Тема 13 Правове регулювання міжнародних трудових відносин

 

1. Характеристика джерел правового регулювання трудових правовідносин в МПП

2.Поняття та правова природа трудових правовідносин в МПП

3.Колізійне регулювання трудових правовідносин в МПП

4.Правовий статус громадян України, які працюють на території ноземних держав.

 

Завдання.

1. Артур Монфельд – громадянин США працював службовцем на нью-йоркській фірмі «Е-ко». Трудовий договір був укладений відповідно до права штату Нью-Йорк. Через деякий час Монфельд був відправлений у довготермінове відрядження до Німеччини де працював на підприємстві «Е-ко» в Мюнхені. В 1995 році його звільнили. Рада представників робітників та службовців на мюнхенському підприємстві не була заслухана перед звільненням (таке заслуховування передбачене в Законі ФРГ про правовий режим підприємств). За правом штату Нью-Йорк такого заслуховування не потрібно. Артур Монфельд звернувся до мюнхенського суду з трудових спорів з позовом про захист від незаконнообгрунтованого звільнення.

Який суд наділений компетенцією розглядати даний спір? Які колізійні прив’язки можуть застосовуватися в даному випадку? Чи застосовується в даному випадку принцип територіальності? Вирішіть спір.

2. Проаналізуйте статті 52-54 ЗУ «Про міжнародне приватне право» та дайте відповіді на наступні запитання:

- чи можна стверджувати, що ст.52 містить загальну колізійну прив’язку lex loci laboris? Чи є вона генеральною прив’язкою і до яких відносин може застосовуватися?

- які прив’язки можна застосовувати до трудових відносин іноземців та осіб без громадянства?

- чи можна застосовувати колізійні прив’язки, що передбачені українським законодавством до іноземців, які працюють в консульських установах на території України?

- чому трудові відносини громадян України за трудовим договором з українським роботодавцем про роботу за кордоном регулюється правом України?

- правом якої держави будуть регулюватися трудові правовідносини іноземців та осіб без громадянства, які уклали трудові договори з іноземними роботодавцями щодо роботи на території України?

 

Джерела правового регулювання:

1. Кодекс законів про працю // Відомості Верховної Ради УРСР., 1971р., додаток до №50.

2. Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів (СНД,1994р.)

3. Угода про взаємне визнання прав на відшкодувння шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконання ними трудових обов'язків (СНД, 1994р.)

4. Конвенція МОП №29 про примусову чи обов'язкову працю, 1930 р. (ратифіковано 09.06.56).

5. Конвенція МОП №47 про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень, 1935 р. (ратифіковано 09.06.56).

6. Конвенція МОП №100 про рівну оплату чоловіків і жінок за рівноцінну працю, 1951 р. (ратифіковано 09.06.56).

7. Конвенція МОП №10 про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві, 1921 р. (ратифіковано 11.08.56).

8. Конвенція МОП №11 про право на асоціацію та об'єднання трудящих у сільському господарстві, 1921 р. (ратифіковано 11.08.56).

9. Конвенція МОП №15 про мінімальний вік допуску підлітків на роботу вантажниками вугілля або кочегарами у флоті, 1921 р. (ратифіковано 11.08.56).

10. Конвенція МОП №16 про обов'язковий медичний огляд дітей і підлітків, зайнятих на борту суден, 1921 р. (ратифіковано 11.08.56).

11. Конвенція МОП №52 про щорічні оплачувані відпустки, 1936 р. (ратифіковано 11.08.56).

12. Конвенція МОП №58 про мінімальний вік дітей для допуску їх на роботу в морі (переглянута), 1936 р. (ратифіковано 11.08.56).

13. Конвенція МОП №59 про мінімальний вік дітей для прийому їх на роботу в промисловості (переглянута), 1937 р. (ратифіковано 11.08.56).

14. Конвенція МОП №60 про вік дітей для прийому їх на непромислові роботі, 1937 р. (ратифіковано 11.08.56).

15. Конвенція МОП №77 про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення їх придатності до праці в промисловості, 1946 р. (ратифіковано 11.08.56).

16. Конвенція МОП №78 про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення їх придатності до праці на непромислових роботах, 1946 р. (ратифіковано 11.08.56).

17. Конвенція МОП №79 про обмеження нічної праці дітей і підлітків на непромислових роботах, 1946 р. (ратифіковано 11.08.56).

18. Конвенція МОП №87 про свободу асоціації і захист права на організацію, 1948 р. (ратифіковано 11.08.56).

19. Конвенція МОП №90 про нічну працю підлітків у промисловості (переглянута), 1948р. (ратифіковано 11.08.56).

20. Конвенція МОП №98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів, 1949 р. (ратифіковано 11.08.56).

