст., митрополит київський (1632-1647). З 1627 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври. В 1631 р. заснував у Печерській лаврі школу, яку 1632 р. об’єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою як святий.

9. «Некоронований король Русі», київський воєвода з 1559 р. Великий шанувальник і покровитель освіти, науки, мистецтва в Україні. Своїм коштом відкрив близько 30 шкіл, заснував Острозьку академію.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник / О.Д Бойко. – К., 2002. – С. 81-110.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко – К., 1996. – С. 108-178.

3. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Денісов Я. Я., Зінкевич Р.Д.,

Тарабан В.М., Шеломенцев-Терський С. В. Історія України та ї державності / Л.Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Я. Я. Денісов, Р.Д. Зінкевич, В.М Тарабан, С.В. Шеломенцев-Терський – Л., 2005. – С. 53-74.

4. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В.І Семененко, Л.О. Радченко – Х.: Торсінг, 2000. – С.87-123.

5. Сливка Ю. Історія України / Ю. Сливка – Львів: Світ, 2003. – С. 99-127.

 

Семінар 3.

Українські землі в другій половині XVII ст.

План

1. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини.

2. Державний устрій і соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Відсіч турецько-татарській агресії.

4. Загальна характеристика культурного розвитку.

5. Результати та наслідки Руїни.

Методичні рекомендації

Перше питання:

- поясніть поняття «Руїна», виходячи із історичного контексту подій другої половини XVII ст., що відбувались в Україні.

- охарактеризуйте становище в Україні із 1657 р. до 1686 р. («Трактат про вічний мир»).

- розкажіть про гетьманування Ю.Хмельницького, І.Виговського, П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича крізь призму:

а) політичних амбіцій козацької еліти;

б) боротьби зовнішніх сил.

- проаналізуйте положення Гадяцького договору, дайте власну оцінку.

- дайте характеристику Переяславському договору за наведеними критеріями:

а) обрання гетьмана;

б) права гетьмана;

в) права старшини;

г) права та обов’язки реєстрових козаків, міських та сільських жителів.

- дайте оцінку договору про «Вічний мир» між Москвою та Польщею.

- підтвердіть чи спростуйте наведені тези:

- Смерть Б.Хмельницького підірвала підвалини Української держави.

- Переяславські статті (1659 р.) значно обмежували державні права України і посилювали її залежність від Росії.

- Драматичні події періоду Руїни вимагали такої політичної постаті, яка б змогла боротися за соборність українських земель. Нею став гетьман Правобережжя – Петро Дорошенко (1667-1676).

- Андрусівське перемир’я – трагедія для України.

- Яким було козацтво у другій половині XVII ст.?

- Чи була на Гетьманщині національна та релігійна дискримінація?

- У чому полягала особливість адміністративно-політичного устрою Слобожащини?

Друге питання:

- поясніть поняття: «Слобожанщина», «виборні козаки», «міщанство», «посполиті», «чинш».

- визначте політичний устрій Гетьманщини, Слобідської України у другій половині XVII ст.

- розгляньте соціально-економічний розвиток українських земель у зазначений період.

- царський уряд надавав переселенцям на прикордонні землі значні пільги – від права безкоштовного заняття земель до збереження козацького устрою та самоврядування. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

Третє питання:

- розгляньте руйнівні походи татар на українські землі в 50-70-х рр. XVII ст. та їхні наслідки.

- визначте роль кошового отамана І. Сірка у боротьбі проти татар і турків.

- з’ясуйте причини, хід та наслідки Чигиринських походів.

- Розгляньте кримські походи російсько-українських військ.

- Як можна оцінити політичну та військову діяльність І. Сірка?

- З якою метою турки і татари здійснили похід на Чигирин?

- Які наслідки мав Бахчисарайський мирний договір для України?

 

Четверте питання:

- д айте загальну характеристику культурного розвитку на українських землях у другій половині XVII ст.

- зверніть увагу:

а) Ідеологічною основою культурного розвитку як і раніше залишалася православна релігія.

б) Освіта мала церковний характер.

в) В часи зміцнення економіки Лівобережної України розвинувся новий напрямок архітектури – так зване українське бароко.

