Виконання письмового завдання

Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмового модульного контролю) в аудиторії полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу виконати письмову контрольну роботу за білетами, затвердженими кафедрою.

Систематизація матеріалу перед написанням модулів та іспитом

а) Письмовий модульний контроль

Написання модуля передбачається (відбувається), якщо інше не передбачене картою роботи студента. Модуль виконується за ключовими темами, які підлягали вивченню протягом відповідного семестру, у тому числі й за питаннями для самостійного вивчення.

Тривалість модуля – не менше 1 астрономічної години.

Письмові роботи зберігаються на кафедрі до проведення заліку або іспиту з дисципліни “Макрофінансове бюджетування”.

Готуючись до виконання модульних завдань, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до модуля.

Викладач, що проводить семінарські заняття, формує варіанти завдань, зміст яких відповідає програмі курсу, і доводить студентам перелік питань для підготовки до модуля не пізніше, ніж за 2 тижні до його проведення.

б) іспит

Готуючись до іспиту, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “Макрофінансове бюджетування”.

На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні аналітичних завдань тощо.

 

ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Індивідуально-консультативна робота з дисципліни „Макрофінансове бюджетування проводиться для денної форми навчання у вигляді консультацій щодо виконання самостійної роботи студентами.

За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться:

- обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль;

- цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку.

На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення рольової гри, роботи в малих групах або презентації вирішених студентами кейсів.

Під час проведення індивідуально-консультативної роботи відбуваються консультації студентів з приводу виконання індивідуальних завдань:

а) при виборі теми індивідуального завдання та в процесі виконання роботи;

б) при складанні ситуаційної задачі;

в) при підготовці інтелект-карти;

г) у процесі підготовці доповідей для участі в науковій студентській конференції з фінансових питань.

 

Наступною формою індивідуально-консультативної роботи з дисципліни є перевірка виконання індивідуальних завдань, яка виконується у двотижневий термін після їх подання на кафедру у терміни, встановлені викладачем на початку семестру згідно навчального розкладу та доведеними до відома студентів.

Для заочної та вечірньої форм навчання індивідуально-консультативна робота проводиться у вигляді цільової консультації перед написанням письмової контрольної роботи та перед написанням іспиту, можливої активної консультації для проведення рольової гри чи роботи в малих групах за результатами написання письмової модульної роботи, що має бути передбачено графіком індивідуально-консультативної роботи, складеним викладачем на початку семестру за формою, передбаченою Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана» (див. зразок).

Також проводиться перевірка виконання вибіркових завдань самостійної роботи.

ГРАФІК

Проведення індивідуально-консультативної роботи (ІКР)

З дисципліни «Макрофінансове бюджетування»

на ____семестр 200__/200___ н.р. Викладач – _____________________________

Форми ІКР

Навчальні тижні, дата, час, місце проведення ІКР

Кількість годин

Спеціальність - _____, курс - V, денна форма навчання.

Індивідуальні заняття

Консультації

Перевірка виконання завдань СРС

Разом

Спеціальність - _____, курс - V, вечірня форма навчання.

Індивідуальні заняття

Консультації

Перевірка виконання завдань СРС

Разом

Спеціальність - _____, курс - V, заочна форма навчання.

Індивідуальні заняття

Консультації

Перевірка виконання завдань СРС

Разом

МЕТОДИКА АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Під методом навчання розуміють засоби навчальної роботи викладача й організації навчально-пізнавальної діяльності студентів щодо розв’язання різноманітних завдань та ситуацій, спрямованих на опанування матеріалу, виховання і розвитку в процесі навчання.

Процес навчання є надзвичайно рухливим процесом. З накопиченням знань про людину, її можливості і здібності змінюються погляди вчених на процес навчання, відкриваються нові напрями роботи, нові орієнтири. Це призводить до розробки і створення нових способів навчання, внаслідок чого формуються різні підходи до визначення категорії методу навчання. Тому не можна класифікувати методи єдино і незмінно.

Зміни, які постійно відбуваються в практиці застосування методів, відображають важливість цього компоненту навчального процесу. Навчання прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи. Сучасний навчальний процес здійснюється за допомогою цілого ряду класифікацій, які зводяться до системи. Спеціалістами з дидактики розроблено десятки класифікацій методів навчання. Викладачу потрібні лише ті, які погоджуються з практикою навчання і слугують основою для її ефективності.