21. Конвенція МОП №103 про охорону материнства, 1952 р. (ратифіковано 11.08.56).

22. Конвенція МОП №45 про застосування праці жінок на підземних роботах у будь-яких шахтах, 1935 р. (ратифіковано 30.06.61).

23. Конвенція МОП №95 про охорону заробітної плати, 1949 р. (ратифіковано 30.06.61).

24. Конвенція МОП №111 про дискримінацію в галузі праці і занять, 1958 р. (ратифіковано 30.06.61).

25. Конвенція МОП №106 про щотижневий відпочинок в торгівлі та установах, 1957 р. (ратифіковано 29.05.68).

26. Конвенція МОП № 115 про захист трудящих від іонізуючої радіації, 1960 р. (ратифіковано 29.05.68).

27. Конвенція МОП №120 про гігієну в торгівлі та установах, 1964 р. (ратифіковано 29.05.68).

28. Конвенція МОП №122 про політику в галузі зайнятості, 1964 р. (ратифіковано 29.05.68).

29. Конвенція МОП №23 про репатріацію моряків, 1926 р. (ратифіковано 04.02.70).

30. Конвенція МОП №27 про зазначення ваги важких вантажів, що перевозяться на суднах, 1929 р. (ратифіковано 04.02.70).

31. Конвенція МОП №138 про мінімальний вік для прийняття на роботу, 1973 р. (ратифіковано 07.03.79).

32. Конвенція МОП №142 про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів, 1975 р. (ратифіковано 07.03.79).

33. Конвенція МОП №149 про зайнятість і умови праці та життя сестринського персоналу, 1977 р. (ратифіковано 07.03.79).

34. Конвенція МОП №154 про сприяння колективним переговорам, 1981 р. (ратифіковано 04.02.94).

35. Конвенція МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємства, 1982 р. (ратифіковано 04.02.94).

36. Конвенція МОП №156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками, 1981 р. (ратифіковано 22.10.99).

37. Конвенція 132 (1970 р., ратифікована в 2001) про оплачувані відпустки.

38. Конвенція 140 (1974 р., ратифікована в 2002) про оплачувані навчальні відпустки

39. Конвенція 81 (1947 р., ратифікована в 2004 р.) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі.

40. Конвенція 150 (1978 р., ратифікована в 2004 р.) про адміністрацію праці.

 

Література:

1. Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых отношений. -К.: УМК ВО,1992.-248с.

2. Кашкин Ю.С. Трудовое право Европейского Союза. – М.: Волтерс Клувер, 2009.-304с.

3. Гаврилина А.К. Конвенции Международной организации труда и российское законодательство о занятости и трудоустройстве.// Трудовое право.-2001.-№3.-С.79-91.

4. Зинченко Н.Н. Правовое регулирование трудовой миграции в странах Европейского союза // Московский журнал международного права.-2004.-№2.-С.233-241.

5. Киселев И.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже ХХІ века // Государство и право.-1996.-№1.-С.121-132.

6. Киселев И.Я. Труд с иностранным участием (правовые аспекты).-М.,2003.

7. Киселев И.Я. Международный труд.-М.,1997.

8. Осипцова Ж.П. Трудовой договор в ФРГ // Государство и право.-1996.-№2.-С.119-128.

9. Толстых В.Л. коллизионное регулирование трудовых отношений // Трудовое право.-2003.-№4

10. Фединяк Г. Трудоправовий статус фізичних осіб на підприємствах і транснаціональних утвореннях за правом держави Ізраїль // Порівняльно-правові дослідження. Українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал.-2006.-№2.-С.106-111.

11. Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та Рекомендації МОП. У 3-х т. - К.: Основа, 1997.

 

Тема 14

Міжнародний комерційний арбітраж. Визнання та виконання рішень іноземних судів, арбітражів та доручень іноземних органів юстиції

 

1.Місце міжнародного комерційного арбітражу серед інших юрисдикційних органів.

2.Компетенція міжнародного комерційного арбітражу.

3.Арбітражна угода:

-дійсність арбітражної угоди і визначення права, яке буде застосовуватися до неї;

-способи укладення арбітражної угоди та межі її дії.

4.Склад арбітражу та процедура розгляду справ. Арбітражне рішення та його оскарження.

5.Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України.

6.Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

7. Визнання і виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів.

8.Визнання і виконання рішень іноземних судів.

9.Виконання доручень судових органів та іноземних органів юстиції.

Завдання.

1. Громадянин України М., перебуваючи в Польській Республіці купив меблі для обладнання власного будинку. Прибувши до Львова, виявив деякі дефекти. Усунути дефекти продавець – торговельна фірма “Мост” відмовилася. М. Вирішив звернутися до Варшавського міжнародного комерційного арбітражу.

