Київська Русь та Галицько-Волинське князівство як перші форми української державності

Семінар 1.

Київська Русь та Галицько-Волинське князівство як перші форми української державності

План

1. Передумови утворення держави у східних слов’ян.

2. Становлення Давньоруської держави.

3. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Роль християнства у державотворчому процесі.

4. Причини роздробленості. Суспільно-політичний лад князівств і земель після розпаду Київської держави.

5. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державницьких традицій Київської Русі.

Методичні рекомендації

Перше питання:

- визначте передумовивиникнення держави у східних слов'ян.

- з’ясуйте теорії походження Давньоруської держави.

- з’ясувати походження етноніма «Русь», «Україна».

- розкрийте механізм утворення Київської Русі (за літописною версією).

- з а свідченням арабських авторів, у VIII-ІХ ст. існували 3 осередки східнослов’янської державності: Куявія (земля полян з Києвом); Славія (Новгородська земля); Артанія (Ростово-Суздальська земля або, за твердженням професора Й.Винокура, – південна Волинь і Поділля). Найбільшим було державне об’єднання, яке літописець називає Руською Землею з центром у Києві. Воно і стало тим територіальним і політичним ядром, навколо якого зросла Древньоруська держава. Про що це свідчить? Зробіть висновок.

Друге питання:

- розгляньте початок князювання Рюриковичів: Олега (882-912 рр.); Ігоря (912-945рр.); Ольги (945-969 рр.); Святослава (869-972 рр.).

- визначте основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики.

- поясніть поняття: «племінна держава», «надплемінна держава», «дружинна держава».

- на підставі зазначених понять визначте тип ранньої руської державності.

- Київська Русь була поліетнічною державою, її не можна вважати державою національною. Чому? Чим можна підтвердити чи спростувати дану тезу?

 

Третє питання:

- охарактеризуйте зміни державно-політичного устрою, що відбулись у наслідок правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

- Володимир Великий вирішивприйняти єдину віру по всій державі – східний (Візантійський) вид християнства. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

- що означав вислів «новий Константинополь», який застосовували до характеристики Києва у ХІ ст.? Обґрунтуйте відповідь, наводячи приклади.

- за часів правління Ярослава мудрого Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав світу. Чим можна підтвердити чи спростувати дану тезу?

- поясніть поняття: «ранньофеодальна монархія».

- в Київській Русі не існувало класичних феодальних відносин на перших етапах її існування. Що означає поняття «класичний феодалізм»?

- коли і яким чином починає формуватися у Київський Русі приватна власність на землю? Поясніть поняття «отчина», «волость».

- як виглядала система престолонаслідування? Якою була її еволюція?

- розгляньте міжнародні зв’язки і зовнішню політику України-Русі. Поясніть з якою метою укладалися династичні шлюби.

 

Четверте питання:

- розкрийте особливості політичного устрою Київської Русі кінця ХІ ст.

- розгляньте рішення Любецького з’їзду князів (1097 р.) як першого кроку на шляху перетворення Київської Русі на федерацію князівств.

- охарактеризуйте політику Володимира Мономаха в контексті децентралізаторських процесів ХІІ ст. Чим був викликаний успіх його політики і які були її подальші результати?

- визначте основні причини політичної роздробленості Київської Русі.

- проаналізуйте наслідки розпаду Київської держави, виходячи із того, що Київська Русь перетворилась на конфедерацію руських князівств (протягом ХІІ ст. існувало від 10 до 15 князівств).

 

П’яте питання:

- обґрунтуйте тезу М. Грушевського, який стверджував, що Галицько-Волинське князівство безпосередньо успадкувало політичні та культурні традиції княжого Києва, аналізуючи:

1) політичний устрій двох держав;

2) суспільні відносини;

3) економічний розвиток.

- розкрийте особливості розвитку Галицько-Волинського князівства, враховуючи такі фактори, як:

а) вдале розташування і недосяжність для кочового степу;

б) наявність великих родовищ солі – товару, що мав великий попит на ринках Європи;

в) великий вплив олігархічного правління (навести приклади).