Під час викладання дисципліни „Макрофінансове бюджетування” можуть використовуватися такі методи для її вивчення:

Інформаційно-презентативний

Цей метод полягає в тому, що знання подаються студентам у готовому вигляді. Викладач не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх з використанням наочно-демонстративних матеріалів. Студенти сприймають та осмислюють ті поняття, закони, факти, які різними засобами подає їм викладач. Даний метод використовується під час проведення лекції та семінарів: в ході пояснення основних термінів та понять теми, формулювання основних чинників впливу, розрахунків, практичних завдань із застосуванням ілюстративно-інформаційних матеріалів (таблиці, форми документів, схеми тощо). Ці знання студенти запам’ятовують та відтворюють шляхом конспектування.

За результатами засвоєння знань відбувається підготовка доповідей та виконання практичних завдань за темами дисципліни, які розглядаються на консультаціях для денної форми навчання та семінарських занять для вечірньої форми навчання. В процесі викладення матеріалу за дисципліною „Макрофінансове бюджетування”,таким чином, використовуються всі типи даного виду методу навчання: усні, письмові та наочно-усні.

Алгоритмічно-дійовий

В межах цього виду методу навчання застосовуються такі типи підходів до організації засвоєння знань студентами як: 1 – діалогічні; 2 – предметно-групові; 3 – групові. Суть їх полягає в тому, що викладач організовує не повідомлення або виклад знань, а пошук нових знань за допомогою різноманітних активних методів навчання, а саме: дискусія, питання-відповіді, семінари, консультація. Відтворення й повторення студентами попередніх дій використовується у вигляді усних та письмових опитувань, завдань. Крім того, студенти під керівництвом викладача розбиваються на малі групи в яких самостійно розмірковують, вирішують проблемні ситуації, аналізують, роблять висновки. Тобто, викладач ставить проблему, яку студенти намагається подолати. Робота в малих групах може проявлятися в різних формах: ігри, „мозкова атака”, конференція, конкурс знавців щодо понятійного апарату та вміння правильно розраховувати та пояснювати основні аналітичні показники за даною темою.

Наприклад, при вирішенні завдань про визначення перевірки доцільності використання бюджетних видатків з урахуванням ефективності бюджетної програми. При цьому важливо усвідомити сутність поняття „ефективність бюджетних видатків” та „ефективність бюджетної програми” та обґрунтувати той чи інший бюджетний показник у завданні щодо формування місцевого бюджету.

Самостійно-пошуковий

Даний метод передбачає творче засвоєння знань, розуміння категорії проблеми. Для викладання цим методом необхідно вибирати проблему, яку студент може розв’язати для демонстрації вміння та логіки наукового розв’язання проблеми, засвоєння шляхів розв’язання даної проблеми або типу проблем.

З метою наближення студентів до самостійного розв’язання проблем, їх треба скоординувати для виконання окремих етапів дослідження. Складне завдання розподіляється на серію доступних підзавдань або подається у вигляді взаємозалежних питань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язання проблеми. Для більш поглибленого вивчення матеріалу студент може викласти завдання у формі короткого огляду нормативних документів та періодичної літератури з окремого питання. В огляді має бути подано узагальнення основного матеріалу публікації. Також це може бути вивчення зарубіжного досвіду з теми дослідження.

За умов проблемної ситуації студент сам бачить проблему, формулює та розв’язує її, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, приклади, матеріали тощо. Розглядаючи зміни в бюджетних потребах за певний період, студент намагається пояснити причини, які впливають на впровадження нових бюджетних програм та необхідність зростання мобілізації бюджетних ресурсів.

В ході цього методу відбувається закріплення понятійного апарату та вироблення навичок аргументувати та доводити власну точку зору.

Як підсумок, виходячи з вищенаведених методів, під час вивчення дисципліни „Макрофінансове бюджетування” використовуються такі засоби активізації процесу навчання:

3.1 підготовка та презентація інтелект-карт з окремих тем або за темою індивідуального завдання з дисципліни – залежно від бюджетних реформ в Україні для привернення уваги до окремих аспектів запровадження бюджетування на макрорівні, систематизації засвоєних знань та знаходження рішень за досліджуваною проблемою;

3.2 підготовка та проведення рольових ігор, мозкового штурму – дозволяє активізувати процес навчання шляхом закріплення практичних навичок бюджетування у студентів. Може використовуватись разом з роботою в малих групах, проведенням дискусій за результатами гри тощо;

3.3 підготовка та вирішення проблемних ситуацій (кейсів), ситуаційних задач як їх різновидів та підготовка аналітичних записок.