Чи підлягає даний спір розгляду в міжнародному комерційному арбітражі?

2. Тернопільське ТзОВ “Ріко” уклало зовнішньоекономічний договір (контракт) з бельгійською фірмою “Аскольд”. В процесі виконання договору виник спір щодо умови про якість поставлених товарів. Сторони передали спір на розгляд в міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України, але не визначили кількості арбітрів.

Чи може бути розглянутий даний спір в названому суді?

3. Українська і польська фірми звернулися до юриста допомогти скласти текст договору. При цьому висловили побажання щоб спори, які можуть виникнути в процесі виконання договору подати на розгляд в міжнародний комерційний суд при Торгово-промисловій палаті України, послуговуючись законодавством України.

Консультант роз’яснив, що така угода можлива лише у разі невиконання договору. При укладенні договору цього зробити не можна, оскільки відсутній спір. Чи правильне таке роз’яснення? Складіть текст арбітражного застереження.

4. При швартовці грецького судна “Афіни” в порту м. Одеси був пошкоджений пірс. Власник судна висловив побажання, щоб спір розглядав міжнародний комерційний арбітраж в Україні. Не заперечуючи проти цього адміністрація порту висловила сумнів чи такі спори належать до компетенції третейських судів. Підготуйте мотивоване роз’яснення.

5. Громадянка України М. вирішила звернутися в суд за місцем проживання в м. Тернополі з позовом до колишнього чоловіка – громадянина ФРН, що проживає в Ганновері про розподіл нерухомого майна, яке знаходиться у ФРН. До повернення в Україну громадянки М. подружжя проживало у ФРН.

При складанні позовної заяви у адвоката виник сумнів щодо можливості виконання рішення суду.

Проаналізуйте ситуацію.

6. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України задовольнив позов українського ТзОВ “Факел” до іспанської фірми “Казайра”. В процесі виконання рішення в Іспанії керівництво фірми звернулося до відповідного судового органу країни виконання із заявою про те, що арбітражна угода між сторонами не передбачала розгляд такого спору. ТзОВ “Факел” мотивувало обгрунтованість рішення міжнародного комерційного арбітражу тим, що сторони визначилися з підвідомчістю справи в арбітражній угоді. Дайте правовий аналіз.

7. При розгляді цивільної справи в міжрайонному місцевому суді м. Дрогобича виникла необхідність отримати певні докази на території Австрії. Суддя склавши запит вирішив направити його в суд відповідного адміністративного району Австрії.

Голова суду підтримуючи думку про необхідність вчинення такої процесуальної дії, водночас висловив сумнів щодо правильності процедури безпосереднього звернення до суду іншої країни.

Дайте аналіз.

Джерела правового регулювання:

1. Арбітражний регламент Комісії ООН по праву міжнародної торгвівлі (ЮНСІТРАЛ).// Международное частное право: Учебное пособие / под ред. Задыхайла Д.В.,-Х.: Фирма “Консум”, 1998.-752с. Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

2. Европейська конвенція про зовнішньоторговий арбітраж (Женева 21 квітня 1961 р.).// Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

3. Закон України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право” // Відомості Верховної Ради України.-2005, N 32, ст.422

4. Закон України від 24 лютого 1994 року “Про міжнародний комерційнний арбітраж” // Відомості Верховної Ради України.-1994, №25, ст.198.

5. Конвенція ООН про виконання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорська конвенція 10 червня 1958р.).// Международное частное право: Учебное пособие / под ред. Задыхайла Д.В.,-Х.: Фирма “Консум”, 1998.-752с. Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

6. Типовой закон ЮНСИТРАЛ о международном торговом арбитраже (Комиссия ООН по праву международной торговли, Вена, 30 мая 1997 года).// Международное частное право: Учебное пособие / под ред. Задыхайла Д.В.,-Х.: Фирма “Консум”, 1998.-752с. Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

7. Цивільний процесуальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України.-2004, №40-42, ст.492.

Література:

1. Актуальные проблемы международного частного и гражданского права // под ред. проф. С.Н. Лебедева.- М.: Статут, 2006.-284с.

2. Васильєв С.В. Гражданский процес. – Х.: Одиссей, 2006. – 512 с.

3. Гнєздов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Право України.-2001.-№6.-С.113-117.

4. Гордецкая И.К. Междунаролдная защита прав и интересов детей.-М.: Междунар.отношения, 1973.

5. Захарченко Т. Розгляд Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України зовнішньоекономічних спорів у сфері інтелектуальної власності // Право України.-2002.-№8.-С.70-81.

6. Зейкан Я.П. Коментар Цивільного процесуального кодексу України / 2-ге вид., доп. – К.: Юридична практика, 2007. – 592 с.