- охарактеризуйте діяльність Данила Галицького як державного діяча, визначити його роль в становленні Галицько-Волинського князівства, звернувши увагу на:

1) механізми, що застосовувались ним для приборкання боярської олігархічної опозиції;

2) дипломатію Данила Галицького (Ватікан – Європа – Золота Орда);

3) релігійну ситуацію та спроби компромісного вирішення протистояння католицизм – православ’я.

Питання для самоконтролю

1. Чи тотожні поняття «розпад» і «занепад» Київської Русі? Яке з цих понять найбільш відповідає подіям ХІІ ст.?

2. Як можна визначити політичну роздробленість Київської Русі – прогресом чи регресом в історії?

3. Отримання Данилом Галицьким ярлика від золотоординського хана – це вияв зради чи далекоглядність державного діяча?

4. Чи означала коронація Данила Галицького Папою Римським (1253 р.) утвердження католицизму у Галицько-Волинському князівстві (відповідь обгрунтуйте, наводячи приклади).

5. За що літописець називає Данила «Мудрий, як Соломон»? В чому, на вашу думку, полягала його мудрість?

Завдання для самостійної роботи

1. Назвіть внутрішні і зовнішні чинники, які сприяли виникненню державності в Київській Русі.

2. Найбільше піднесення Київська Русь зазнала за часи правління Володимира Великого та його сина Ярослава мудрого. Виокремте найвизначнішу із внутрішньополітичних реформ Володимира. Свою думку обґрунтуйте.

3. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Данила Галицького.

4. Скласти словник термінів за даною темою.

 

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник / О.Д Бойко. – К., 2002. – С. 33-80.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко – К., 1996. – С. 46-107.

3. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Денісов Я. Я., Зінкевич Р.Д.,

Тарабан В.М., Шеломенцев-Терський С. В. Історія України та ї державності / Л.Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Я. Я. Денісов, Р.Д. Зінкевич, В.М Тарабан, С.В. Шеломенцев-Терський – Л., 2005. – С. 29-51.

4. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України / Л.Л. Залізняк – К., 1994. – С. 198-216.

5. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В.І Семененко, Л.О. Радченко – Х.: Торсінг, 2000. – С. 30-86.

6. Сливка Ю. Історія України / Ю. Сливка – Львів: Світ, 2003. – С. 55-98.

 

Семінар 2.

Релігійно-культурний розвиток в XVI- першій половині XVII століття як ідеологічна передумова Хмельниччини

План

1. Реформаційний і контрреформаційний рухи. Діяльність братств та їх значення.

2. Загальна характеристика становища православної церкви. Причини та наслідки Укладення Брестської унії.

3. Особливості розвитку культури:

а) освіта, книгодрукування;

б) усна народна творчість, література, літописання;

в) жанр, драматургія, музика;

г) образотворче мистецтво, архітектура;

д) основні історичні постаті (П. Могила, І. Федоров,

Йов Борецький, К.В Острозький).

Методичні рекомендації

Перше питання:

- поясніть поняття та встановіть між ними відповідний зв’язок:«Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «орден єзуїтів».

Зверніть увагу:

Вплив Реформації на українських землях виявився не стільки в поширенні нових віровчень (хоча кальвінізм поширювався на Волині; прихильниками цієї нової віри довгий час були родини Потоцьких, Вишневецьких, Сапіг, Ходкевичів, Радзивиглів та інші), скількі в застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви, таких як:

а) використання живої української мови в церковних відправах;

б) переклади Святого Письма на мову народу (поява Пересопницького Євангелія);

в) поява широкої полемічної української літератури.

 

Друге питання:

- розгляньте зміни, які відбувались із литовсько-руською аристократією та українською шляхтою в наслідок поглиблення литовсько-польської інтеграції.

- проаналізуйте релігійну ситуацію в Україні (кінець XVI – перша половина XVII ст.), звернувши увагу на погіршення становища православної церкви.

- охарактеризуйте позицію духовенства та братств, порівнюючи із позицією аристократії і шляхти. Поясніть мотивацію кожної із соціальних верств.

- чимало європейських істориків, особливо польських, вважають Берестейську церковну унію прогресивним явищем у релігійному і культурному житті українського народу. Спробуйте і Ви оцінити цю подію. Що в ній позитивне і що негативне?