3.4 консультування студентів за допомогою методу прес-конференції.

Використання активних методів навчання дозволяє:

- активізувати процес мислення й уміння правильно ставити запитання;

- підвищити ефективність сприйняття матеріалу, формування уміння його організовувати;

- забезпечити змістовність навчання, набуває розвитку мотивація самостійного навчання студентів.

Внаслідок використання активних методів навчання:

створюється позитивний емоційний стан в аудиторії, підвищується зацікавленості студентів через роботу в малій групі.

формується вміння працювати в колективі, дискутувати, відстоювати свою власну точку зору, спираючись на аргументовані докази та засвоєні знання.

кожен студент має можливість проявити власні вміння та отримати позитивну оцінку.

СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

 

4.1ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

— систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;

— виконання завдань для самостійного опрацювання, в т.ч. участь у науково-пошуковій та творчій роботі;

— виконання модульних завдань.

При контролі систематичності та активності роботи на практичних та індивідуальних заняттях оцінці підлягають:

рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях;

правильність виконання практичних завдань (задач);

активність при обговоренні (дискусії) проблемних питань, що винесені на практичні заняття (консультації);

конструктивна участь у рольовій грі або мозковому штурмі з питань поставленої проблеми.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають:

— рівень підготовки самостійного індивідуального завдання;

— рівень підготовки інтелект-карти;

— рівень підготовки та презентація кейсу і аналітичної записки.

 

У студентів денної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів у вигляді диференційованого заліку.

У студентів вечірньої форми навчання проводиться поточний контроль, за яким студенти набирають максимально 50 балів, і підсумковий контроль у формі іспиту, який максимально оцінюється у 60 балів, але підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни не може перевищувати 100 балів.

Студенти заочної форми навчання мають право отримати до 20 балів поточного контролю та пройти підсумковий контроль у формі письмового іспиту, який максимально оцінюється у 100 балів, але підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни не може перевищувати 100 балів.

Індивідуально-консультативна робота з дисципліни „Макрофінансове бюджетування проводиться для денної форми навчання.

За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться:

- обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль;

- цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку.

На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення рольової гри, вирішення задач, роботи в малих групах або презентації вирішених студентами кейсів.

Наступною формою індивідуально-консультативної роботи з дисципліни є перевірка виконання індивідуальних завдань, яка виконується у двотижневий термін після їх подання на кафедру у терміни, встановлені викладачем на початку семестру згідно з навчальним розкладом.

Поточний контроль знань з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” здійснюється викладачем за допомогою перевірки правильності та своєчасності виконання обов'язкових та вибіркових видів самостійної роботи студентів, контролю за систематичністю та результативністю роботи студента упродовж семестру. У процесі контролю проводиться перевірка рівня засвоєння знань шляхом співбесід, виконання передбачених у карті роботи студента завдань, захист індивідуальних практичних завдань та підсумковий модуль.

Обов'язкові завдання включають самостійну підготовку індивідуального практичного завдання (для студентів денної та вечірньої форм навчання) та виконання письмової роботи в аудиторії.

Обов'язкове до виконання індивідуальне практичне завдання виконується у строки, визначені на початку семестру та оцінюється за результатами захисту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 15–25 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше 2 см та акуратно скріпленою. Обов'язковим для індивідуального завдання є список літератури, включаючи Інтернет-ресурси, яку використовував студент.

Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як додаток.

Оцінка враховує своєчасність виконання завдання, повноту виконаної роботи, наявність практичного матеріалу, доцільність і правильність розрахунків, виконаних у завданні. За результатами перевірки робота може повертатися студентові на доопрацювання, але не більше одного разу. Терміни повернення на доопрацювання враховуються у графіку виконання індивідуальних практичних завдань на початку семестру. За результатами захисту індивідуального практичного завдання викладачеві студент отримує від 0 до 20-ти балів поточного контролю.