г) Живопис розвивався під впливом італійського мистецтва.

 

П’яте питання:

- проаналізуйте причини, що призвели до втрати української державності у XVII ст.

- зверніть увагуна проблему: Запорізька Січ і Гетьманщина – спільні дії чи протистояння?

а) Запоріжжя під час національно-визвольної війни;

б) Запоріжжя та Руїна.

При поясненні проблеми зауважте, що:

1. Запорізька Січ відіграла активну роль у подіях 1648 – 1657 рр. входила до козацької держави як автономна одиниця, підпорядковувалась безпосередньо гетьману, не належала до жодного з полків.

2. В той же час, стосунки Запоріжжя із гетьманською владою складалися непросто, часом загострювались аж до збройних виступів (Наведіть приклади).

3. Втручання запорожців у боротьбу за гетьманську булаву вирішувало справу, але позиція Запоріжжя часто була недалекоглядною (Наведіть приклади, аргументуйте!).

- проаналізуйте наслідки Руїни.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте, кому з гетьманів належать наведені нижче характеристики:

Дем’ян Многогрішний –

ІванСамойлович –

Юрій Хмельницький –

Михайло Ханенко –

1. Гетьман Лівобережної України з 1668 по 1672 р. Домагався виведення московських воєвод з українських міст, уклав Глухівські статті з царем Олексієм. У березні 1672 р. внаслідок старшинської змови зміщений з посади гетьмана, ув’язнений та засланий до Сибіру. Звільнившись через 15 років, відбував військову службу в Східному Сибіру. Наприкінці життя постригся в ченці. Помер близько 1707 р.

2. Гетьман Лівобережної України з 1672 по 1687 р. Прагнув об’єднати українські землі під однією гетьманською булавою, домогтися стабілізації внутрішнього життя, створити українську еліту й розширити автономні права України у складі Московської держави. В 1687 р. очолював козацькі полки в першому Кримському поході царських військ і був звинувачений у його невдачі. Засланий до Тобольська, де й скінчив життя.

3. Гетьман Правобережної України в 1669–1674 рр., обраний частиною правобережних полків на противагу П. Дорошенку. Був прихильником утвердження Української держави під зверхністю польського монарха. Уклав Острозький договір з Польщею (1670), за яким значно обмежувалася державність Правобережної Гетьманщини. Разом із військами коронного гетьмана Я. Собеського воював проти полків

П. Дорошенка та армії султана Мухамеда ІV. У березні 1674 р. склав булаву на користь І.Самойловича і перейшов на Лівобережну Україну.

4. Гетьман, який 1663 р. зрікся булави й постригся в ченці. Під час боротьби за булаву на Правобережжі спочатку підтримував гетьмана П.Дорошенка, а влітку 1669 р. взяв бік його супротивників П.Суховія та М.Ханенка. У жовтні 1669 р. потрапив до рук татар і був відісланий до Стамбула. На початку 1677 р. призначається Туреччиною князем Сарматії (України) зі столицею у Немирові. Робив невдалі спроби об’єднати Україну.

2. Як Ви гадаєте, чи можна вважати виступ гетьмана І. Виговського та більшості старшини проти Москви 1658-1659 рр. порушенням українсько-московського договору 1654 р.?

3. Чи можна вважати Слободищенський договір межею, після якої Українська козацька держава розпалася на Лівобережну та Правобережну Гетьманщини? Свою думку обґрунтуйте.

4.Чому гетьмана П. Дорошенка називають «сонцем Руїни».

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник / О.Д Бойко. – К., 2002. – С. 81-110.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко – К., 1996. – С. 235-277.

3. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Денісов Я. Я., Зінкевич Р.Д.,

Тарабан В.М., Шеломенцев-Терський С. В. Історія України та ї державності / Л.Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Я. Я. Денісов, Р.Д. Зінкевич, В.М Тарабан, С.В. Шеломенцев-Терський – Л., 2005. – С. 53-74.

4. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В.І Семененко, Л.О. Радченко – Х.: Торсінг, 2000. – С. 123-166.

5. Сливка Ю. Історія України / Ю. Сливка – Львів: Світ, 2003. – С. 144-155.

 

Семінар 4.