- чи слід розглядати Берестейську церковну унію як складову релігійного реформаційного процесу в Україні? Чому?

Третє питання:

- розгляньте особливості розвитку культури.

- визначте основні здобутки за напрямками:

а) освіта, книгодрукування;

б) усна народна творчість, література, літописання;

в) жанр, драматургія, музика;

г) образотворче мистецтво, архітектура.

Завдання для самостійної роботи

1. Перехід українських земель до складу Литовського князівства не зустрів спротиву, відбувся мирним шляхом. Знайдіть пояснення цього факту.

2. Доведіть, що Люблінська унія, яка зовні ніби не суперечила тогочасним законам, за сутністю була актом загарбання українських земель Польщею..

3. З якою метою, на Вашу думку, була підготовлена і здійснена Брестська церковна унія?

4. Заповніть таблицю за темою «Становище українських земель у складі Литви і Польщі».

	Литва	Польща
Характер приєднання
Соціально-економічне становище
Культура
Релігія

5. Кінець XVI – перша половина XVIII ст. асоціюється з рядом визначних історичних постатей. До Вашої уваги пропонується ознайомитися з нижче наведеними характеристиками і визначити, кому із діячів вони належать.

Йов Борецький –

Владислав ІV –

К.В. Острозький –

Кирило Терлецький –

Сигізмунд ІІІ –

Михайло Рогоза –

Петро Могила –

Іпатій Потій –

Гедеон Балабан –

1. Церковний діяч, львівський єпископ (1565-1607). З 1590 р. брав участь у підготовці унії з Римом, однак напередодні Берестейського собору зайняв позицію князя Костянтина Острозького, ставши противником ідеї об’єднання церков. Мав напружені стосунки з Львівським ставропігійним братством.

2. Київський православний митрополит (1620-1631), ректор Львівської братської школи (1604), Київської Богоявленської школи (1615-1616), ігумен Михайлівського монастиря в Києві (1618). У 1620 р. висвячений на Київського митрополита. Підтримував дружні стосунки з Сагайдачним, через якого мав вплив на козаків.

3. Король польський (1587-1632), походив зі шведського королівського роду. Вихованець єзуїтів і гарячий прихильник католицизму. За час його правління загострилася внутрішня ситуація в Речі Посполитій і дійшло до перших козацько-польських воєн.

4. Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один з ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став київським греко-католицьким митрополитом.

5. Церковний діяч, з 1572 р. – єпископ пінський і турівський. З 1585 р. – луцький і острозький. У 1595 р. разом з Іпатієм Потієм їздив до Риму, зустрічався з Папою римським і визнав його зверхність над українською православною церквою.

6. Церковний діяч, один з організаторів Берестейської унії (1596). З 1590 р. вів таємні переговори з польським королем про унію православної церкви з католицькою, будучи київським митрополитом. Разом зі своїми послідовниками скликав церковний собор у Бересті, що проголосив унію. Був першим греко-католицьким митрополитом.

7. Польський король у 1632-1648 рр., син Сигізмунда ІІІ. Потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, домігся року 1632 визнання православної української митрополії. Коли війна закінчилася, не виконав своїх зобов’язань про пільги козакам. За його правління відбувалося повстання Павлюка та повстання під проводом Д.Гуні і Я.Острянина, придушені з великою жорстокістю.

8. Визначний церковний та культурний діяч 17 ст., митрополит київський (1632-1647). З 1627 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври. В 1631 р. заснував у Печерській лаврі школу, яку 1632 р. об’єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою як святий.

9. «Некоронований король Русі», київський воєвода з 1559 р. Великий шанувальник і покровитель освіти, науки, мистецтва в Україні. Своїм коштом відкрив близько 30 шкіл, заснував Острозьку академію.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник / О.Д Бойко. – К., 2002. – С. 81-110.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко – К., 1996. – С. 108-178.

3. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Денісов Я. Я., Зінкевич Р.Д.,

Тарабан В.М., Шеломенцев-Терський С. В. Історія України та ї державності / Л.Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Я. Я. Денісов, Р.Д. Зінкевич, В.М Тарабан, С.В. Шеломенцев-Терський – Л., 2005. – С. 53-74.

4. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В.І Семененко, Л.О. Радченко – Х.: Торсінг, 2000. – С.87-123.

5. Сливка Ю. Історія України / Ю. Сливка – Львів: Світ, 2003. – С. 99-127.

 

Семінар 3.

План

1. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини.

2. Державний устрій і соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Відсіч турецько-татарській агресії.

4. Загальна характеристика культурного розвитку.

5. Результати та наслідки Руїни.

Методичні рекомендації

Перше питання:

- поясніть поняття «Руїна», виходячи із історичного контексту подій другої половини XVII ст., що відбувались в Україні.

- охарактеризуйте становище в Україні із 1657 р. до 1686 р. («Трактат про вічний мир»).

- розкажіть про гетьманування Ю.Хмельницького, І.Виговського, П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича крізь призму:

а) політичних амбіцій козацької еліти;

б) боротьби зовнішніх сил.

- проаналізуйте положення Гадяцького договору, дайте власну оцінку.

- дайте характеристику Переяславському договору за наведеними критеріями:

а) обрання гетьмана;

б) права гетьмана;

в) права старшини;

г) права та обов’язки реєстрових козаків, міських та сільських жителів.

- дайте оцінку договору про «Вічний мир» між Москвою та Польщею.

- підтвердіть чи спростуйте наведені тези:

- Смерть Б.Хмельницького підірвала підвалини Української держави.

- Переяславські статті (1659 р.) значно обмежували державні права України і посилювали її залежність від Росії.

- Драматичні події періоду Руїни вимагали такої політичної постаті, яка б змогла боротися за соборність українських земель. Нею став гетьман Правобережжя – Петро Дорошенко (1667-1676).

- Андрусівське перемир’я – трагедія для України.

- Яким було козацтво у другій половині XVII ст.?

- Чи була на Гетьманщині національна та релігійна дискримінація?

- У чому полягала особливість адміністративно-політичного устрою Слобожащини?

Друге питання:

- поясніть поняття: «Слобожанщина», «виборні козаки», «міщанство», «посполиті», «чинш».

- визначте політичний устрій Гетьманщини, Слобідської України у другій половині XVII ст.

- розгляньте соціально-економічний розвиток українських земель у зазначений період.

- царський уряд надавав переселенцям на прикордонні землі значні пільги – від права безкоштовного заняття земель до збереження козацького устрою та самоврядування. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

Третє питання:

- розгляньте руйнівні походи татар на українські землі в 50-70-х рр. XVII ст. та їхні наслідки.

- визначте роль кошового отамана І. Сірка у боротьбі проти татар і турків.

- з’ясуйте причини, хід та наслідки Чигиринських походів.

- Розгляньте кримські походи російсько-українських військ.

- Як можна оцінити політичну та військову діяльність І. Сірка?

- З якою метою турки і татари здійснили похід на Чигирин?

- Які наслідки мав Бахчисарайський мирний договір для України?

 

Четверте питання:

- д айте загальну характеристику культурного розвитку на українських землях у другій половині XVII ст.

- зверніть увагу:

а) Ідеологічною основою культурного розвитку як і раніше залишалася православна релігія.

б) Освіта мала церковний характер.

в) В часи зміцнення економіки Лівобережної України розвинувся новий напрямок архітектури – так зване українське бароко.

г) Живопис розвивався під впливом італійського мистецтва.

 

П’яте питання:

- проаналізуйте причини, що призвели до втрати української державності у XVII ст.

- зверніть увагуна проблему: Запорізька Січ і Гетьманщина – спільні дії чи протистояння?

а) Запоріжжя під час національно-визвольної війни;

б) Запоріжжя та Руїна.

При поясненні проблеми зауважте, що:

1. Запорізька Січ відіграла активну роль у подіях 1648 – 1657 рр. входила до козацької держави як автономна одиниця, підпорядковувалась безпосередньо гетьману, не належала до жодного з полків.

2. В той же час, стосунки Запоріжжя із гетьманською владою складалися непросто, часом загострювались аж до збройних виступів (Наведіть приклади).