Письмова робота є однією із форм модульного контролю і проводиться на індивідуально-консультативному занятті у денної форми навчання, або на практичному занятті – для вечірньої форми навчання. Для заочної форми навчання письмовий модульний контроль проводиться згідно з розкладом екзаменаційної сесії Обов'язковий письмовий модульний контроль виконується за комплексними контрольними роботами (ККР), складеними викладачем. Викладач попередньо доводить до відома студентів структуру білету та види завдань у ньому.

При контролі виконання модульних завдань оцінці підлягають теоретичні знання, яких набули студенти після опанування тем, що виносяться на модульний контроль. Модульний контроль проводиться у вигляді відповідей на теоретичні та тестові питання, вирішення задач з курсу «Макрофінансове бюджетування».

Максимальна сума балів поточного контролю – 100 балів для денної форми навчання та 50 балів – для вечірньої форми навчання, в тому числі систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – не менше 50 балів для денної форми навчання та не менше 30 балів для вечірньої форми навчання.

Оцінки можуть виставлятися з кратністю до 1 бала.

(1) Система оцінювання систематичності та активності роботи на заняттях:

а) відповідь на практичному занятті або конструктивна участь у мозковому штурмі – від 1 до 5 балів.

б) змістовні доповнення при обговоренні проблемних питань – від 1до 3 балів.

в) вирішення задач чи інших практичних завдань – від 1 до 5 балів.

г) активна участь у рольовій грі – від 1 до 5 балів.

д) презентація кейсу (в тому числі ситуаційної задачі) – від 0 до 10-ти балів (5-ти – для студентів вечірньої форми навчання).

е) презентація інтелект-карти – від 0 до 20-ти балів.

 

(2) Письмовий модульний контроль здійснюється у вигляді контрольної роботи. Викладач, що проводить проміжний контроль, формує варіанти завдань. До модульного контролю можуть включатися питання, які винесені для самостійного опрацювання. Тривалість одного модуля – 1–1,2 астрономічні години. Максимальні оцінки за модуль вказані у картах самостійної роботи студента. Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. Якщо модульний контроль здійснюється у електронному вигляді – у пам’яті комп’ютерної системи.

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (бажано надати документальне підтвердження), студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу.

4.2 Порядок підсумкового контролю знань

 

Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансове бюджетування” є:

для денної форми навчання – диференційований залік;

для вечірньої та заочної форми навчання – іспит.

Завданням заліку або іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми.

Залік на денній формі навчання магістерського рівня оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни.

Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Екзамени проводяться комісією у складі: лектор потоку, викладач, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра.

Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу.

Іспити в письмовій формі проводяться по білетах, які складаються кафедрою. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає іспит.

На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Для студентів заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом перевірки виконаного індивідуального завдання та складеної за його темою інтелект-карти або виконання завдань дистанційного курсу (за рішенням викладача – наприклад, тестів). За необхідності викладач може провести співбесіду із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час занять згідно із розкладом сесії.

Індивідуальне завдання має включати теоретико-проблемну частину, фактичний матеріал за темою, та, як підсумок і систематизацію матеріалу за обраною темою – інтелект-карту із вирішенням (описанням) проблеми за темою індивідуального завдання (зразки інтелект-карт розміщені у розділі «Додаткові матеріали» дистанційного курсу Макрофінансове бюджетування..

Індивідуальне практичне завдання виконується у строки, визначені на початку семестру та оцінюється за результатами представленої письмової роботи та співбесіди. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 10–15 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше 2 см та акуратно скріпленою. Обов'язковим для індивідуального завдання є список літератури, включаючи Інтернет-ресурси, яку використовував студент. Обов’язковою складовою індивідуального завдання є інтелект-карта, без виконання якої належним чином воно не оцінюється.

Вибіркові завдання з дистанційного курсу виконуються за графіком, розробленим викладачем дисципліни та узгодженим із студентами.

Підсумковий контроль полягає у визначенні рівня засвоєння теоретичних знань та застосування практичних навичок, який здійснюється у формі іспиту під час екзаменаційної сесії за білетами, затвердженими кафедрою. Білети побудовані на основі питань, що охоплюють зміст дисципліни і містяться в цих матеріалах.

Білети для заочної форми навчання мають 10 питань, одне з яких практичного характеру.

Підсумкова оцінка складається із оцінки за виконане вибіркове завдання та оцінки за іспит.