7. Кибенко Е.Р. Международное частное право.- Харьков: Эспада,2003.

8. Кисіль В., Приходько М. Міжнародно-правова уніфікація в регулюванні основних питань міжнародного комерційного арбітражу // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.-1995.-№2.-С.218-225.

9. Кисіль В.І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві. Дис…докт. юрид. наук. -К., 2001.

10. Кисіль В.І. Міжнарождне приватне право: питання кодифікації.- К.: Україна, 2000.-С.3-38.

11. Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж.-Х.: Основа.-1995.-304с.

12. Коссак В.М. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юриздикційних органів України і ФРН // Право України.-2000.-№10.-С.116-120.

13. Коссак.В.М. До питання виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів//В зб. "Міжнародно-правові проблеми океану". М., 1998р.

14. Коссак В.М. Міжнародний комерційний арбітраж// Львівський економічно-біржовий вісник. 1993. №3 (в співавторстві).

15. Коссак В.М. Визнання і виконання рішень іноземних судів і міжнародних комерційних судів // Економічна безпека держави: Збірник наукових праць. - Люблін, 2006. - С.54-57

16. Коссак В.М. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень іноземних юридичних органів в Україні // Проблеми альтернативного судочинства в Україні: Матеріали Першого Львівського міжнародного форуму. – Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2008. – С.54-61

17. Kossak V. Die Entwicklungsgeschichte der Zivilproressgesetzgebung der Ukraine //Die Enitwicklung der Zivilproressrechts in Mittel und Südosteuropa seit 1918. - Wien, Ian Sramek Verlag, 2011. - S.127-138.

18. Kossak V.Die Gerichtsaufbau und die Quellen des burgerlichen Verfahrensrechtes der Ukraine // Die Entwicklung des Zivilproressrechts in Mitteleuropa um die Iahrtausendwende. Reform und Kodifikation - Tradition und Erneuerung.-Zurich -Basel - Genf, Schulthess Juristishe Medien AG, 2012.- S. 177-188.

19. Кравчук В.М., Угриновська О.І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Істина, 2010. – 944 с.

20. Кузьо О., Обідіна І. Визнання і виконання рішень іноземних судів і арбітражів // Право України.-2001.-№9.-С.72-75.

21. Лебедев С.Н. Избранные труды по международному коммерческому арбитражу, праву международной торговли, международному частному праву, частному морскому праву. - М. - Статут, 2009. - 717с.

22. Лукьянова Е.Г. Теория процессуального права. – М.: Норма, 2003. – 240 с.

23. Лунц Л.А. Международный гражданский процесс. М.: Юрид. лит. 1966.

24. Минаков А.И. Арбитражные соглашения и практика рассмотрения внешнеэкономических споров. М.: Юрид.лит. 1985.

25. Михайлів М.О. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні // Проблеми альтернативного судочинства в Україні: Матеріали Першого Львівського міжнародного форуму. -Львів: ЛДІНТУ ім. В.Чорновола, 2008 С.117-130. (224с)

26. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства / За заг. ред. В.В. Комарова. – Х., 2008.

27. Сахнова Т.В. Курс гражданского процесса: Теоретические начала и основные институты. – М: Волтер Клувер, 2008. – 696 с.

28. Тертышников В.И. Основы гражданского судопроизводства Украины. – Х., 2006.

29. Фединяк Л. Визнання іноземних судових рішень на території України: окремі питання //Право України. -2000. -№7.

30. Фединяк Л.С. Підсудність та юрисдикційний імунітет держави, її органів та представників.- Львів.: Світ, 1998.-24с.

31. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Цивільний процес: Проблеми та перспективи. – К., 2006.

32. Цивільне процесуальне право України / За ред Сеник С.В., Лемик Р.Я. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010.-422с.

33. Цивільне процесуальне право України / За ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2006. – 384 с.

34. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: В 2т. / За заг. ред. Фурси С.Я.. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007.

35. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж.-К.: Істина,2002.-304с.

36. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. – К.: Концерн «Видавничий дім Ін Юре», 2005. – 624 с.

37. Щелкунов О. Порядок визнання рішень іноземних судів на території України // Право України.-2004.-№6.-С.70-74.

 

Перелічені конвенції містяться в збірниках міжнародно-правових документів: Международное частное право. Сборник документов. М. Изд.-во БЕК. 1997.; Международное частное право в документах. Т. 1.; Финансы. Валюта. Налоги. Сост. К.А.Бякишев, А.Г.Ходаков. М.: Юрист. 1996; Международное транспортное право. Сб. международно-правовых актов.(Гуреев С.А., Копылов М.Н). М.:Изд-во УДН. 1987.; Закони України. Міжнародні договори України. Т.14. К. 1998.