3. Втручання запорожців у боротьбу за гетьманську булаву вирішувало справу, але позиція Запоріжжя часто була недалекоглядною (Наведіть приклади, аргументуйте!).

- проаналізуйте наслідки Руїни.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте, кому з гетьманів належать наведені нижче характеристики:

Дем’ян Многогрішний –

ІванСамойлович –

Юрій Хмельницький –

Михайло Ханенко –

1. Гетьман Лівобережної України з 1668 по 1672 р. Домагався виведення московських воєвод з українських міст, уклав Глухівські статті з царем Олексієм. У березні 1672 р. внаслідок старшинської змови зміщений з посади гетьмана, ув’язнений та засланий до Сибіру. Звільнившись через 15 років, відбував військову службу в Східному Сибіру. Наприкінці життя постригся в ченці. Помер близько 1707 р.

2. Гетьман Лівобережної України з 1672 по 1687 р. Прагнув об’єднати українські землі під однією гетьманською булавою, домогтися стабілізації внутрішнього життя, створити українську еліту й розширити автономні права України у складі Московської держави. В 1687 р. очолював козацькі полки в першому Кримському поході царських військ і був звинувачений у його невдачі. Засланий до Тобольська, де й скінчив життя.

3. Гетьман Правобережної України в 1669–1674 рр., обраний частиною правобережних полків на противагу П. Дорошенку. Був прихильником утвердження Української держави під зверхністю польського монарха. Уклав Острозький договір з Польщею (1670), за яким значно обмежувалася державність Правобережної Гетьманщини. Разом із військами коронного гетьмана Я. Собеського воював проти полків

П. Дорошенка та армії султана Мухамеда ІV. У березні 1674 р. склав булаву на користь І.Самойловича і перейшов на Лівобережну Україну.

4. Гетьман, який 1663 р. зрікся булави й постригся в ченці. Під час боротьби за булаву на Правобережжі спочатку підтримував гетьмана П.Дорошенка, а влітку 1669 р. взяв бік його супротивників П.Суховія та М.Ханенка. У жовтні 1669 р. потрапив до рук татар і був відісланий до Стамбула. На початку 1677 р. призначається Туреччиною князем Сарматії (України) зі столицею у Немирові. Робив невдалі спроби об’єднати Україну.

2. Як Ви гадаєте, чи можна вважати виступ гетьмана І. Виговського та більшості старшини проти Москви 1658-1659 рр. порушенням українсько-московського договору 1654 р.?

3. Чи можна вважати Слободищенський договір межею, після якої Українська козацька держава розпалася на Лівобережну та Правобережну Гетьманщини? Свою думку обґрунтуйте.

4.Чому гетьмана П. Дорошенка називають «сонцем Руїни».

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник / О.Д Бойко. – К., 2002. – С. 81-110.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко – К., 1996. – С. 235-277.

3. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Денісов Я. Я., Зінкевич Р.Д.,

Тарабан В.М., Шеломенцев-Терський С. В. Історія України та ї державності / Л.Є. Дещинський, І. О. Гаврилів, Я. Я. Денісов, Р.Д. Зінкевич, В.М Тарабан, С.В. Шеломенцев-Терський – Л., 2005. – С. 53-74.

4. Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В.І Семененко, Л.О. Радченко – Х.: Торсінг, 2000. – С. 123-166.

5. Сливка Ю. Історія України / Ю. Сливка – Львів: Світ, 2003. – С. 144-155.

 

Семінар 4.

У ХІХ ст.

План

1. Фольклорно-етнографічна стадія національного відродження (М. Цертелев, М.Максимович, Д. Зубрицький).

2. Культурно-літературний етап у формуванні національної свідомості українського народу:

а) основні здобутки освіти та історичної науки («Історія Малоросії» М. Марковича, «Історія Русів»);

б) розвиток української мови та літератури («Енеїда» І. Котляревського, «Малоросійські оповідання» Г. Квітки Основ’яненко, «Кобзар» Т. Шевченка та ін.);

в) діяльність студентських гуртків («Харківські романтики», «Руська трійця»).

3. Початок політичної боротьби нації за визволення:

а) Кирило-Мефодіївське братство;

б) утворення та діяльність Головної руської ради;

в) діяльність хлопоманів;

г) особливості громадівського руху. Діяльність М. Драгоманова.

 

Методичні рекомендації

Перше питання:

- охарактеризуйте початкову стадію національного відродження – фольклорно-етнографічну.

- доведіть, що саме під час збирання етнографічних матеріалів формувалися аргументи на користь існування окремої нації.

- охарактеризуйте найбільш видатні фольклорні твори цього періоду: М. Цертелєва «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» (1819), М. Максимовича «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», альманах «Русалка Дністрова» (1837), твори Д. Зубрицького.

 

Друге питання:

- розкрийте наступний етап національного відродження – культурно-літературний, який характеризується зростанням національної самосвідомості у різних сферах культури: освіті та історичній науці (М.Маркович «Історія Малоросії», «Історія Русів), літературознавстві та мовознавстві (початок становлення української поезії та прози на прикладах поеми «Енеїда» І.Котляревського, «Малоросійські оповідання» Г. Квітки-Основ’яненка, «Кобзаря» Т. Шевченка та ін.).

- розкажіть про створення центрів українського відродження на Наддніпрянській та Західній Україні – Харківського університету, та діючого на його базі гуртка «Харківські романтики», а також «Руської трійці», створеній студентами Львівської семінарії.

- вкажіть представників цих гуртків, завдання, які ставили перед собою учасники, основні їхні доробки, та значення діяльності цих гуртків у ході українського державотворчого процесу.

Третє питання:

- остання стадія українського національного відродження характеризується політичною боротьбою нації за визволення та самостійність. Як наслідок – поява Кирило-Мефодіївського братства.Зазначте наступне:

- передумови створення;

- організаторів;

- мету діяльності;

- програмні документи та засади, які висвітлені в них;

- течії;

- практичну діяльність;

- значення діяльності.

- розгляньте діяльність Головної руської ради – українського представницького органу, зазначте його учасників та політичну платформу.

- перший досвід українського парламентаризму, як важливий крок на шляху консолідації українських патріотичних сил.

- визначте події, які передували появі хлопоманів (друга половина ХІХ ст.), мету їхньої діяльності та причини поразки.

- охарактеризуйте значення діяльності громад та М.Драгоманова, який узагальнив погляди громадівців. В основі запропонованих ним ідей лежали: демократизм, федералізм, європеїзм, культурництво та еволюційність.

Завдання для самостійної роботи

1. Які ідеї Кирило-Мефодіївського братства «будили політичну та соціальну українську мисль»? Яку мету воно ставило?

2. Назвіть основні стадії національного відродження в Україні у ХІХ ст. Дайте їм кратку характеристику.

3. Охарактеризуйте практичну діяльність братчиків.

4. Визначте яка соціальна група стала основним носієм ідеї національного відродження на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

5. Проаналізуйте політичні погляди М. Драгоманова. В чому полягає значення його діяльності?

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. – К., 1995.

2. Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Б.Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. – К., 1999.

3. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Україна крізь віки: Гетьманська Україна. – Т.8. – К., 1999.

4. Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині ХVII-XVIII ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

5. Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. – К., 1998.

6. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995.

7. Смолій В.А., Степанков В.С. Україна крізь віки: українська національна революція ХVII ст. (1648-1676). – Т.7. – К., 1999.

8. Сушинський Б. Козацькі вожді України. – К., 1998.

9. Шевчук В. Козацька держава. – К., 1995.

10. Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х р.р. ХVII ст. Причини і початок Руїни. – К., 1998.

Семінар 5.

План

1. Українська революція (березень 1917 – кінець 1918 рр.):

а) передумови Української революції;

б) основні етапи становлення української державності

в) утворення Центральної Ради та розгортання українського національно-визвольного руху;

г) Брестський мир та його наслідки для українських земель.

2. Гетьманат П.Скоропадського – державницька модель українського консерватизму (квітень-грудень 1918 р.).

а) внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського;

б) причини падіння Гетьманату.

3. Реалізація концепцій українського соціалізму в діяльності Директорії.

а) повалення гетьманського режиму;

б) внутрішня та зовнішня політика Директорії та її наслідки.

4. Російський “білий рух ” як претендент на державну владу в Україні.

5. Причини поразки Української революції та утвердження більшовицького режиму в Україні. Політика «воєнного комунізму» на УСРР.

 

Методичні рекомендації

Перше питання:

- назвіть причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України.

- розгляньте хід подій на першому етапі Української революції – етапі утворення і діяльності Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.).

- поясніть поняття: «культурно-національна автономія», «національно-територіальна автономія».

- проаналізуйте політичний склад Центральної Ради, акцентуючи увагу на провідних політичних силах Центральної Ради: партія Українських соціалістів-революціонерів (есерів); Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП); Партія соціалістів-федералістів (есефів) – колишнє Товариство українських поступовців.

- охарактеризуйте ідеологічну платформу більшості Центральної Ради, її соціалістичний характер:

- ставлення до приватної власності;

- шляхи і методи вирішення аграрного питання;

- ставлення до створення регулярної української армії;

- підхід до вирішення соціально-економічних проблем.

- проаналізуйтедіяльність Центральної Ради крізь призму її здобутків і прорахунків (Універсали Центральної Ради, діяльність уряду – Генерального Секретаріату, зовнішня політика тощо).

- зверніть увагу на причини, що призвели до падіння Центральної Ради:

- політична недосвідченість і наївний романтизм лідерів;

- захопленість соціалістичною риторикою;

- небажання поступитися ідеологічними переконаннями заради державних інтересів;

- розкол українського суспільного руху;

- відсутність ефективних і авторитетних органів управління;

- однобока орієнтація на російську соціал-демократію, що переростала в більшовизм радикального типу, і федеративний союз з Росією;

- анархічні тенденції українського менталітету, непідготовленість мас до самостійного національно-державного життя, їх слабка політична культура;

- небажання і невміння створити регулярні збройні сили;

- непослідовність і затягування розв’язання соціально-економічних проблем;

- незацікавленість сусідніх з УНР держав в існуванні сильної, незалежної України.

 

Друге питання:

- проаналізуйте причини приходу до влади гетьмана П.Скоропадського, розкрийте суть внутрішньої політики гетьманату:

- Які політичні сили і чому підтримували гетьманський режим?

- Які соціальні верстви були зацікавлені у приході до влади П.Скоропадського?

- Які політичні сили і чому виступили проти?

- доведіть, що політика П. Скоропадського являла собою спробу впровадити в життя модель українського консерватизму.

- охарактеризуйте основні напрямки внутрішньої політики гетьманату: аграрна; промислово-торгівельна; національно-культурна; військово-оборонна.

- охарактеризуйте зовнішню політику П.Скоропадського.

- дайте визначення поняттям «консерватизм», «анархізм».

- поясніть причини падіння Гетьманату.

 

Третє питання:

- розгляньте внутрішню політику Директорії як спробу втілення соціалістичної моделі української державності. Наведіть аргументи на підтвердження цієї тези, враховуючи заходи у таких сферах, як аграрна, промислова, соціальна, виборча і кадрова політика.

- розкрийте суперечливість внутрішньої і зовнішньої політики Директорії.

- порівняйте політику Центральної Ради і Директорії, віднайдіть спільне і відмінне в їхній діяльності.

- проаналізуйте причини поразки Директорії, зупинившись на таких, як: відсутність моделі державотворення, суперечливість внутрішньої і зовнішньої політики, протистояння політичних лідерів, слабкість армії, міжнародна ізоляція, втрата контролю над розвитком подій.

 

Четверте питання:

- проаналізуйте внутрішню політику в Україні білогвардійського уряду А.Денікіна (серпень 1919 – грудень 1919 рр.).

- зверніть увагу на характерні риси денікінського режиму:

У політичній сфері (жорстка диктатура, масові репресії проти політичних противників, застосування військово-польових судів; обстоювання гасла “єдиної і неділимої” Росії, відмова в праві існування не тільки УСРР, а й УНР).

ЛІТЕРАТУРА

1. Верстюк В.Ф. М.С.Грушевський: Коротка хроніка життя та діяльності. – К., 1996.

2. Гнідан О.Д., Дем’янівська Л.С. Володимир Винниченко: Життя, діяльність, творчість. – К., 1996.

3. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. – К., 1993.

4. Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / Ред. Войцехівська І. та ін.

5. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. – К., 1995.

6. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Україна крізь віки: Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – Т.10. – К., 1999.

7. Солдатенко В.С. Українська революція: Концепція та історіографія (1918-1920 рр.). – К., 1999.

8. Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. – К., 1996.

 

Семінар 6.

План

1. Радянська Україна в 20-ті рр. НЕП і “українізація”.

2. Україна в умовах утвердження радянського тоталітаризму і формування тоталітарних політичних систем в Європі.

3. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в між-воєнний період.

Методичні рекомендації

 

Перше питання:

- назвіть причини переходу більшовицького керівництва до нової економічної політики, наголосивши на тому, що:

1) лише реальна загроза втрати влади змусила більшовиків змінити політику;

2) перехід до НЕПу відбувався під тиском соціально-політичних реалій.

Про що це свідчить? Які висновки можна зробити на підставі цих тверджень?

- розкрийте сутність НЕПу, показуючи, що вона полягала у переході до соціалізму через державний капіталізм в умовах пролетарської держави (ліберальна економіка із товарно-грошовими відносинами, елементами ринку в усіх сферах виробництва при наявності контролю з боку держави):

- у галузі сільського господарства;

- у промисловості;

- у торгівлі і фінансах.

- поясніть головну суперечність НЕПу, яка полягала у тому, що в політико-ідеологічній сфері продовжував панувати однопартійний режим, а в економіці запроваджувалась адміністративна система господарювання.

- проаналізуйте наслідки українізації.

Друге питання:

- поясніть поняття: «тоталітаризм».

- пригадайте де і чому виникли тоталітарні режими після І світової війни; які були їх особливості; порівняйте їх із радянським тоталітарним режимом.

- розкрийте механізм формування і характер тоталітарної системи через:

- утвердження комуністичної ідеології;

- монополізацію влади більшовицькою партією;

- зрощення політичної партії з державним апаратом;

- жорстокий контроль держави над суспільним життям;

- адміністративно-командну систему, яка формувалась в процесі проведення індустріалізації та колективізації;

- культ особи Сталіна;

- терор як спосіб утримання влади.

- розкрийте джерела індустріалізації, особливості її здійснення в Україні;

- проаналізуйте наслідки індустріалізації та її «ціну»;

- поясніть зв’язок між форсованою індустріалізацією та колективізацією?

 

Третє питання:

- дайте загальну характеристику політичному та економічному розвитку українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

- поясніть поняття: «адміністративна уніфікація», «націоналізм», «інтегральний націоналізм», УВО, ОУН, «пацифікація».

- проаналізуйте політичний розвиток Західної України у 20 – 30-ті рр., покажіть різноманітність спектру політичних партій та організацій, які тут діяли, їх тактику.

- зверніть увагу на причини виникнення українського інтегрального націоналізму:

- розчарування у легальних методах боротьби;

- політика пацифікації;

- втрата віри у традиційні цінності західної демократії і надії на допомогу західних країн;

- дайте оцінку практичній діяльності ОУН.

 

Питання для самоконтролю

1. Якими були загальні економічні результати впровадження НЕПу?

2. Як впливав зовнішній фактор на запровадження українізації?

3. Чим був голод 1932 – 1933 рр.: помстою українському селянству за небажання йти в колгоспи, чи розправою з ним як наймасовішою соціальною базою українського руху?

4. У чому була головна різниця між УНДО та ОУН?

5. Чи було випадковим явищем радикалізація українського національного руху?

ЛІТЕРАТУРА

1. Кульчицький С.В. Україна крізь віки: Україна між двома війнами (1921 – 1931 рр.). – Т.11. – К., 1999.

2. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше дисятиріччя (1919 – 1928 рр.) – К., 1996.

3. Лисяк-Рудницький І. Націоналізм // Історичні ессе. Т.2., с. 247-259.

4. Лисяк-Рудницький І. Націоналізм і тоталітаризм (Відповідь М.Прокопові) // Тамож, с. 489-496.

5. Conquest Robert, Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror – Famine, Oxford University Press, 1986.